Запровадження режиму Дія Сіті. Що зміниться для ІТ ринку Черкас?

Як змінить нове законодавство про запровадження режиму Дія Сіті ІТ ринок в Україні? Які обмеження та привілеї чекатимуть на ті компанії, які ухвалять рішення стати резидентами Дія Сіті?

На ці та інші запитання під час онлайн-зустрічі з учасниками Cherkasy IT Cluster відповіли експерти Асоціації «ІТ Ukraine» Оксана Петрусь та Єфрем Лащук.

Один закон уже ухвалено. Інший – на черзі

Нині Верховна Рада вже ухвалила закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№4303). Окрім того, його вже підписав президент. Саме ним держава запровадила режим Дія Сіті, як мінімум, на найближчі 25 років. Проте членство у Дія Сіті є добровільним.

Окрім того, очікує на друге читання законопроєкт №5376. Верховна Рада вже підтримала його в першому читанні, а профільний комітет рекомендував його до розгляду в сесійній залі. Проєкт закону стосується змін до Податкового кодексу України з метою запровадження пільгового податкового режиму для резидентів Дія Сіті.

Окрім того, протягом найближчого року Верховна Рада розгляне ще, як мінімум, три законопроєкти, які є важливими для трудових відносин в ІТ секторі. Вони стосуються лібералізації трудових відносин у компаніях, у штаті яких працюють менше 250 людей, а також загалом зниження податків за найману особу із 41,5% до 25%. Ще один законопроєкт має неформальну назву “Маски-шоу стоп-3”, який покликаний захистити ІТ бізнес від незаконних обшуків з боку правоохоронних органів та вилучення комп’ютерної техніки.

Привілеї режиму Дія Сіті

Вже запроваджені законом про запровадження Дія Сіті:

  • можливість для ІТ-компаній співпрацювати зі спеціалістами без ризику перекваліфікації відносин у трудові;
  • обіцяна владою мінімізація тиску контролюючих і правоохоронних органів на резидентів Дія Сіті.

Обіцяні оновленим податковим законодавством (поки не затверджені):

  • перехід на сплату компаніями податку на виведений капітал (9%) замість справляння податку на прибуток (18%) (за бажанням);
  • низькі податки при залученні працівників і гіг-спеціалістів: ПДФО (5%), воєнний збір (1,5%) та знижений ЄСВ.
Недоліки режиму Дія Сіті:
  • можливість співпрацювати з ФОП на чинних умовах лише до кінця 2023 року – через обіцяні зміни в оподаткуванні співробітництво з ФОП стане невигідним;
  • запровадження інституту гіг-контракту, що має дуже слабке юридичне підґрунтя (зокрема, суперечить нормам законодавства);
    обов’язок щорічно підтверджувати відповідність критеріям резидентства для продовження перебування у Дія Сіті;
  • обов’язок щорічно проводити аудит (із залученням аудиторів, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності).
Як зміниться податкове навантаження?

Поки що податкове законодавство, яке регулюватиме роботу резидентів Дія Сіті, остаточно не ухвалене. Проте згідно з проєктом закону, різниця між чинною моделлю ФОПів і запропонованим оподаткуванням штатних працівників становитиме лише 1,5% за рахунок воєнного збору.

Лишається актуальним питання щодо ЄСВ для гіг-спеціалістів. У проєкті закону зазначається, що він становитиме 22% від винагороди. Проте ІТ спільнота наполягає, аби ЄСВ було таким же, як і в штатних працівників резидентів Дія Сіті тобто у розмірі мінімального страхового внеску.

Умови вступу у Дія Сіті

Передбачено два режими вступу у Дія Сіті:

  • на загальних підставах;
  • на правах стартапу.

Умови вступу на загальних підставах:

  • компанія має бути резидентом України;
  • компанія має здійснювати певні види ІТ-діяльності з переліку, передбаченого ч. 4 ст. 5 Закону;
  • розмір середньомісячної винагороди співробітників і гіг-спеціалістів повинен становити не менше 1200 євро/місяць;
  • середньооблікова чисельність співробітників і гіг-спеціалістів за підсумками кожного календарного місяця повинна становити не менше 9 осіб;
  • чистий дохід від здійснення IT-діяльності повинен становити щонайменше 90% від загального доходу компанії;
  • не мати особливостей, що виключають право вступити у Дія Сіті, зазначені у ч. 2 ст. 5 Закону (наприклад, не можуть бути резидентами державні, неприбуткові організації; компанії, занесені до санкційних списків; якщо кінцевий бенефіціар зареєстрований або живе у Росії тощо).

Умови вступу на правах стартапу

Майже ідентичні. Проте тут не застосовують критерій щодо кількості спеціалістів та щодо їхньої винагороди.

Натомість беруть до уваги дату створення стартапу. Компанія повинна бути створена і зареєстрована не раніше, ніж за 24 календарних місяці до дня подачі заяви на отримання статусу резидента Дія Сіті.

Детальніше про гіг-контракти

Резиденти Дія Сіті можуть залучати спеціалістів за трьома варіантами:

  • трудовий договір;
  • цивільно-правовий договір (ФОП-модель);
  • гіг-контракт (містить ознаки обох форм).

Положення гіг-контрактів, характерні для ФОП моделі:

  • гіг-контракт не зумовлює виникнення трудових відносин, у зв’язку з чим застарілий Кодекс законів про працю не застосовується;
  • гіг-контракт є формою цивільно-правового договору;
    має гнучкість моделі ФОП, оскільки сторони мають змогу врегулювати відносини між собою та зафіксувати відповідні домовленості у контракті;
  • розмір винагороди може визначатися в іноземній валюті (проте виплачуватися, як і раніше, у гривнях);
  • резидент Дія Сіті може контролювати виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та засобів відеоспостереження.

Положення гіг-контрактів, характерні для трудових відносин:

  • місце виконання робіт погоджується сторонами у договорі;
    щорічна оплачувана відпустка щонайменше 17 днів;
  • гарантії отримання лікарняних, а також відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами (строком від 70 днів) зі збереженням робочого місця та всіх виплат;
  • компанія відшкодовує витрати у зв’язку з переїздом;
  • компанія НЕ може застосувати до гіг-спеціаліста відрахування чи зменшення розміру винагороди у якості відповідальності за яке-небудь порушення.
Що ще варто врахувати?

Гіг-контракт автоматично припиняється через 3 місяці після виходу компанії з Дія Сіті (тобто після внесення відповідного запису до реєстру).

Ухвалений закон також регламентує, що гіг-спеціаліст і компанія можуть врегулювати умови зупинення співпраці. За замовчуванням компанія має повідомити за 30 днів до зупинення співпраці про свої наміри. Якщо йдеться про випробувальний період – за три дні. Якщо компанія хоче негайно зупинити співпрацю зі спеціалістом, вона має заплатити йому за 30 днів наперед.

Закон встановлює оплатний характер договорів про утримання від вчинення конкурентних дій. Це означає, що резиденти Дія Сіті матимуть доплачувати спеціалісту за згоду не конкурувати після припинення співпраці з компанією, що суперечить сучасній практиці укладення відповідних угод. Окрім того, якщо на етапі залучення спеціаліста з ним не буде укладено договір про утримання від вчинення конкурентних дій, у подальшому припинити з ним співробітництво через відмову від укладення зазначеної угоди не буде можливим.

Також новини “18000” є в Telegram і Viber, слідкуйте за нами в Instagram.

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *