Ми з вами почали частіше задумуватися про те, яку їжу їмо: еко – не еко, чи є в складі консерванти, емульгатори та інший Е-потріб. Ми почали задумуватися про якість води, яку ми п’ємо: встановлюємо фільтри, бігаємо з баклажками, думаємо про хлор у воді з-під крану. Дівчат турбує, якою косметикою вони користуються: корейська, білоруська, все одно, головне – щоб натуральна. Одяг – лише бавовна. Морозиво – із 33-ім ДСТУ, щоб без трансжирів. Але нас поки не турбує те, чим ми дихаємо.
Але ж стоп! Ми здійснюємо в середньому 1 вдих кожні 3-5 секунд, втягуємо в легені до 1 літра повітря і від його чистоти залежить, чи отримаємо ми, крім життєво необхідного кисню, в додаток те, що нам шкодитиме.
Оскільки це мій перший блог, почну з того, що інколи вечорами я бігаю. Не завжди є змога дістатися набережної чи якогось парку, тож бігати доводиться вулицями міста вздовж алей чи доріг. Вдихаючи на повні груди, інколи здається, що вдихати доводиться з вихлопної труби автомобіля чи труби ТЕЦ.
Повітря в нашому рідному місті Черкаси вимірюється трьома стаціонарними постами контролю якості повітря Черкаського обласного центру з гідрометеорології: центр міста (вул. Святотроїцька, 68), мікрорайон Дніпровський (вул. Гетьмана Сагайдачного, 146) та Південно-західний мікрорайон (вул. Олени Теліги, 4). Міряють 4 рази на добу протягом 6 днів на тиждень. Фінансується це все з міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища.
Стаціонарні пости вимірювання якості повітря в місті Черкаси
На сайті міської ради остання новина про стан атмосферного повітря від 27 січня 2020 року. В повідомленні зазначено, що індекс забруднення повітря (ІЗА) в листопаді складав 6,34, а в грудні – 5,63, що вважається підвищеним рівнем забруднення. Варто поспівчувати жителям мікрорайону «Д» та центра міста, адже повітря тут вважається найбільш забрудненим.
Річного звіту за 2019 рік поки немає, але динаміка ІЗА в попередніх роках негативна, тобто якість повітря з року в рік знижується (ІЗА в 2018 році в порівнянні з 2017 збільшився у 1,1 рази).
Попри те, що деякі підприємства зменшили рівень промислової потужності, все ж більшість з них лишаються основними забруднювачами повітря. Це ПАТ «Азот», ПАТ «Черкаське хімволокно», ВП «Черкаська ТЕЦ», ТОВ «Група Венето», ТОВ «Черкаська продовольча компанія». АЛЕ вклад викидів забруднюючих речовин від автотранспорту перебуває на рівні, а то і перевищує обсяги викидів підприємств. І тут нам варто “подякувати” за чорні вихлопи 22-го чи якоїсь перекошеної 4-ки.
Нащо я це пишу, спитаєте ви? Та все просто. Мені не подобається стан повітря в місті. Я знаю, що його можна покращити. Для того, щоб щось виправляти, треба знати в чому проблема. Тож писатиму про таке:
– Запровадження громадського моніторингу стану повітря в нашому місті. Ця ініціатива має коріння з Німеччини, де громадська ініціатива luftdaten.info розповідає та консультує людей щодо того, як зробити датчик запиленості повітря своїми руками та підключити його до загальної системи моніторингу. Саме цій темі я присвячу наступну статтю.
Такий вигляд має система моніторингу стану повітря в Німеччині
– У Черкасах є три стаціонарні пости вимірювання якості повітря. Є розпорядження Кабміну про створення подібних пунктів аналізу якості повітря і в районних центрах. Повітря аналізується щодня, але інформацію про виміри ми отримуємо лише в кінці місяця, а доступу до результатів вимірів онлайн не маємо. Про систему моніторингу повітря в Україні та як її можна було б покращити – саме цьому буде присвячено окремий блог.
– Вентиляція у школах. Встановивши нові вікна, герметизувавши навчальні класи, місцеві чиновники забули про свіже повітря. За 45 хв уроку кількість кисню в класі зменшується, відповідно кількість СО2 підвищується. Концентрація, продуктивність, рівень радості та щастя знижується, а отже й навчання стає неефективним.
– Радон. Радіоактивний газ, що потрапляє з ґрунту в повітря до рівня третього поверху. Вимірювання радону у США та країнах ЄС показують, що в середньому повітря кожного п’ятнадцятого будинку забруднене радоном. Цікаво буде перевірити як у нас з цим.
Завершу перший блог на позитивній ноті: на один громадський датчик аналізу повітря в місті Черкаси стало більше (зібрав його власноруч із деталей з Аліекспрес та встановив в себе на балконі). Хотів би розповісти та поділитися досвідом про те, як це робиться, на воркшопі. Тож очікуйте на анонс.
Чистого повітря нам!
Сергій Шмиголь
