Фото: power-technology.com
На сьогоднішній день в Україні, і зокрема в місті Черкаси, дуже мало інформації про стан повітря. Всі ми пам’ятаємо, що в 2014 році було підписано угоду про Асоціацію з Європейським Союзом. Звісно ж, те, як вимірюється якість повітря в Україні, не відповідає європейським стандартам. Тож в угоді було дві директиви, які ми мали впровадити до 2019 року. Я думаю, що ви розумієте, що суттєвих змін в цьому напрямі поки що не відбулося.
За даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом 2012 року в Україні від забруднення повітря пішло з життя 54 507 осіб. Статистика показує 120 померлих на 100 000 населення. На жаль, більш свіжих даних віднайти не вдалося, та я маю сумніви, що ситуація кардинально не змінилася. Нижче наведена таблиця, яка показує інші відверто непристойні дані: інтервал невизначеності того, скільки саме смертей українців спричинено викидами в повітря, складає від 673 до 79137. Тобто або в Україні від забруднення повітря помирає 673 людини, або ж – 79137. Такий інтервал показує те, що інформації про стан повітря практично немає, наявні дані – неадекватні.
Ambient air pollution: A global assessment of exposure and burden of disease – WHO (2016)
В Україні моніторинг стану повітря здійснюється відповідно до постанови Кабміну №343 (точніше здійснювався, адже в серпні минулого року було ухвалено нову, про неї – в наступних статтях). Документ далекого 1999 року, відповідно до якого обов’язковим є здійснення замірів лише таких речовин: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, свинець та його неорганічні сполуки, бенз(а)пірен, формальдегід та радіоактивний фон. Також із міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища фінансується здійснення замірів так званих специфічних забруднюючих речовин. Для міста Черкаси це аміак, оксид азоту, сірководень, важкі метали (кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, хром, цинк).
Варто зазначити, що Методологію здійснення контролю забруднення атмосферного повітря РД 52.04.186-89 взагалі було розроблено ще в 1991 році! Наприклад, над методологією працювала така організація (нічого особистого, назва сподобалася) Ордена Трудового Красного Знамени Главная геофизическая обсерватория им. А. И. Воейкова Госкомгидромета СССР (ГГО). Саме цей документ регламентує те, що в місті Черкаси три стаціонарні пости, а заміри здійснюються чотири рази на добу.
Уявіть, за 30 років світ кардинально змінився, було виявлено нові забруднювачі, відкрито нові технології, а в Україні і далі якість повітря визначається “дідовськими” підходами і методами.
Основний показник, який використовується в розвинутих країнах – це “Індекс якості повітря” (ІЗП, англ.: air quality index (AQI), що є безрозмірною величиною і дозволяє пересічному громадянину без додаткових технічних знань зрозуміти, наскільки якість повітря відповідає нормі. AQI визначається національними стандартами країн для таких речовин: тверді часточки (PM10), дрібні тверді часточки (PM2.5), діоксиду сірки (SO2), діоксиду азоту (NO2), оксиду вуглецю (CO) і озону (O3). Основними показниками, які найлегше визначити, є PM2.5 та PM10.
Індекс якості повітря для Озону та РМ2.5, https://www.airnow.gov/aqi/aqi-basics/
Завдяки ресурсам saveecobot.com та luftdaten.info ми маємо змогу в режимі онлайн бачити індекс якості повітря за показниками РМ2.5 та РМ10. Ці карти сформовані з даних приватних датчиків громадян, що під’єднані до єдиної мережі та передають дані на карту.
Дізнатися, як зробити такий датчик власноруч та постійно мати інформацію про стан повітря за своїм вікном, дуже просто. Ініціатива luftdaten.info – в деталях розповідає, де купити комплектуючі та як їх зібрати до купи, а saveecobot.com пропонує купити вже зібраний та готовий до монтування датчик.
Якщо вам цікаво дізнатися більше про те, чим ми дихаємо в місті Черкаси, або ви б хотіли мати один з таких датчиків – запрошую вас на онлайн семінар, що пройде вже цієї середи о 17-00. Буду радий поділитися інформацією, яку маю. Деталі про подію – ТУТ.
