Чому польські мери топлять за різнотрав’я на газонах?

Важко гнатися за британським ідеальним газоном, яким би він не був – класичним, чи різнотравним. Тож давайте поглянемо, що робиться у наших найближчих сусідів, у Польщі.

Гіжицько – місто луків і домівка для комах

Якщо при вивченні досвіду Великої Британії яскраво прослідковувався основний мотив збереження різнотрав’я, як способу підтримки тваринного світу, то в ситуації з Польщею на перше місце серед причин виходить зміна клімату, збільшення кількості посушливих періодів і породжені цим складнощі в догляді за зеленими насадженнями. 

Також впадає в око та відмінність, що в Польщі ця проблема є очевидною для представників міської влади. Міські голови та представники відповідних муніципальних структур самі ініціюють зміни та проводять громадські консультації.

В даний момент мені важко уявити собі нашого міського голову, який би звернувся до  містян з проханням висловити своє ставлення до створення осередків різнотрав’я в Черкасах та запропонувати місця для пілотного проекту.

А от бургомістр міста Гіжицько Войцех Івашкевич саме це і зробив в минулому році. “Утримання міських квіткових луків, окрім очевидних екологічних цінностей, має й інші виміри: менші витрати, менше шуму, що утворюється під час скошування, і навіть такий, здавалося б, менш помітний аргумент, як менше палива (= менше вихлопних газів)” – написав він у зверненні до мешканців Гіжицько. – “Потрібно лише змінити свій менталітет та звички, адже переваги, безперечно, неможливо переоцінити, навіть якщо вони мають символічний вимір. Міські екологічні луки – це також чудовий спосіб “живої освіти”.

Подібні ідеї виникли і в інших польських містах, де віднедавна почали вирощувати різнотрав’я в міському ландшафті. 

Зелений Вроцлав

Філософія скошування міських газонів у Вроцлаві почала змінюватися не так давно і досить поступово. В місті було започатковано інформаційну кампанію, щоб пояснити мешканцям нові підходи до скошування трави. Міська влада запропонувала здійснювати перше скошування після зими пізніше, щоб трава встигла зміцніти. 

Кілька міських локацій (близько 20%) вирішено залишити в первісному вигляді – газон, якому дозволено перетворитись на стихійний луг, довше зберігає вологу і довше залишається зеленим, коли настає посуха. Тим не менш більшість міських газонів продовжили доглядати в попередньому режимі, скошуючи траву до 8 разів на рік, адже жителі Вроцлава проводять там свій вільний час, і вони повинні мати змогу нормально сидіти і відпочивати. 

Вроцлав має власну сторінку у Фейсбуці – Зелений Вроцлав – де можна дізнатися побачити, як змінюється місто не лише в плані догляду за газонами, але й інших аспектів дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

“Люблін присів на лужку”

В Любліні вже декілька років реалізується спеціальна програма по створенню лугів в міському ландшафті – “Люблін присів на лужку“ – на що виділяються кошти окремого “зеленого бюджету”. Обмеження скошування газонів дозволяє спостерігати за типом, кількі жестю, густотою та часом цвітіння рослин, які з’являються на них. Завдяки цьому відбираються зелені зони, які будуть оброблені по-особливому з початку наступного вегетаційного періоду, як обширні самодостатні газони, і на яких будуть створені муніципальні луги.

В місті створено понад 23 такі локації. В умовах, коли посухи в Польщі стають більш поширеним явищем, створення анклавів різнотрав’я, яке витримує довгі періоди посухи, забезпечують притулок для бджіл та інших комах, маленьких тварин, таких як ящірки, жаби та їжаки.

Мронгово – починаючи з малого

В невеликому містечку на північному сході Польщі, Мронгово, муніципалітет сам проявив ініціативу і створив луг поблизу міського озера. Наступним кроком є встановлення дошки, яка інформує про види рослин, які ростуть у цьому місці.

“Якщо нашим мешканцям подобається такий луг, ми їх неодмінно зробимо більше”, – запевняють в міському уряді і закликають мешканців зв’язатися з владою і вказати місця, де могли з’явитися такі луки, обіцяючи проаналізувати кожну заявку та вирішити, чи можна її реалізувати.

Якщо узагальнити, то міські голови в Польщі впершу чергу зацікавлені в тому, щоб змінити підходи до поводження із зеленими насадженнями, бо вони думають про майбутнє – як виглядатимуть міста. Естетика та природоохоронний зміст також береться до уваги, але не так помітно як у Великій Британії, про яку ми писали раніше. Дуже впадає у вічі те, що польські представники міської влади постійно консультуються з мешканцями. Це особливо вражає з огляду на те, як у нас в Черкасах котрий рік поспіль намагаються впровадити громадські консультації, не просуваючись навіть на папері, не говорячи вже про реальність. 

Я б покривила душею, якби сказала, що Польща з крейсерською швидкістю перетворюється на суцільний луг польових квітів. Польські міста обережно підходять до впровадження нової політики в догляді за зеленими насадженнями. Головна ідея – міста мають бути акуратними, а дороги безпечними. Тому поява луків, на яких буяє різнотрав’я, в польських містах відбувається повільно і вдумливо. Проте процес набирає обертів і мова вже йде не про поодинокі випадки, а про загальну тенденцію косити газони  рідше та створювати локації з польовими квітами в різних куточках польських міст.

А що в Україні і Черкасах?

Про це я розповім в наступному блозі. 

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *