Разом до перемоги. Хто з черкаських політиків йде до влади разом із членами родини?

Цього року одразу 738 людей виявили бажання поборотися за мандат довіри та обратися до Черкаської міської ради. Ще 750 кандидатів йдуть до обласної ради.

Для когось це бажання перманентне, і вони беруть участь у всіх можливих виборах. Для когось – ситуативне і викликане загальним “хайпом” довкола електоральних змагань. Хтось готувався до обрання роками, хтось взагалі не приділяє цьому всьому особливої уваги. Багато різних кандидатів. Будь-хто з черкасців зможе віднайти для себе достойного.

Сьогодні ми знайомимо вас із тими людьми, що вирішили поборотися за статус місцевого депутата не самотужки, а разом цз членами власної родини. Для кого похід у місцеву владу є заняттям сімейним? Розберемося.

Родина Бондаренків

Звичайно, починаючи цю оповідь варто із родини міського голови Анатолія Бондаренка, що напередодні виборів різко змінив свої політичні уподобання. Склавши статус багаторічного керманича обласного осередку партії ВО “Батьківщина”, Бондаренко долучився до нового політичного проєкту “За майбутнє”. Разом із міським головою у світле політичне майбутнє проєкту повірила і його дружина Валерія Бондаренко, що балотуватиметься до Черкаської обласної ради. 

Для дружини Бондаренка, що раніше позиціонувала себе як успішна бізнес-вумен та хранительниця сімейного вогнища,  у загальному списку партії “За майбутнє” віднайшлось високе п’яте місце. Крім того, Валерія Бондарено очолить і перший територіальний округ партії. Як вдало зуміє  дружина чинного мера поєднувати бізнес, родину та політику і чи не  стане політика для Бондаренків родинним бізнесом, покаже час.

Шанси на отримання мандата – вкрай високі для обох членів родини Бондаренко. 

Родина Мушієків

Фото із сайту Прочерк

Забігаючи наперед, варто констатувати, що родина давнього політичного партнера міського голови Михайла Мушієка виявилась єдиною, яку розділили партійні списки. Втім цей поділ, виходячи із реалій місцевої політики, важко назвати реальним. Скоріш за все це просто умовна лінія, яка розділила дві політичні групи чинного мера Черкас. 

Михайло Григорович Мушієк, заступник голови Черкаської обласної ради, а також один із лідерів обласного осередку партії ВО “Батьківщина”, балотується до обласної ради під другим номером. Його ж син Андрій Мушієк займає друге місце у виборчому списку партії “За майбутнє” до Черкаської міської ради.

Мушієк-молодший є певним спойлером політичної кар’єри батька, займаючи різні політичні квоти, які виборює Мушієк-старший своєю політичною вагою. Андрій Михайлович Мушієк вже встиг побувати і депутатом місцевої ради від партії ВО “Батьківщина”, і членом виконавчого комітету за квотою цієї ж політичної сили. Сьогодні ж він є одним із формальних фронтменів іншого політичного проєкту, втім, очевидно, залишаючись у фарватері свого батька. 

Шанси на обрання для обох – вкрай високі. 

Родина Євпаків

На відміну від Бондаренка дружина Віктора Євпака, ще одного претендента на посаду крісла міського голови та лідера місцевого осередку партії “Голос”, в політику не йде. Пов’язано це, скоріш за все, з громадянство Кароліни Євпак, яка є британкою. Втім усе ж таки без сімейної підтримки Євпак не залишився. Під далеким 25 номером у загальному міському списку партії іде рідна сестра Євпака – Олена Семеніхіна. Поява Семеніхіної у виборчому списку скоріш пов’язана із гендерними квотами, аніж з її реальним бажанням отримати статус місцевої депутатки.

Семеніхіна не є активною політичною діячкою, втім добре відома у політичних колах містах, оскільки є власницею бренду “Фудхакер”, що позиціюється як здорове харчування. Клієнтами Семеніхеної та її “Фудхакеру” є багато відомих черкаських політиків та бізнесменів. Співзасновником бізнесу є також і Євпак. 

Шанси на отримання мандата в Євпака – високі, а от у Олени Семеніхіної – мізерні.

Родина Ткаченків

Під 26 номером у списку партії “Слуга народу” йде добре відомий у місті бізнесмен Сергій Ткаченко, що є власником садового бізнесу під брендом “Сад мрій”. Ткаченко є багаторічним фаворитом в освоєнні коштів місцевого бюджету за профільним йому напрямом – озеленення та догляд за зеленими насадженнями. Крім того, він уже двічі обирався місцевим депутатом: у 2010 році від “Партії вільних демократів” і у 2014 році від “Блоку Петра Порошенка”. Та цьогоріч його шанси бути обраним від чергової для себе політичної сили мінімальні. 

Проте цього не можна сказати про рідну доньку Ткаченка – Карину Абрамову. 26-річна лікарка-гінекологиня із Черкаського обласного перинатального центру має високу четверту позицію у загальному списку партії. До місцевих виборів Абрамова не була поміченою у політичних та довколаполітичних активностях, втім вибори – найкраща можливість це змінити. 

Шанси на обрання для Сергія Ткаченка – мізерні, для його доньки – високі.

Родина Мкртчянів

Ще одним “сімейним підрядом” у виборчих списках партії “Слуга народу” виступає родина відомого у місті бізнесмена та політика Араіка Мкртчяна. Мкртчян уже протягом багатьох років є активним учасником усіх виборчих перегонів, борючись із різними успіхами за мандат довіри то від однієї, то від іншої партії. У 2015 році Араік Рафікович не зумів поновити власний мандат, балотуючись від партії “Блок Петра Порошенка”. Уже за кілька днів він спробує зробити це, йдучи під прапорами їхніх політичних антагоністів. Стартові позиції Мкртчяна-старшого не найвищі, втім прохідні. Він займає друге місце у другому територіальному окрузі.

Його син Арсен Мкртчян також іде за мандатом довіри, втім до обласної ради. Як і батько, Арсен займається бізнесом. Його позиції у виборчому списку аналогічні – друге місце у другому виборчому окрузі. Аби отримати мандат, обом скоріш за все доведеться долати виборчу квоту. Наскільки це реально – покажуть вибори.

Шанси на обрання для обох – середні.

Родина Козиря-Тяско

Балотуються до місцевої ради і цивільна родина чиновників місцевої ради Віталія Козиря та Діани Тяско. Їхні прапори незмінні – ВО “Свобода”. Членкиня виконавчого комітету, а також очільниця відділу промоції міста Черкаси стартує із другого місця у виборчому списку партії. Її ж чоловік, з яким вона офіційно неодружена, втім проживає разом та навіть вносила його до власної декларації як члена родини, Віталій Козир розмістився у списку слідом за нею. Козир, як і Тяско, очолює один із структурних підрозділів департаменту освіти та гуманітарної політики. 

У 2015 році обоє балотувалися до місцевої ради як безробітні, але п’ять років перебування “Свободи” у місцевій раді та владі не пройшли для них даремно і сьогодні обоє мають високі статуси місцевих чиновників. Втім, попри високі чини, шанси на отримання мандата в обох мінімальні. Все ж таки перебування у владі не пройшло безслідно не лише для матеріального становища, а і для електоральної підтримки.

Шанси на обрання для обох – мізерні.

Артур Чемирис

коментарі
1 Коментар
  1. Толя попустись

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *