Освіта починається змалку. Попри монополію, що держава має в освіті на всіх рівнях, існують альтернативи. Саме їх я давно хотів розкрити у цьому блозі. Спершу я подам трохи теорії, а потім розкажу про деякі з закладів у нашому місті.

Пандемія викрила чимало вибоїн на тлі державної системи освіти, які так старанно були засипані гравієм. Це і “недоучасть” батьків у навчальному процесі, тобто не до кінця сформована система взаємодії між ними та іншими учасниками навчального процесу. Це і низька професійна адаптивність більшості вчителів державних навчальних закладів  –  тих, хто, здавалося б, мусив вміти вчитися найкраще. Також це непристосованість до змін сучасного світу й неготовність виходити з зони власного комфорту.

Закон “Про освіту” передбачає можливість абсолютно безоплатного навчання, проте дуже часто державний формат є далеко не ідеальним. Саме тому існує цілий ряд альтернатив, що пропонують кращі послуги, інший формат й пропрацьовані/вирішені проблеми, прописані вище. Тож давайте дізнаємось, що ж таке альтернативна освіта та розглянемо її представництва у Черкасах. Це особливо актуально на початку навчального року.

Альтернативна освіта — загальний термін, який описує різноманітні педагогічні підходи і методики та є основою педагогіки. 

Загалом це освіта, що не схожа на “нормальну”, а саме звичні розклад, предмети, методики викладання, тощо. Вона має багато різновидів: це і приватні школи, і школи з особливими системами навчання (вальдорфські, Montessori), або школи з особливим форматом навчання, наприклад, дистанційні. Тут кожен знайде собі формат до душі. Окрім цього, більшість таких шкіл обіцяють невелику кількість учнів у класі, організацію близьких стосунків між учасниками навчального процесу і почуття єдності.

Дошкільна освіта

Це безсумнівно важливий крок в соціалізації та отриманні перших знань малечею. Не всі батьки готові відправити свого малюка до дитячого садка, але якщо ви все ж наважилися, пропоную ознайомитися з їх видами і знайти найбільш зручний. 

Основні типи ДНЗ: 

Державні

Економні, але менш доступні, адже кількість дітей дуже велика й електронна черга не гарантує своєчасного потрапляння дитини до закладу.

Комунальні та відомчі

У таких садках навчаються лише діти робітників певної компанії чи підприємства.

Комерційні (приватні)

Такі садки обирають через якісний розвиток і виховання дитини, харчування. Вони доступніші та в свою чергу можуть пропонувати наступні послуги: 

• спеціалізація фізичного розвитку;
• творча, інтелектуальна спеціалізація;
• спрямування на вивчення іноземних мов.

Також існують мовні дитячі садки, де дітей змалечку навчають іноземним мовам та дитячі садки за спеціалізацією. В останніх діти вчаться за загальноосвітньою програмою МОН і їх поділяють на наступні види:

• комбіновані (тут є кілька груп дітей, використовуються оздоровчі та розвиваючі програми);
• загального формування (мають вузьку спеціалізацію);
• компенсуючі (для діток з обмеженими можливостями та певними захворюваннями);
• центри розвитку (скеровані на цілісний розвиток);
• дошкільні групи (зазвичай такі групи знаходяться при школах; на заняттях дітей вчать азів письма, математики, таким чином готуючи до школи). 

Окремо слід виокремити садочки домашнього типу. Вони створюються в звичайних квартирах і хоч впливають на дитину відносно непогано за рахунок домашньої атмосфери та невеликої кількості дітей в групі, але їх працівники зазвичай не мають спеціалізованої освіти та всіх необхідних навичок.

Я зупинюсь на прикладах приватних садків і садків домашнього типу у Черкасах. 

Дитячий садок домашнього типу “Кроха”  

Садок повного дня. В програмі є вивчення англійської мови. 

Гуртки: малювання, хореографія, дитячий фітнес, танці. Пропонуються послуги логопеда та підготовки до школи. 

Адреса:  м.Черкаси вул.Добровольського, 21/1

Контакти: (066) 764-07-17

Відгуки: “Лучший способ сделать ребенка хорошим – это сделать его счастливым! Дитячий садок домашнього типу “Кроха”- НАЙКРАЩИЙ!” –  відгук від користувача Света Ёлкина на сторінці садочка в соціальній мережі Фейсбук. 

Приватний дитячий садок “Абетка”

Працює за системою Монтессорі та є садком повного дня. Записатися до цього садочка можна вже з 1,5 року. Вивчається англійська мова безпосередньо з носієм. Пропонуються гуртки: аплікація, вокал, ліпка, малювання, музика. гімнастика. Є послуги психолога, логопеда, підготовки до школи. 

Відгуки (сайт dity.in.ua): 

“Уже второй ребенок посещает этот садик, всем действительно довольные!”; – відгук від користувача Петровна.

“Это была любовь с первого взгляда и на этом поиски остановились, только Абетка!”

Адреса: м.Черкаси, вул.Благовісна 28

Контакти: 093-201-44-11

Загальна та повна середня освіта

На відміну від дошкільної, загальна середня освіта є обов’язковою та має найбільший вплив на становлення особистості та її психологічне здоров’я. Тому батьки майбутніх першачків зазвичай обирають навчальний заклад дуже ретельно, але не відкидаючи альтернативні способи здобування освіти. Розглянемо їх види детальніше.

Окрім державних шкіл (загальноосвітніх, ліцеїв і гімназій) найбільш поширеним типом альтернативної освіти в Україні є приватні навчальні заклади. Найчастіше вони схожі на традиційні школи і відрізняються тим, що пропонують більш якісні послуги:

• менші класи
• комфортне середовище 
• висококваліфікованих вчителів

Часто пропонуються додаткові послуги, такі як бесіди з психологом, всебічний розвиток та викладання іноземними мовами. 

Та окрім приватних шкіл в Україні є й інші типи альтернативної освіти, що суттєво відрізняються від традиційного навчання. 

Мікрошколи

Такі школи зазвичай діють офіційно як громадські організації, але не мають ліцензії МОН. Найчастіше їх організовують батьки-однодумці, які прагнуть самостійно організувати навчальний процес для своїх дітей. Однак варто пам’ятати, що все одно доведеться складати атестацію. 

Homeschooling або “сімейна освіта”

Відповідальність за навчання таким чином повністю беруть на себе батьки дитини. Можна варіювати навчальну програму враховуючи інтереси та вподобання учня. По суті це дистанційна освіта, але також можна запрошувати вчителів додому. Є важливий нюанс: дитині доведеться щомісяця атестуватися з усіх необхідних предметів в закріпленій школі та раз на рік писати контролі знань. Варто зауважити, що у такий спосіб за період навчального року (а це 9 місяців) можна пройти більше ніж програму одного класу.  

Державна школа з нетрадиційними методиками

Такі є різні: наприклад, з вальдорфськими класами. Зазвичай, це школа, в якій навчання відбувається за програмою МОН, але вносяться деякі зміни розроблені авторським колективом. Це так звані авторські чи інноваційні школи. 

Черкаська гімназія №9 ім. О. М. Луценка

У гімназії, окрім звичайних міністерських планів, навчальний процес має певні особливості: пропонуються класи робототехніки, модульна система розкладу дзвінків, роздільне навчання хлопців та дівчат – класи кадетів та панянок, спортивний баскетбольний клас тощо. Використовуються елементи STEM-освіти.  

Адреса: м.Черкаси вул. Юрія Іллєнка 52

Контакти: 0472-73-75-60

Відгуки: 

“Щиро дякуємо Ірині Вікторівні за прикладенні зусилля на шляху до “Авторської школи”, мотивацію колективу, створення комфортних умов навчання наших дітей, націленість на результат!” – відгук користувача Алла Коваленко з Facebook сторінки гімназії.

“Очень довольна гимназией!!! Очень радует уровень преподавания и конечный результат  –  тот багаж знаний, который поможет без проблем поступить в высшее учебное заведение. Замечательный педагогический состав и отдельное спасибо директору  –  Ирине Викторовне – за её отличную работу и отдачу! Сама закончила эту гимназию, моя сестра тоже здесь училась…Всем рекомендую!” – відгук від користувача Ольга на сайті parta.com.ua.

Альтернативні школи

Хоча всі описані до цього типи здобуття освіти є альтернативними, проте детальніше хотілось би зупинитися на таких видах шкіл:

• з вальдорфськими класами

Тут основний акцент на гармонійному, естетичному та духовному розвитку дитини. В звичайні уроки інтегруються музика, танці, малювання. 

• демократичні школи

Нескладно здогадатися, що такі школи навчають дітей за принципами демократії. Учні самі обирають предмети, голосують за формат розкладу уроків та обговорюють власні побажання щодо навчання на спеціальних зборах. 

В Україні неможливо повністю відтворити подібний навчальний заклад через перешкоди в законодавстві, але є школи з їх елементами. Зазвичай такі види шкіл найчастіше є приватними. 

• школи Монтессорі

Такі школи орієнтовані на розвиток дитини природним шляхом: через моторні, сенсорні та інтелектуальні дії. Таких шкіл в Україні достатньо, також є і такі садочки.

Дистанційні школи

Такі школи дозволяють поєднати вивчення звичайної шкільної програми з навчанням вдома. Це чудовий вихід, якщо дитина через якісь особисті причини не може відвідувати звичайний заклад (віддаленість населеного пункту, відповідний стан здоров’я тощо). 

Дистанційні школи також надають можливість обирати: навчання за загально шкільними курсами чи екстернат. Також учень зможе сам організовувати графік навчання, який буде для нього найбільш зручним. Невдовзі у Черкасах планують запуск першої муніципальної дистанційної школи на базі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6. Поки що вона працюватиме  лише з дітьми 1-4 класів. 

Варто розрізняти якісне і ціленаправлене дистанційне навчання та вимушене навчання в Zoom через карантин. Детальніше про це говорить Євген Лапін.

UPD

Сімейна (домашня) форма освіти

У цій формі освіти відповідальність за організацію навчального процесу в домашніх умовах беруть на себе батьки, проте учень має бути зарахований до якоїсь школи, де будуть відстежувати прогрес дитини 4 рази на рік. Можна варіювати навчальну програму враховуючи інтереси та вподобання учня.

Екстернат 

Ця форма передбачає самостійне й часто прискорене опанування навчальних дисциплін.

Щоб перейти на екстернат, учень повинен подати заяву й документ, що підтверджують підставу для переведення. Така форма, зокрема, орієнтована на дітей, що можуть опанувати навчальну програму швидше своїх однолітків. 

Педагогічний патронаж

Педагогічний патронаж – індивідуальний супровід вчителя для конкретного учня. Така форма найчастіше передбачена для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу щодня чи також, що навчаються у сільських школах і не можуть відвідувати навчальний заклад повноцінно через малу кількість дітей у класі. 

Бонус – інтерв’ю

Ми взяли інтерв’ю у людей, які безпосередньо залучені до альтернативного навчального процесу і запитали про їх ставлення, концепти та підходи тощо.

Тетяна Кукла

засновниця Montessori Family Черкаси

Ваші підходи альтернативної освіти.

Ми використовуємо Монтессорі підхід в роботі з дітьми та батьками. Також використовуємо Транзакційний аналіз в освіті. 

Як починали? Що стало поворотним моментом?

Починали в 2009 році з двох груп міні садочка для дітей 2-3 років та 3-6 років на Митниці. На даний момент Монтессорі Фемелі – це 

• центр на Митниці для дітей та батьків з 1 до 3 років; 
• садочок повного дня з ліцензією на Пастерівській для дітей з 1,5 до 6 років;
• початкова школа 0-4 клас з ліцензією;
• підліткова школа як окремий проект для 5-9 класу. 

Основним стимулом на початку для відкриття садочку були власні діти, але я закохалася в Монтессорі метод і на даний момент моєю метою є забезпечити в Черкасах можливість для батьків обирати якісну сучасну освіту для своїх дітей. 

Яке ставлення батьків/оточення? А черкаського департаменту освіти?

Батьки – наша підтримка, разом – ми ком‘юніті (“спільнота” – прим. автора), наша мета – щасливі, самостійні та впевнені в своїх силах діти. З департаментом освіти ми співпрацюємо оскільки маємо відповідні ліцензії. Ми також маємо договір співпраці з Університетом ім. Богдана Хмельницького про проходження практики на базі дитячого садочка Монтессорі Фемелі. 

Які є плани на майбутнє?

Планів на майбутнє багато. Ми створюємо психологічну службу, що повноцінно підтримуємо освітній процес. В садочку на Пастерівський Дошкільна група є білінгвальною, з англійською мовою, але ми хочемо розповсюдити білінгвальний формат для всіх наших груп.

Також в планах розширення і переїзд цього року Підліткової школи. Цього року ми підписуємо договір співпраці з Українським Монтессорі Центром, з яким ми будемо співпрацювати як офіційна платформа для проходження інтернатури для студентів.

“Головний принцип центру — розвиток у дітей самостійності та внутрішньої мотивації до навчання, бажання пізнавати навколишній світ”, – зазначають на сайті Montessori Family.

Центр представлений чотирма дитячими садочками та двома школами в Черкасах. Загалом для дітей віком від 1 до 15 років. 

Комплекс пропонує: 

• індивідуальний підхід;
• семінари для батьків;
• професійний колектив;
• додаткові заняття з музики, йоги, хореографії, малювання;
• унікальне середовище;
• супровід психолога.

Вивчаються англійська та німецька мови. Пропонуються творчі та спортивні гуртки: аплікація, ліпка, малювання, музика, хореографія, а також гімнастика. 

Контакти та адреса: 

“Я з мамою” та міні-сад (1-3 роки) тел. +38073  319 1075, вул.Припортова 22а оф. 302.

Дитячий садок (1,5-6 років) тел. +38073 319 1079 вул. Пастерівська 57.

Дитячий садок (2,5-6 років) тел. +38097 525 1685 провулок Яковліва буд. 27

Школа (6-15 років) тел.+38098 318 2572 вул. Добровольського 3/4

Відгуки: “Это не просто садик. Это Семья, из которой в конце дня мой ребёнок не хочет уходить)”, – відгук від користувача Светлана Бузько на сайті dity.in.ua

“Ходим вместе с ребёнком уже пол года. Очень нравиться. Каждые 3 недели меняется тематика и игрушки. Есть возможность попрактиковать чтобы ребёнок сам накрыл себе стол и покушал со всеми бананчик и яблочко”, – відгук від користувача Инна Тютюнник на сайті 20.ua 

Аліна Котолуп

SMM-менеджерка у Montessori Family Черкаси, мама

Чи відчуваєте ви, як молода мама, підтримку від державних установ?

Не можу відповісти на це питання, адже моя дитина ходила до альтернативного садочку Montessori – це приватний садочок, не державний. А зараз ходить до альтернативної школи.

Я сама з дитинства не люблю державні садочки. Навіть в свої 30 я пам’ятаю всі ці моменти і ставлення. Було страшно споглядати за тим, як на твою дитину кричать чужі люди, карають або можуть фізично щось їй зробити, це не викликає довіри взагалі. Дитина походила в державний садочок місяць/два і на цьому це все закінчилося. З самого початку були важкі стосунки з директором, адміністрацією садочку. 

Що вас не влаштовує?

Не влаштовує те, що у державних школах/садочках не завжди в пріоритеті дитина як особистість, не завжди є повага до неї, а це найголовніше. 

Чи відчуваєте ви, що державні садочки справляються зі своїми обов’язками? 

Я насправді не відчуваю, що вони справляються зі своїми обов’язками, тому що, це завжди великий потік дітей, це величезне вигорання для педагога. Сподіватися на гарне, гуманне, цивілізоване ставлення до дитини, просто я не бачу навіть сенсу в цьому, але я вірю що є й такі випадки і не заперечую цього. 

Яке ваше загальне ставлення до державних садочків/шкіл?

Моє ставлення до державних садочків і шкіл схоже на кліп до пісні Pink Floyd “Another Brick in the Wall”. Там діти ходять строєм. Показують оцю картинку: школа, університет, завод якийсь і смерть. Ось і в мене така асоціація з цим. 

Я завжди пам’ятатиму багато моментів із свого життя в садочку, коли мене примушували спати саме в певній позиції, щоб руки в мене лежали одна на одній, і вони були в мене під щокою. Ходила вихователька і перевіряла чи лежимо ми так, як вона сказала. Це для мене було якимсь великим шоком на той момент. Наразі я відчуваю, що це щось схоже на якусь тюремну штуку. 

Якою ідеальну освіту для дітей бачите ви?

Я скажу, про що я мріяла б для дітей і для себе, як для дитини в минулому. 

Хотілося б, щоб це були місця (не хочу називати це школами), в яких розвивалась чутливість для дітей до краси світу, щоб запалювався і підтримувався вогник внутрішній чи називайте це цікавістю до життя та його таємниць. 

Щоб розвивалися здібності до дослідження, до експериментів, дати дітям можливість проживати радість від відкриттів, зроблених ними ж. Традиційна школа дає дуже мало можливостей, наприклад, для виконання наших власних експериментів, а також майже не залишає за собою права на помилку. Там засуджують за правильність відповідей. Я за акцент на розвитку творчих здібностей і підтримку у дітей прагнення до відкриттів. 

Ви питаєте про ідеальну освіту… Загалом я вважаю – це повага до дитини, атмосфера довіри між усіма учасниками процесу – педагог-дитина-батьки. Відсутність оцінок, реалізація знань на практиці, свобода творчості і експериментів, багато власних проектів.

Ми з малою любимо проводити час в лісі, на відкритому повітрі. І ми подумали, чому б не зробити Лісову школу, подивилися приклади у Львові вже такого саду. Але, швидше за все, це [поки] сон.

Наталія Мельниченко 

власниця приватної альтернативної школи Happy People

Як ви знаходите однодумців? 

Люди приходять на особистість, на сенси, які вони чують від мене про життя або про інші сфери. Їм це відгукується. Мій проект Happy people зараз дуже згуртований в таку ком’юніті (спільноту) розумінням цієї спільної мови. Не доводиться нікого ні переконувати, ні комусь щось продавати. 

Люди відчувають інтуїтивно через свій якийсь життєвий досвід, приходять до того, що це має бути отак і вже, потрапивши в це середовище, розуміють на рівні відчуттів, що тут так як треба. 

Найближче оточення – клієнти, які з нами від самого початку. Останній раз як були батьківські збори, вони казали, мовляв, “поки наші діти доростуть, може університет відкриєш?” Це якась послідовна співпраця, одне переростає в інше.

Взагалі, це зветься трикомпонентна взаємодія: партнерство з дитиною і партнерство з батьками. Ми й індивідуальний план навчання формуємо в комплексі дитина-батьки-ми. Немає такого, щоб батьки привели нам дитину і сказали: “навчіть її”. Якщо вони не готові до внутрішніх змін, до розширення [світогляду], а намагаються перекласти відповідальність і віддати дитину в “камеру схову”, де про неї подбають, то це так не працює. Адже це – цілісна система.

У вас, виходить, є садочок і школа. Це лімітовані групи, до 10 осіб? 

Садочок починається з наймолодших і школа до п’ятого класу. Ми діємо за двома принципами: різновікової групи та індивідуального навчального плану. Є активності, в які діти залучаються в залежності не від віку, а від готовності та особистого інтересу. 

Вони не діляться на вікові групи. Тобто, є якась активність, тема, проєкт, якась діяльність. А там воно вже інтуїтивно вибудовується: діти починають займати свої ролі, кожен починає активно привносити свою частину. В цей момент активного кола до них долучаються менші, які спостерігають: 

“Вони таке роблять! А ми хоча б тоді, по-своєму, візьмемо і з папірців це зробимо”. 

Вибудовується цілий механізм – як діти різного віку, в залежності від особистого запросу розвитку, готовності, починають знаходити своє місце в цьому середовищі. Наша задача тільки підкидати рішення, допомагати. Показувати, де ми можемо це знайти, а оцих людей ми можемо запитати, а втілити це можна таким чином. Оце, власне, і є роль вчителя, і вона точно відрізняється від традиційної. Тут з’являються нові ролі та компетенції цих викладачів: ментор, фасилітатор, тьютор. 

У нас немає оцінок, ми не оцінюємо по кращості, ми не створюємо умов для змагань. Ми націлюємо не те, що десь є твій простір. І ми його знайдемо. Десь точно є твоє місце. Давай нащупаємо, але як ти можеш знайти, тільки прислухаючись до серця. Ми навчаємо дитину не готовим знанням, а допомагаємо дитині освоїти навики та компетентності здобування, засвоєння і втілення далі цих знань. 

Коли дітей з державних шкіл приводять до нас, десь пів року в середньому іде на процес дескулінгу. 

Дескулінг це повернення до точки нуля. До точки природного відчуття дитини, до того, що вона починає відчувати себе в безпеці в своєму тілі, в своєму просторі. Коли дитина потрапляє у простір можливостей, як діти з державної школи себе поводять. Це помітно дуже в порівнянні з дітьми з інтерактивної школи. Вони сприймають це як можливості, вони відкриті, вони ставлять питання, мислять, експериментують, і це стає реально процесом їх освоєння. А не оці діти роботи, ходять і чекають команди: чи вже сісти, чи встати, чи піднятись.

Наш простір влаштований зовсім інакше, ніж школа звичайна: у нас є пуфи, там є крісла, крісла-качалки. Є місця де можна дати тілу будь-який комфорт. 

Де можна залишитися наодинці якщо треба. Коли дитина повертає власні межі тоді вона починає інтуїтивно хотіти свого розвитку, вона починає вибирати, оце такий процес.

Садочок від школи не дуже відрізняється? Просто там старші діти?

По принципу, по підходу до дитини ні, але враховуються вікові потреби, задачі розвитку. Тобто садочок до семи років – це одна сфера діяльності, взаємодії з дитиною, тому що потреби дитини інші, там про близький контакт, про фігуру дорослого, про комунікацію. До семи років дитина формує себе, після, дитина починає формувати зв’язки зі світом, а там уже дуже важлива роль вчителя, він – провідник. 

Це здебільшого йде через гру? 

По-різному, це в залежності від віку, від запиту дітей, вони зараз дуже різні приходять. Етап гри більше важливий для психоемоційного розвитку. Це як сходинка до того, щоб дозрівав мозок до більш складних рівнів. У нас дуже багато гри, і гра має бути вільна. Не маркетинговий хід, коли ми беремо штучні знання, які ми хочемо, щоб дитина засвоїла, запаковуємо їх в гру і вскормлюємо дитинці. 

Насправді освіта відбувається тоді, коли вона а) самоспрямована і б) дитина сама це вибрала. Вона вплітається в її послідовний розвиток. Не штучно, а природньо. Гра – це як один з компонентів. У нас є повноцінне ігрове середовище і є середовище для фізичного розвитку. У новому приміщенні під спортзал відведена та сама територія за площею, що і для навчання. 

Діти мають рухатися, чергувати розумову діяльність з рухливою.

Оксана Монько

мама учня Черкаської загальноосвітньої школи №30

Чи відчуваєте ви, як молода мама, підтримку від державних установ (саме дитсадок/школа)? Чи відчуваєте ви, що вони справляються зі своїми обов’язками? Що вас не влаштовує?  

Стосовно підтримки можу зазначити, що особливої допомоги не відчуваю, хоча і не потребую її. Я, як мама школяра, можу впевнено сказати, що педагоги повністю  справляються зі своїми обов’язками, доказом цього є високий рівень знань моєї дитини та велике бажання відвідувати навчальний заклад.

Ваше загальне ставлення до державних садочків і шкіл.

Я позитивно ставлюся до державних навчальних закладів. Створено максимально комфортні умови для проведення навчально-виховної роботи. Нам пощастило мати відповідальних і кваліфікованих педагогів у закладі, де навчається моя дитина.

Якою ідеальну освіту для дітей бачите ви?

Навчання повинно приносити задоволення! В наш час сучасних технологій та прогресивної молоді важливо застосовувати новації у навчанні, щоб діти з раннього віку мали бажання отримувати знання та набували практичних навичок, які б у подальшому застосовували в соціумі.

Наталія Євтушенко

директорка приватної християнської школи “Софія”

Довідка: Школа позиціонує себе як християнська. Для кожного класу є обов’язковим курс “Основи християнської етики”. Діти мають змогу здобувати освіту з першого по одинадцятий клас. В одному класі від 4 до 16 дітей. Навчання відбувається за допомогою інтерактивних методик та діяльнісного підходу. 

Головною метою школи, як визначає її адміністрація, є “розвиток духовно зрілої, творчої особистості, створення умов для повноцінного фізичного, інтелектуального, духовного розвитку дитини”.

Також школа пропонує гуртки та клуби, влаштовує здорове харчування та організовує  літні табори.

Адреса: м. Черкаси, вул. Пацаєва 4

Контакти: (0472) 38-48-80

Відгуки: “Наші вчителі найкращі, найпрекрасніші. Бажаю Вам міцного здоров’я, терпіння та мудрості з учнями, від учнів посмішок теплих слів успіхів у навчанні… Любимо.Обіймаємо”, – відгук від користувача Mira Umanets на Facebook-сторінці школи. 

Ваші підходи альтернативної освіти.

Ми можемо сміливо говорити про те, що з самого початку були як абсолютна альтернатива державній школі. Нашими першими найсуворішими суддями та вчителями були наші учні. Ми хотіли зберегти вогник у їхніх очах до середніх і старших класів, тому дуже багато уваги приділяли руху, іграм. 

У нас завжди було багато музики, творчої частини. Дуже уважним потрібно бути до фізичної активності дітей. Все ж таки діти виростають як господарі на цій землі, і так належить людині: господарювати і бути мудрим в тому, що надала природа. Одним із останніх проєктів було вирощення до тисячі туй нашими дітками з насінинки в пластикових стаканчиках, з котрих пили воду, ми збирали їх і зараз це вже дворічні туйки, невеликі деревця. 

Діти мали змогу доторкнутися до самої основи, як все зароджується і як воно досить повільно виростає. 

Вже більше десятьох років була прописана концепція розвитку закладу, між іншим дуже багато методів, які ми бачимо в НУШ, були прописані нами ще задовго до цього. І я думаю, що багатьма такими школами, особливо на християнських засадах. Про це говорила і Гриневич, на конференції для директорів-приватників. 

Найголовніше, на мій погляд, в концепції є те, що ставлення до самої дитини, дитинства, як до цінності, яку не можна обробити, опрацювати таким чином, щоб не звернути увагу на Богом дані принципи. І от ці принципи, які зв’язані з наставництвом, з правильною ієрархією, в той же час з творчою свободою, і баланс цих речей дає успішність, запалює дух школи. Про це говорить ще Ушинський, коли він відвідав в 19 столітті різні європейські школи, які й досі залишаються зразковими, але вже як університети. Він говорить про дух школи, який створює таку атмосферу, на котрій внутрішня частина дитини може будуватися, і це залишається з дітьми на все життя. 

Як починали? Чому, що стало поворотним моментом?

Ми починали до ліцензії як школа, яка формувалася через дружбу батьків між собою. Ми знімали приміщення, збиралися лише в деякі дні тижня, а наші діти займалися в більш вільному просторі, в класах, в котрих було кілька вікових груп. Це братики-сестрички, і вони могли допомагати один одному в навчанні – такі собі змішані класи. Це було до ліцензії, а з нею працюємо вже більше 11 років.

Освіта – це не просто бізнес, він потребує таких людей, як романтики, альтруїсти, які захоплені своєю справою. Тому для мене поворотним моментомстав приїзд професора Жуковського з Острозької академії. Він сказав, що “ви перші свої плоди побачите в випускниках своїх, коли вони почнуть повертатися до вас”, і от для мене був таким поворотним стверджувальним моментом для школи, коли ми побачили, що наші діти вступають практично на 100% в [вищі] навчальні заклади. По-друге, це їхня цілісність, їхній характер, про що свідчили нам не тільки люди з нашої школи, але й зовнішні спостерігачі, які стикалися з нашими випускниками. Це радує і тішить наші серця.

Яке ставлення батьків/оточення? А черкаського департаменту освіти? Які є труднощі?

Щодо ставлення до нас, як до школи, ми пройшли різні часи. Навіть були суди: ми відстоювали свою позицію, як батьки та громадські активісти. Були непрості стосунки з департаментом, не відразу з нами підписували статут на християнських засадах, не було на той час ще закону, що школи мають право відкривати церкви, і як нам сказали при Національній академії педагогічних наук, що ми одна із перших шкіл, що мають ліцензії на 3 ступені та спираються у своїх документах саме на християнські принципи. 

У нас є журнал перевірок, і для мене цінно іноді переглянути його та згадати не один десяток перевірок за трошки більше ніж 10 років. Ми так бігли від системи, що довелося стикнутися з нею напряму. Та це дозволило нам побачити, по-перше, в якому стані знаходиться держава, а по-друге, дозволило бути більш об’єктивним до процесів і менше літати в ілюзіях. 

Що стосується ставлення Департаменту сьогодні, то нині обмежена його контролююча функція. Це полегшило життя всім нам, приватникам, і ми вдячні окремим людям, які працюють там і допомагають нам.

Які ваші плани на майбутнє?

Щодо перспектив в майбутньому, то в нас дуже багато ідей щодо розвитку в сучасних умовах. В цьому році у нас є плани на цілу освітянську гілку, яка пов’язана з дистанційною та змішаною формами освіти. Плануємо і надалі шукати небайдужих людей, меценатів, спонсорів для фізичного розширення школи. Хочемо більше мати класів, лабораторій, майстерню, бібліотеку, розгалужену спортивну систему. 

Отже, альтернативна освіта – це не просто меншина на тлі загальнодержавної системи освіти. Це повноцінний пласт, який продовжує розвиватися. В Україні вже є тенденція, коли батьки не просто обирають між державною освітою та альтернативною, а між видами останньої. Це й не дивно, зважаючи на те, в якому стані знаходиться звичайна українська освіта. Тож питання про реорганізацію освіти в Україні є риторичним. 

Про мене

Денис Андрущенко: засновник копірайтингової агенції для ІТ WTFBit Group, співзасновник Фонду стипендій для громадських лідерів Leaders Fund, член Ротарі Клубу “Черкаси Центр” та екосистеми позитивного соціального впливу ImpactUA.

Я дякую Олені Лимаренко за роботу над цією статтею, а також дружині Мар’яні Андрущенко за редакцію тексту. Моя повага педагогам і батькам, які відгукнулися на наш запит та поділилися своїми часом і думками. Продовжуйте робити й надихати!

Запрошуємо читачів поділитися коментарями та долучитися до огляду прогресивних державних шкіл Черкас, а також інших альтернативних шкіл.