Майстерня крафтового хліба “Агроельф” запрацювала в Черкасах наприкінці минулого року. До цього кілька місяців черкаський пекар Андрій Феофілов випікав хліб на заквасці вдома. Вирішивши масштабувати своє хобі, він знайшов партнера Сергія Шмиголя, з яким відкрив пекарню та магазин у центрі міста.
Андрій Феофілов спочатку випікав хліб удома, а потім перетворив хобі на роботу
Лютий став найбільш прибутковим від початку роботи пекарні, а 2022-ий в цілому мав стати “проривним”. На початку січня засновники “Агроельфа” Андрій Феофілов та Сергій Шмиголь на одній із зустрічей обговорювали стратегічні питання. Тоді, зокрема, запланували відкриття нових точок для збуту хліба, а також створення на базі магазину та пекарні ще й мінікав’ярні. Проте ранок 24 лютого змінив усе.
– День почався з того, що до мене зателефонувала теща і повідомила про початок війни. Почалися вибухи, атакували сусіднє з нами село, де розміщена військова база. Ми прокинулися, розбудили дітей не дуже оптимістичним “Діти, почалася війна”. Опісля разом із друзями продумали швидкий план евакуації, в результаті якого зараз діти з трьох наших родин живуть у Варшаві, – переповідає Андрій Феофілов.
“Агроельф” у цей день свої двері для відвідувачів так і не відчинив.
“Ми вам передзвонимо”
– Не працювали два дні, якщо не помиляюся. Потім хтось згадав, що в нас є тісто, яке мали випекти ще 24 лютого. Я вийшов на роботу, щоб воно не пропало. Випік наш хліб на заквасці. Невеличку частину ми продали якимось дивом, а решту – відвезли на тероборону, – каже Андрій Феофілов.
Сам Андрій теж вирішив поповнити ряди тероборонців Черкас.
– Але там мені сказали щось типу “Ми вам передзвонимо”. По очах людини було зрозуміло, що я цей дзвінок не отримаю, скоріш за все, – усміхається пекар. – І тоді разом із партнером вирішили, що спробуємо відновити роботу пекарні. Розпочали десь із четвертої чи п’ятої частини того, що випікали раніше.
Із початком повномасштабної війни пекарня втратила близько половини прибутку, оскільки частина її клієнтів виїхала за кордон. Водночас у пекарні ухвалили рішення знизити на 30 % вартість хліба за рахунок власного доходу.
– Справжні збитки порахувати важко. Було два свята, коли подібні до нашого підприємства можуть нормально заробити. Це 8 березня і Великдень. Ми отримали значно менше, ніж планували, – роздумує Андрій Феофілов.
Ідея з Австралії
Паралельно до власників пекарні почали звертатися друзі з-за кордону, готові підтримати їхню справу фінансово. Одна з клієнток “Агроельфа”, яка нині живе в Австралії, запропонувала ідею “підвішеного хліба”. Її суть полягає в тому, що одна людина оплачує товар, а отримує його безкоштовно інша, яка цього потребує. Водночас таким чином люди можуть підтримали локальних виробників.
Співвласник майстерні крафтового хліба Сергій Шмиголь зізнається: спочатку до цієї ідеї поставився скептично.
– Я думав, що ніхто грошей давати не буде. Але коли Андрій опублікував у фейсбуці допис про це і вказав номер картки, буквально за два дні ми зібрали близько 22 тисяч гривень. Особисто для мене це було шоком, – каже Сергій.
Нині Сергій та Андрій зібрали вже 35 тисяч гривень на випікання соціального хліба. У перерахунку – це 1000 хлібин. Від початку війни “Агроельф” випік близько 700 “підвішених” буханок. Свіжий хліб доставляють у центри розміщення переселенців, зокрема школи.
Нині пекарня зібрала пожертв уже на 1000 “підвішених” буханок хліба
– У нас є три варіанти підтримки: електронний переказ (або пейпал, або просто перерахунок на банківську картку), ваза, яка стоїть біля каси і в яку можна вкинути фізичні кошти, а також підписка на патреоні. Останнє може трохи дивно звучати, бо це наче тема для творчих людей. Але до пейпалу це було єдиною можливістю збирати кошти з-за кордону, – пояснює Сергій Шмиголь.
Кожен жертвує ту суму, яку вважає за доцільне.
– Середню пожертву складно вирахувати. Це можуть бути 20 гривень, а можуть і 2000. Все залежить від зацікавленості. Наприклад, прийшов якось колишній міліціонер (він звільнився ще до того, як відбулася реформа) і дав тисячу гривень для колег. Ми на той час відвозили хліб родинам поліцейських, які евакуювалися з гарячих точок, і він знав про це, – каже Андрій Феофілов.
У різні періоди команда пекарів виготовляла хліб для поліції та вимушених переселенців
Часом допомога приходила звідки не чекали.
– Одного разу я у фейсбуці я написав, що нам потрібен тістоміс. Причому не в контексті “Дайте грошей” – запитав, де можна купити. Але люди почали кидати гроші з коментарем “На тістоміс”. Ми всі ці гроші теж перенаправляли на хліб для переселенців, – каже Андрій і додає, що тістоміс команда теж придбала.
До Великодня команда “Агроельфа” вирішила перенести досвід “підвішеного хліба” і на паски. Для охочих запропонували два варіанти: “підвісити” святкову випічку для Збройних Сил та волонтерів або переселенців.
– Ми побачили, що люди доволі активно жертвують на хліб для нужденних людей. Вирішили, що можемо екстраполювати цей досвід із хліба на паски, – каже Сергій Шмиголь.
Зрештою пекарня випекла 68 пасок на заквасці: половину для військових, а іншу – для внутрішньо переміщених осіб. 34 паски відвезли волонтерам, які згодом доставили їх на передову, а інші – у центри допомоги біженцям.
Частину “підвішених” пасок волонтери передали на передову
Також пекарня налагодила співпрацю з громадськими організаціями та центрами допомоги біженцям напряму.
– Спершу нам дуже “підсобила” Агенція регіонального розвитку – проспонсорували 300 буханок, які ми передали переселенцям. Також були замовлення від одного з місцевих центрів для біженців. Вони роздавали щотижня продуктові пакети і теж замовляли в нас хліб. Таким чином вони і підтримували наш бізнес, і частували людей якісним продуктом, – зазначає Сергій Шмиголь.
Пекарня співпрацює і з іншими організаціями та бізнесами, які нині допомагають біженцям
На його думку, у концепції “підвішених товарів” головне – це довіра.
– Нещодавно я роздумував про те, чому люди нас донатять. Якість продукту тут, звісно, дуже важлива. Але також думаю, велику вагу має їхня впевненість -якщо дадуть нам кошти, то ми неодмінно виконаємо це замовлення, не заберемо жодної копійки собі, спечемо рівно стільки хліба, на скільки було здійснено пожертв, – каже Сергій.
Читайте також шість історій про черкаські кав’ярні та ресторани, які допомагають армії
Любите гортати стрічку в інстаграмі? Тоді підписуйтесь на сторінку “18000” і витрачайте час у мережі із користю.
