ФОТОІСТОРІЯ
Охоронці тилового спокою — волонтери
Кадри з життя черкаських волонтерів, яке докорінно змінилося після 24 лютого
Світлана Козинець - директорка агентства нерухомості "Затишок"
"У кінці лютого мали святкувати нашу 15 річницю створення, але 24 лютого наші плани були змінені"
Із початком війни рієлтори заселяли людей та надавали речі першої необхідності, але коли власні можливості закінчилися, стали просити допомоги в колег та пересічних громадян. Люди несли, хто що міг. Коли зрозуміли, що всього забагато, то розмістили оголошення в соцмережах для переселенців, що кожен може отримати допомогу.
"Ми з директорами інших агентств створили штаб, підтягнулися інші колеги, й зовсім неочікувано для себе - почали займатися волонтерством"
Рієлторська робота з початком відкритої війни призупинилася, через відсутність доступу до реєстрів, які почали працювати нещодавно. Проте цього недостатньо для повноцінної активної роботи.
"Із командою паралельно займаємося своєю основною діяльністю, але зараз основний фокус - на гуманітарному штабі, у що, власне, ми й перетворили свій офіс".
Нам допомагають волонтери, інколи українські гуманітарні фонди, проте найбільше, звичайно, колеги, які виїхали закордон. Вони не забувають звідки поїхали, тому постійно відправляють медикаментами та іншу наднеобхідну гуманітарну продукцію.
"Від початку нашої діяльності ми працювали без вихідних, людей було близько 400 осіб на день, і вже через місяць батарейки почали сідати".
Волонтерський центр створив свій 3-денний графік (понеділок, середа, п'ятниця) із 11:00 і до останньої особи, яка потребує допомоги.
У день волонтери обслуговують близько 250 осіб. Існують списки реєстрації, за якими отримують поміч.
У день волонтери обслуговують близько 250 осіб. Існують списки реєстрації, за якими отримують поміч.
«Нині кількість допомоги від охочих значно зменшилася. Люди втомлюються від війни і втомлюються постійно підтримувати»
Волонтерський центр став отримувати менше продукції, але все залишилося як раніше, - допомагають всім.
Участь у цьому процесі беруть не тільки рієлтори - працівники штабу, а й самі переселенці, які захотіли долучитися до справи.
Участь у цьому процесі беруть не тільки рієлтори - працівники штабу, а й самі переселенці, які захотіли долучитися до справи.
У центрі допомоги внутрішньо переміщеним особам можна отримати базові харчові набори: цукор, олію, картоплю, макарони, овочі.
"Дуже багато колег на фронті, їх ми також постійно підтримуємо"
Усі продукти тривалого зберігання, як-от м'ясної консервації, відправляють на фронт, а також у мережах центру тривають постійні збори на військову амуніцію. Допомога переселенцям - головне завдання, проте працівники штабу не забувають про своїх колег і принагідно передають необхідні речі на передову.
"Ми до та після 24 лютого - зовсім різні люди"
"Ми до та після 24 лютого - зовсім різні люди"
- Половина дівчат колективу вже розбирається у видах тепловізорів, класах бронежилетів та знають чим відрізняється кевларова каска від не кевларової - каже Світлана.
- Половина дівчат колективу вже розбирається у видах тепловізорів, класах бронежилетів та знають чим відрізняється кевларова каска від не кевларової - каже Світлана.
"Мене мотивують люди"
На початку війни волонтерка прихистила у власному будинку "гостей" із Маріуполя, сім'я прожила в неї трішки більше місяця. Чоловік чотири рази намагався повернутися у рідне місто, щоб зберегти вціліле, проте сім'я залишилася у Черкасах, де їм допомогли винайняти квартиру.
- Волонтерством, більшою мірою, займаються або ті, в кого "там" знайомі чи рідні, або ті, кого особисто торкнулася війна - каже пані Світлана.
Якщо ви хочете долучитися чи потребуєте допомоги:
СВІТЛАНА КОЗИНЕЦЬ
Центр допомоги: вул. Митницька 16
Підготувала Аня Коваленко
.