«Ми порахували, що одна торбинка, яку ми використовуємо принаймні двічі на тиждень, дозволяє відмовитися від 104 поліетиленових пакетиків на рік».
Такі підрахунки озвучує черкащанка Тетяна Кавальчук. Торбинки-мандаринки їхня родина вигадала, коли не знайшла альтернативи народним «маєчкам» у Черкасах.
Замовляти з інших міст не надто вигідно. Тому спочатку родина шила багаторазові торбинки для власного використання. Та вже за місяць 50 альтернатив пакетикам потрапило до рук інших жителів Черкас, Києва та навіть Харкова.
Авторка ідеї створення “Торбинок-мандаринок” підраховує першу користь від цього товару: за рік родини, як мінімум, вбережуть довкілля від 5200 поліетиленових пакетів. Прогнозований термін бережного використання такої торбинки – близько 3 років.
Сьогодні увесь світ змушений говорити про шкоду поліетилену. Такі продукти забруднюють навколишнє середовище, фактично не переробляються, є причиною смерті морських тварин.
Вже понад 40 країн світу повністю заборонили використання пакетів, у ще 53 – запровадили часткову заборону або податок. З подібними ініціативами виступили і кілька міст України. Серед них Львів, Київ, Славське, Дрогобич, Суми. У квітні до руху “без поліетилену” офіційно долучився і Фастів.
Чи готові Черкаси до такого кроку, яка альтернатива звичним небезпечним торбинкам нині вже є, дізнавалися “Вісімнадцять три нулі”.
Що таке поліетилен та чим він небезпечний?
– Поліетилен – надзвичайно стійкий матеріал, що є як його перевагою (довговічність виробів і матеріалів), так і суттєвим недоліком (якщо йдеться про відходи), – розповідає завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій ЧНУ Олександр Спрягайло.
За його словами, у світі накопичення відпрацьованого поліетилену є величезною проблемою – від сміттєзвалищ, де він складає значний відсоток твердих відходів, до присутності у природі (річках, океані, в лісі чи на луках).
Так, за останні 65 років людство напродукувало понад 8 мільярдів тонн пластику, більшість – пакети. Такий об’єм є еквівалентним 25 тисячам нью-йоркських хмарочосів, а вагою – як мільярд слонів, інформує «Інститут просвіти».
Щороку у світі виробляють 5 трильйонів пакетів, з них переробляють лише 1-3%. Цікаво, що за один похід у супермаркет родина використовує близько 15 пластикових торбинок.
Здавалося б, якої шкоди може завдати звичаний тонкий пакетик? Аби не кілька фактів:
- виробляється з невідновлювальних ресурсів;
- період розпаду – близько 1000 років;
- мікрочастини отруйні для рослин;
- пластикові торбинки є поширеною причиною загибелі морських тварин тощо.
Тільки пригадайте березневий випадок із мертвим китом, якого викинуло на берег Філіппін. У його шлунку виявили понад 40 кілограмів поліетиленового сміття.
– Тварини поглинають поліетилен спокусившись їстівним запахом, що залишився від основного продукту. Часто вони просто заплутуються у пакетах та інших поліетиленових продуктах, потрапляючи у пастку, – додає Олександр Спрягайло.
Відмовитися від поліетиленових пакетів закликає міжнародна організація “Грінпіс”. Ще у 2017-му вони запустили проект “Пакет”, який покликаний зменшити використання шкідливих торбинок. Окрім того в ЄС були ухвалені директиви 2015/720 «Про скорочення споживання легких пластикових пакетів». З нинішніх 200 пакетів споживання щороку однією особою до 2019-го мали скоротити до 90, а ще через 6 років – до 40.
Поліетилен і Черкаси: скільки потрапляє на полігон та куди здати на переробку?
У Черкасах помітна проблема із поліетиленом повсюди: від центру міста до околиць, де у сприятливу пору люблять відпочивати містяни.
– Найчастіше йдеться про одноразові вироби – пакети, посуд, упаковки, що затримуються у нас буквально на кілька хвилин. Потім, у кращому разі, ми викидаємо їх у смітник (в ідеалі – на повторну переробку), в гіршому – вони поповнюють купи сміття в парках, на вулицях, місцях відпочинку чи в пришляхових лісосмугах, – додає завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій ЧНУ.
В обласному центрі за вивіз сміття відповідає КП “Черкаська служба чистоти”. Вони обслуговують 185 тисяч мешканців багатоповерхівок, майже 34 тисячі мешканців приватного сектору та майже 2,5 тисячі підприємців. Щодня Черкаси продукують близько 1,7 тисяч метрів кубічних сміття.
Згідно з результатами дослідження, яке проводили у межах проекту FASEP, розробленого французькою компанією “BETEN International”, у Черкасах серед сміття – 8327,56 тон пластику щороку.
За словами керівника ЧСЧ Олександра Савенка, усі тверді побутові відходи захоронюють на полігоні, що в Руській Поляні. Як стверджує комунальник, аби в перспективі сміття потрапляло на сортувальні лінії, а потім – перероблялося, потрібно популяризувати культуру роздільного збору.
– Поки в місті не буде налагоджено роздільний збір сміття, говорити про сортувальні лінії та переробні заводи немає сенсу. В інших країнах слідкують за цими процесами і це вартує коштів. Станом на 2017-ий рік найдешевший тариф на захоронення відходів у Європі складав для населення 14 євро за метр кубічний (Польща), в Черкасах – 8,52 грн, – констатує Савенко.
Та попри відсутність сортувальних ліній і переробних заводів, свідомі черкащани можуть сміливо збирати окремо поліетилен, скло, пластик, батарейки тощо.
Пригадуєте на початку ми розповідали про черкащанку Тетяну Кавальчук з її торбинками-мандаринками? Так-от, їхня родина вже давно сортує сміття. Пакетики відносять у спеціальні бокси, які встановила відома мережа хімчисток у межах акції «КІМСНИ пакет». Скло, пластик – у спеціальні контейнери, харчові відходи – в компостну яму, яку облаштували на власному повір’ї.
– Велика помилка – починати сортувати все й відразу. Так швидко здаєшся. Краще почати з того, щоприймають на кожному кроці, наприклад, паперу, – радить черкащанка. – Потім можна складати в ємність батарейки, окремо відбирати пакетики та інші типи сміття.
Окрім того черкащанка радить зробити процес естетичним та приємним.
– Навіть у нас зараз це нагадує хаос із баночок, пакетів, які неестетично розташовані. Це не викликає відчуття радості від справи. Тому я вже собі вибрала постачальника, замовлю картонні коробки з різними написами, отворами і встановлю на кухні. Це допоможе сортувати ще на етапі споживання ще й красиво, – додає Тетяна Кавальчук.
Відсортоване сміття вона відносить у пункти прийому вторинної сировини. Каже, у цьому дуже допомагає спеціальна інтерактивна мапа «Куди здати відходи».
На ній позначені місця прийому макулатури, поліетилену, пластикових, алюмінієвих пляшок, металобрухту, батарейок тощо. Поки на карті лише два пункти прийому поліетилену. Але додати нове місце може кожен користувач.
Окрім того адреси пунктів прийому сміття на переробку опублікувала Черкаська молодіжна рада.
Відмовитися від пакетів: очікування – реальність
Ще у листопаді минулого року виконком Львівської міської ради ухвалив рішення про обмеження комерційного використання одноразових поліетиленових пакетів у торгових мережах міста. Нині у Львові триває просвітницька кампанія «Без поліетилену». Три місяці у місті працюватимуть над тим, аби супермаркети та інші заклади торгівлі змінювали свої стандарти обслуговування і популяризували практику закупівлі продуктів у багаторазову тару серед жителів.
Один зі свіжих прикладів – рішення міської ради у Фастові. Там на початку квітня депутати проголосували за обмеження використання поліетиленових пакетів у магазинах та точках продажу товарів. Фастівчан закликають максимально скоротити використання поліетиленових пакетів, а точкам продажу рекомендують передбачити для покупців альтернативні види пакування – паперові пакети або ж екоторби багаторазового використання.
Фото “Вчасно”
У Черкасах поки подібного проекту рішення не існує. За словами начальника відділу екології Черкаського МВК Володимира Гусаченка, у місті окремо відсортовують пластикові пляшки, які потім віддають на переробку. Щодо поліетиленових пакетів, зауважує, що це не лише небезпечно для довкілля, а й неестетично.
– Ви подивіться на місто. Ці пакети валяються скрізь, навіть біля контейнерних майданчиків. Потрібно обмежувати використання, переходити на сучаснішу альтернативу – папір. Так робить Європа, так живе половина Штатів, – зауважує Гусаченко.
За його словами, вирішувати подібні питання мають не на рівні міської ради, а на державному. На питання як, відповідає коротко: «Заборонити».
Черкаська екоактивістка Лідія Криштоп натомість переконана, що такий варіант – неефективний.
– Механізм заборони і штрафів на державному рівні сильний. Але якщо люди не готові, не розуміють чому це важливо, то пакетики нікуди не подінуться із їхнього побуту. Люди звикли жити зручно. Тому перш ніж говорити про обмеження, треба пояснити, чому сортування потрібне, як правильно це робити, що потім із цим сміттям, – наголошує екоактивістка.
У Черкасах, у порівнянні з іншими містами України, є більше можливостей для сортування сміття. Окрім сміттєвих майданчиків, є окремі контейнери для пластику, скла, пункти прийому макулатури, батарейок тощо. Але встановлені в місті баки для роздільного збору сміття не дали бажаного ефекту, адже у них кидають усе підряд. Починати потрібно із інформаційної кампанії, а потім уже переходити до реальних кроків.
– Коли я працювала в макулатурній компанії, то проводила освітні заходи для дітей у школах та садочках. Розповідала, як сортувати, що приймається, а що ні, куди ця сировина потім відправляється і що з нею роблять, – розповідає активістка. – Діти, які отримують таку інформацію, потім несуть її в родину, батьки – в офіси тощо.
Зараз у межах проекту «Кліматична майстерня 350» Лідія Криштоп разом із колегами організовує лекції для дітей. Каже: їх дивують деякі елементарні факти, наприклад, що паперовий стаканчик із кав’ярні може розкладатися сотні років, ще довше – поліетиленові пакети.
– Люди можуть елементарно не знати таких речей. Треба починати з освіти, пояснювати навіщо. Я колись, щоб надихнутися, поїхала на наше сміттєзвалище. Це така жесть, – каже дівчина. – Після цього не хочеться продукувати відходи.
Альтернатива пакетикам та як уникнути пластику в маркеті
Свідомі громадяни та екоактивісті стверджують: використання поліетилену скорочуватиметься, коли люди матимуть альтернативу.
Так, одна із відомих мереж супермармаркетів у відповідь на запит видання «Вісімнадцять три нулі» повідомила, що мала досвід долучення до екоакції «День без поліетилену» у Львові. Кажуть: покупцям пропонували скористатися пакетами з біорозкладною добавкою та еко-торбами.
– З квітня 2019 року компанія переходить на реалізацію пакетів з біорозкладною добавкою в магазинах торговельної мережі. Почали тестування цієї технології ще в кінці 2018 року на обмеженій кількості магазинів та готові сьогодні до тиражування екологічної ініціативи на всі магазини мережі, – коментує начальник сектору зовнішніх комунікацій Управління корпоративних комунікацій корпорації Сергій Демченко.
Окрім того у мережі цих магазинів можна придбати еко-торбинки: великі – для оптових закупівель, маленькі – для разових.
Із травня також планують впровадження експериментального проекту по введенню паперових пакетів для покупок. Тестуватимуть його кінця серпня 2019 року.
Ще у кількох мережах маркетів, зокрема й черкаській, на запит нашого видання не відповіли. Однак у їхніх магазинах також можна знайти папір, екоторби у відділах, на касі.
Та шукати альтернативу можна не лише безпосередньо у магазині. Є чимало екокрамничок, які пропонують такі товари в мережі.
Щоб уникнути пластику в магазині, пропонуємо чотири лайфхаки від Тетяни Кавальчук та Лідії Криштоп:
1. Носіть із собою багаторазові торбинки!
Це мають бути і маленькі торбинки для овочів, печива та інших нефасованих товарів, і великі – щоби уникнути пакета на касі. Вони компактні та легкі!
2. Обирайте товари, що упаковані в обгортку з менш шкідливої сировини.
Якщо це шоколад, то візьміть у папері. Уникайте солодощів в поліетилені, круп, готової їжі. Вчіть маркування, аби відрізнити пластик, який піддається переробці, від того, який не переробляють.
3. Беріть із собою лоток.
Для тих, хто часто купує готову їжу, краще мати із собою багаторазовий посуд із кришкою. Це скоротить використання магазинного пластику. Тару зазвичай можна відмінусувати. Буває, касири дивуються, але потім звикають.
4. Купіть екочашку для чаю/кави.
Паперові стакани, які пропонують в автоматах кави у супермаркетах, чи в кав’ярнях на виніс – теж є надто шкідливими для довкілля. Вам ніхто не відмовить у каві з собою, якщо ви попросите зробити її у свою чашку. А дехто може навіть зробити знижку.
Наталія Бойко