Фото: Суспільне
Вознесенська загальноосвітня школа, що на Золотоніщині, 9 грудня відзначила 150 років від дня свого заснування.
Про це розповідає Суспільне.
За цей час школа змінила кілька приміщень, а з 1941 до 1943 через Другу світову війну взагалі не працювала. Нині там навчаються 168 учнів і працюють 40 педагогів.
Фото: Суспільне
73-річна Марія Кулініч у цій школі пропрацювала 40 років. У її кабінеті від того, що було за її молодості, залишилися лише старі фотографії.
– Багато змінилося з того часу. У цьому кабінеті була кімната бойової слави, у якій ми завжди проводили урочисті лінійки, а тепер зовсім інше, – розповіла вчителька.
Нині там музей історії школи. У ньому зібрали інформацію про вчителів освітнього закладу. Серед них є і портрети випускників, розповіла вихованка Марії Миколаївни, а нині вчителька української Світлана Гончар.
– Вчителі, які відійшли у вічність, писали про це себе ось на листочках – власноручні біографії, – додала Світлана Гончар.
Фото: Суспільне
У педагогічному колективі працюють 18 випускників Вознесенської школи – це і є особливість, що самі педагоги вирішили зробити історію школи. Свою історію створює і вчителька початкових класів Юлія Бондаренко.
– Це був мій клас, я сиділа ось тут за останньою партою, перший варіант був мій, – згадала вона.
Фото: Суспільне
А нині у її класі читати, рахувати та писати вчаться 16 першокласників. Без школи свого життя, зазначила педагогиня, не уявляє.
– Моя мама також працювала все життя у нашій школі. Як прийшла сюди, так і пропрацювала багато років. І я не уявляла себе більше ніким, лише вчителем. З дитинства гралася у школу, я бачила це життя, – пояснила вона.
Одинадцятикласник Станіслав Савкін родом зі Слов’янська, що на Донеччині. На Черкащині з родиною він опинився через війну.
– Вчусь тут із першого вересня. Я з міста, і думав, що у селі зовсім по-іншому, стереотипне у мене бачення було. Але тут все по-іншому, тут цивілізація, – зазначив він.
Фото: Суспільне
У Вознесенькій школі є ще один музей – етнографічний, присвячений історії села. Його засновник, вчитель української мови Володимир Макаренко називає ще однією своєю дитиною.
– У 1724 році тут була непомітна вулиця з 15 хаток, у яких жили 19 людей. Так і починалося наше село, – розповів Володимир Макаренко.
Повномасштабна війна внесла свої корективи і у шкільне життя 150-річного закладу. За словами директорки Алли Рідько, попри повномасштабну війну, навчання у його стінах триває.
– Так хочеться, що було знову так, що діти просто сміються, бігають по коридорах, коли не заважають ніякі захисні споруди. За мою педагогічну практику це третій ювілей школи, який ми святкуємо, – зазначила вона.
Фото: Суспільне
Пані Анна вважає, якщо є школа, є діти – значить, є майбутнє.
Нагадаємо, школяр із Черкас став призером всеукраїнського конкурсу з проєктом гіду для самостійних екскурсій.
Любите гортати стрічку в інстаграмі? Тоді підписуйтесь на сторінку “18000” і витрачайте час у мережі із користю
