У пошуках сенсу. На що у Черкасах витратять понад мільярд гривень?

Ледь не кожного дня депутати Черкаської міської ради звітують про ту чи ту благодійну допомогу для потреб Збройних Сил України. Особисто чи цілими партійними осередками вони передають різним військовим та їхнім підрозділам автівки, засоби індивідуального захисту та зв’язку, дрони, медичні препарати та багато іншого, що входить до базових потреб воюючої армії. Здається, що запити військових, які відбивають агресію переважаючого кількістю ворога, безмежні і задовольнити їх фактично неможливо. 

Депутати промерської партії “За майбутнє” передають автівку військовим

Та вже незабаром ці ж депутати, зібравшись на чергове сесійне засідання, зроблять вигляд, що все насправді не так критично. Настільки, що у них, а точніше у нас, як громади, навіть є понад 1 млрд гривень на відірвані від війська та, здається, реальності потреби, такі як плитка, асфальт, мінеральна вата та новенька комунальна техніка. У Черкасах підготували проєкт бюджету розвитку на 2023 рік. Про нього далі.

Необмежені можливості воєнного стану

Підготовлений документ є лише своєрідною чернеткою майбутнього рішення, за яку ще мають проголосувати депутати. Кожен спробує внести туди якісь додаткові “хотєлки”, “родзинки” та “візії”, проте все ж його загальна структура та модель уже не зміниться. Тому саме про це далі й говоритимемо. Ми не будемо зупинятись детально на окремих елементах інвестицій та сконцентруємось саме на процесах, які передують ухваленню документа, та його загальних рисах. Детально ж про об’єкти, які ремонтуватимуть, розповімо вже традиційно після ухвалення документа депутатами і оприлюднення його фінальної версії.

Цьогорічну програму соціально-економічного розвитку готували у світлі чинної постанови Кабміну, якою обмежена частина видатків на капітальні заходи. Втім ці обмеження напередодні річниці повномасштабного вторгнення росіян носять подекуди формальний характер. Ціна питання – 1,6 млрд гривень. Це рекордна сума в історії місцевого самоврядування Черкас. Місто на сьогодні серед лідерів за обсягом фінансового ресурсу порівняно зі співмірними за населенням громадами та обласними центрами. Проте заслуги місцевої влади та тих, хто цей ресурс буде освоювати, у цьому фактично немає. Причиною зростання бюджетних надходжень і лідерства Черкас на фоні інших міст є війна і викликані нею мобілізаційні та інфляційні процеси. Про це ми вже говорили у наших попередніх матеріалах, присвячених загальному фонду місцевого кошторису. 

У 2023 році місто планує отримати від мобілізованих військовослужбовців майже 1,3 млрд гривень податку на доходи фізичних осіб. Саме ця сума є фундаментом та опорою черкаської місцевої скарбниці. Варто говорити про те, що без цієї суми громада міста за спроможністю мало б відрізнялася від середньостатистичного райцентру, де через викликані війною економічні негаразди ледь зводять кінці з кінцями. Волею долі та милістю природи Черкаси відносно захищені і саме тут офіційно дислокована певна кількість військових частин, які втім більшістю свого особового складу перебувають далеко за межами нашого міста. Втім саме ці “прописані” у Черкасах військовослужбовці і слугують головними спонсорами та донаторами майбутнього свята будівництва, утеплення та оновлення парку комунальної техніки, яке за умов їхніх успіхів на лінії фронту от-от розпочнеться у місті. Місцеві владці до цього вже підготувалися. 

Як видно із документа, нашуміле рішення уряду та депутатів Верховної Ради про скорочення видатків на утримання військовослужбовців, що фактично перебувають у тилу, та місцевих правоохоронців і рятувальників не сильно вплинуло на спроможність місцевої казни. Заброньований від мобілізації рішенням міського голови секретар міської ради Юрій Тренкін прагматично апелює до майбутнього неминучого зростання кількості військовослужбовців, а також переконує, що окрім їхнього фінансового внеску є й інші вагомі джерела наповнення спеціального фонду. У коментарі “18000” Тренкін вчергове поділився намірами продажу комунального майна та ресурсів, що вже стало своєрідною традицією бюджетного процесу.

– Я пам’ятаю ваші коментарі стосовно 2022 року і його реалістичності, – говорить секретар міської ради, апелюючи до наших минулорічних матеріалів. – Забезпечення коштів буде не лише за рахунок військовослужбовців, а й за рахунок продажу землі на аукціоні, за рахунок продажу комунального майна, за рахунок “релокованих підприємств”. Є десяток джерел наповнення цих коштів. Зараз до продажу готується 3,5 гектара землі на Митниці – це 100 мільйонів. Ще є гектар в іншому місці, це також 20 мільйонів.

Ми справді ставили під скепсис прогнози на виконання дохідних показників за 2022 рік саме у частині продажу земельних ділянок. Попри велику кількість успішно завершених торгів, із запланованих на початок року 233 млн по факту було отримано трохи більше 10 %.  Та навіть нарешті продавши 3,5 гектари на Митниці, а також інші об’єкти нерухомості, підготовлені до аукціонів, черкаська скарбниця планує залучити відповідно до затвердженого виконавчим комітетом документа трохи менше 88 млн гривень. Звичайно, на цьому всьому можна було б не акцентувати увагу, якби не той факт, що лідери черкаського місцевого самоврядування відмовляються публічно визнавати, що саме військові забезпечують не лише безпеку фізичну, стримуючи ворога на фронті, а і фінансову, фактично формуючи спроможність громади до розвитку як протягом 2022-го, так і в 2023 році. Справді, краще мати вигляд мецената, аніж жебрака. Фактично чиновники та депутати повертають військовим менше половини того, що отримують від них. Далі – мовою цифр.

Все як завжди або черговий оберт бюджетного колеса

Як уже зазначали вище,  ми не будемо сьогодні зупинятися детально на конкретних видатках, а розповімо лише про загальні напрямки фінансування, взяті за основу та підтримані виконавчим комітетом.  Загальний розмір бюджету розвитку на 2023 рік планується в розмірі 1,6 млрд гривень. Із них станом на сьогодні на субвенції Збройними Силам, а також правоохоронним органам та рятувальникам планують витратити трохи більше 10 %, а саме 175 млн гривень. Міська рада поки не здійснює самотужки закупівель для потреб військовослужбовців та інших захисників, перераховуючи кошти відповідно до їхніх запитів і вже безпосередньо вони проводять необхідні їм закупівлі. Секретар міської ради запевняє, що врахували всі потреби військовослужбовців, які зверталися до мерії. Інших їм поки не надходило. А якщо ж такі надійдуть, обіцяє їх також задовольнити. 

– Як працює Черкаська міська рада? Від усіх підрозділів, які належать до Збройних Сил і силових структур, Черкаська міська рада отримала відповідні запити, і всі вони враховані. Інші нам не надходили. У разі їхнього надходження – ми все будемо враховувати, – каже секретар. 

175 мільйонів – це не всі кошти, які виділяються для потреби війська з місцевої казни, а лише частина, передбачена у спеціальному фонді. Інші ж суми йтимуть через загальний фонд, і про них ми розповідали у наших попередніх матеріалах. Найбільше коштів тут направлять поліцейським, які продовжують розгортати систему “Безпечна Черкащина” та закуповують для цього необхідне технічне обладнання, зокрема сервери та камери відеонагляду.

Що стосується структурних підрозділів мерії, то найбільше цьогоріч може “освоїти” галузь медицини. Протягом багатьох років пальму першості з освоєння коштів бюджету розвитку утримували освітяни, втім у 2023 році ситуація може змінитися. Це є логічним продовженням фінансової політики попереднього року, коли видатки на медицину були чи не єдині дозволені урядом і прийнятні у публічній площині.  Медичні установи  можуть розраховувати на понад 420 млн гривень інвестицій, левова частина з яких, а саме 280 млн гривень, може бути спрямована на придбання медичного обладнання. 

Понад 90 млн гривень планують витратити на утеплення фасадів міських лікарень та поліклінік. Очільник профільного департаменту Всеволод Кульчиковський переконує в ефективності подібних видатків і у тому, що альтернативи їм у розрізі енергоефективності немає.

– Перед тим, як ухвалювати рішення про утеплення, ми розглядали всі можливі варіанти, і з автономним опаленням, і тому подібне, – каже чиновник. – Один із об’єктів, скажімо, зараз має найбільші видатки на комунальні послуги у місті. З цим треба щось робити і з чогось починати. Будуть й інші кроки, такі як встановлення індивідуальних теплових пунктів.

Один із медичних закладів Черкас, фасад якого буде реставровано

Вже згадані освітяни ж натомість цього року можуть розраховувати на  370 млн гривень, з яких більшу частину направлять на заходи з так званої термомодернізації та енергоефективності, а саме утеплення та ремонт фасадів. Передбачений кошторис – понад 160 млн гривень. Традиційно саме ці видатки є передовими і найбільш пріоритетними в освоєнні коштів бюджету розвитку. Зараз же їхня необхідність підсилюється зусиллями ворога, направленими на руйнування енергетичної інфраструктури, – переконують чиновники. Втім чи справді ці інвестиції відповідають реальним потребам і їхній результат хоч трохи співмірний із вартістю подібних робіт, щоразу залишається відкритим питанням. Профільна заступниця міського голови Черкас Анастасія Чубіна переконує, що рішення про ту чи ту дію ухвалюють на підставі аналізу і аудиту:

– У більшості об’єктів ми завершуємо розпочаті роботи. Також частина шкіл, де розпочинаємо роботи, є фактично зараз найхолоднішими школами, де є постійні скарги, – зазначає заступниця мера. – Всі об’єкти, у яких відбувається термомодернізація, проходять енергоаудит і вже за його висновками вирішується питання про ті чи ті роботи.

Крім того, чиновниця розповідає і про інший важливий напрям, а саме вдосконалення мережі укриттів підпорядкованих їй закладів.

– Хочемо спробувати у школах, де немає укриттів, зробити модульно-каркасні сховища. Зараз працюємо із рятувальниками, аби вони дали необхідні технічні умови та вимоги для подібних об’єктів. Вони мають підготувати повністю нам інформацію про те, які це мають бути укриття, наскільки закопані, де мають бути входи та виходи, – каже Чубіна.

На ремонт укриттів у закладах освіти чинним документом передбачено майже 60 млн гривень. Очевидно, що ця сума може вирости після отримання згаданих Чубіною технічних умов від рятувальників.

Говорячи про енергобезпеку та ефективність варто зазначити, що жодних коштів на облаштування індивідуальних котелень з альтернативним опаленням для медичних та освітніх закладів бюджетом не передбачено. Чиновники продовжують покладатися на можливості та спроможність централізованих теплопостачальників, які натомість орієнтовані на сировину, виробником  якої є здебільшого країна-агресор. Так само не передбачено коштів для придбання потужних аварійних систем живлення, без яких за відсутності світла неможливе теплопостачання у низці комунальних об’єктів. Усе має такий вигляд, ніби питання цілковито вирішене і зняте з порядку денного, принаймні черкаських владців.

Департамент соціальної політики та його профільні структури можуть отримати 50 млн гривень на власний “розвиток” протягом 2023 року. Найбільше коштів тут заплановано витратити на облаштування нових прихистків для вимушено переміщених осіб, а саме майже 30  млн гривень на три різні об’єкти. Не обійшлось і без утеплення соціальних об’єктів – ще майже 7 млн гривень на цей напрям. 

Департамент житлово-комунального комплексу та підпорядковані йому комунальні підприємства планують витратити майже 80 млн на придбання різноманітної комунальної техніки, чим продовжити парад подібних закупівель попереднього року, та ще 70 мільйонів на ремонт вулиць і тротуарів. На заходи із співфінансування витрат на термомодернізацію та підвищення енергоефективності житлових будинків коштів не передбачено. 

Департамент архітектури та містобудування претендує на 213 млн гривень. Варто зазначити, що цей структурний підрозділ у частині спроможності витрачати кошти бюджету розвитку протягом поточного року був під питанням. Будівництво та реконструкція доріг, яким профільно займаються у відповідному департаменті, може “не вписатися” у межі чинної постанови Уряду. Крім того, невідомо, наскільки відповідають реальному стану речей та цін договірні зобов’язання, взяті підрядниками ще до початку повномасштабного вторгнення і моменту суттєвого падіння гривні та зростання вартості будівельних матеріалів. У минулому році виконання цих договорів фактично зупинилося і їх ще варто буде актуалізувати, принаймні у публічних площині. Водночас на завершення раніше розпочатих робіт та нові об’єкти запланували суму в 205 млн гривень.   

109 млн гривень може отримати департамент економіки та розвитку і підпорядковані йому комунальні підприємства, до числа яких нещодавно доєднався реанімований Інститут розвитку міста та цифрової трансформації імені фракції “Голос”. Конвертувавши десятки тисяч опозиційних голосів на попередніх місцевих виборах у підприємство чисельністю чотири особи та ще кілька посад у виконавчій гілці влади, партія і цього року може залишитися без суттєвого бюджетного ресурсу, необхідного для реалізації власних ключових програмних засад, зокрема у частині цифрової трансформації міста. Ці видатки банально важко буде зарахувати до числа тих, фінансування яких дозволено у межах чинної нормативної бази. Втім на цифрову модернізацію передбачено 15 млн гривень. Вдвічі більша сума може бути спрямована на ремонт адміністративних будівель, а майже 75 млн гривень планують направити до статутних фондів комунальних підприємств “Черкаситеплокомуненерго” та “Черкасиводоканал”. 

У пошуках сенсу або альтернатива висновку

 Спостерігаючи за тим, як місцеві чиновники розподілили понад 1 млрд гривень і вислуховуючи їхні розповіді про ефективність ухвалених рішень, мимоволі бере смуток. Скоро це ж саме зроблять і політики, обрані представляти інтерес громади на попередніх місцевих виборах. Наскільки інтерес громади в умовах повномасштабного вторгнення  релевантний з придбанням нового рециклеру для асфальту чи ремонтом приміщення мерії – питання відкрите. Так само, як і доцільність будь-яких заходів із термомодернізації та енергоефективності у світлі відсутності комплексного підходу і програм підтримки модернізації житлового фонду, з чого варто було б починати будь-які подібні кроки.

Мовчазна згода депутатів напередодні сесії демонструє їхнє прийняття та занурення у модель мислення, характерну для часу, коли російські ракети не полетіли у бік українських міст, зокрема й Черкас. Можна констатувати, що довколавійськова риторика для черкаських політиків перетворюється в елемент публічної риторики з мінімальним рівнем емпатії. Не відчуваючи фізичної загрози від агресії росіян, місцевий політикум взявся ділити пиріг, який фактично їм не належить, втім вони відчувають свою абсолютну впевненість у іншому. І читач цього матеріалу може поставити справедливе запитання, а як же місто? Воно ж теж має розвиватися. Їм ми відповімо словами міського голови Черкас Анатолія Бондаренка.

“Моя принципова позиція – весь бюджет розвитку спрямувати на Збройні Сили України.  Вважаю, що в умовах постійних обстрілів мирної інфраструктури російським ворогом, запеклих боїв за кожен сантиметр української землі все інше немає сенсу. Війна – вона не десь, вона тут і вона стосується всіх нас. І зараз кожен має працювати, перш за все, на підсилення обороноздатності нашої країни. Разом до перемоги”, – не без пафосу писав у соціальній мережі 16 грудня мер. 

Допис міського голови у соцмережі “Фейсбук”

Та вже менш ніж за два місяці міський голова категорично змінив свою думку. Мабуть, на це були вагомі причини, адже від принципів просто так не відмовляються? Чи відмовляються, коли ціна питання 1 млрд гривень, які можна розподілити по потрібних кишенях та рахунках ледь не вручну?

Артур Чемирис

Цей матеріал було підготовлено журналістом ГО «Черкаська інформаційна агенція 18000» у межах проєкту «Медіа та громадянське суспільство задля демократизації та доброго врядування в Євразії», що фінансується Міністерством зовнішніх справ Королівства Норвегії та втілюється Інститутом висвітлення війни та миру. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ГО «Черкаська інформаційна агенція 18000» i не відображає погляди Міністерства закордонних справ Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру»