Організатори поставили фестиваль на річну паузу, у зв’язку з повномасштабним вторгненням, але вирішили вкотре зібратись разом і відновити цю необхідну для багатьох подію, тому 15-16 липня приїжджайте у село Мельники, Чигиринський район, що на Черкащині.
Редакція “18000” поспілкувалась з головою оргкомітету фестивалю – Зоєю Бойченко, яка нагадала про цінності фестивалю, навіщо, для кого він робиться і що очікувати цьогоріч.
Вперше “Холодний Яр” зібрав військових, волонтерів, активістів, звичайний український народ ще у 2015 році. З року в рік він продовжується і збільшує свої масштаби, поєднуючи в синергію учасників, запалюючи їх на подальшу боротьбу проти ворога. Цей фестиваль – одна з візитівок Черкащини.
“Левова частка нашої цільової аудиторії – волонтерсько-військове середовище”
Цьогоріч організатори не можуть спрогнозувати кількість відвідувачів, бо їхні постійні фестивальники доєднались до лав Збройних сил України та зараз служать. Зокрема і частина оргкомітету, яка зараз на Донеччині, в зоні бойових дій.
Зібрані на події кошти підуть на підтримку підрозділів, в яких служать члени оргкомітету фестивалю: 56 маріупольська бригада, 118 Черкаська ТРО і “Карпатська Січ”. Організатори планують закупити FPV-дрони, але вони не самі, бо до ініціативи долучився американський фонд, який під час інформаційної кампанії фестивалю теж збирає донати на цей збір.
Вхід на фестиваль – безоплатний, але задонатити на збір можна, кинувши певну суму в скриньку, з якою ходитимуть волонтери.
ЧОГО очікувати від програми фестивалю?
– Цьогоріч ми приділили дуже велику увагу, знову ж таки, військовослужбовцям, які до нас приїдуть, а тому на гутірках будуть зосереджені представники реабілітаційних центрів, які розповідатимуть, чим вони займаються, чим можуть допомогти, починаючи від психологічної допомоги і до військових з ампутаціями, яким доводиться боротись з фантомними болями, – розповідає Зоя Бойченко.
На подію приїдуть речники державних установ, які працюють з ветеранами, наприклад, Український ветеранський фонд. Представники розкажуть про можливості для ветеранів, про програми, направлені на допомогу у відкритті власної справи, підтримку різних проєктів. Говоритимуть і про допомогу в соціалізації та повоєнній самореалізації через гранти, які видаватимуть на проєкти ветеранів.
– Тут спікери можуть знайти свою цільову аудиторію, а військові їх, бо Український ветеранський фонд – молода установа, яка зараз активно працює. Ми показуємо можливості, бо це може для когось стати поштовхом, почати свою справу, – наголошує Зоя.
Якщо ви не має змоги приїхати на подію, вмикайте радіо “Армія FM”, яке транслюватиме увесь захід. Тож навіть військові на фронті зможуть усе почути.
“У разі повітряної тривоги у нас є план дій, який ми обговорили з владою”
Якщо ж під час фестивалю буде повітряна тривога, яка нестиме загрозу для учасників, ведучий зі сцени даватиме усім команди і, відповідно до ситуації, говоритиме, що робити далі.
– Цьогоріч голосом фестивалю, об’єднавши гутіркову і головну сцену, стане Андрій Купчин, наш ведучий, який вже багато років проводить гутіркову галявину. Цей рік не пройде без його участі. Учасник культового гурту “Карна” Влад Ярун теж погодився на роль ведучого, що дуже приємно. Все склалось, – каже Зоя.
Організатори намагаються не налаштовуватись на негатив, але все ж будуть намагатися розтягувати людей так, щоб не було великого скупчення в одному місці. Завдяки тому, що програма буде виключно акустична, тисняви під сценою не буде, і все відбуватиметься у межах норм.
Беріть намети, щоб повністю поринути у фестивальну атмосферу
Фестиваль буде проходити два дні, а тому організатори подбали і про місце ночівлі. Наметове містечко буде діяти, як завжди, для справжніх холодноярців. Воно базуватиметься у лісі, теж буде розтягнуте і наповнене усім необхідним: засобами для особистої гігієни, зоною фудкорту, як і кожного року.
– Військові, з якими ми спілкуємось, всі кажуть, що хочуть приїхати, бо зараз почали давати відпустки, і це дуже гарна нагода взяти сім’ю, відпочити, поспілкуватися, обмінятися досвідом, згадати побратимів, яких вже не побачимо, бо вони загинули на фронті. І тому нам є в ім’я кого це робити, і є для кого робити. І, звісно, гуртуватися для майбутньої нашої перемоги, – говорить Зоя Бойченко.
За її словами, минулоріч організатори вирішили не проводити фестиваль, проте зустрілись із гуртами, які зазвичай виступають на фестивалях.
– Просто спілкувалися, згадували наших хлопців і думали, що Холодний Яр зараз – це вся Україна. Ми всі боремося проти одного ворога. Робити фестиваль цьогоріч – виклик, – визнає Зоя.
Організатори не були готові морально до організації фестивалю і не знають, чи зараз готові. Приїхати на фестиваль, де немає Юрія Руфа, де немає Павла Собка, де немає десятків тих очей, які вже за ці роки вони звикли бачити.
Павло та Юрій – члени організаторського складу фестивалю. Обидва пішли на війну добровольцями і були у складі 24-ї механізованої бригади. Загинули у квітні минулого року, перший військовий – від кулі снайпера у боротьбі за Попасну, а другий – від мінометного обстрілу, теж на Луганщині.
Але команда, попри свій біль, згуртувалась: “У нас дуже злагоджена команда і навіть те, що наші члени оргкомітету перебувають на бойових позиціях, не завадило нам підготуватись до фестивалю. Ми спрацювали дуже добре, і це при тому, що зараз майже всі організатори – військові”. Команда спрацювалась ще у 2015 році, зараз основний склад налічує вісім людей. Цього року організація події відбувалася місяць і два тижні, тоді як у попередні роки вони починали працювати ще з січня.
– Ми все витягнули шляхом спонсорів, з допомогою адміністрації і гуртів, які приїдуть і підтримають нас. Вийде непогано, принаймні ми дуже старались, – каже Зоя Бойченко.
Черкаська обласна адміністрація допомагає організаторам ще з 2015 року. Зоя характеризує таку роботу як класний симбіоз, показ того, як може громадськість працювати з державою: “Тобто тут у нас в цьому плані завжди повна гармонія. Ми робимо свою роботу якісно, вони роблять свою роботу якісно”.
– Юрій РуФ і Павло Собко, вони і зараз з нами. Все, що ми робимо, ми робимо разом, ми одна команда і не важливо, що ми на землі, а вони в засвітах, – каже голова оргкомітету фестивалю. – Той дух, ту енергію, яку давав Юрко, вона не покинула нас, і той позитив, цілеспрямованість Павла, теж поруч. Вони завжди з нами, завжди. Вони досі у робочому чаті. Цю ситуацію вже не змінити, але ми відчуваємо, що вони допомагають нам, будуть з нами на фестивалі і дивитимуться. Це назавжди.
– Ми жартували, що коли переможемо, а ми точно переможемо, то фестиваль “Холодний Яр” проведемо на Майдані Незалежності в Києві. Покажемо наш холодноярський дух, нашу енергію, цей вогонь, який ми запалювали усі ці роки на тисячі людей і ці тисячі пішли воювати, – каже Зоя Бойченко.
Побажання відвідувачам від Зої
Приїдьте і підтримайте! Якщо ви – цивільна людина, то це можливість просто подякувати військовим за ту роботу, яку вони роблять. Це – не люди, це – титани.
І не забувайте, ніколи не забувайте. Ця хвилина, коли ми спілкуємося, коли ми про щось мріємо, коли ми відпочиваємо, то саме в цей момент чийсь батько чи син йде в останній бій. За Україну, за нас…
Ніколи не забудеться той початок повномасштабної війни, коли ми згуртувалися і стали одним цілим кулаком, який дав по зубах нашому ворогу, а зараз у нас поволі розтискаються пальці, чого немає бути. Треба збиратися і треба продовжувати боротьбу.
Ворог страшний, фронт великий, кожен метр землі – кров і піт молодих людей, які, можливо, і не народжені були для війни. Але зараз там, під свистом куль і снарядів, стоять просто своїми тілами на захисті, уникаючи тієї російської машини, яка може їх перемолоти. Бережіть пам’ять про цих людей і їхні діяння, не дозволяйте нікому погано до них ставитись. Ці люди – наш щит.
“А після відновлення ми продовжимо свій бій у пам’ять про загиблих побратимів і во ім’я майбутнього. Во славу України!”, – пишуть організатори на сторінках фестивалю.
Маргарита Васильєва
З програмою фестивалю можна ознайомитися за посиланням.
Єдиний телеграм-канал новин у Черкасах, новинам якого можна довіряти. Підписуйся на “18000 | Шо там у Черкасах?”