Фото поетеси з фейсбуку
На 89 році життя не стало дитячої письменниці, поетеси та перекладачки Тамари Коломієць.
Про це пише Суспільне з покликанням на допис доньки поетеси Мар’яни.
“Відлетіла моя мила пташка, відспівала. Довго не могла сказати про це, прийняти, якось передумати. У який там день душа відлітає над вічними заплавами – в перший, дев’ятий, сороковий. (…) Мабуть, сьогодні, в День поетів годиться провести тебе у віртуальному світі у віртуальну мандрівку”, – написала пані Мар’яна.
Додамо, Тамара Коломієць родом із Корсуня. Вона народилася 9 квітня 1935 року. Українська поетеса та перекладачка, із 1956 року — у складі Національної спілки письменників України. Здобула освіту на факультеті журналістики Київського університету.
Мати працювала лікаркою, дуже багато часу мусила проводити на роботі, тому Тамару виховувала бабуся Ганна. Неписьменна баба Ганна знала напам’ять майже весь “Кобзар” і його цитувала онучці. Тамара була дитиною війни. Дідусь загинув у громадянській війні, батько — на Другій світовій. У Тамари ще був менший братик, якому вона майструвала вітрячки, літаки та кораблики.
У Віртуальному музеї Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка розповідають, що якщо дівчинці у школі давали завдання написати твір на вільну тему, то Тамарі легше було висловлюватись у віршованій формі.
Перша збірка Тамари Коломієць “Проліски” була надрукована 1956-го, ще в студентські роки авторки. Їй тоді був 21 рік. 1957 року цю збірку відзначено першою премією та золотою медаллю VI Всесоюзного фестивалю молоді і студентів у Москві. За часів ранньої творчості її помітив Максим Рильський і дав напутнє слово. Першим редактором був Михайло Стельмах.
Наступні збірки авторки — зокрема, “Осіння борозна” (1981), “Багаття на межі” (1984), “Дорога в листопад” (1990).
Пізніше її твори не видавали 15 років, хіба друкували частково у періодиці. Вона почала писати для дітей. Входили такі її дитячі збірки: “Пастушок”, “Хиталочка-гойдалочка”, “Помічники”, “Недобрий чоловік Нехай”, “Біб-бобище”, “Луговий аеродром”, “Хто розсипав роси?”, “Візьму вербову гілочку”, “Найперша стежечка”, “Гарна хатка у курчатка”, “Де ховає сонце роси”, “Бринчики-мізинчики” тощо.
Тамара також створила кілька абеток для дітей. Її тексти покладені на музику, а деякі — перекладені англійською, польською, угорською, білоруською, російською, словацькою, чеською, казахською, азербайджанською, вірменською.
Вона переклала з білоруської збірку народних пісень, загадок, скоромовок, твори Ніла Гілевича, з латиської – “Золоте ситечко” Яніса Райніса, з монгольської – “Тато, мама і я” Ж. Дашдонга.
За переклади з білоруської Тамару Коломієць нагородили премією імені Павла Тичини “Чуття єдиної родини”. Також поетеса отримувала премію імені Наталі Забіли журналу “Малятко” та премію Кабміну імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.
Перевірена оперативна інформація про ситуацію в Черкасах та Україні. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”
