Грудень уже наступив, тому незабаром – зимові свята. За новим календарем, до якого повернулася Православна церква України, святки розпочнуться на 13 днів раніше, ніж звикли українці. Та попри це традиції новорічних свят збереглися, і, як завжди, ми шукатимемо під подушкою подарунок у День святого Миколая, зберемося з найближчими на Різдво, а напередодні Нового року підемо співати щедрівок.
“18000” зібрав календар новорічних свят 2024-2025:
- Введення в храм Пресвятої Богородиці – 21 листопада;
- Катерини – 24 листопада;
- Андрія – 30 листопада;
- Варвари – 4 грудня;
- Сави – 5 грудня;
- День святого Миколая – 6 грудня;
- Святий вечір – 24 грудня;
- Різдво в Україні – 25 грудня;
- Щедрий вечір – 31 грудня;
- Василя, Новий рік 2025 – 1 січня;
- Другий Святвечір – 5 січня;
- Водохреще – 6 січня;
- Івана Хрестителя – 7 січня.
Введення в храм Пресвятої Богородиці – 21 листопада
Це одне із важливих свят церковного календаря, після якого починається підготовка до Різдва. Введення в храм Пресвятої Богородиці припадає на 21 листопада за новим стилем.
У давнину, коли батьки Діви Марії привели її до Єрусалимського храму, священник не лише прийняв дівчину для проживання і служіння, а й відвів її в святе місце. Там була особлива Божа присутність. Це означало, що Марія мала стати матір’ю для сина Божого.
Вийшовши з храму, Марія йде до свого покликання, як і християни наближаються до вшанування Різдва.
Катерини – 24 листопада
Шанують святу Катерину 24 листопада. Дівчина була розумна і зі знатного роду. Вона прийняла християнство тоді, коли для більшості ще панувало язичництво. Її аргументи про хибну віру в язичництво імператор не сприйняв. Він наказав спершу піддати тортурам Катерину, а потім стратити.
Наші предки у цей день збиралися на вечорниці. Дівчата ворожили на майбутнього чоловіка. Потрібно було зламати гілочку з вишні і поставити її у воду. Вірили, якщо до Різдва на гілці з’являються квіти, то шлюб дівчини буде щасливим.
Фото: ВСВІТІ. Ворожіння на Андрія. Українські традиції
Андрія – 30 листопада
День святого апостола Андрія Первозванного з переходом на новий календар відзначають 30 листопада.
Апостол Андрій – брат апостола Петра і перший послідовник Ісуса Христа, тому його називають – Первозваний. Святий бачив проповіді Ісуса, його смерть і воскресіння. Вважають, що апостол із проповіддю був на землях майбутньої Русі. За віру Андрія Первозванного прив’язали до хреста.
За традицією у цей день українці ходили до церкви. А ще пекли коржики, які називали калитою. Один підв’язували до стелі, а юнаки мали відкусити від нього шматочок, не торкаючись руками. Вважали, що тоді одруження хлопця буде вдалим. Дівчата ж ворожили, вірили, що уві сні можуть побачити свого нареченого.
Варвари – 4 грудня
День святої Варвари за новим календарем припадає на 4 грудня. Свята Варвара – мучениця, яка у свій час прийняла віру в Ісуса Христа. За це її стратили. Мощі святої дотепер перебувають у соборі святого князя Володимира, в Києві.
Цей день, за традицією, був популярний серед жінок. Вони ворожили, просили Святу Варвару у молитвах про щасливий шлюб, довгоочікувану дитину, легкі пологи.
Сави – 5 грудня
Савин день за новим календарем, який підтримала автокефальна Православна церква, відзначають 5 грудня.
Преподобний Сава Освячений із малечку присвятив своє життя служінню Господу. Його вважають засновником Великої Лаври, де забило джерело і зцілювали хворих. Преподобний Сава написав перший Устав церковних служб – “Єрусалимський”, який прийняли Палестинські монастирі.
Фото: Молодий Буковинець. Святий Миколай несе подарунки
День святого Миколая – 6 грудня
Святитель Миколай Чудотворець – один із найбільш відомих і улюблених святих українців. День Миколая за новоюліанським календарем відзначають 6 грудня.
Святого Миколая шанують із приходом християнства. Його вважають помічником нужденних, заступником дітей. За легендою, коли Миколай втратив батьків, він витратив свій спадок на допомогу людям. Миколай таємно приносив до будинків нужденних їжу, іграшки. Коли чоловіка розсекретили – обрали єпископом.
Тож у День святого Миколая прийнято дарувати подарунки й солодощі, турбуючись про інших.
Святий вечір – 24 грудня
Святвечір – одне з найбільших новорічних свят церковного календаря. 24-м грудня завершується 40-денний Різдвяний піст. Це переддень Різдва Христового.
У цей день, за можливістю, на святковий стіл ставлять 12 пісних страв. Обов’язково має бути кутя, яку смакують першою. Як сходить перша зірка, до батьків несуть вечерю.
Різдво в Україні – 25 грудня
Різдво – день народження Ісуса Христа. Цей день розпочав відлік нової ери. Раніше найбільше християнське свято відзначали 7 січня, та з переходом на новий календар, дату перенесли на 25 грудня.
Ісуса народила Діва Марія у Вифлеємі. Тоді над містом засяяла яскрава зірка, яка вказала шлях до Спасителя пастухам і волхвам.
Українці вважають Різдво родинним святом. На покуті в хаті, до ікон, ставили дідуха, що є символом предка року та об’єднання. Це сніп із пшениці чи жита, прикрашений стрічками, нитками, плодами. На вході можна було зустріти “павука”, який оберігав сім’ю та оселю. На стіл готували святкові страви. А ще ходили колядувати, переодягаючись у різних персонажів, і водили “козу”.
Фото: Лохвиця інфо. Як святкували Різдво в Україні
Щедрий вечір – 31 грудня
Щедрий вечір припадає на переддень Нового року, 31 грудня. Раніше, за старим стилем, його святкували 13 січня. Цей же день називають Маланка – вшановують пам’ять преподобної Меланії Римлянки.
Свята Меланія мала тягу до віру і заможних батьків, які були далекими від християнства. Втративши двох дітей, вона зі своїм чоловіком вирішили провести залишок спільного життя в непорочності. Вони допомагали хворим, бідним, мандрівникам, визволяли нещасних. Пізніше Меланія зачинилася в келії, де з часом виник монастир.
За традицією до Щедрого вечора українці готують щедру кутю і збираються за родинним столом. Серед страв – холодець і ковбаса. Молодь звечора – щедрує. Хлопця одягали в костюм Маланки, а дівчину – у Василя. Уночі дівчата ворожили.
Василя, Новий рік 2025 – 1 січня
Новий рік зустрічають із 31 грудня на 1 січня. Головні атрибути свята – відомі: новорічне дерево, подарунки, новорічний стіл. На 1 січня припадає і День святого Василя.
Святий Василій Великий захищав доктрини християнства і боровся проти тих, хто заперечував божественність Христа. Він заснував гуртожитки і лікарні для бідних, яким допомагав, написав низку релігійних творів.
За традицією українці ще з ночі 1 січня ішли по оселях посівати – вітати із новим роком і бажати достатку.
Другий Святвечір – 5 січня
Хрещенський Святвечір припадає на 5 січня за новоюліанським календарем. У цей день українці дотримуються строгого посту, тому третя кутя на столі – “голодна”. Зазвичай до цього дня закінчувалися великі гуляння.
Після літургії в цей день освячують воду, якою пізніше окроплюють домівки.
Фото: Львівський портал. Водохреще в Україні
Водохреще – 6 січня
Богоявлення та хрещення Ісуса у річці Йордан тепер, за новим календарем, припадає на 6 січня. До цього відзначали 19 січня. Вважають, що хрестив Ісуса Іоанн Предтеча, після цього його назвали Хрестителем.
На Водохреще освячують воду, у сім’ї усі мають її спробувати – зробити три ковтки. Також священники освячують річки й озера, після чого віряни занурюються у воду, як це зробив Ісус. Вірять, що вода зцілює та очищує.
Івана Хрестителя – 7 січня
Різдво Іоана Предтечі або свято собору Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана відзначають 7 січня. Пророк Іоанн засвідчив, що на землю прийшов син Божий у людському тілі, потім його похрестив у річці Йордан.
До цього Іоан сповіщав про прихід Спасителя і хрестив єврейський народ. Цей процес означав очищення не лише тіла, а й душі.
За старим календарем 7 січня святкували Різдво. Нині ж цей день завершує цикл різдвяно-новорічних свят в Україні.
Також читайте: Що подивитися на Новий рік: добірка фільмів і мультфільмів.
Втомився читати лише сумні новини? Підписуйся на інстаграм “18000” – місце, де ділимося надихаючими історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди