Черкащанка, волонтерка Анна Сакун
Волонтерка з Черкас Анна Сакун допомагає війську з початку повномасштабного вторгнення. Вона пригадала, як змінювалися запити військових від лютого 2022 і донині: від важливих найменших запитів до масштабних – від тушкованки, капців і лінолеуму до медикаментів і автівок.
Про це – в новому епізоді подкасту “18000” – “Окоп у серці”.
Анна розповіла, що спершу її команда волонтерів майже нікому не відмовляла, бо допомоги потребували близькі і знайомі люди, хоча цей перелік не мав кінця: тата, брати, сини, зяті. З часом список збільшувався, надходили запити від інших волонтерів. Так само Аня підтримувала збори інших, бачачи оголошення у соцмережах.
– Ми співпрацювали з 17-ою школою і ділилися гуманітаркою з ними, закуповували необхідне для приготування тушкованки. Відслідковувала запити Вікторії Хамази і все, що в мене було, ми вивозили їм у 9-ту школу. І саме тоді, думаю, почала робити перші підзбори, наприклад, для однієї позиції зі списку, бо я розуміла, що зі всім ми не допоможемо. Ми занадто маленькі, нас мало знає, – пригадала Анна Сакун.
За рік після початку повномасштабного вторгнення запити щодо допомоги змінилися. Наприклад, коли був запит на пачку шкарпеток, коштів могли не дочекатися. Анна почала займатися медикаментами і гігієною.
– Це завжди йшлося про вологі серветки. Завжди. Також про протизастудні, засоби від болю в горлі, спреї в ніс. А потім – про спеціальні препарати при контузіях, отруєннях, зокрема хімічних, про кровоспинні, – розповіла волонтерка.
Ще з часом до Анни Сакун зверталися зі стабпунктів: ті, хто туди потрапляв чи працював там або волонтери.
– Ми почали взувати хлопців, бо резинові капці рулять тоді, коли тебе роздягли, врятували, а ти лежиш голий і перев’язаний. Ми одягали хлопців – це футболки, в’язані шкарпетки. До речі, багато хто сварить бабусь, що так багато в’яжуть, а там, на стабі чи в лікарні, вони згодяться не лише в зимовий час, – зазначила волонтерка. – Ми ще закуповували багато катетерів, довелось розбиратися, чому вони сині, зелені, рожеві. Ти не просто купуєш ці ліки, а думаєш, як вони потраплять на стаб, як їх вживатимуть.
Також допомагали з ліками містяни. Вони робили свій внесок у “Коробочку ліків для бійця”.
– Я насправді дуже любила, коли люди відгукувались. Ми просили приносити все, що вони вважали за потрібне б для рідної людини, те, що її могло вилікувати. І люди несли маленькими коробочками, по кілька маленьких коробочок, по кілька пакетиків. Хтось купував два протизастудні саше, приносив величезну коробку з коробками. Чітко за запитами ми забезпечували бійців на ротації. В них не було, наприклад, мисок, ложок, терок, солі, олії або це все швидко закінчувалося. І люди такі хоп-хоп і приносили.
Анна Сакун розповіла, що зосереджується на невеликих запитах, хоча мала збір і на рушницю і на автівку. Та поки збирали кошти на щось значне, вона втрачала до 20 запитів, що були тут і зараз. Повномасштабна застала Аню вагітною, але вона почала волонтерити з перших днів і продовжує це робити досі, також – пішла на службу в ДФТГ і знайшла ще парт-тайм роботу.
– У мене було таке, що ми закрили збір на медичку на Куп’янський напрям, і я відкрила наступний збір. Заходжу перевірити банку, що на ліки бійцям, а там лежить 25 тисяч. Я не знаю, хто це допоміг, дякую! Розділила ці кошти ще на кілька запитів додатково, – пригадала волонтерка. – Ще був запит на лінолеум для стабпункту, для операційної, там треба мити кров. Я думала, ми ніколи не зберемо на це. Мені зателефонували зі стоматології і кажуть: “Ми готові, ми вже в Епіцентрі”. І тут же дзвонить Хамаза, каже, що вона закриє цей запит. Ми “переграли” його на колеса.
Слухати подкаст “Окоп у серці”
Читайте також: Черкащани, які роблять буржуйки для військових, просять небайдужих долучитися гривнею.
Відеоісторії про черкащан, добірки корисностей та залаштунки життя команди “18000” – підписуйся на наш інстаграм.
