Де закінчуються Черкаси? Чому межі міста та його сусідів досі не затверджені

У Черкасах досі триває суперечка із сусідніми громадами щодо затвердження меж. Чому питання досі відкрите?

У Черкасах роками триває суперечка щодо затвердження меж обласного центру та його сусідніх громад – Руськополянської, Будищанської та Слобідської. Коли розпочалася “війна” за межі? Точно сказати складно, бо на це вплинула й райрада у 1993 та 2001 роках, а потім децентралізація, яка розпочалася у 2014-му й триває нині. Певно, ця реформа спричинила початок суперечок за межі, адже почали утворюватися об’єднані територіальні громади.

Утім головна проблема у цій історії, що суперечка досі не закінчилася, межі залишаються не затвердженими. Це впливає на подальший розвиток як Черкас, так і громад-сусідів.

У матеріалі “18000” намагається розібратися в цій історії та розповісти думки різних сторін, щоб відповісти на головні запитання – які мають бути межі та чому вони досі не затверджені?

“Битва” за межі: початок історії

Повернімося у 1993 рік. Тодішня Черкаська районна рада затвердила території Руській Поляні, Слободі та Будищу. Це один з важливих моментів, яким апелюють деякі громади під час розроблення меж своїх земель, але про це пізніше.

Далі ж, у 2014 році, розпочалася реформа децентралізації. Це ще одна з причин суперечок за землі. У межах цієї реформи формували об’єднані територіальні громади. Їм передавали широку фінансову та управлінську автономії. Коли населені пункти почали об’єднуватися в громади, вони почали створювати нові генплани. Це важливо з огляду фінансів та можливостей майбутнього розвитку населених пунктів.

Так мікрорайон Дахнівка, який належить Черкасам, межує з селами Свидівок та Сокирно, які належать Будищанській ОТГ. Ба більше, Будищанська громада претендує і на водні масиви навпроти берегів обласного центру, що простягаються вздовж Дахнівки. Черкаська міська рада вважає інакше, тому й не погодила їхні межі.

Межі, які визначила для себе Будищанська ОТГ. Фото із сайту територіальної громади

Найбільш “гарячою” є суперечка між Черкаською міською радою та Слобідською громадою. Спірні зі Слободою території – це берегова смуга від Митниці, вздовж Долини троянд, до черкаської дамби, принаймні так кажуть місцеві депутати.

Коли міськрада Черкас затвердила генплан міста у 2021 році, Слобідська громада заявила, що він порушує її межі. Крім цього, зауважили, що міська рада обласного центру, ухвалюючи генплан, не погодила його із сусідами.

Якщо подивитися на карту, яка розміщена на сайті ОТГ, можна побачити, що Черкаси позбавлені виходу до Дніпра, а вся берегова смуга до дамби належить Слободі. Такі межі населеного пункту затвердила ще у далекому 1993 році Черкаська райрада. І саме на основі цієї затвердженої мапи Слобода розробляє містобудівні документи. Генплан Черкас, який начебто “захопив” ці землі, громада оскаржує в суді. Втім нині він діє, адже Черкаська міська рада подала апеляцію.

Межі, які визначила для себе Слобідська ОТГ. Фото із сайту територіальної громади

На черзі – Руськополянська ОТГ. Нещодавно громада просила у Черкаської міськради затвердити її землі в межах сіл, які до неї входять – безпосередньо Руська Поляна, Геронимівка та Дубіївка. Втім міська рада не погодила ці межі. Тоді під час засідання мер Черкас Анатолій Бондаренко зазначив, що на території Руськополянської громади на межі з містом постійно з’являються дивні об’єкти, які псують в’їзд до обласного центру. Чи це аргумент?

На тому ж засіданні депутат міськради Геннадій Шевченко підтримав мера. Він сказав, що руськополянці використовують інфраструктуру міста та не дають Черкасам розширюватися. До того ж, на думку депутатів, частина інфраструктури обласного центру перебуває в межах Руської Поляни, відповідно, податки йдуть до бюджету сусідньої громади. Про це ж під час ефіру “18000” у квітні 2024 року зазначив і директор департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради Артур Савін. За його словами, генплан обласного центру передбачає розширення черкаського аеропорту і не тільки, втім межі Руської Поляни заважають цьому.

Межа, яку пропонує Черкасам Руськополянська ОТГ. Фото надав Артур Савін

Отже, що ми маємо у підсумку – Черкаси хочуть розширюватися, але цьому “заважає” Руська Поляна, Слобода вважає своєю берегову зону обласного центру, а Будище претендує на інший бік берега. Втім Черкаська міська рада вважає, що ці території мали б належати обласному центру.

Читайте також. “Апарт-готель” у Черкасах: хто і що стоїть за будівництвом на пляжі?

“Несправедливо та нелогічно”: що говорять сторони конфлікту про межі міста та громад

Яку ж ситуацію ми маємо нині? По-перше, конфлікт досі триває, по-друге, перейшов до судової площини. Директор департаменту архітектури та містобудування Черкаської міськради Артур Савін у коментарі “18000” зазначає, що вважає рішення про затвердження меж обласного центру адекватним і справедливим.

– Ми в жодному разі не зазіхаємо на території, які логічно належали б іншій територіальній громаді. Суть нашої пропозиції (йдеться про пропозицію Слободі – ред.) – щоб землі водного фонду, які прилягають до берега Черкас, не виходячи за межі міста, належали обласному центру, – розповідає Артур Савін.

Водне плесо. За нього сперечаються Слобідська ОТГ та Черкаська міська рада. Фото надав Артур Савін

Саме зі Слободою точаться найбільші суперечки. Ми вже згадували вище про те, що громада нібито “забирає” собі берегову лінію вздовж Митниці, Долини троянд і до черкаської дамби. Втім начальниця відділу містобудування та архітектури Слобідської громади Ірина Ільченко у коментарі “18000” зазначила, що землю ніхто не забирає, йдеться лише про водне плесо.

– Пляжі та Долина троянд до нас не відносяться і ми на них не претендуємо. Єдиний невеликий шматок землі, який у наших межах, по вулиці Жужоми. Більше нічого немає, крім водного плеса, – розповіла Ірина Ільченко. – Є рішення 1993 і 2001 років Черкаської обласної ради, щоб передати водні ресурси Слободі.

Межа з Черкасами, яку пропонує Слобідська ОТГ. Видно єдиний шматок суші, який сусідня громада зараховує до себе. Фото надав Артур Савін

Рішення ж райради у 1993 році Черкаська міська рада вважає “несправедливим та не логічним”. Савін зазначає, що ніхто із представників тодішньої місцевої влади не узгоджував це рішення. На що Ірина Ільченко відповідає, що навіть у 2020 році було розпорядження Кабміну, згідно з яким, водне плесо – це територія Слободи. При цьому громада готова до діалогу з Черкасами.

– Ми готові йти на поступки, але це повинно бути не на шкоду громаді. Можлива різна співпраця. Головне, щоб не чіпали русло річки, не змінювали течію, – додала Ірина Ільченко.

Подивимось на інший бік черкаської дамби, де розташувався мікрорайон Дахнівка, а далі Будищанська громада, межі якої також охоплюють берегову лінію Дніпра, схоже до Слободи. Голова Будищанської ОТГ Наталія Токаренко у коментарі “18000” підтверджує, що такими їхні межі також визнали ще у 1993 році. Очільниця додала, що при ухваленні генплану обласного центру Черкаська міська рада нічого не погоджувала з Будищем.

Межа Черкас, яку пропонує Будищанська ОТГ. Фото надав Артур Савін

– Які можуть бути компроміси? Вони мали погоджувати свої межі з сусідніми територіальними громадами, але нам ніхто не повідомляв. Коли вони (Черкаська міська рада, – ред.) вже все ухвалили, то надіслали технічну документацію. З нею ми не погоджуємось, – наголошує Наталія Токаренко.

Спірна територія із Будищанською ОТГ. Фото надав Артур Савін

На черзі Руська Поляна. У цьому випадку справа стосується вже не берегової лінії та Дніпра. Артур Савін зазначає, що міська рада дійсно хоче приєднати до Черкас близько 600 гектарів, які розташовані між вулицями Руставі та Момота. Нині вони належать Руській Поляні. У планах ще є розширення аеропорту, а для цього також необхідні додаткові землі.

– Клин між вулицями Момота та Руставі, який входить в місто Черкаси, повинен був бути від самого початку територією обласного центру, ми так вважаємо. І частину територій “дорізаємо” для належного функціонування аеропорту, – пояснює Артур Савін.

Межі, які визначили для себе Черкаси. На мапі відмічено території, які є спірними із Руською Поляною. Фото надав Артур Савін

Голова Руськополянської об’єднаної територіальної громади Олег Гриценко в коментарі “18000” зазначає, що межі ОТГ також затвердив Кабмін ще у 2020 році. За його словами, Руськополянська ОТГ не збирається погоджуватися на те, щоб Черкаси відібрали частину їхніх земель. Йдеться переважно про територію сільськогосподарського призначення.

– Наша громада може втратити частину бюджету. Ми хочемо, щоб не чіпали наші межі. Навіщо місту розширятися? Якщо хочуть будувати будинки для жителів, то ніхто не забороняє звернутися до місцевої ради й проговорити питання. Все відкрито й офіційно купуйте. Для чого відбирати землі? – розповідає Олег Гриценко.

Очільник Руськополянської територіальної громади додає, що нині межі не затверджені, ситуація “тупікова”. Це не дозволяє ані місту, ані громаді нормально розвиватися. “Програють обидві громади”, – каже Олег Гриценко. Здається, доволі влучна цитата, яка описує те, що нині відбувається із затвердженням меж Черкас та їхніх сусідів.

У головному управлінні Держгеокадастру у Черкаській області у відповідь на інформаційний запит “18000” зазначили, що дійсно Кабмін у 2020 році затвердив адміністративні межі територіальних громад Черкащини, зокрема Будищанської, Слобідської та Руськополянської. Згідно з офіційною мапою на сайті земельного кадастру, водне плесо Дніпра належить Слобідській громаді.

Згідно з мапою геокадастру, водне плесо належить Слобідській ОТГ. Скрин із земельного кадастру

А от водна територія по інший бік дамби – Будищанській громаді.

Згідно з мапою геокадастру, водна територія по інший бік дамби належить Будищанській ОТГ. Скрин із земельного кадастру

Чи існує компроміс?

Як ми бачимо, Черкаси та громади нібито й готові “сідати за стіл переговорів” та шукати компроміс, який би задовольнив усі сторони. Втім чомусь рішень й досі немає, а діалог не в’яжеться.

Під час створення матеріалу виникло питання, а чи були подібні суперечки в інших областях та як їх вирішували? Щось схоже було в Києві у 2021 році, коли на користь області змінили межі столиці. Тоді Київська обласна рада затвердила схему планування області. Відповідно до запланованих меж, у столиці відібрали частину Святошинського району – Біличанський ліс навколо селища Коцюбинське. Чи був діалог? Ні, все закінчилося тим, що Київська міська рада звернулася до правоохоронних органів і зазначила, що межі міста змінили незаконно. І вже у 2024 році територію Біличанського лісу повернули громаді Києва.

Ще один випадок земельної суперечки відбувся на Дніпропетровщині у жовтні 2024 року. Тут депутати Марганецької громади приєднали до себе частину територій Мирівської ОТГ. Міський голова Марганця у коментарі “Подробицям” зазначив, що жителі міста користуються школою, лікарнями, а податки сплачують в інший населений пункт. Не нагадує Черкаси та Руську Поляну? Діалогу у цьому випадку також не відбулося. Мирівська ОТГ звернулася до правоохоронних органів щодо незаконного приєднання їхніх земель до іншої громади.

От у Кропивницькому затвердження земель відбувається доволі спокійно та “мирно”. У червні 2024 року тут розпочали розроблення актуальних меж міста. Ще у 2020 році до Кропивницького приєднали селище Нове, це понад тисяча гектарів. І в обласному центрі Кіровоградщини, говорячи про важливість встановлення меж міста, зважають насамперед на наповнення бюджету та інвестиції. Відповідні документи про нові території Кропивницького збиралися подавати на затвердження до Кабміну та Верховної Ради. Жодних спірних питань із навколишніми громадами начебто не виникло. То все-таки можна обійтися без суперечок та правоохоронних органів?

Час минає, суди тривають, рішення немає

З 1 січня 2025 року набула чинності вимога до громад мати власну містобудівну документацію – Комплексний план просторового розвитку. Лише з цим документом громада зможе керувати земельною ділянкою, тобто відвести її, наприклад, під садочок, школу чи житло. Для підприємців це дасть змогу розширювати свій бізнес, а для місцевих жителів – змінити цільове призначення своєї ділянки. Якщо коротко – це прямо впливає на подальший розвиток населеного пункту та ОТГ загалом.

Нині ж ані Черкаська, ані навколишні громади не можуть розробити власну містобудівну документацію через те, що межі досі не узгоджені. Як зазначила начальниця відділу містобудування та архітектури Слобідської громади Ірина Ільченко, “суперечка в кожної громади лише з Черкасами”. Так само й обласний центр сперечається лише з трьома громадами. І хто ж з них правий? Відповіді немає.

Певно, що основний камінь спотикання у цій історії – це, як не дивно, гроші. Затверджені межі вплинуть на те, куди і скільки коштів зможуть вкладати громади, як далі розвиватимуться населені пункти і, головне, який буде прибуток.

Отже, на момент виходу цього матеріалу суперечки перейшли до судової площини. Черкаська міська рада судиться за землі з усіма трьома навколишніми громадами – Слобідською, Будищанською та Руськополянською.

Крапку у цьому протистоянні має поставити Верховна Рада, яка й затвердить офіційно межі всіх громад, втім, щоб це сталося, спочатку необхідно знайти компроміс й ухвалити бодай якесь рішення на місцевому рівні.

Читайте також. Замковий узвіз у Черкасах: хто і як відкрив портал до забудови.

Важливі новини про ситуацію в Черкасах та країні. Без маніпуляцій та неперевіреної інформації. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”