Закон про пайову участь: хто з черкаських бізнесменів отримав позов
Хочеш будувати — плати до бюджету пайову участь на розвиток інфраструктури. Таке правило діяло для всіх забудовників, допоки його скасували законодавці у 2021 році. Тоді оновлена Верховна Рада у турборежимі почала змінювати містобудівне законодавство, а також торкнулася й теми фінансових зобов’язань забудовників перед громадами. Хтось називав такий крок відверто корупційною поступкою бізнесменам‐забудовникам, агенти та лобісти яких сконцентрувалися й у Верховній Раді. Хтось навпаки — проєвропейським кроком, спрямованим на синхронізацію нашої політики з провідними західними правилами. Від корупції до підвищення інвестиційної привабливості — один крок. Утім і з ним виникли питання, про що свідчать останні гучні заголовки черкаських медіа.
«18000» розбирається в історії цих змін і чому у 2025 році в Черкасах знову заговорили про десятки мільйонів надходжень до бюджету від давно скасованої норми.
Історія питання
У 2011 році законодавці ухвалили норму, за якою до місцевих бюджетів мало надходити від 4 % до 10 % вартості будь‐якого будівництва, якщо площа майбутньої споруди перевищувала 300 квадратних метрів. 4 % від кошторисної вартості будівлі мали платити ті, хто зводить житло, зважаючи на площу, йшлося переважно про багатоквартирну житлову забудову, а 10 % — ті, хто зводить комерційні об’єкти, зокрема торговельні центри та офісні будівлі. Від цієї норми звільняли тих, хто будував об’єкти соціального призначення, втім зрозуміло, що таких об’єктів майже не зводили.
З роками цей платіж втратив свою пряму функцію і перетворився на елемент впливу на забудовників, які також не завжди поводили себе доброчесно. Для прикладу, до кінця 2020 року місцева рада Черкас планувала залучити від забудовників лише 4 млн гривень пайової участі з понад 2 млрд гривень загальних доходів бюджету. Це менше 0,2 % загальних доходів громади. У той же рік у Черкасах витратили понад 600 млн гривень на розбудову і ремонт різної комунальної інфраструктури. Тобто ці 4 млн гривень від забудовників у частці розвитку інфраструктури складали менше 1 % того, що на цю інфраструктуру витратили. Такого показника досягали, зокрема, ймовірно, знижуючи кошторисну вартість будівництва, з якої й вираховували внесок. А де є подібні підозри, там завжди є інтерес правоохоронців.
Будівля, де нині ТРЦ «Любава». Фото з фейсбуку Бориса Юхна
Підтвердженням цього є, наприклад, позов черкаських правоохоронців до власників одного з найбільших у місті торговельних центрів, щоб стягнути з них ще у 2019 році понад 10 млн гривень несплаченої пайової участі. «Кошторисна вартість будівництва є суттєво заниженою», – йшлося у повідомленні прокурорів. Для розуміння, експерти оцінили вартість будівництва 4‐поверхового торговельного центру у 13,5 млн гривень. Навіть на момент проведення оцінки у 2013 році така сума мала вигляд суттєво заниженої. Втім після багаторічної судової тяганини правоохоронцям не вдалося щось довести й процес закінчився лише додатковими витратами для держави у вигляді судового збору й оплати праці прокурорів та суддів.
Цей і багато інших подібних кейсів свідчать про неефективність платежу в умовах українських реалій, де будь‐що можна оцінити у будь‐яку суму без особливої відповідальності для експертів. А ті, хто мали б це контролювати, особливо у цьому були незацікавлені. Йдеться про місцеву владу. Здається очевидним, що для можновладців стратегічно важливим є збереження нормальних «робочих» стосунків із великими місцевими бізнесменами та забудовниками, ніж стягнення з них багатомільйонних платежів. Особливо, коли ці платежі ні на що не впливають з боку формування бюджету. Нічого особистого, лише бізнес та місцева політика.
Читайте також: Добудова зруйнованого. Що відбувається із ремонтом пошкодженого будинку в Умані?
Чому знову пайовий внесок?
Скасуванню платежу «солідарності», схоже, зраділи ледь не всі дотичні до процесу забудови учасники: від місцевих політиків та чиновників до бізнесменів. Водночас у тогочасному турборежимі законодавчих змін законодавці залишили норму, яка нині зобов’язує забудовників платити за раніше збудоване.
Ухвалений у вересні 2019 року закон передбачав скасування пайової участі для нових будівельних проєктів з 1 січня 2021 року. Відтоді забудовники, які не мали договорів про пайову участь до цього терміну, більше не мали сплачувати ці внески. Тому низка забудовників не поспішала, попри реально розпочате будівництво, укладати угоди до цієї дати. Немає угоди з місцевою радою про сплату внеску — немає й обов’язку його платити.
Будівництво. Фото: Depositphotos
Моделюємо ситуацію. Забудовник розпочинає будівництво у 2020 році, після ухвалення закону, який набирає чинності у 2021 році. Місцева влада, зважаючи на попередній висновок, заплющує очі на відсутність все ще необхідної угоди та не спонукає забудовників до її укладання, також очікуючи на 2021 рік. Настає 2021 рік і вже жодні угоди про будь‐які додаткові платежі не потрібні. Крім того, залишаються чинними договори, укладені до 2020 року. Тобто у цьому випадку закон не має зворотної дії: якщо забудовник взяв на себе зобов’язання сплатити внесок до місцевого бюджету до того, як необхідність такого зобов’язання зникла, — має платити навіть у 2025 році.
Зважаючи на це, вже у 2025 році Черкаська обласна прокуратура суттєво активізувалася у намірах стягнути з місцевих забудовників понад 20 млн гривень пайової участі, зважаючи на прогалини у законодавстві і його специфічне трактування як з боку забудовників, так і місцевих політиків та чиновників.
Яка позиція міської ради?
Відповідно до тексту позовів, заявлених прокуратурою, їх усіх подають в інтересах держави від місцевих рад, зокрема черкаської. Втім безпосередньо місцева рада у цих процесах участі не бере. Таку інформацію «18000» підтвердила очільниця профільного департаменту Черкаської міської ради Ірина Удод.
— До того, як надіслати інформацію прокуратурі, ми відправили всім забудовникам звернення щодо сплати пайової участі. Деякі сплачують, інші попросили розтермінування, хтось категорично відмовляється. Тоді з ними працює прокуратура, — зазнає чиновниця.
Черкаська міська рада. Фото: Сергій Криниця
Ірина Удод додає, що нині місцеві ради позбавлені повноважень стягувати кошти із забудовників, тобто це можуть робити лише представники прокуратури. В цьому, вона зазначає, є певна колізія.
— Не лише у нас у місті, а всюди по Україні представництво у подібних справах забезпечує тільки прокуратура, наші юристи до цих справ не долучаються, — резюмує Удод.
З ким судиться прокуратура?
У коментарі «18000» в обласній прокуратурі повідомили, що протягом 2025 року заявили 9 позовів загальною вартістю 23,5 млн гривень на стягнення пайової участі. Проти кого скеровані ці позови, у прокуратурі не повідомили, зазначивши, що подібне може спричинити скарги щодо порушення ділової репутації відповідачів. Та нам вдалося знайти у судовому реєстрі інформацію, про яких забудовників йдеться у позовах прокурорів. Це, очікувано, майже всі великі гравці на будівельному ринку обласного центру.
Так, заявлено одразу два позови проти ПП «Надія», бенефіціарами якої є родина Казарянів. Йдеться про понад 12 млн гривень стягнення за будівництво двох об’єктів, яких — поки що невідомо. Початок розгляду обох справ призначили на вересень 2025 року. Також майже 5 млн гривень намагаються стягнути з компанії «Даймонд холл», афілійованої з Альбертом Норченком. Також позови на суттєво менші суми скерували щодо будівництва об’єктів ПП «Добробуд», «Фундамент 2006», «Класікбудінвест», Торговельно‐будівельний дім «Олді‐Черкаси».
Зведення будівлі. Фото з сайту забудовника «Надія»
Зазначимо, що крім позову про стягнення коштів, прокурори також просять накласти арешт на гроші забудовників відповідно до вартості позовів. До прикладу, подібне клопотання подавали у справі проти «Даймонд холл», втім суд і першої, і другої інстанції у цьому відмовив.
Публікація підготовлена в межах проєкту IWPR за фінансової підтримки Norad. Зміст є виключною відповідальністю авторів ГО «Черкаська інформаційна агенція «18000» і не обов’язково відображає позицію IWPR та Norad
Читайте також: Черкаська обласна рада: що зараз відбувається навколо посади голови?
Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні новини Черкас. Підписуйся на телеграм‐канал «18000 | Шо там у Черкасах?»