Черкащанка забрала собаку з притулку до Німеччини. Фото з архіву Міли Павлик
Чотирилапа Айві все своє життя провела у вольєрі черкаського притулку. Нині ж вона їздить у метро в Гамбурзі, ходить на роботу разом зі своєю власницею та спить на власній лежанці.
Історію адопції собаки «18000» розповіла її нова господарка Міла Павлик.
Пані Міла вже багато років живе в Німеччині. Її донька там народилася й виросла, а в Черкаси родина приїжджала у відпустку. Жінка розповіла, що дочка часто дивувалася кількості безпритульних тварин на вулицях в Україні.
– Кожен раз це був такий культурний шок для моєї дочки, що в нас стільки безпритульних тварин. Вона такого ніде не бачила. Якось вона виросла і кожен раз запитувала: «Чи можна собачку взяти?» – розповідає Міла Павлик.
Чому не з німецького притулку?
За словами пані Міли, система адопції у Німеччині відрізняється від української. Притулки добре забезпечені, а собак швидко забирають у родини.
– У німецьких притулках собачки живуть, як на курорті. І їх дуже часто забирають. У Німеччині собак дуже люблять, – зазначає жінка.
Міла Павлик давно стежила за українськими волонтерами в соцмережах і бачила, як після початку повномасштабної війни проблема безпритульних тварин лише загострилася: люди їхали в більш безпечні міста, а тварин залишали.
– Тому ситуацію не порівняти з німецьким притулком і з українським. Тобто ми хотіли взяти собачку з українського притулку в будь‐якому випадку, – розповідає жінка.
Знайомство з Айві
Айві та її сестричку Руді знайшли ще цуценятами й забрали до притулку в Черкасах. Усі три з половиною роки собаки провели у вольєрі.
– Вона нічого не бачила, крім вольєра. Вона там виросла – це все було її життя. Звичайно, спочатку їй все нове, – розповідає пані Міла.
Також жінка зазначає, що раніше Айві мала інше ім’я.
– Її звали Лапа. Ми її переназвали, бо вирішили нове життя – нове ім’я. Зараз її звуть Айві, – ділиться Міла Павлик.
Айві з власницею. Фото з архіву Міли Павлик
Вибір не «з картинки»
Обирати собаку онлайн жінка не хотіла. Каже, важливо побачити характер, реакції, провести час разом. Тож вона приїхала з Німеччини до Черкас. Два тижні Міла Павлик регулярно приходила до притулку, гуляла з собаками, спілкувалася з волонтерами товариства «Друг» та працівниками притулку. Розповідає, що вибір був важким, адже не кожну собаку могла б забрати із собою.
– Я пояснила, які в мене життєві умови, що ми живемо у квартирі у великому місті. І, що я шукаю собаку, яку можна брати з собою в офіс на роботу. Тобто мені потрібна більш спокійна собачка. Я хочу не цуценя, а вже більш старшу собачку, – пояснює Міла Павлик.
Айві у новому домі. Фото з архіву Міли Павлик
Новий дім
Усі документи й перевезення взяли на себе волонтери. Близько чотирьох днів Айві їхала з України разом з іншими песиками, яких розвозили по різних країнах Європи.
Міла Павлик зізнається, що перший час у новому домі став справжнім випробуванням. Айві, яка не звикла до іншого дому, крім притулку, боялася телевізора, музики та навіть сходів.
– Я перші два дні її носила на прогулянки. З другого поверху зносила, бо вона панічно боялася сходів. Познайомились з усіма сусідами, тому що сиділи, чекали, поки вона переборе свій страх, – ділиться жінка.
Окремою проблемою стала реакція на їжу, через що пані Міла звернулася до кінолога.
– У неї така була асоціація: добре їжа пахне – я їм. І вона не розуміла, чому їй не дають їсти:гавкала, підвивала. Треба було навчити, що їжа буде зранку та ввечері, – розповідає Міла Павлик.
За два з половиною місяці у новому домі Айві вже навчилася їздити в метро, спокійно поводитися в офісі та подорожувати Німеччиною з господарями.
– Я проводила деякий час з нею в офісі. Вона себе дуже чемно поводить, знає, де її місце. Дуже спокійна, – зазначає власниця собаки.
З появою нового улюбленця в домі, за словами пані Міли, життя родини змінилося в кращий бік.
– Тепер ми довго гуляємо з Айві. Я, мабуть, схудла на п’ять кілограмів. І донька частіше виходить на вулицю. Теж стала більш активною. Ми обидві хотіли собаку, – каже Міла Павлик.
Собака Айві на прогулянці. Фото з архіву Міли Павлик
Окрім нового улюбленця, в родині вже було два коти. Жінка розповідає, що Айві спокійно реагує на інших тваринок:
– Вона дуже зацікавлена, любить спостерігати, як коти граються, скачуть.
Сестра Айві, яка залишилася в Україні
Жінка зізнається: вибір був морально складним. В Айві в Україні залишилася сестра – Руді. Проте між двома собаками вибір впав на Айві, адже у притулку пані Мілу застерегли, що Руді може час від часу негативно реагувати на інших собак. За словами волонтерів, це може бути через стрес, який чотирилапа переживає у притулку.
Наразі жінка допомагає у пошуках нового дому для Руді: розповідає знайомим історію собаки, готова допомагати з мовою й документами.
Руді, сестра Айві. Фото з архіву Міли Павлик
Пані Міла говорить, що притулок дає можливість підібрати тварину під свій спосіб життя.
– Волонтери та працівники притулку вже знають характер собак. Як вони реагують на інших людей чи на котів. Тобто, чому би ні? Мені здається, притулок – це класний варіант, щоб взяти собаку, – розповіла Міла Павлик.
До Черкаського міське товариство захисту тварин «Друг» можна звернутися за номером телефону 0960925562 або у фейсбук.
Читайте також: Тремтять і згортаються клубочком: волонтерка з Черкас пояснила, як урятувати тварин на вулиці (ВІДЕО).
Розкажіть нам про актуальні новини Черкащини. Якщо ви або ваші знайомі творите сьогодення в області, надішліть інформацію про це в бот «18000»
