Діти в укриттях, уроки на паузі: чи знайшли Черкаси рішення для шкіл
Для школярів Черкащини цей навчальний рік почався під звуки тривоги. Загрозу з повітря очікували саме тоді, коли мали відбуватися урочистості до свята Першого дзвоника. За два тижні навчання більшу частину часу учні перебували в укриттях, а не за партами в класах. Керівники шкіл, з якими поспілкувалися «18000», намагаються зберігати оптимізм: мовляв, нині потрібно пристосовуватися до обставин і насамперед дбати про безпеку. Попри це, очний формат навчання залишається. На цьому ще 2 вересня наголосив президент Володимир Зеленський.
«18000» намагалися з’ясувати, чи вдається вчителям навчати дітей в укриттях у Черкасах, наскільки великими є освітні втрати та чи є план, як їх компенсувати. Крім цього, шукали відповідь на запитання, чи автономія шкіл – це свобода чи перекладання відповідальності? Що вдалося дізнатися – читайте у матеріалі.
Без навчання, але в безпеці: як під час тривог влаштоване навчання в школах Черкас
Під час тривоги уроки переривають: як це працює у школі №30
У четвер, 10 вересня, другу повітряну тривогу в області оголосили перед початком першого уроку – о 08:17. Учні черкаської школи №30 переходять у своє укриття.
- Усе розписано. Відповідно до плану евакуації кожен клас має свій шлях. Початкові – йдуть через один із виходів школи, що найближчий до укриття. Для старших класів – інший вихід, але ми пропускаємо їх через їдальню, щоб скоротити час, – розповідає директор школи Микола Базилевський. – Рекомендації є, але кожна школа самостійно розробляє цей план.
Укриття у школі №30 у Черкасах. Фото: Юлія Холодна
В укриття з дітьми евакуюються вчителі, які проводили урок під час оголошення повітряної тривоги, або класний керівник, якщо про загрозу стало відомо під час перерви. Переходить у безпечне місце й персонал школи. Учні займають визначені для них місця – на лавках вказана кількість дітей, які мають там сидіти, та назва класу. Загалом – 29 класів та 600 місць для них. В укритті перебувають усі до відбою.
- У нас єдине велике приміщення. На жаль, ми не можемо проводити тут навчання. Якби воно було хоча б зоноване, то можна було б спробувати, – каже очільник закладу. – Ті, хто вчиться за програмою «Інтелект України», розглядають свої підручники, інші слухають музику, хтось просто сидить.
Ремонт в укритті 30‐ї школи виконували цього року. Тут сучасні умови, однак, як додає згодом Микола Базилевський, створити в ньому окремі зони не було можливості. Через таке облаштування втратили б багато простору.
Інший бік укриття школи №30
Директор констатує, що через постійне переривання уроків учні мають прогалини у знаннях, передусім із основних предметів: мови, математики, а ще – хімії, фізики, біології.
- Коли мене на уроці застала тривога, я не встиг розповісти про все, що планував. Тому дав учням завдання прочитати параграф і переглянути надіслане мною відео. Крім цього, є багато освітніх платформ із навчальними матеріалами, практикую Всеукраїнську школу онлайн, – пояснює Микола Базилевський. – У такому випадку домашнього завдання не даємо, а наступний урок починаємо з обговорення попередньої теми.
Облаштування укриття у школі № 30. Фото з фейсбуку Юлії Холодної
Тож те, наскільки учні будуть підготовлені до уроку, залежить від їхньої відповідальності й контролю з боку батьків. До речі, батьки школярів питання організації навчання поки не порушували, за словами директора, і перехід в онлайн не пропонували.
- Ми готові перейти на дистанційне навчання: під час відключень світла школа була заживлена, учителі працювали звідси, в укритті є вайфай. Інше питання, чи готові до цього батьки дітей? Чи забезпечать техніку, постійний інтернет? – запитує Микола Базилевський.
Отже, ідей для якіснішого засвоєння знань у школі поки не мають – наразі працюють, дотримуючись закону: під час тривоги урок зупиняється – усі йдуть до укриття. У закладі чекають на централізоване рішення.
Чому навіть зоноване укриття не дозволяє продовжувати уроки
Черкаська школа №20 має частково зоноване укриття. Здавалося, що так уроки можуть продовжувати хоча б для частини класів, але на практиці все інакше.
- У нас немає можливості організувати освітній процес саме в укритті. Ми можемо лише організувати безпечні умови під час тривоги. Тільки після відбою ми повертаємося до освітнього процесу, – розповідає директорка школи №20 Людмила Кіта.
Укриття у школі №20 у Черкасах. Фото надала Людмила Кіта
Проблема в тому, що укриття школи – це перебудоване підвальне приміщення – кілька кімнат з протилежних боків закладу, з’єднані між собою довгим коридором. Коли тут одночасно перебувають сотні дітей, організувати навчальний процес неможливо.
Урок зупинився й у вівторок, 8 вересня. Тривогу у Черкаському районі оголосили близько 09:00. Учні з приміщення 20‐ї школи йдуть в укриття. У кімнатах перебувають школярі з різних класів, учні початкової школи – окремо.
- Ми в кращих умовах, ніж ті діти, які ходять в укриття інших закладів. Наше – на подвір’ї школи. Звичайно, було б зручніше, якби вхід був зі школи, як в деяких закладах. Та, на жаль. Школу ж будували давно, на таку війну не розраховували, – каже Людмила Кіта.
Коридор в укритті школи №20 у Черкасах. Фото надала Людмила Кіта
Цього дня відбою не було до 13:35. Водночас графіку харчування потрібно дотримуватися, тому порції розклали по ланч‐боксах і знесли в укриття. Щоб погодувати всіх – від першачків до одинадцятикласників, їжу доставляють у кілька заходів.
Зважаючи на те, що діти цього дня перебували за партами близько години, навчальні матеріали вони опрацьовуватимуть самостійно. Для цього вчителі розміщують завдання на платформі «Classroom» – це короткі пояснювальні відео, найважливіша теоретична інформація та приклади. А наживо новий урок починають із повтору вивченого. Тож і в цьому закладі все за відпрацьованою схемою – без альтернативних форматів.
Школа №6 шукає спосіб навчати дітей під час тривалих тривог
Адміністрація черкаської школи №6 теж проявляє гнучкість в організації харчування: тут, як у 20‐й та 30‐й школі, приходять на допомогу ланч‐бокси. Проте на відміну від інших закладів освіти тут намагаються урізноманітнювати дозвілля учнів в укритті. Наприклад, у понеділок, 7 вересня, під час повітряної тривоги для дітей влаштували зустріч з капеланом та військовослужбовцями, які повернулися з полону.
Зустріч із капеланом в укритті. Фото з фейсбуку школи №6
Із сумного – ця школа не має власного укриття, тому безпечний простір для учнів орендували у двох приміщеннях: суду та дитячої спортивної школи. Обидва – на відстані до 500 метрів від школи. У більшому просторі перебувають одночасно 300 осіб, у меншому – 50, тому про продовження уроків не йдеться.
- У 2022 році відвідував школу в Одесі із сучасним укриттям, у якому облаштували окремі зони та встановили дошки. Але коли туди спустилися 800 учнів, то стояв такий шум… Не дуже віриться, що там можна організувати освітній процес, – розповідає директор школи №6 Андрій Горай. – Тому вважаю, що має бути не просто зонування, а цілі кабінетні системи.
В укриттях черкаських шкіл тільки‐но завершили ремонти, тому про створення зонування там, де його не передбачено, чи цілих кабінетних систем навіть не говорять. Та Андрій Горай уже шукає варіанти, як поліпшити навчальний процес для учнів своєї школи.
- Плануємо провести опитування і за згоди батьків учнів 1–4 класів у разі тривалої ранкової тривоги починати і продовжувати навчання в укритті. Вчителі орієнтуватимуться на завдання з розвитку мовно‐комунікативних навичок, наприклад. Там є невеликі фліпчарти, які передбачає НУШ, хоча б так, – пояснив Андрій Горай.
Друге укриття, де перебувають учні школи №6. Фото з фейсбук‐сторінки закладу
Старші класи наразі користуються «Google Classroom», на цій платформі вчителі розміщують завдання та матеріали Всеукраїнської школи онлайн.
Водночас Андрій Горай не оминає теми освітніх втрат. Погоджується, що ситуація погіршується, однак причиною цього є не лише повномасштабне вторгнення, а й COVID‐19, коли почався перехід на дистанційне навчання. Натомість педагог з позитивом говорить про освітній процес, оскільки він існує, і це вже немало.
- Головне завдання сучасної школи – зберегти українську ідентичність і закласти учням розуміння, що ми маємо чим пишатися навіть у таких складних умовах – у нас зберігається освітній процес, – наголосив очільник закладу освіти.
Імпровізація залишається за школами – місто поки рішення не має
Школярі продовжать відвідувати заклади освіти без змін (чи то більше перебувати в їхніх укриттях за умови затяжних тривог) мінімум до жовтня. Саме місяць для спостережень дали собі у Черкаській міській раді. Рекомендацій від Міністерства освіти і науки України, як здійснювати навчальний процес, перебуваючи понад чотири години в укриттях, наразі немає.
На думку профільної заступниці міського голови Черкас Анастасії Чубіної, нині у міністерстві мали б розробити для округів країни з різним ступенем загрози чіткі рекомендації й алгоритм дій.
- Найбільше потерпають від жовтого рівня тривоги Київська, Черкаська та Полтавська області. Уже у Вінницькій області немає таких затяжних тривог, як у нас. У такому разі чи може бути єдине рішення для всіх областей? Ні, – каже Анастасія Чубіна. – Якщо кількість тривог не зменшиться, ворог не змінить свою тактику і ми не повернемося хоча б до такого режиму, в якому навчались минулого року, є великі питання. Дуже багато запитань є і в нас, на які ми, на жаль, не маємо відповіді сьогодні.
Анастасія Чубіна в укритті школи №30 з представниками Червоного Хреста. Фото з фейсбуку департаменту освіти, 2026 рік
До навчального року у мерії та черкаських школах готувалися з іншим настроєм, каже Анастасія Чубіна. Передбачити те, що діти більшу частину навчального дня перебуватимуть в укриттях, ніхто не міг. Але й нинішня ситуація – не окей, визнає чиновниця. Водночас не вважає дистанційне навчання панацеєю: коли дитина вдома, проконтролювати, чи вона пішла до укриття у разі тривоги, неможливо. У школі ж до безпечного місця переходять усі, запевнила Чубіна: «Нам невідомо про випадки, коли заклади освіти ігнорували повітряну тривогу».
- Ухвалити рішення про те, що ми інакше реагуємо на жовтий рівень тривоги, не можемо. Це теж небезпека, і заклад освіти має забезпечувати безпеку дітей. Це нововведення для закладів освіти не відіграло ролі. Рекомендації Міністерства освіти про перехід на дистанційну форму навчання не надходили, – прокоментувала заступниця міського голови Черкас.
Чиновники Анастасія Чубіна та Богдан Бєлов, мер міста Анатолій Бондаренко та ексдиректор школи Василь Грищенко в укритті. Фото з фейсбуку міської ради Черкас, 2023 рік
Чиновниця припускає, що рано чи пізно постане питання, як продовжувати навчання в укриттях. Наприклад, у черкаській школі №34, за її словами, в укритті є невеликі кабінети, де учні з певних класів продовжують навчання. Подібне зонування мають до десяти шкіл міста. А що робити більшості, як‐от Дев’ятій гімназії, що має в укритті дві великі зали, де перебуває тисяча дітей, або тій самій школі №30?
- Ми будемо думати, радитися з директорами, вчителями про те, як компенсувати освітні втрати, будемо думати над своїми певними алгоритмами. Але школи мають бути островами нормальності в наш ненормальний час, як казала пані Зеленська. Школа сьогодні – це та інституція, яка дає відчуття стабільності й дитинства. І ненормально, коли дитина з Харкова в Черкасах уперше пішла до справжньої школи у четвертому класі. Тому поки можемо давати дітям відчуття колективу, друзів, освіти, то маємо це робити, – прокоментувала в інтерв’ю «18000» Анастасія Чубіна.
Читайте також. Садочки і школи Черкас оснащують інверторами, але без тепла заклади не працюватимуть.
47 % шкіл Черкащини можуть навчати дітей в укриттях, а чи навчають?
У Черкаській області, як і в Черкасах, школярі навчаються в очному та змішаному форматі. В обласному центрі – 25 шкіл працюють в очному, ще 11 – у змішаному. Як відповіли на інформаційний запит «18000» в Управлінні освіти та науки Черкаської ОДА, формат навчання кожна педагогічна рада визначає самостійно, але рішення має погодити з військово‐цивільною адміністрацією. Також формат навчання можна змінювати залежно від безпекової ситуації.
Водночас в управлінні зауважили, що відреагували на збільшення кількості повітряних загроз і посилили вимоги до оперативності реагування на сигнали повітряної тривоги.
«Закладам освіти рекомендували переглянути маршрути руху до укриттів, забезпечити їхню постійну готовність та доступність. Також наголосили на необхідності врахування часу, необхідного для переміщення всіх учасників освітнього процесу до укриття», – пояснили в управлінні освіти.
Історія тривоги за областями і районами. У Черкаському районі одна з тривог 8 вересня тривала 4,5 години. Скрин: карта тривог України
В ОДА запевняють, що 47 % шкіл можуть забезпечити повноцінний освітній процес в укриттях. У решті – організовують різноманітні активності. Та у відповіді на запит медіа не пояснили, чи перевіряв хтось, чи справді в цих укриттях продовжують уроки. Відповідальність за це поклали на директорів шкіл.
Водночас, коли лунає сирена й усі мають оперативно переміститися в укриття, на першому місці має бути психологічний стан дітей. Про це в інтерв’ю «18000» говорили директори шкіл і заступниця міського голови Черкас. На цьому також наголосили у відповіді на запит до ОДА.
Саме для психологічної підтримки дітей в укриттях існують готові матеріали та визначені активності. Їх розробило Міністерство освіти і науки спільно з ДСНС, Нацполіцією та міжнародними партнерами:
- для початкових класів – ігри на заземлення та фокусування («Остання літера«, «Казка за колом«, де кожен каже по одному реченню, вправи на дрібну моторику);
- для середніх та старших класів – психологічні техніки саморегуляції, дискусійні ігри («Правда чи дія«, «Асоціації«);
- театральні мінітренінги від менторів руху «Спільно Кемп«.
Цього навчального року в управлінні радять педагогам посилити психологічну підтримку учнів та індивідуальну роботу з тими, хто через безпекові обставини має труднощі в навчанні. І надають поради, що робити у разі переривання очного навчання:
- використовувати цифрові ресурси і дистанційні технології (що цілком можливо організувати зі старшими класами навіть в укриттях, на думку авторки матеріалу, якщо школи мають Wi‐Fi, а діти – заряджені ґаджети й гарнітуру);
- організовувати індивідуальні заняття, факультативи відповідно до навчального плану та/або за запитами учнів, розробляти завдання різних рівнів складності для окремих учнів;
- запровадити індивідуальні та групові консультації;
- організувати роботу пришкільних (мовних, математичних, природничих тощо) таборів, запровадити «навчальні канікули»;
- здійснювати гнучке планування, яке б передбачало перерозподіл навчального часу між темами, або розробляти власні навчальні програми, коригуючи зміст та результати навчання з урахуванням виявлених освітніх втрат.
Для цього на сайті Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників є матеріали, які можна позиціювати як ресурсну підтримку подолання освітніх втрат:
- навігаційний блок «Учителю: подолання освітніх втрат» містить добірки діагностичних, тестових та інтерактивних завдань для оцінювання, визначення прогалин за темами та повторної діагностики після корекційної роботи;
- навігаційний блок «Учню: надолужуємо разом» створений для самостійного опрацювання пропущеного матеріалу. На сайті розміщені 10–15-хвилинні відеопояснення навчального матеріалу для 2–11 класів, які учень може переглядати у власному темпі й повторювати стільки разів, скільки потрібно.
Також на сайті, як зазначають в ОДА, є понад тисяча методичних матеріалів з усіх навчальних дисциплін базової та старшої школи. Крім цього, колекція цифрових ресурсів для навчання містить тренажери, корекційні картки, інтерактивні вправи, ігрові тести, завдання на розв’язування задач, відеоуроки, інтерактивні ресурси для самоперевірки.
«Вся інформація доведена до відома керівників органів управління освітою територіальних громад, директорів закладів загальної середньої освіти, педагогічних працівників та використовується в роботі», – додали в Управлінні освіти та науки Черкаської ОДА.
Військові: усі діти мають бути в безпеці, а реагування – швидким
Наостанок ми наводимо позицію начальника добровольчого формування Черкаської територіальної громади Василя Могильного. За його словами, кількість тривог, а разом із ними й обстрілів, почала зростати на початку серпня. Оскільки тактику росії ніхто не може передбачити, необхідно готуватися до різних сценаріїв.
- Ворог удосконалює свої засоби повітряного нападу, зокрема стало більше швидкісних цілей. Але й ми очікували цього. Тому після оголошення повітряної тривоги цивільне населення має реагувати миттєво, – каже Василь Могильний.
Свято Першого дзвоника в школі №26. Фото: Головний центр підготовки особового складу Держприкордонслужби України
Захисники добровольчого формування нині виїжджають знешкоджувати цілі майже цілодобово. Коли йдеться про швидкісні об’єкти, зокрема реактивні шахеди, «бандеролі», то на їхнє виявлення та знешкодження є менше часу, ніж зазвичай.
- Шкільне укриття – це не найважливіше у підготовці до цьогорічного навчання, насамперед потрібно організувати процес евакуації так, щоб остання дитина, яка виходить зі школи, була у сховищі якнайшвидше, – наголошує начальник черкаської ДФТГ.
Життя і здоров’я людини – найцінніші, вважає Василь Могильний, і вони важливіші над освітою. Хоча навіть перехід до укриття, яке є безпечним місцем, психологічно виснажує.
- Навчальний процес можна організувати по‐різному, це вирішувати міністерству. Та життя, на жаль, не повернеш. Тому ми повинні навчитись жити і працювати в умовах війни, – каже начальник черкаського добровольчого формування Василь Могильний. – Але це не означає, що ми маємо звикнути до небезпеки настільки, щоб її не помічати. Маємо зробити абсолютно все, щоб у момент небезпеки кожна дитина мала максимальний шанс опинитися в безпечному місці.
Українські школярі. Фото: Юлія Холодна
У цих словах, здається, є відповідь на запитання директора 30‐ї школи Миколи Базилевського: якщо не шкільне укриття, то чи забезпечать батьки безпечний простір для своїх дітей?
Україна набуває такого досвіду вперше: коли очне навчання намагаються зберегти в умовах регулярних і тривалих повітряних тривог. Якими будуть наслідки для учнів, які у майбутньому мають стати лікарями, вчителями, інженерами, військовими, можемо лише уявляти. Та не втрачаймо надії. Поки міські чиновники, сподіваюся, аналізують ситуацію, є вчителі, які зустрічають виклики вже з пропозиціями. Віддавши належне вчителям, варто нагадати, що дитину насамперед формує сім’я, адже батьки є для неї прикладом.
– Навчання – це не про знання, а про сам процес – вміти навчатися. Адже те, що ти сьогодні вивчиш, може змінитися. А коли ти привчений до того, щоб постійно навчатися, це й дає результат, – сказав під час інтерв’ю директор школи №6 Андрій Горай.
Отже, діти мають право на безпеку і право на освіту, але нині ці дві потреби конкурують за той самий час. І системного рішення, як їх поєднати під час тривалих тривог, поки немає. Від того, наскільки швидко ці рішення з’являться, залежатиме, чи зможе очна школа залишатися не лише безпечним, а й повноцінним місцем для навчання.
Вікторія Нянько
Читайте також. Чи пам’ятаєте ви шкільну програму? 10 запитань для черкащан.
Читайте новини Черкас та області – перевірена оперативна інформація на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»