Від союзників до ворогів: як Яценко та Плетньова ділять владу в Умані
Всі полягли. Того лиха
Не було ніколи,
Що в Умані робилося
(с)
Умань – без перебільшення унікальне місто на карті нашої країни. Мова і про географічне розташування на межі областей та посередині шляху між Києвом та Одесою. І про садово-парковий шедевр національного рівня «Софіївку». І про особливий мультикультурний антураж веселих святкувань Рош-га-Шана. І, звісно, про завжди колоритну та строкату політичну ситуацію.
У жовтні 2020 року національні медіа «шуміли» про брудні вибори в Умані, на яких тодішній міський голова Цебрій отримав від опонентів одразу двох «двійників». А у вересні через шість років головні ЗМІ країни уже писали про «перше відкликання в Україні мера за бажанням мешканців».
Перший та другий абзаци між собою логічно пов’язані. Маючи вигідне логістичне положення та майже мільярдний бюджет, друге за розміром місто регіону становить собою потужний ресурс. А значить, охочі контролювати його завжди знайдуться. Від того в Умані, здається, завжди історично неспокійно. А цього року і поготів.
«18000» проводить невеликий екскурс у контекст того, що ж нині відбувається у міській раді Умані, розповідає про наслідки «уманського» конфлікту для області та пробує пояснити, що і хто стоїть за тією політичною катавасією, що відбувається на захід від Черкас.
Як Плетньова прийшла до влади в Умані за допомогою Яценка
Історія – штука циклічна. А тому і вище згадані «двійники» 2020-го, і «відкликання» 2026-го обертаються навколо персони Ірини Плетньової. Шість років тому на тих «брудних» виборах вона стала мером, а вже цьогоріч її пробує відкликати тодішній «шеф».
Але почнемо спочатку. Уманська історія про любов і ненависть стартує на початку ще минулого десятиліття. Жителька Христинівки Ірина Плетньова стає спочатку керівницею громадської приймальні народного депутата Антона Яценка, а потім його помічницею. Тоді ще Яценко був у складі Партії регіонів.
Cкрин із агітаційного ролика Яценка 2020 року
Паралельно починається і її політичний шлях. У 2010 році Плетньова вперше обирається депутаткою: у Христинівську міськраду, теж від Партії регіонів. Далі, з подачі Яценка, її кар’єра розвивається стрімко: у 2015 році обирається вже до Уманської міської ради тепер від партії Яценка «Відродження», а у 2020-му стає міською головою Умані, балотуючись від «За майбутнє» того ж таки Яценка.
Плетньова набирає понад 6 тисяч голосів, випередивши уже ексміського голову Олександра Цебрія на дві тисячі. На виборах реєструють двох «двійників» Цебрія, і той називає це якраз роботою Яценка. Крім того, в ході кампанії справжнього Цебрія намагалися взагалі зняти з виборів.
Перемога, м’яко кажучи, вийшла «із душком». Але влада є влада. Тож Плетньова узялася до виконання своїх обов’язків. Її союз із Яценком надалі протримається недовго. А доля Олександра Цебрія, на жаль, складеться трагічно. У грудні 2020 року він відмовився від депутатського мандата, у 2022-му став до лав українського війська, у липні 2024-го Цебрій загинув. У грудні 2024 року президент Володимир Зеленський присвоїв Олександру Цебрію Героя України посмертно.
Союз дав тріщину. Як нардеп втратив Умань та облраду
Поставивши свою людину на чолі міста, на зміну своєму опоненту Олександру Цебрію, Антон Яценко фактично взяв міську владу під повний контроль. Що сталося на початку 2022 року і чому цей союз дав тріщину – достеменно невідомо.
Ігор Табурець під час сесії Уманської міської ради
У публічну площину конфлікт вийшов у квітні 2022-го. Тоді міська рада призначила першим заступником міського голови депутата міськради від «Слуги народу» і бізнесмена Олега Ганіча. Фактично відбулося переформатування влади у місті, на що Яценко відреагував бурхливо і звинуватив у перевороті начальника ОВА Ігоря Табурця, який був присутній під час голосування за Ганіча. З цього моменту почалася публічна конфронтація народного депутата з «губернатором» із численними звинуваченнями від Яценка і включно із судовим позовом від начальника адміністрації.
У червні 2022 року Ірина Плетньова в інтервʼю «18000» заявила, що нардеп уже не має впливу на міську раду, і відзначила конструктивну співпрацю з ОВА. А ще через рік Плетньова серйозно підлила масла у вогонь, коли повідомила, що 25 лютого телефоном Яценко нібито натякав, що не варто допомагати армії. Вранці цього дня уманські депутати проголосували за спрямування 500 тис. гривень на фінансування сил територіальної оборони. За словами Плетньової, саме після цієї розмови і виник конфлікт.
Рекламний плакат. Фото: Прочерк, 2015 рік
Водночас опоненти Плетньової і прихильники Яценка пояснюють це «переформатування» стосунків мера і нардепа посиленням впливу в місті бізнесмена Андрія Дикуна. Він – голова Всеукраїнської аграрної ради, президент Асоціації виробників молока, у минулому – заступник міністра аграрної політики та продовольства. У 2020 році він балотувався на посаду міського голови Умані від партії влади і став третім, до цього двічі невдало балотувався до Верховної Ради. Брат Андрія – Любомир Дикун – депутат Черкаської обласної ради від «Слуги народу». Сам Яценко звинувачував Дикунів у контролі над Уманню. Яку, очевидно, хотів би контролювати сам.
«Він не очікував, що вона зробить цей маневр, бо зрозуміла, шо з Антоном буде тільки підписи ставити. Тому пішла до «зелених», - ділиться думкою один із досвідчених обласних політиків про цю ситуацію.
На Умані біди Яценка не закінчилися. Він попрощався із партією Палиці ще на початку 2021 року, після того, як фактично забезпечив політичній силі другу кількість мандатів у Черкаській обласній раді (пройшли 12 депутатів). При цьому далі зберігав міцний контроль над фракцією. Все змінилося навесні 2023 року. Головою фракції в обласній раді замість експомічниці Яценка Світлани Легойди був обраний Євген Курбет.
Це породило ще один конфлікт для нардепа. Тепер уже із міським головою Черкас Анатолієм Бондаренком, який і взяв осередок під власний контроль. Одного дня у квітні 2023 року у редакцію зателефонував очільник обласного центру і пообіцяв «розповісти все».
Анатолій Васильович повідав про погрози його дружині, шантаж та підрядників Яценка. Також закликав правоохоронців перевірити нардепа щодо «колаборанства» та видав своє легендарне «дам по потилиці». Чи отримали ці слова якесь фізичне продовження – невідомо. Жодної публічної інформації щодо цього не було.
Через три роки, у травні, Яценко забере осередок «За майбутнє» у Бондаренка собі назад, з Курбета так і не зроблять нового голову обласної ради, а Легойда знову повернеться до керма фракції.
Читайте також: «Коли побачу його, дам по потилиці», – на Черкащині Яценко «атакував» Бондаренка, той відповів.
Повернення Яценка і спроба реваншу
«Уявляєш, він все поставив на помсту?», – співрозмовники «18000» саме так пояснюють повернення Антона Яценка у «За майбутнє», яке відбулося у травні 2026 року.
Керівництву партії «За майбутнє» треба була ще одна людина, щоб мати статус депутатської групи і мати необхідну суб’єктність та більшу залученість у роботу Верховної Ради. Такою людиною для партії якраз і став Яценко, повернувшись 7 квітня 2026 року.
Однією з умов його повернення був черкаський осередок, який Яценко знову отримав собі 25 травня. З пилу-жару, всього за три дні опісля, народний депутат запустив процедуру своєї «юридичної» помсти. В амбітних планах – відкликати вісім депутатів Уманської міськради, сім – із Черкаської обласної ради, і вишня на торті – відкликати мера Умані Ірину Плетньову.
По Плетньовій в Умані була проведена централізована кампанія зі збору підписів за її відкликання. Процес курував помічник Яценка, кандидат педагогічних наук Валентин Хитрук. У серпні Яценко повідомив про 6710 підписів за відкликання міської голови (на виборах вона набрала 6074). У відповідь Плетньова заявила про порушення процедури і так званих «мертвих» душ. 7 вересня Уманська територіальна виборча комісія підтвердила підписи, а на наступний день на партійному зʼїзді Плетньову відкликали з посади міського голови. Це стало першим подібним рішенням у країні.
Валентин Хитрук
Плетньова, як і обіцяла, пішла в суд, і 16 вересня Черкаський окружний адміністративний суд став на її сторону і зупинив рішення партії про відкликання. Нині вона продовжує виконувати свої обов’язки міської голови.
- Поліція відкрила кримінальну справу щодо можливої підробки документів під час збору підписів за моє відкликання. Деталі розголошувати не можу, - каже «18000» Ірина Плетньова.
У міській раді Яценко хотів відкликати 8 із 14 депутатів від «За майбутнє»: Андрія Дзіса, Ларису Дьоміну, Ларису Зарубіну, Ірину Кіценко, Дереніка Маргаряна, Сергія Усика, Миколу Чистика та секретаря міськради Катерину Терещенко.
Терещенко, яка свого часу, як і Плетньова, була помічницею Яценка, вирішила сама скласти повноваження і далі була призначена заступницею Плетньової. Новим секретарем ради обрали «Слугу» Ростислава Заволоку. Його Яценко у коментарі «18000» називає «людиною Дикуна» і «негідником». Щодо інших, то Черкаський адміністративний суд зупинив рішення партії по всіх, крім Андрія Дзіса, який вирішив скласти мандат. Нині всі інші справи перебувають у судах.
У коментарі «18000» нардеп Антон Яценко каже, що його мета – «відсторонити бандформування від контролю над Уманню, бо там має працювати закон».
- Я кончу цю банду, нічого не змінилося. Черкаський окружний адміністративний суд за вказівкою голови ОВА Табурця прийняв незаконні ухвали. Ми подали в апеляцію. Частково позбивали ці рішення, частково програли, далі – в касації. Це щодо забезпечення позову. По суті справи ще не розглядалися. По судді Бабіч відкрито кримінальну справу про внесення недостовірних відомостей. Буде розслідувати ДБР. Боротьба триває. Ми віримо, що справедливість має бути, – пояснює він.
Відголосок уманської боротьби для обласної ради
Боротьба у «За майбутнє» уже давно вийшла за межі тільки Умані. Так, у Черкаській обласній раді Яценко хоче відкликати Олександра Вельбівця, Євгенія Клімова, Євгенія Курбета, Араксю Маргарян, Романа Похольчука, Валентина Судакевича та Яніну Тиховську. Нині з мандатами попрощалися двоє із цього списку: Клімов та Судакевич, які вирішили не оскаржувати рішення партійного з’їзду про своє відкликання у суді. А також Валерія Бондаренко, яка склала мандат сама. Щодо всіх інших депутатів – нині тривають судові тяжби.
У червні Черкаський окружний адміністративний суд зупинив дію рішення з’їзду партії «За майбутнє» щодо відкликання депутатів для забезпечення позову. Партія пішла зі скаргами у Шостий апеляційний адміністративний суд. Там нині ситуація різна. Наприклад, по Олександру Вельбівцю суд продовжив апеляційний розгляд. По Євгенію Курбету та Яніні Тиховській суд залишив скарги партії без задоволення. Далі їх розглядатимуть у касації.
Ексголова ОДА та ексголова обласної ради Олександр Вельбівець пояснює свою мотивацію відстоювати мандат в судах так:
- Мені не принципово бути депутатом. Навпаки – це тяжко, бо кожного разу треба писати рапорти (Вельбівець служить у ВМС, – ред.). Але, якби це був притомний депутат або хоч мінімум нормальний українець – може, я би це і не оскаржував, бо він зняв цю відповідальність з мене. Але коли це робить Антон, я не можу залишитися пасивним. Будемо вирішувати в судовій площині.
Зал засідань Черкаської облради
Щодо нових депутатів, то ними стали: голова львівського осередку «Партії Яценка» Валентина Білоус, 24-річний Демян Маланчук, який нині на службі у ЗСУ, та племінник нардепа – Євген Яценко, який виявився любителем російського репу та швидкої їзди. Щодо останнього, то після публікації «18000» він видалив відео, а у своїх соцмережах розмістив посилання на новостворений депутатський сайт. Серед іншого вказав там, що нині перебуває на службі за мобілізацією.
Нещодавно Черкаська обласна рада нарешті отримала голову, ним став Олег Куклін. Депутати від «За майбутнього» публічно не висловлювалися щодо його кандидатури. Куклін одразу заявив, що готовий працювати з усіма політичними силами. Яке місце для фракції «За майбутнє» у нових конфігураціях обласної влади, і, головне, власне, хто буде входити до її складу – наразі невідомо.
Питання реальності проведення виборів нині навіть не обговорюють. У Черкаській міськраді – загалом тихо і спокійно. У раді обласній таки фінішувала річна епопея з головою. З урахуванням цього, питання, хто контролюватиме Умань і чи дотисне Яценко історію з відкликанням депутатів – найближчим часом будуть головними у порядку денному регіональної політики. «18000» слідкує далі.
Сергій Макаренко
Читайте також. Рік без голови. Як у Черкаській обласній раді боролися за владу?
Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні події. Читайте більше новин Черкаської області на «18000». Підписуйся на телеграм-канал «Шо там у Черкасах?»