
Нові правила роботи бізнесу під час тривоги: що зміниться з 4 грудня
Щойно черкаський бізнес пристосувався працювати в умовах відключень електроенергії, як перед підприємцями постало нове завдання. Тепер недостатньо мати генератор і запас пального: потрібно подбати, де зможуть сховатися працівники та відвідувачі, облаштувати укриття або безпечний простір і виконати інші вимоги уряду.
За новими правилами, під час жовтого рівня загрози підприємства можуть продовжувати роботу лише за визначених умов. Якщо їх немає, заклади мають зупиняти обслуговування на час тривоги. Перехідний період для бізнесу, який поки не має укриття, завершується 4 грудня 2026 року. Водночас уряд обговорює зміни, які можуть дати підприємцям додатковий час на підготовку.
Як нові правила впливають на черкаський бізнес, скільки коштує облаштувати укриття, чому частина підприємців не бачить можливості виконати вимоги та що їм загрожує за недотримання умов – з’ясовував «18000».
Жовта й червона тривоги: коли бізнес може продовжувати роботу
Уряд розділив повітряну тривогу на два рівні загрози. Жовтий рівень оголошують у разі загрози атаки дронів: підприємства можуть продовжувати роботу, але за визначених умов. Червоний – означає ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу: заклади мають припинити роботу, а люди – перейти в укриття.
Черкаська юристка Любов Полішкевич пояснює, що постанова № 1092 визначає не лише рівні загрози, а й умови, за яких бізнес може продовжувати роботу.
– Для роботи під час жовтого рівня потрібні дві речі. Перша – місце, де можна сховатися. У приміщенні, будівлі, споруді чи на території, де триває діяльність, має бути захисна споруда цивільного захисту або постійне чи тимчасове укриття для персоналу та відвідувачів. Інші варіанти – робота у споруді подвійного призначення або в будівлі з облаштованим безпечним простором, – каже юристка.

Різні рівні загроз на карті тривог
Укриття не обов’язково має належати підприємству, наголошує Полішкевич. Головне, щоб воно було в приміщенні, будівлі чи на території, де відбувається діяльність.
– Якщо ви орендуєте офіс у бізнес-центрі з укриттям у підвалі, це ваш варіант, але за умови реального доступу і достатньої кількості місць, – пояснила юристка.
Окремий варіант – безпечний простір. Це нововведення постанови № 1128: найбільш захищена зона у приміщенні чи будівлі, яку визначає балансоутримувач. Вона має захищати від побічної дії звичайних засобів ураження та від максимального надлишкового тиску вибуху.
– Тому, на мою думку, кімната без вікон сама по собі безпечним простором не стає: придатність зони на практиці підтверджують розрахунком, – зазначає Любов Полішкевич.
Окрім укриття чи безпечного простору, урядові зміни передбачають організаційну умову:
- розмістити на вході та на зовнішній стіні (огорожі) табличку розміром 100 на 60 сантиметрів. На ній має бути один із трьох написів: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям»;
- визначити порядок дій персоналу на випадок сигналу «Повітряна тривога»;
- довести сигнал тривоги до персоналу та відвідувачів;
- якщо є безпечний простір – поінформувати людей про це.

Табличка про те, що в закладі є укриття
Ці обов’язки діють уже з 18 вересня 2026 року, пояснює юристка. Рішення залишатися в закладі під час жовтої тривоги відвідувачі ухвалюють самостійно, проте бізнес зобов’язаний повідомити їх про тривогу та про умови для укриття.
Для підприємств, які поки не мають сховища, передбачили перехідний період. До 4 грудня 2026 року вони можуть продовжувати роботу під час жовтого рівня за погодженням із трудовим колективом. Таке рішення оформлюють протоколом загальних зборів.
– Після 4 грудня статусу «виконав частково» чинна постанова не знає: або є укриття, споруда подвійного призначення чи безпечний простір, або на час жовтої тривоги роботу треба зупиняти. Недобудований безпечний простір безпечним не є. Проєкт змін, який Мінекономіки обговорює з бізнесом, якраз пропонує врахувати тих, хто вже почав роботи. Але це питання нової постанови, а не чинної, – пояснює Любов Полішкевич.
Читайте також: Їжа чи безпека? Як на Черкащині втілюють урядову програму безоплатного харчування школярів.
До 4 грудня чи до весни: скільки часу бізнес має на підготовку
Уряд 29 жовтня повідомив, що пропонує змінити порядок роботи бізнесу під час жовтого рівня: дати додатковий час на облаштування укриттів, запровадити диференційовані вимоги до їхньої місткості та дозволити користуватися укриттями поблизу.
«Два місяці тому уряд ініціював зміни. Однак ми побачили, що значна частина підприємств навіть не почала виконувати базові вимоги щодо безпеки людей. Відтермінування не означає скасування вимог», – йшлося в дописі Корецького.

Повідомлення Сергія Корецького
За цим проєктом, підприємства, які до 4 грудня 2026 року документально підтвердять початок робіт із забезпечення доступу до укриття чи облаштування безпечного простору, зможуть працювати під час жовтого рівня до завершення робіт, але не довше ніж до 4 квітня 2027 року. Для тих, хто будує чи реконструює захисну споруду за проєктною документацією, пропонують строк до 4 червня 2027 року. Решта підприємств із 5 грудня не зможе працювати під час жовтої тривоги до виконання вимог.
Зазначимо, що на момент публікації матеріалу зміни до постанови № 1092 не ухвалили; про ті самі строки 16 листопада повідомляв і народний депутат Ярослав Железняк, який проаналізував проєкт Мінекономіки. За його словами, щоб отримати відстрочку, підприємцям доведеться зібрати шість документів, і жоден із них не видає держава.

Скрин допису Ярослава Железняка
Окремо варто уточнити, що означає дата 4 березня 2027 року, на яку посилаються деякі підприємці. Її сприймають як новий термін для виконання вимог, однак це не зовсім так.
– До цієї дати військові адміністрації зберуть дані про виконання вимог, і вже за їхніми результатами уряд ухвалюватиме рішення. Тож планувати роботу я б радила під 4 грудня за будь-якого сценарію: за чинною редакцією в цей день спливає перехідний період, а за проєктом змін саме до цієї дати треба підтвердити початок робіт, – наголошує юристка Любов Полішкевич.
Скільки коштує безпека: які витрати чекають на черкаських підприємців
Витрати залежать від стану приміщення та від того, який варіант захисту може організувати підприємство. Якщо в закладі є підвал, його, можливо, доведеться пристосувати для перебування людей. Якщо такого приміщення немає, бізнесу потрібно шукати інші рішення: домовлятися про доступ до укриття або облаштовувати безпечний простір.
Кандидатка економічних наук, доцентка Черкаського державного технологічного університету Інна Бітюк поділяє можливі витрати на три групи:
– Перша – це капітальні вкладення, куди може входити ремонт підвалів, облаштування вентиляції, санвузлів, додаткових виходів або закупівля автономних джерел живлення та модульних сховищ. Друга частина – це поточні операційні витрати на підтримання санітарного стану приміщення, питну воду, аптечки та автономне освітлення. Третя частина – приховані втрати від зупинки торгівлі чи надання послуг під час повітряних тривог, а також можливі витрати на юридичне оформлення договорів, – пояснює економістка.
Для великої компанії такі витрати можуть бути менш відчутними завдяки більшим фінансовим ресурсам і доступу до кредитування. Для невеликої кав’ярні, магазину чи салону краси тягар значно більший.
– Для них навіть 50–80 тисяч гривень на базове облаштування безпечного простору можуть дорівнювати чистому прибутку за кілька місяців. Адже у невеликих закладах немає фінансової міцності з резервом вільних коштів, тому такі витрати означають пряме вилучення обігових коштів, – зазначає Інна Бітюк.
Мільйони за укриття та тисячі за обстеження: скільки доведеться витратити
Один із варіантів для бізнесу, який не має підвального приміщення, – встановлення готового модульного укриття. Ціни на них залежать від їхньої місткості, рівня захисту та комплектації. Наприклад, модульне укриття на 10 людей пропонують приблизно за 850 тисяч гривень, а споруди більшої місткості – за кілька мільйонів. Окремі комплексні рішення на 92 людини коштують близько 6,1 мільйона гривень.

Вартість укриттів в одному із магазинів
Якщо бізнес планує облаштувати безпечний простір у підвалі, спершу потрібно перевірити, чи придатне приміщення для перебування людей. Вартість обстеження залежить від стану підвалу, його характеристик та обсягу необхідних робіт. За інформацією на сайтах компаній, які надають такі послуги, ціни можуть сягати щонайменше 20 тисяч гривень.
Для розрахунку площі безпечного простору методичні рекомендації ДСНС радять брати 1,2 квадратного метра на людину. Тобто для приміщення, де одночасно можуть перебувати 20 людей, потрібна зона приблизно у 24 квадратні метри – це як кімната 4 на 6 метрів.
Укриття для кількох закладів: як бізнес може зменшити витрати
Для підприємців, які орендують приміщення, ситуація складніша: вони можуть вкласти гроші у ремонт підвалу чи облаштування безпечного простору, але не мати гарантій, що користуватимуться результатом після завершення оренди.
– Орендарі, на мою думку, опиняються у найменш захищеному становищі. Головна їхня проблема – відсутність гарантій окупності, адже підприємець вкладає власні кошти у ремонт чужого підвального приміщення, з якого власник його може виселити після закінчення терміну оренди. Крім того, приміщення, які вже мають власні укриття або розташовані поруч із ними, стрімко дорожчають на ринку нерухомості, що автоматично підвищує щомісячну орендну плату. Також нерідко виникають суперечки щодо того, хто саме зобов’язаний фінансувати виконання вимог – власник приміщення чи орендар, що інколи призводить до вимушеного розірвання договорів та витрат на релокацію, – пояснює Інна Бітюк.

Вказівник до сховища
Одним із можливих рішень для малого бізнесу економістка називає спільне користування укриттям.
– Це один з ефективних способів зберегти фінансові ресурси для малого бізнесу. Щоб не витрачати значні суми на будівництво чи капітальний ремонт власних площ, підприємець може укласти договір про спільне користування з сусіднім укриттям. Це скорочує фінансове навантаження у рази, мінімізуючи витрати лише до щомісячних внесків на утримання та прибирання приміщення. Але головною умовою мають бути межі швидкої пішої доступності, – зазначає Інна Бітюк.
Ціни можуть зрости на 2–5 %: як нові вимоги вплинуть на покупців
Чи зростуть через нові вимоги ціни, залежить від сфери бізнесу, каже Інна Бітюк. За її прогнозом, продуктові магазини, аптеки, медичні заклади та дитячі центри можуть частково перекласти додаткові витрати на покупців. Для цих сфер економістка прогнозує можливе зростання цін на 2–5 %.
Водночас заклади відпочинку, салони краси та магазини непродовольчих товарів ризикують втратити клієнтів, якщо підвищать ціни.
– Витрати на безпеку та виконання вимог неминуче закладаються у собівартість, проте їх перенесення на споживача залежить від цінової еластичності попиту. У цьому сегменті витрати покриватимуться через зростання витрат, які бізнес не зможе повністю компенсувати підвищенням цін, – пояснює економістка.

Вхід до укриття
Окрему групу ризиків економістка пов’язує з простоями. За її прогнозом, нові вимоги можуть вплинути на графіки роботи підприємств і кількість робочих місць. Адже під час повітряних тривог бізнес втрачає дохід за години, коли не може працювати.
– Щоб компенсувати нові витрати на безпеку та падіння доходів, частина бізнесів буде змушена оптимізувати штат – переводити працівників на часткову зайнятість або скорочувати кількість робочих місць. Чіткий розподіл на рівні ризику змушує підприємців перебудовувати графіки, переходити на онлайн-замовлення чи самовивіз, а в найгіршому разі – приймати рішення про закриття об’єкта, – зазначає Інна Бітюк.
Додатковий час на підготовку, вважає Інна Бітюк, критично важливий для бізнесу з кількох причин. Зокрема, він дає змогу розподілити витрати на кілька кварталів, не залучаючи кредити й не вилучаючи значні суми з обігу.
– По-друге, це знімає штучний ажіотаж на ринку будівельних послуг, запобігаючи спекулятивному зростанню цін на ремонтні роботи та обладнання для укриттів. І по-третє, з’являється час на аудит та роз’яснення: бізнес матиме час на консультації з ДСНС чи місцевою владою, уникаючи ситуацій марного витрачання коштів на неправильно облаштовані простори, – пояснює економістка.
«Фінансово малий бізнес не витримає»: як у Черкасах реагують на нові вимоги
Під час підготовки матеріалу журналісти «18000» звернулися до черкаських закладів і торговельних мереж, щоб з’ясувати, чи мають вони укриття або безпечні простори, як планують виконувати нові вимоги та чи потрібно їм облаштовувати додаткові приміщення.
Відповіді отримали не від усіх. Частина закладів не вийшла на зв’язок, деякі не надали обіцяних коментарів, а окремі представники бізнесу відмовилися говорити публічно. У приватних розмовах частина підприємців пояснювала, що не готується до вимог, бо вважає їх надто складними або непосильними для свого бізнесу. Вони сподіваються, що правила не запровадять у нинішньому вигляді або їх змінять. Водночас співрозмовники побоювалися, що публічні заяви про відсутність підготовки можуть привернути увагу перевірок.
У ресторані Servant додаткову захисну споруду облаштовувати не планують. Керівник закладу Денис Назаренко у коментарі «18000» розповів, що вони уже мають підвальне приміщення.

Укриття-дитяча зона
– У нас дитяча кімната розташована в підвальному приміщенні. Це місце повністю безпечне і облаштоване, окрім ігрових зон та зон для відпочинку, також вбиральнями.
За оцінкою керівника, у підвальному приміщенні можуть розміститися приблизно 70 людей – гостей закладу, які виявлять бажання убезпечитися. Нині, за його словами, ресторан не змінив формат роботи через диференціацію рівня повітряних загроз і продовжує працювати попри тривогу.

Одна із зон укриття
Окремо в закладі, за словами Дениса Назаренка, планують встановити і таблички з інформацією про наявність укриття згідно з вимогами Кабміну.
Орендоване приміщення не дозволяє облаштувати укриття
У кав’ярні «Caffeine» до нових вимог не готуються. Співвласник Артем Слюсар у коментарі «18000» наголосив: це не ставка на те, що правила скасують чи пом’якшать. Каже: виконати їх у нинішніх умовах неможливо.
– Як до цього можна приготуватися? В принципі, ніяк. Тому що там має бути якесь підвальне приміщення. Якщо ще генератори можна поставити, то будувати укриття з бетону… Є комерційне приміщення, яке в оренді. Як можна зробити там бетонне укриття? – розповів він.

Кав’ярня на Казбеті у Черкасах
Єдине, що кав’ярня могла б зробити, – розмістити інформацію про найближчі укриття, щоб відвідувачі самі бачили, куди йти. У кожного є телефон, а сигнал тривоги чують усі. Пояснювати ж це кожному гостеві, вважає співвласник, працівник не може. Не менше за відсутність підвалу його непокоїть можлива зупинка роботи під час жовтої тривоги.
– Генератори, дорожче пальне та інші проблеми. А вимога зачинятися на час тривог додасть ризиків. Фінансово малий бізнес такого навантаження зараз не витримає. Держава мала б спершу пояснити, як саме виконувати вимоги, а не обмежуватися самим обов’язком, – зауважив Артем Слюсар.
Вихід він бачить у спільному користуванні підвалів житлових будинків. Але така домовленість, за його словами, не може бути справою кожного підприємця окремо:
– Мають тоді всі ОСББ надавати доступ до підвалів для всіх людей, незалежно від того, живуть там чи ні. Кожен заклад або, наприклад, якась маленька крамниця домовляються, щоб їхніх гостей впускали до цього підвалу. Правильно чи ні? Це ж має тоді місто, міська рада погоджувати якісь договори і так далі, щоб всі мали доступ до будь-яких підвальних приміщень. Підняли хайп і шум довкола цієї теми, але ніяких ні пропозицій, ні практичних рішень я не побачив, – розповів співвласник «Caffeine».
Чи готова до нових умов роботи ТРЦ «Любава»
У торговельно-розважальному центрі «Любава» захисна споруда є і зроблена вона згідно з нормами, розповів у коментарі «18000» директор Олександр Чорний. Укриття розраховане на 300 людей, і залишилося воно ще з часів роботи трикотажної фабрики. Її облаштували для працівників, які мали залишатися на об’єкті після евакуації основного персоналу.

Чи зможе «Любава» працювати в тривогу
Цю концепцію зберегли й після відкриття торговельного центру. Відвідувачів під час повітряної тривоги мають евакуювати з будівлі, а до захисної споруди переходять працівники, які відповідають за організацію цього процесу.
– У кожному магазині є директор, заступник, старший адміністратор. Це ті люди, які відповідають за евакуацію основного персоналу й відвідувачів. Вони не встигнуть кудись піти, якщо не буде сховища. Тож концепція така: спочатку евакуюють людей, а потім у сховищі ховаються ті, хто залишився і забезпечував цю евакуацію, – розповідає Олександр Чорний.

Укриття в «Любаві» всередині
Утім це не означає, що укриттям не можуть скористатися і відвідувачі, зазначає Олександр Чорний.
Як до нових правил готуються черкаські супермаркети
Окремо «18000» звернувся до торговельних мереж, які працюють у Черкасах. У «Велмарті» обмежилися загальним коментарем про безпеку покупців і працівників. У компанії зазначили, що магазини дотримуються чинних протоколів реагування на повітряні тривоги, однак подробиць про технічні рішення на своїх об’єктах не надали.

Відповідь магазину «Велмарт» на звернення
У «Файно Маркеті» повідомили, що власних укриттів у магазинах мережі немає. Натомість для покупців розміщені адреси найближчих захисних споруд і працює система аудіосповіщення. Детальніше розповісти про витрати на облаштування укриттів у компанії поки не готові. Також у відповіді зазначили, що виконання вимог для мережі перенесли на 4 березня 2027 року.

Скрин повідомлення від представниці магазину «Файно Маркет»
Що потрібно знати підприємцям
Орендар чи власник: хто має забезпечити укриття для бізнесу
Підприємцям в орендованих приміщеннях варто окремо з’ясувати, хто має облаштовувати укриття чи безпечний простір і хто відповідатиме за доступ до них. Ці питання потрібно врегулювати з власником будівлі, а не залишати на рівні усних домовленостей. Однозначної відповіді постанова не дає.
– Право працювати під час жовтої тривоги – питання орендаря як суб’єкта господарювання. Укриття утримує і забезпечує до нього доступ балансоутримувач, найчастіше власник будівлі. Тобто укриття не є в чистому вигляді ні обов’язком орендаря, ні обов’язком власника. Це спільне питання, і ключ до нього – договір, – пояснює юристка Любов Полішкевич.

«Велмарт» у Черкасах
Тому вона радить перевірити договір (або укласти додаткову угоду) щодо таких питань:
- хто визначає й облаштовує укриття чи безпечний простір, хто замовляє розрахунок і хто за це платить;
- чи зараховуватимуть витрати орендаря в орендну плату і що станеться з поліпшеннями після завершення оренди;
- згоду орендодавця на роботи в приміщенні та на табличку на фасаді;
- гарантії доступу: хто має ключі, як потрапити всередину в будь-який час, скільки людей там зможуть перебувати і хто інформує працівників та відвідувачів;
- що відбувається з орендною платою, якщо через відсутність укриття бізнес змушений зупинятися на час жовтої тривоги;
- підстави дострокового розірвання договору, якщо виконати вимоги безпеки в приміщенні неможливо, і взаємне інформування про перевірки та приписи ДСНС.
Якщо власник не забезпечує доступу до укриття, орендарю варто фіксувати такі випадки: записувати дату й час, робити фото чи відео, за можливості залучати свідків. Далі можна надіслати власнику письмову вимогу, звернутися до ДСНС або місцевої влади, а також скористатися договірними механізмами: вимагати зменшення орендної плати, відшкодування збитків або розглядати дострокове розірвання договору. І про всяк випадок мати «план Б», наприклад, безпечний простір у власному приміщенні.
Чи може бізнес користуватися чужим укриттям і що для цього потрібно
Окреме питання – укриття в сусідній будівлі. За поясненням Любові Полішкевич, чинна редакція постанови не передбачає, що наявність такого укриття автоматично дає бізнесу право працювати під час жовтого рівня. Мінекономіки обіцяє дозволити користуватися укриттями поблизу – у межах 300 або 500 метрів залежно від забудови, – але, нагадаємо, відповідної постанови ще не ухвалили.
Водночас сховатися в найближчому укритті під час тривоги людина може вже зараз.
– Сховатися в найближчому укритті під час тривоги може кожен, і документів для цього не потрібно: балансоутримувач зобов’язаний забезпечувати завчасний цілодобовий безперешкодний доступ населення до об’єктів фонду захисних споруд. Водночас зміни, внесені постановою № 1288, пов’язують укриття в умовах воєнного стану з рішеннями балансоутримувачів, наявністю вільних місць і відсутністю режимних обмежень доступу. Тобто без домовленості гарантії, що для ваших людей знайдеться місце, немає, – пояснює юристка.
Тому, якщо підприємство хоче гарантувати місця для працівників і відвідувачів, юристка радить укласти письмову домовленість. У ній варто зазначити:
- кількість місць для ваших працівників і відвідувачів, порядок доступу, контактна особа, участь у витратах на утримання;
- маршрут до укриття та час, потрібний, щоб його подолати – це варто закріпити наказом про порядок дій персоналу;
- адресу й маршрут для відвідувачів біля входу та на сайті закладу.
Також потрібно перевірити, чи внесено укриття до фонду захисних споруд і чи воно готове до використання.
Якщо одним укриттям користуються кілька підприємств, за його стан і доступ відповідає балансоутримувач. Місткість – окрема відповідальність кожного бізнесу.
– Місця в чужому укритті автоматично ні за ким не закріплені, а обов’язок забезпечити своїх працівників засобами колективного захисту лежить на кожному роботодавцеві окремо. Якщо одним укриттям користуються кілька підприємств, їхні люди разом мають у ньому вміщатися, – каже Любов Полішкевич.
До 17 тисяч гривень штрафу та можливе закриття: за що можуть покарати бізнес
– Окремого штрафу за роботу під час жовтої тривоги без укриття постанова не встановлює і встановити не може: діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються тільки законами. Наскільки я бачу, такої окремої статті в КУпАП зараз немає. Але це не означає, що наслідків не буде, – зазначає Любов Полішкевич.

Модульне укриття
Головний наслідок – втрата підстави працювати під час жовтої тривоги: після 4 грудня бізнес без укриття чи безпечного простору має зупиняти роботу на час тривоги, як за червоного рівня. Крім того, ДСНС може видати припис про усунення порушень, а якщо законні вимоги не виконують, – звернутися до адміністративного суду з позовом про повне або часткове зупинення роботи підприємства. Для бізнесу без укриття, за оцінкою юристки, саме це може виявитися відчутнішим за штраф.
Штрафи передбачені за конкретні порушення. Ті, що стосуються укриттів, адресовані балансоутримувачу, тобто стосуються підприємства, якщо воно саме є балансоутримувачем:
- незабезпечення безперешкодного доступу до укриття – від 1700 до 3400 гривень, за повторне порушення протягом року – від 5100 до 8500 гривень;
- порушення правил утримання та експлуатації укриття, яке призвело до його неготовності, – від 2550 до 5100 гривень, за повторне – від 5100 до 8500 гривень;
- невиконання законних вимог ДСНС – від 3400 до 6800 гривень; перешкоджання перевірці – від 6800 до 10 200 гривень, повторне – від 10 200 до 17 000 гривень.
Якщо порушення правил експлуатації укриття чи доступу до нього спричинить тяжкі наслідки, можлива й кримінальна відповідальність, зокрема позбавлення волі від 3 до 8 років у разі тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тяжких ушкоджень чи загибелі людини. Якщо через неналежну організацію безпеки постраждають працівники чи відвідувачі, підприємству може загрожувати й цивільна відповідальність.
Часті запитання про нові правила роботи бізнесу під час повітряної тривоги
Що робити підприємцям, які почали облаштовувати укриття, але не встигають
За словами Любові Полішкевич, чинна постанова не передбачає окремого статусу для підприємств, які лише частково виконали вимоги: недобудований безпечний простір безпечним не вважається. Мінекономіки пропонує продовжити перехідний період для тих, хто до 4 грудня документально підтвердить початок робіт, але ці строки поки не чинні. Тому юристка радить документувати кожен крок.
– Документувати кожен крок: листування, договори, рахунки, акти. Це знадобиться і під час перевірки, і для майбутніх змін: за проєктом, який обговорюють з бізнесом, додатковий час отримають ті, хто до 4 грудня документально підтвердить початок робіт, – наголошує юристка.
Чи можуть малих підприємців звільнити від вимог щодо укриттів
- Наразі винятків немає. Постанова № 1092 поширюється на суб’єктів господарювання незалежно від форми власності і не робить різниці за розміром бізнесу. Навіть якщо уряд зробить винятки для малого бізнесу, обов’язок подбати про безпеку людей нікуди не подінеться, – каже Любов Полішкевич.
Уряд також анонсував диференційовані вимоги до місткості укриттів залежно від кількості людей. Для об’єктів, де їх небагато, серед можливих заходів називають перебування «за двома стінами» та інформування про загрозу й найближче укриття. Але ці зміни ще не ухвалені.
Хто перевірятиме укриття в закладах Черкас
Державний нагляд у сфері цивільного захисту здійснює ДСНС: служба може перевіряти дотримання вимог і стан захисних споруд. Військові адміністрації збиратимуть дані про готовність підприємств, проте, за словами юристки, це моніторинг для подальших рішень уряду, а не санкційна перевірка.
П’ять кроків для підприємців, які ще не підготували укриття
Поки зміни не затверджені, орієнтуватися варто на чинні вимоги. Любов Полішкевич радить:
- з’ясувати, який варіант реальний для вашого приміщення – укриття в будівлі чи на території, безпечний простір або жоден із них, – і письмово звернутися до власника чи балансоутримувача будівлі;
- виконати те, що діє вже зараз: розмістити табличку, затвердити наказом порядок дій персоналу, призначити відповідальну особу й визначити, як оповіщатимете працівників і відвідувачів;
- якщо укриття немає, оформити погодження трудового колективу протоколом загальних зборів і пам’ятати, що воно діє лише до 4 грудня 2026 року;
- якщо обираєте безпечний простір, спершу замовити розрахунок у фахівців, а в орендованому приміщенні – одразу погодити роботи з власником;
- стежити за офіційним текстом змін, а не за їхніми переказами.
Тож уже після 4 грудня бізнес без укриття, споруди подвійного призначення або підтвердженого безпечного простору має зупиняти роботу під час жовтої тривоги. Водночас уряд обговорює можливість продовжити перехідний період для підприємств, які вже почали підготовку.
Та для частини черкаських підприємців головна проблема – не лише вартість облаштування укриття, а й відсутність відповідних приміщень та можливості домовитися про спільний доступ до них. Тому поки бізнесу варто орієнтуватися на чинні правила й не відкладати підготовку в очікуванні можливого відтермінування.
Оля Ярмолич
Читайте також: Мільйони на ремонти, а батьки скаржаться: як облаштовані укриття в дитсадках Черкас.
Розкажіть нам про актуальні новини Черкащини. Якщо ви або ваші знайомі творите сьогодення в області, надішліть інформацію про це в бот «18000»