
У Черкасах стартував державний проєкт з остеоінтеграції військових
У Черкаській обласній лікарні 18 листопада стартував перший державний пілотний проєкт з остеоінтеграції військових зі складними ампутаціями. У його межах до кінця 2026 року планують провести 25 операцій, із них 16 — у Черкасах.
Про це пише «18000».
Остеоінтеграція військових: скільки операцій оплатить держава
Остеоінтеграція — це метод протезування, за якого в кістку вживлюють титановий імплант. До нього кріпиться абатмент (з’єднувальний елемент між титановим імплантом, який вживлюють у кістку, та зовнішнім протезом, – ред), а вже до нього — зовнішній протез. Такі операції в Черкасах проводять із травня 2026-го, але вперше – за державний кошт.
За словами засновника центру та благодійного фонду «Титанові» В’ячеслава Запорожця, 8 вересня Кабінет Міністрів затвердив програму експериментального остеоінтегративного протезування для військових. На 2026 рік передбачили 25 операцій.

Засновник центру «Титанові» В’ячеслав Запорожець
— Держава звернула увагу, що багато ветеранів зі складними ампутаціями потребують серйознішого методу протезування. Класичний протез, класична гільза не підходить. Ця програма якраз і розрахована на функціональне протезування. За цей рік ми зробили близько 120 операцій і показали, що ця технологія ефективна саме таких складних випадків, — розповів В’ячеслав Запорожець.
Програма передбачає оплату імплантів. За словами керівника групи експертів МОЗ України за напрямом травматології та ортопедії Романа Деркача, на 25 імплантів спрямували близько 30 мільйонів гривень. Орієнтовна вартість одного — 1,2 мільйона гривень.
— Програма експериментальна, покриває тільки вартість імпланта. Операція ж входить у стандартний пакет НСЗУ хірургічних оперативних втручань. Також НСЗУ заплатить за реабілітаційні послуги таким пацієнтам, — пояснив Роман Деркач.

Модель стегнової кістки з імплантом всередині
За його словами, дві операції за державною програмою вже виконали. Першим прооперованим пацієнтом став черкащанин Олександр Татарчук, який отримав поранення ще у березні 2022 року. У Черкаській обласній лікарні планують прооперувати 16 військових, а ще 9 – в Харкові, Львові та Києві.
— Ми хочемо до нового року завершити операції нашим 16 пацієнтам у Черкасах. Якщо в інших лікувальних закладів будуть складнощі, ми готові перерозподілити цих пацієнтів по інших закладах, щоб державна програма спрацювала на 100 %, — зазначив Деркач.
За словами медичного директора Черкаської обласної лікарні, лікаря ортопеда-травматолога Владислава Козанчука із 16 пацієнтів, яких попередньо планують оперувати в Черкасах, 12 уже повністю готові до втручання. Щодо чотирьох інших очікують остаточних результатів обстежень.
Роман Деркач пояснив, що для участі в програмі пацієнти мають відповідати визначеним МОЗ критеріям. Зокрема, важливо оцінити стан кісткової тканини (кукси), відсутність інфекційних ускладнень, а також фізичну та психологічну готовність людини до такого протезування.
— На жаль, враховуючи особливості евакуації військових, у наших пацієнтів частіше спостерігаються залишкові інфекційні явища в кістковій тканині. І цих пацієнтів не можна брати, — зазначив лікар Владислав Козанчук.
Читайте також. «Реабілітолог сказав: «Я такого ще не бачив». Історія черкаського ветерана, який втратив три кінцівки, але знову сів за кермо.
Як у Черкасах проводять операції з остеоінтеграції та навчають хірургів
Нині у Черкаській обласній лікарні є один сертифікований хірург, який може проводити операції з остеоінтеграції, — медичний директор закладу Владислав Козанчук.
За його словами, нині здійснили вже 29-те оперативне втручання такого профілю в Черкаській обласній лікарні. Процедура складається з двох етапів. Під час першого хірурги встановлюють імплант усередину кісткового каналу залишкової частини кінцівки. Після цього рану зашивають, а імплант залишається всередині кістки.
Приблизно через три місяці, коли кісткова тканина проростає поверхню імпланта, проводять другий етап. Тоді встановлюють абатмент — елемент, який виходить назовні та слугує кріпленням для протеза.
— Оперуючим хірургом виступаю я, а Рікард (Бранемарк) стежить за тим, щоб усе було ідеально або майже ідеально. Це оперативне втручання, яке має величезну кількість дрібниць і нюансів, які потрібно враховувати, щоб для пацієнта все закінчилося добре. Досвіду Рікарда – вже понад 30 років, тож зрозуміло, що він знає всі ці нюанси, — розповів Владислав Козанчук.
Щоб отримати такий сертифікат, лікарі мають пройти навчання у шведського хірурга Рікарда Бранемарка, одного з основоположників методу. Він навчає лікарів у різних країнах, зокрема й в Україні.

Шведський лікар Рікард Бранемарк
— Я подорожую різними країнами й навчаю хірургів усього світу. Це відбувається в кілька етапів. Спочатку лікар навчається виконувати стандартну операцію, яка вже сама по собі досить складна. Потім він продовжує навчання і переходить до складніших операцій, — пояснив Рікард Бранемарк.
За словами хірурга, під час співпраці з черкаськими лікарями вони разом провели близько 20 операцій. Це відбувалося в межах масштабної програми сертифікаційної підготовки. Загалом в Україні, за його оцінкою, виконали понад 100 таких втручань.
Нині ще двоє лікарів Черкаської обласної лікарні проходять підготовку. Один опановує остеоінтеграцію верхніх і нижніх кінцівок, а інший — операції з остеоінтеграції кісток кисті.
До роботи з українською командою також долучився Фредрік Лунд — ортопед-хірург із Каролінської університетської лікарні у Швеції.
— Це завжди складні операції, адже військові мають травматичні поранення, отримані під час війни. Вони супроводжуються особливими ушкодженнями та ускладненнями. Ми працюємо разом з українськими колегами, оцінюємо результати й обговорюємо, що вдалося добре, що ні та що можна покращити, — зазначив Фредрік Лунд.

Фредерік Лунд
Казанчук пояснив, що співпраця зі шведськими фахівцями потрібна не лише для проведення операцій, а й для підготовки українських лікарів.
— Задача номер один, особливо в рамках державного проекту, це створити перший в Україні центр на базі державного комунального закладу охорони здоров’я, те, що називається закордоном The Center of Excellence, тобто центр, який може в подальшому виховувати інших хірургів. Наше завдання — набрати максимально досвіду і мати змогу передавати його колегам в Україні. В ідеалі хотілося б створити три-чотири такі центри в різних частинах країни, щоб пацієнтам було зручно проходити подальше спостереження, — зазначив медичний директор лікарні.
Військовий із подвійною ампутацією проходить остеоінтеграцію руки
Один із військових, який проходить лікування в Черкаській обласній лікарні, — киянин Олексій Дегтяр. До війська Олексій долучився добровольцем у перший день повномасштабного вторгнення. Служив у 114‑й бригаді територіальної оборони Київської області. Він втратив праву руку та ногу внаслідок поранення, яке отримав у серпні 2025 року в Куп’янську. Тоді автомобіль, у якому він їхав на позицію, уразив російський FPV-дрон.
У січні 2026 року він приїхав до центру «Титанові». У травні йому провели перший етап остеоінтеграції правої руки, а в листопаді — другий.

Військовий Олексій Дегтяр
— Я встиг покористуватися класичним протезом і зрозумів, що зробив правильне рішення, коли захотів остеоінтеграцію саме на руку. Особливо влітку, у спеку, довго з класичним протезом не походиш: усе пітніє, а датчики, за допомогою яких я мав керувати протезом, намокають і перестають адекватно реагувати на сигнали, — розповів Олексій.
Після другого етапу операції в нього вже встановлений абатмент, до якого згодом прикріплять біонічну руку. Сам протез військовий отримав за державною програмою. У центрі «Титанові» його мають адаптувати для використання з остеоінтегративним кріпленням.
— За рахунок того, що імплант виведений безпосередньо з кістки, плечовий суглоб збережений. Я можу відводити руку назад, піднімати вгору. Це значно покращує можливості руху, — зазначив військовий.
Попереду в нього — загоєння після операції та реабілітація. За прогнозом військового, на це може знадобитися ще два-три місяці. Після відновлення він планує повернутися до роботи.
– Там мене чекають, погодилися мене взяти. На іншу посаду, але ж дома сидіти, скажімо так, не буду. Хочеться бути активним, — пояснив військовий.
Остеоінтеграцію ноги Олексій поки не планує. За його словами, залишок кістки становить близько п’яти сантиметрів, тоді як для такого втручання потрібно щонайменше вісім.
— Якби я вирішив робити остеоінтеграцію на ногу, то це ще, за моїми мінімальними підрахунками, рік на кріслі колісному. А так я вже отримав класичний протез, навчився ходити, мені це подобається. Але до цього питання можна повернутися завжди, — розповів Олексій.

Вигляд кінцівки після остеоінтеграції
За словами Владислава Козанчука, нині потребують остеоінтеграції в Україні близько 10 тисяч пацієнтів. Водночас можливості медичних закладів поки обмежені: навіть за умови, що центр присвячуватиме цьому методу половину своєї роботи, він зможе провести не більше 50 операцій на рік.
– Не всі ці пацієнти підходять для остеоінтеграції, є певні обмеження. Але список зростає щодня, і нам потрібно, щоб цим займалися й інші лікарні. Ми тільки за те, щоб в Україні було ще три-чотири лікарні, які проводитимуть такі операції, — зазначив Владислав Козанчук.
Нагадаємо, вперше у черкаській лікарні операцію з остеоінтеграції виконали у квітні 2026 року за підтримки шведського лікаря Рікарда Бранемарка. Тоді планували прооперувати десяток захисників із високими ампутаціями.
А вже в травні відбувся другий етап остеоінтеграційного протезування для військових за участі іноземних лікарів.
Також як раніше писав «18000», у липні на базі Черкаської обласної лікарні розпочали реконструкцію та будівництво сучасного центру протезування спільно з мережею реабілітаційних центрів «Титанові».
Оля Ярмолич
Читайте також: «Я розумів, що маю вбивати їх особисто. Ми перші у бригаді знищили ворожу техніку дроном», – комбат з Черкас Павло Лазуренко
Читайте більше новин Черкас сьогодні на «18000». Актуальні графіки відключень та повідомлення про зміни шукайте у телеграмі Шо там у Черкасах?»
