Хоч зима вже здає позиції та наближається до свого логічного завершення – обласні “дорожники” лише зараз офіційно визначаються, хто ж допомогатиме їм долати снігову стихію в районах області. Так, протягом останнього тижня Служба місцевих доріг провела процедури із закупівлі послуг із зимового експлуатаційного утримання доріг місцевого значення.
Служба була утворена в минулому році і перебрала на себе функції балансоутримувача всіх місцевих доріг області. Разом з цим статусом підприємство отримало ще і право бути замовником послуг, пов’язаних з утримання доріг, а саме: ремонтних робіт та експлуатаційного утримання.
Ще у серпні минулого року Служба оголосила дві процедури закупівлі послуг із експлуатаційного утримання місцевих доріг орієнтовною вартістю 21 млн гривень. Не отримавши жодних пропозицій на цих торгах, “дорожники” скористалися своїм правом та здійснили переговорну процедуру закупівлі послуг в одного учасника, а саме – ТОВ “Чисте місто-Черкаси”, що належить Ірині Ларіоновій та входить до так званого пулу “партнерів” відомого підприємця Андрія Бортника. Укладений у середині жовтня договір мав вартість у 21,1 млн гривень і зараховував не лише зимове утримання місцевих доріг, а і аварійний ремонт, нанесення розмітки та встановлення дорожніх знаків там, де вони відсутні.
У результаті до кінця минулого року “дорожники” встигли освоїти лише 7,2 млн гривень, з яких безпосередньо на рахунки підрядник втрапито 5 млн, решта дісталась його субпідрядним організаціям.
Надалі ж “дорожники” вирішили змінити власну концепцію до експлуатаційного утримання, розділивши видатки по районах.
Андрій Бортник у коментарі виданню “18000” повідомив, що жоден із його партнерів нині не планує продовжувати співпрацю зі “Службою місцевих доріг” в частині зимового утримання.
З його слів, заплановані “дорожниками” видатки на ці послуги не враховують низку нюансів та особливостей. Серед таких, зокрема, підприємець називає поганий стан доріг. Ледь не кожен виїзд спеціальної техніки закінчувався її ламанням та, відповідно, дороговартісним ремонтом. Водночас технології зимового утримання місцевих доріг значно відрізняються від технологій утримання вулиць тих же Черкас, де також працює підприємець. На таких дорогах, каже Бортник, за великим рахунком, достатньо прогорнути дорогу та посипати її протиожеледною сумішшю, не застосовуючи будь-яких превентивних заходів оброблення, як це робиться у містах з інтенсивним трафіком.
Відповідно, з цим завданням цілком спроможна справлятися сільськогосподарська техніка, наявна у кожному з відомих Службі районів. Зрештою, все так і відбувалось. У віддалених районах і селах працювала саме техніка місцевих сільгоспвиробників.
Крім того, прибирання місцевих доріг ускладнювалось ще тим фактом, що дістатися до таких об’єктів можна переважно подолавши відрізки, що перебувають на балансі інших установ та відомств, зокрема і Служби місцевих доріг у Черкаській області. Координації прибирання не відбувалося, відповідно, маючи змогу приступати до розчистки місцевих доріг, дістатися до них по нерозчищених дорогах державного значення було неможливо. Зокрема, це стосується доріг на уманському напрямі, де головна магістраль H-16 перебуває в підпорядкуванні Служби автомобільних доріг у Черкаській області, і де сконцентровані підйоми, подолати які будь-якій, навіть спеціальній дорожній техніці, без попередньої обробки неможливо. З першим ударом стихії наприкінці грудня “дорожники” із підрядними організаціями впоралися, забезпечивши проїзність основних автомобільних шляхів вже за кілька днів після потужного снігопаду. Втім не обійшлося без суттєвого втручання та координації обласної влади, якій довелося залучати не лише формальні, а і “неформальні” методи адміністрування.
Із настанням 2019 року ситуація змінилась. На початок січня Служба не мала підрядної організації, силами якої могла протистояти викликам негоди. Відповідні процедури закупівлі, розподіливши видатки по районах, “дорожники” розпочали лише наприкінці грудня. З першого разу отримати підрядників вдалося не для всіх районів.
Більшість із цих організацій та підприємців вже залучались “дорожниками” для виконання ремонтних робіт, але досвід зимового утримання кожного з них не є очевидним. Водночас варто зазначити, що левова частина видатків, закладених на зимове утримання доріг, передбачена на аварійний ремонт холодним асфальтом, а не на оброблення шляхів протиожеледною сумішшю. І тут вартість тонни такого асфальту у підрядників аномально коливається від 5 до 8 тисяч гривень, в залежності від району. Будь-який гарантійний термін для такого ремонту не передбачено.
Для Смілянського та Кам’янського районів не вдалося визначити переможця через недоліки пропозицій учасників та їх, відповідно, дискваліфікації.
Утім варто констатувати, що недоліки мала документація не лише учасників цих двох закупівель. Громадською організацією “Молода Черкащина”, що є членом “Дозорро-спільноти”, були надіслані листи до Державної аудиторської служби про виявлені невідповідності у низці пропозицій учасників, які однак Службою місцевих доріг були визнані переможцем закупівель і з якими в подальшому були укладені договори.
Попри підтвердження в ході моніторингу з боку контролюючих органів фактів порушення, Замовник не став переглядати власні рішення. У поясненнях за підписом виконуючого обов’язків директора підприємства Артема Фіалковського зазначалося, що виявлені порушення мають або “несуттєвий” характер, або ж їх усунення може негативно вплинути на ситуацію в регіоні, зважаючи на нагальну потребу у закупівлі. За межами пояснень чиновника залишився той факт, що, попри недоліки одних пропозицій, у закупівлях були й інші учасники, чиї документи цілком могли відповідати всім вимогам.
Артур Чемирис, член “Дозорро-спільноти”:
“Враховуючи ці факти, разом з відсутністю оскарження з боку конкурентів можна дійти висновку, що розіграні ДП Служба місцевих доріг в Черкаській області закупівлі були суто формальними, що мали на меті виключно легалізацію досягнутих поза будь-яким законодавчим полем домовленостей чиновників та підприємців. Відповідно, будь-яка аномальна різниця у вартості матеріалів чи експлуатації техніки в такому випадку вже не здається такою надприродною. На жаль, скоріш за все мова знову йде про невидиму руку, але не ринку, як того б хотілось, а чиновника, що перебрав на себе функцію визначення підрядних організацій“.