Адміністративна колегія АМКУ з розгляду тендерних скарг підтримала рішення Служби автомобільних доріг у Черкаській області про відхилення п’яти учасників із семи, котрі прийшли на закупівлю робіт з капітального ремонту 10,7 км дороги державного значення Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя – Маріуполь очікуваною вартістю 422,19 млн грн.
Про це з посиланням на «Прозорро», пишуть “Наші гроші”.
Заявки на участь у торгах подали загалом семеро учасників, проте лише двоє з них за результатами етапу прекваліфікації були допущені до участі в аукціоні – ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство “Автострада”» та ТОВ «ШРБУ-48».
Між ними 24 лютого і відбувся ціновий конкурс, переможцем якого стала «Автострада» із пропозицією у 403,50 млн грн., що лише на 4% менше від очікуваної вартості.
Решта учасників втратили можливість позмагатись за підряд за рішенням замовника.
Наприклад, білоруське ОАО «ДСТ №4 г.Брест» викинули з торгів, посилаючись на відсутність у складі тендерної пропозиції компанії рішення про видачу дозволу (уповноваженого органу – Управління/Департаменту екології та природніх ресурсів ОДА) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітрястаціонарними джерелами щодо асфальтобетонного заводу «ДС-168», що належить ТОВ «Рабус» (це виробник асфальтобетонних сумішей, з яким планував співпрацювати учасник).
Компанія надала:
- дозвіл на викиди забруднюючих речовин, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОДА, що виданий на підставі Рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області з додатками;
- згадане у пункті вище рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 07.03.2019 №01-27/1400 щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ «Рабус».
Проте замовник прописав умову до учасників про надання не лише дозволу на викиди забруднюючих речовин, але й рішення про видачу такого дозволу конкретним уповноваженим органом – Департаментом екології та природних ресурсів ОДА. А не ГУ Держпродспоживслужби, як у «ДСТ №4 г.Брест».
Після кількох переносів розгляду і змін складу Тендерної колегії фінальна позиція АМКУ виявилась наступною:
«Уповноваженим органом щодо видачі дозволів щодо об’єктів другої групи є обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.
Разом з тим, у складі Пропозиції Скаржника відсутнє рішення саме про видачу дозволу (уповноваженого органу) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, щодо асфальтобетонного заводу, що не відповідає умовам Документації в цій частині».
Не менш показова історія трапилась із відхиленням пропозиції ТОВ «Черкасиміськбуд». Мова зайшла про відповідність наданого аналогічного договору вимогам тендерної документації.
Замовник зауважив, що не побачив підтверджень «повного виконання договору» з боку учасника.
Насправді, компанія надала повний пакет документів, яким засвідчила виконання аналогічних робіт на суму 4,695 млн грн, однак, як вимагалось, подала також відгук від замовника ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області», у якому йшлося про успішно виконаний спірний договір вартістю – 4,699 млн грн.
«Не правильно зазначена сума у відгуку не впливає на стан та якість виконаних робіт. Тому Скаржник вважає, що його пропозиція була відхилена неправомірно», – йдеться у протоколі розгляду антимонопольниками скарги «Черкасиміськбуду».
Однак, розглянувши доводи сторін, Тендерна колегія АМКУ вирішила:
«Пропозиція Скаржника не відповідала умовам Документації в цій частині та його Пропозиція була правомірно відхилена Замовником з наведеної підстави».
Цікаво, що підстава для відхилення ще одного учасника, ТОВ «ДС Пром Груп», не стала такою для двох допущених компаній.
Ось витримка з рішення про відхилення «ДС Пром Груп»:
«Згідно п. 5 учасником надається інформація щодо виконання обсягів робіт, згідно додатку 4 Документації. Пунктом 584 технічного завдання (додаток 3 Документації) передбачено установлення світлодіодних світильників. У складі Пропозиції учасника відсутнє обладнання (автогідропідіймач, висота підйому 28 м.). Відомість обсягів робіт учасника, пункт 715 містить РЕКН Е33-115-2, згідно якого установлення світильників з люмінесцентними або ртутними лампами, виконується автогідропідіймачем, висота підйому 28 м. У складі Пропозиції учасника відсутнє обладнання/машини/механізми для виконання робіт по установленню світлодіодних світильників відповідно до умов Документації».
А ось як з цим же кейсом впорались дві допущені компанії:
«У складі Пропозицій ТОВ «ШРБУ-48» та ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство “Автострада”» відсутнє обладнання (автогідропідіймач, висота підйому 28 м.). Відомість обсягів робіт учасників, пункт 715 містить РЕКН Е33-115-2, згідно якого установлення світильників з люмінесцентними або ртутними лампами, виконується автогідропідіймачем, висота підйому 28 м. У складі Пропозиції учасника відсутнє обладнання/машини/механізми для виконання робіт по установленню світлодіодних світильників відповідно до умов Документації».
У відповідь на звинувачення конкурентів замовник заступився за відібрані компанії, зіславшись на надану ними інформацію по субпідрядниках, мовляв, «все є». При цьому, Тендерна колегія АМКУ нагадала, що така підстава для відхидення взагалі не мала місця бути, адже:
«Документація не містить окремих вимог щодо переліку обладнання, зокрема, наявність в учасника автогідропідіймача, висота підйому якого 28 метрів».
Учасники-скаржники звертали увагу регулятора на низку невідповідностей у тендерних пропозиціях допущених компаній. Замовник у відповідь щоразу знаходив аргументи на захист обраних.
«Якщо інженерно-технічні працівники не виконують роботи з підвищеною небезпекою, вони не зобов’язані отримувати посвідчення з 3-4 групою допуску до робіт в зоні електромереж напругою до 1000В» (тоді як у ТД вимога про надання таких документів стосувалась саме інженерно-технічних працівників);
«Відсутність дати складання Акту заміру відстаней не призводить до значного спотворення інформації, допущена очевидно не навмисно та не з метою надання недостовірної інформації» тощо.
Повідомлення про визначення переможця закупівлі та підписання з ним договору за результатами аукціону очікується.
У 2019 році Служба автодоріг у Черкаській області вже провела тендер на ремонт іншої ділянки км 109+200 – км 120+800 цієї ж траси Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя (через м. Кременчук) -Маріуполь. Тоді підряд вартістю 607,75 млн грн також виграла фірма «Автострада», чиїм єдиним конкурентом тоді так само було «ШРБУ-48». І так само торік замовник відхилив пропозиції п’яти інших компаній з різних підстав.
Фірма «Енергетично-дорожнє будівництво» торік була відхилена за те, що замовнику не сподобалась готовність компанії встановити асфальто-бетонний завод у місці ремонтних робіт. Компанія у своїй скарзі в АМКУ тоді вказала, що «Замовник спеціально прописує вимогу у тендерній документації з великою кількістю нісенітниць, які ж звичайно повністю виконає лише один, два учасника державних закупівель, з яким у нього давні відносини. […] Упереджене ставлення призводить до звуження економічної конкуренції і як наслідок корупції та економічного спаду розвитку держави».
Однак фірма вже після початку розгляду скарги в АМКУ відкликала її через «зміну планів щодо виконання робіт у 2019-2020 р».
Довідково:
Вінницьке ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство “Автострада”» почало вигравати тендери у 2017 році. У період з квітня 2017-го по 27 лютого фірма отримала підрядів від замовників на 3,54 млрд грн.
«Автострада» заснована наприкінці 2015-го і раніше належала португальській компанії «Цахаріас Інтернейшнл Проджектс» («Zacharias International Projects») німця Вальтера Цахаріаса і ТОВ «МВ Інвест Груп» львів’янки Тетяни Василівни Шкіль – матері бізнесмена Максима Шкіля. З середини 2019 року Максим Шкіль виступає одноосібним власником фірми, керівником є Анатолій Вакар.
У 2013-2016 роках Анатолій Вакар очолював Департамент ЖКГ, енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА. Раніше, за даними «Наших грошей», у 2000-х, довгий час працював у скандально відомому збанкрутілому ПАТ «Південьзахідшляхбуд». У цей час старший брат Вакара, Володимир Вакар, був керівником цього підприємства (2000-2010 роки). Відзначимо, що у часи президентства Віктора Януковича Володимир Вакар керував ТОВ «Альфадорбуд», що було акціонером ПАТ «Південьзахідшляхбуд».
