Повітря – одна із життєво необхідних потреб кожної людини. Якщо їжу та воду, які вживати, ми можемо обрати самотужки, із повітрям усе складніше. Водночас вплинути на його якість можуть приватні структури, встановлюючи сучасне обладнання із системами очистки та контролем за викидами. А ще державні органи влади – за допомогою якісного моніторингу та контролю.
Нові можливості щодо впровадження стандартів у галузі охорони повітря відкрило підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Так, Директива 2008/50/ЄC про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи визначає рамкові вимоги щодо контролю та оцінки якості атмосферного повітря. Україна має імплементувати окремі її положення. Зокрема, встановити по всій своїй території зони та агломерації за ступенем забруднення атмосферного повітря, а також порядок їхнього перегляду.
У Європі моніторингу повітря приділяють особливу увагу. У деяких країнах, як, наприклад, в Австрії та Швейцарії є два рівні моніторингу: національну та локальні мережі. Національна дозволяє контролювати фонове забруднення та відстежувати тенденції по по всій країні. Систему моніторингу для країн-членів ЄС визначають відповідні директиви. Є і ті країни, які пішли далі, встановивши ще більш суворі граничні значення. Серед таких – Австрія.
Реформа державного моніторингу та управління якістю атмосферного повітря стартувала в Україні рік тому – в серпні 2019-го. Саме тоді набула чинності постанова Кабінету міністрів №827.
Як працює система моніторингу повітря зараз і що зміниться уже у вересні цього року – дізнавалася кореспондентка “18000”.
Яка ситуація зараз?
Спостереження за вмістом забруднюючих речовин у повітрі в Черкасах здійснює обласний гідрометцентр. Нині він має три стаціонарні пости контролю якості повітря: центр міста (вул. Святотроїцька, 68), мікрорайон Дніпровський (вул. Гетьмана Сагайдачного, 146) та Південно-Західний район (вул. Олени Теліги, 4). Заміри відбуваються чотири рази на добу протягом шести днів на тиждень.
Вимірювання основних забруднювачів (пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, свинець та його неорганічні сполуки, бенз(а)пірен, формальдегід та радіоактивний фон) фінансується з державного бюджету. Також законодавство передбачає, що місто може додатково контролювати так звані “специфічні” забруднюючі речовини. Для міста Черкаси це аміак, оксид азоту, сірководень, важкі метали (кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, хром, цинк). Фінансування вимірювання рівня “специфічних” забруднювачів здійснюють із міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища.
Інформація про результати вимірювань за місяць публікується на сайті Черкаської міської ради у формі звіту. Останній такий звіт опубліковано за квітень 2020 року. Окрім цього, з початку травня обласне Управління екології та природних ресурсів на сайті ОДА також почало публікувати тижневі звіти про середньодобові показники якості повітря. Можна побачити, що в Черкасах фіксують перевищення за такими речовинами: аміак, оксиди азоту та формальдегід (від 2 до 5 ГДК).
Гідрометцентр про ситуацію з якістю повітря повідомляє черкащан через ЗМІ, а також на сторінці у фейсбуці.
– У випадку перевищень гранично допустимої концентрації інформацію оперативно доводимо у встановленому порядку до відповідних підрозділів Черкаської міської ради, управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА. Також жителів повідомляємо через ЗМІ, зокрема інтернет-видання, і соціальні мережі, – зазначає у відповідь на інформаційний запит керівник обласного гідрометцентру Віталій Постригань.
Які зміни принесе нове законодавство?
До серпня минулого року моніторинг повітря в Україні здійснювали за постановою 343, що була затверджена ще в 1999 році. Оновити законодавство Україну спонукала Угода про Асоціацію з ЄС.
За новою постановою Уряду, що була затверджена минулоріч, передбачене реформування чинної системи моніторингу якості повітря, яка дасть можливість корелювати статистику захворювань, викликаних неякісним повітрям.
Документ зобов’язує Черкаську обласну державну адміністрацію та Черкаську міську раду в шестимісячний строк з дня ухвалення утворити комісії з питань здійснення моніторингу та управління якості атмосферного повітря, а також протягом одного року подати для погодження Міністерству енергетики та захисту довкілля програми моніторингу та захисту атмосферного повітря.
Постановою визначені зони та агломерації, в межах яких буде здійснюватися контроль за якістю повітря. Для нашої області зоною є Черкаська область, а агломерацією визначено обласний центр – місто Черкаси.
Як розповіла в коментарі “18000” начальниця відділу атмосферного повітря, поводження з відходами, природоохоронних програм та моніторингу Черкаської ОДА Олена Рясик, нині обласна адміністрація вже зробила перші кроки в питанні реформування. Зокрема, тут утворили вищезгадану комісію з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря. Окрім того, нині вже проводять організаційні роботи з розроблення програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Наступні етапи впровадження нового моніторингу потребують значних капіталовкладень, додає посадовиця.
– Необхідним є перехід чинних методик виконання вимірювань до норм та стандартів ЄС. Для цього існуюче обладнання для спостережень за станом атмосферного повітря потрібно замінити новим. Крім того, необхідне розгалуження автоматизованих постів спостережень на території області. Передбачене впровадження автоматизованих приладів контролю на джерелах викидів підприємств, створення інформаційно-аналітичної системи даних про якість атмосферного повітря тощо, – говорить пані Рясик.
Важливий озон
Також за довгострокову ціль в Україні взято зниження рівню озону в повітрі. Чому саме озон?
Озон – це газ, який утворюється в результаті реакції оксидів азоту з групою забруднювачів повітря, відомою як “реактивні органічні речовини” за наявності сонячного світла. Хімічні речовини, що реагують з утворенням озону, походять з багатьох джерел. Для Черкас це вихлопи автомобілів та підприємства, що викидають в повітря оксиди азоту (зокрема хімічний гігант “Азот”). Світова статистика каже, що вихлопні гази автомобілів продукують 70% оксидів азоту та 50% органічних хімічних речовин, що утворюють озон.
У перспективі вимірювання озону має здійснюватися щогодини. Саме цей показник визначено “інформаційним порогом”, що означає, що в разі перевищення орган моніторингу повинен інформувати населення про небезпеку.
Нова постанова, окрім всього іншого, розширила список речовин, спостереження за рівнем яких необхідно здійснювати як на державному рівні, так і з ініціативи органів місцевого самоврядування. Так, обов’язковими до вимірювання стали бензол, низка важких металів, здійснюватиметься моніторинг пилу за фракціями 10 мікрон та 2,5 мікрона (Тверді частки (ТЧ10), Тверді частки (ТЧ2,5, ), а також вже згаданого озону). В той же час з цього списку було прибрано формальдегід (один з основних забруднювачів повітря міста Черкаси, за яким спостерігаються регулярні перевищення в 2-6 разів гранично допустимої концентрації).
Як зміни на папері вплинуть на конкретну людину?
Спостереження за якістю атмосферного повітря є важливим завданням, яке можна вирішити за допомогою автоматизованої системи моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря.
– Сучасна система автоматизованого моніторингу атмосферного повітря дозволить усі результати спостережень суб’єктів моніторингу, приладів контролю, порушень ведення технологічних регламентів, збою роботи обладнання направляти до сервісної системи моніторингу та/або до інтерактивної карти в онлайн режимі, – говорить начальниця відділу атмосферного повітря, поводження з відходами, природоохоронних програм та моніторингу Черкаської ОДА Олена Рясик. – За короткий проміжок часу з’ясовується причина порушення, приймаються відповідні заходи реагування, впроваджуються заходи з усунення перевищення.
Нова система моніторингу дозволить інформувати населення про стан атмосферного повітря в реальному часі в онлайн режимі. Тобто кожна людина в будь-який час буде забезпечена інформацією, яка буде у вільному доступі, щодо забруднення атмосферного повітря конкретної території в конкретний час.