Минулого року мені довелося оцінити 200+ проєктів, які претендували на грантову підтримку у тих чи інших конкурсах. Не скажу, що це було дуже захопливе читання, але дуже корисне. Важливо бути не лише в ролі заявника, але і ставати на бік донорів, яким потрібно відділити “зерна від плевел”. Тож я вирішила зібрати та оприлюднити найтиповіші помилки, які допускають учасники конкурсів. Адже краще вчитися на чужих помилках, ніж на власних. Тому прочитайте цей короткий текст і запам’ятайте, чого не варто робити, коли ви пишете проєкт.
“Підтягати” штучно свою ідею до теми конкурсу
Повірте, я знаю, як хочеться знайти фінансування настільки, що бачиш можливості там, де їх насправді немає. Про що я? Про те, що у випадку, коли пріоритети грантодавця не співпадають із вашими, корисно це усвідомити відразу і не витрачати сили й час. Якщо є сумніви – підходить проєкт чи ні – краще уточнити це. Часто донори роблять попередні зустрічі з потенційними заявниками або є пошта на яку можна звернутись з уточнюючими запитаннями. І якщо в пріоритеті написано “створення інноваційних освітніх інструментів”, то подавати проєкт реконструкції шкільного стадіону під соусом “в здоровому тілі – інноваційний дух” не варто.
Вигадувати проблему, аби лише реалізувати ідею
На жаль, найчастіше ми йдемо таким шляхом: хочу зробити ось це, бо десь уже таке є, а у нас – нема. Так і пишемо в описі проблеми “у нас нема такого” (підставте тут що завгодно: велодоріжка, дитячий майданчик, камери відеоспостерження). Це неправильний підхід, адже зазвичай поява велодоріжок / майданчиків / відеокамер –це вже вирішення проблеми. А в описі проблеми вам потрібно зазначити: що саме не так? Хто в цій ситуації страждає? Які негативні наслідки ми маємо? Ще й пояснити, чому саме ваша ідея є найкращим вирішенням для поблеми. Наприклад, проблемою є не відсутність велодоріжки, а часті ДТП за участю велосипедистів у вашій громаді.
Ставити мету, яку не можна досягнути за допомогою запланованих дій
Ми вміємо настільки сильно повірити в свої ідеї, що гіперболізуємо їхній вплив до космічних масштабів! Ви не повірите, яких тільки цілей я не читала: “змінити на краще майбутнє наших дітей”, “виховати достойне майбутнє покоління”, “врятувати село від вимирання”. І все це у проєктах, які передбачали встановлення парканів навколо шкільного двору або заміну вікон в місцевій бібліотеці. Тож по-перше, варто чітко розуміти на що реально може вплинути масштаб ваших дій. А по-друге, пам’ятати, що цієї мети ще потрібно буде досягти та виміряти свій вплив. Тож ставте мету, яка пов’язана саме з вашою проблемою і вашою цільовою аудиторією: якщо ви навчаєте дітей у школі сортувати сміття, то не замахуйтесь на порятунок планети, а чесно напишіть, що прагнете вплинути на поведінку цих конкретних школярів та їх сімей.
Ігнорувати індикатори ефективності
Це випливає з попередньої помилки, бо як мета у нас абстрактна і масштабна, то виміряти її в своєму проєкті теж буде важко. Але подумайте: як ви дізнаєтесь, що вашу мету справді досягнуто? Помилкою є вважати, що просто здійснення вами усіх дій по плану це і є ефективний проєкт. Ви повинні описати, який вплив мали ваші дії на описану на початку проблему. Приміром, наскільки зменшився рівень вуличних крадіжок (якщо ви повісили там камери спостереження) або збільшився середній рівень балів по відповідних предметах у ЗНО (якщо ви зробили в школі STEM-лабораторію).
Недостатньо прорахований бюджет
Такою помилкою страждають багато з тих, хто вперше подає проєкти. Здається, що “от виграю – тоді і порахую”. Але ні, раціональний та детальний бюджет – один із основних критеріїв для відбору грантових заявок. Окрім того, підготовка бюджету показує, наскільки ви реально пропрацювали деталі свого проєкту. Адже якщо виявиться, що суми, яку ви запросили, недостатньо для всіх запланованих заходів – ви потрапите у халепу! Тож, повірте, кожнісінька колонка в формі бюджету – важлива, так само, як і пояснення до неї.
Це лише 5 найпоширеніших проблем із грантовими заявками, які траплялися на моєму досвіді. Звісно, що нюансів набагато більше. Як правильно описати якісні та кількісні, коротко- та довгострокові результати? Що таке “ризики проєкту”? Які це “прямі і непрямі” бенефіціари? Як знайти слова, щоб мій проєкт захотіли підтримати? Все це будемо розбирати з учасниками на четвертому потоці “Курсу грантописця”, що стартує 19 лютого. Більше того, створимо разом заявку, від якої серденько грантодавця заб’ється швидше 💚.
Вікторія Феофілова
