Третина публікацій у стрічках черкаських онлайн-ЗМІ – це новини про війну. Найбільше медіа писали про жертви серед наших військових, хід бойових дій та соціальні наслідки війни. Дещо менше – про роботу волонтерів, міжнародну підтримку, обстріли, жертви серед цивільних. І узагалі не публікували новин із окупованих територій. При тому журналісти у новинах про війну майже зовсім не вдавалися до мови ворожнечі.
Такі дані листопадового моніторингу новин місцевих онлайн-ЗМІ, проведеного Інститутом масової інформації, з метою дослідити кількість та тематику новин про війну, а також наявність мови ворожнечі в цих новинах. До дослідження було взято новини зі стрічок сайтів 18000, Прочерк, Змi.ck.ua, Провсе та Вичерпно з 7 до 11 листопада включно. До уваги не брались аналітика, інтерв’ю, анонси подій, прогнози погоди, авторські блоги, колонки тощо.
За означений період у стрічках всіх сайтів сукупно з’явилось 533 новини. 90 – на Змі.ck.ua, 91 – на 18000, 115 – на Вичерпно, 117 – на Провсе і 120 – на Прочерку. З них загалом рівно третина стосувалися війни. На 36% із новин про війну складались стрічки сайтів Вичерпно та Змі.ck.ua. Найменша частка таких новин була у стрічці сайту Прочерк – 30%.
Варто відзначити, що, наприклад, у серпні стрічки складались із новин про війну на 26%, а вже з них по 24% становили тематичні блоки про благодійні та волонтерські ініціативи та про наші втрати.
Що ж до тематики новин про війну, то найбільше серед них було інформації про хід бойових дій: поруч із новинами про успіхи Збройних сил України новини про жертви серед українських військових. Таких публікацій загалом 25%.
Найбільше їх було на Вичерпно – 14. Найменше на Прочерку – три. Джерелами більшості новин цієї тематики є офіційні повідомлення територіальних центрів комплектування, сторінки територіальних громад у соцмережах, або ж звіти генерального штабу, рідше – передруки з інших ЗМІ.
20% від новин про війну – це повідомлення про соціальні наслідки війни, здебільшого про відключення електропостачання: їх анонси, графіки, наслідки й т. ін. До прикладу публікація з поясненням, чому не у всіх будинках вимикають світло на Змі.ck.ua, чи ж публікація на Провсе, де, з посиланням на Форбс, йдеться про те, що Черкащина серед областей, які найбільше постраждали від аварійних відключень, або ж матеріал з посиланням на Суспільне про роботу хлібзаводу у Черкасах в умовах відключень електрики на Прочерку.
Найбільше новин цієї тематики було на сайті Змі.ck.ua – дев’ять. Найменше, шість, – на Прочерку. Головним джерелом таких новин для ЗМІ був телеграм-канал голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця.
11% – новини, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. До прикладу, публікація про безкоштовні курси для переселенок на Прочерку, запрошення на майстер-клас зі скелелазіння дітей-переселенців на Змі.ck.ua, або ж роз’яснення, як студентам-контрактникам з окупованих територій перевестися на бюджет на Вичерпно. Найбільше таких новин на Прочерку – дев’ять. Найменше, по дві, на 18000 та Вичерпно.
Ще 10% від новин про війну – публікації про роботу волонтерів та активістів. Як, до прикладу, публікація про виготовлення черкаськими волонтерами окопних свічок на 18000, чи ж розповідь плетіння маскувальних сіток у Корсуні-Шевченківському на Прочерку, чи ж замітка про виготовлення “буржуйок” для військових на Змі.сk.ua. Найбільше, сім новин цієї тематики було у добірці із стрічки сайту Провсе. Найменше, дві, на Прочерку.
7% – новини про міжнародну гуманітарну допомогу. До прикладу, замітка про допомогу школам від UNICEF на Змі.ck.ua. Загалом же, найбільше таких публікацій, чотири, було на 18000.
Також 7% становить частка кримінальних новин, пов’язаних із війною. Йдеться передовсім про публікації щодо виявлення інтернет-колаборантів, які з’являлись майже на всіх сайтах, які підлягали моніторингу. Як от, до прикладу, публікація про вирок особі, яка виправдовувала агресію, на Змі.сk.ua, на Провсе, на Вичерпно та на Прочерку. Також усі згадані сайти, посилаючись на обласну прокуратуру, публікували новину про покарання за відмову від призову. Загалом же, найбільше публікацій цієї тематики було на Прочерку – 4, у той час як на 18000 таких не було взагалі.
4% новин про війну стосувалися обстрілів цивільної інфраструктури та ліквідацію їх наслідків. Як, до прикладу, публікація на 18000 із закликом до черкащан допомогти у відновленні однієї із найбільших бібліотек Європи – Харківської державної наукової бібліотеки імені Короленка. Ще 3% новини про жертви серед цивільних. Частку в 1% становлять новини про повітряні тривоги.
13% новин не увійшли до заздалегідь визначених методикою моніторингу категорій, В категорії “інше”, до прикладу, були новини про намір перейменувати сквер і вулицю у Черкасах на честь бійців полку “Азов” на Провсе, на Прочерку та на Змі.ck.ua. Або ж замітка про пільгове кредитування для військових на Вичерпно та на Провсе. Разом із тим, у добірці не було новин із окупованих територій.
Що ж до мови ворожнечі у новинах про війну, то, слід відзначити, що, принаймні, виходячи з обмеженої періодом моніторингу добірки, журналісти її уникають. Із усіх новин про війну лише одна містила хейтспіч: у прямій мові респондента в публікації на Провсе на означення військових та спецслужб росіян вжито слово “орки” як синоніма до словосполучення “російські окупанти”, чи “російські військові”. Утім Комісії з журналістської етики не рекомендує використовувати це слово в журналістських матеріалах інформаційних жанрів, а прямо називати російських воєнних злочинців – російськими воєнними злочинцями, без евфемізмів.
Щодо написання власних назв, пов’язаних із країною-агресором з маленької літери, що також траплялось у добірці новин черкаських онлайн-ЗМІ, то Комісія залишає на розсуд редакцій рішення про написання власних назв типу “Росія/росія” чи “Путін/путін”.
Доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко пояснив цю тенденцію так:
“Насправді, правило таке є: прізвища людей та імена, які вживають зневажливо, пишуть з малої літери. І це правило давнє. Наприклад, гітлери, путіни ми можемо спокійно писати з малої літери, це відповідає вимогам чинного правопису. А щодо назви країни, цього немає в правописі, але за аналогією, зважаючи на ситуацію в країні, я вважаю, можна застосувати це правило і до неї”.
Вживання термінів “рашизм” як скорочену назву “російського фашизму”, активно тлумачать українські та іноземні науковці. Цей термін стає звичним для експертного середовища. Відтак, Комісія не вбачає порушень у використанні слів “рашизм”, “рашисти” стосовно російських окупантів та інших носіїв російсько-фашистської ідеології, що також траплялось у проаналізованій добірці новин. Водночас Комісія застерігає від використання цих термінів для означення всієї етнічної групи росіян.
Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
