Якщо ви думаєте, що українці в пориві єдності і розуміння терпляче і адекватно реагують на відключення світла, то в мене для вас є 2 новини.
Перша. У вас хороша інформаційна бульбашка.
Друге. Це не так.
Звісно, я розумію, що одностайності в 100% людей бути не може в принципі. Ідеальної для цього ситуації просто не існує. Спробуйте, наприклад, відкрити вікно в маршрутці влітку, під час спеки. Але зараз не про те.
Кожен день ми отримуємо купу коментарів на сайт зі скаргами щодо графіків відключення світла. Мабуть, це нормально. Люди звикли до комфорту. І не хочуть прощатися з ним навіть під час війни. Тому ймовірно мають право.
Але найцікавіше – це аргументація. Абсолютна більшість обурена, бо «у сусіда є, а в мене нема». Ось воно віковічне прокляття українців, яке бере початок із преславутої межі на городі.
До чого я?
Давайте не ідеалізувати і не узагальнювати нашу націю. Нам з нею ще жити після війни. Потім буде болісно розчаровуватися.
Джерело: телеграм-канал “Макаренко_пише“
