Мітнг проти відключень світла у Запоріжжі, 19 липня 2024 року. Суспільне Запоріжжя
У 2024-му році влада України зіткнулася з численними комунікаційними викликами. Частково – влада зреагувала ефективно, утім, траплялися й значні провали, які призводили до емоційних реакцій й у так до межі наелектризованого суспільства та глибшого розколу між різними його частинами.
Одноманітний монолог замість діалогу
Єдиний телемарафон, який був створений на самому початку повномасштабного вторгнення, сьогодні суттєво втратив свою популярність. До прикладу, у 2023 році його постійно переглядали тільки 15% глядачів телебачення. Нині ж показники ще менші.
Так, у перший період війни, завдяки монополізації телевізійного простору, справді вдалося уникнути плутанини та суперечностей, які могли б виникнути через множинність джерел новин, утім, наразі цей формат несе більше загроз, ніж переваг.
Окрім того, що в єдиному телемарафоні завжди звучить лише єдина (офіційна) версія будь-чого, що призвело до монотонності й повторюваності, в якийсь момент він загалом став занадто політично ангажованим. Відтак бажання почути альтернативну чи, так би мовити, не «процензуровану» версію новин й підштовхує частину аудиторії до пошуку «альтернативних» джерел інформації.
На жаль, пошук «об’єктивних та неупереджених новин» часто призводить до зворотного ефекту і приводить людей в тенета російської пропаганди чи як мінімум до неперевіреної інформації.
Ставлення до українців, що виїхали під час війни
Хибна комунікація влади з громадянами, які перебувають за кордоном, стає все більшою проблемою. Від гасел про єдність і спільну боротьбу з ворогом до закликів до іноземних урядів припинити фінансування навчання українських студентів пройшло всього 2,5 роки. Тож, наприклад, Литва та деякі інші країни, у відповідь на такі заклики української влади, вже оголосили про скасування безоплатної освіти для українських студентів.
І це подекуди серйозно змінює настрої наших співгромадян за кордоном.
Окрім поділу українців за принципом «ти не знаєш, як тут було, тож не можеш нічого говорити», це призводить і до цілком відчутних економічних наслідків. Так, у 2023-му році українці перерахували на батьківщину близько $11,6 мільярда, тоді як у 2022-му – $13 мільярдів, а у 2021-му – $15 мільярдів. Тенденція до зменшення переказів продовжуватиметься, що додатково вплине на нинішні економічні проблеми країни.
Низка корупційних скандалів і відсутність адекватної реакції на них
Реакція влади на повідомлення про корупцію теж сильно впливають на суспільно-політичні настрої населення. Випадок з Миколою Тищенком, який попався на спробі «кришування» так званих «офісів»; Миколою Задорожнім, звинуваченим у зловживаннях на державних тендерах; «волонтером» на Lamborghini, який регулярно проводив зустрічі із топ-посадовцями, викликала значне обурення серед громадян.
Проте, відсутність адекватної реакції на ці події з боку влади лише посилює недовіру до державних інституцій та їхньої здатності боротися з корупцією. Наприклад, Микола Тищенко, попри резонансний скандал, так і не зазнав серйозних наслідків, Микола Задорожній продовжує працювати у парламенті, а на діяльність «волонтера» на Lamborghini, що став фігурантом незалежного журналістського розслідування, наразі жоден з державних органів так публічно і не відреагував.
Комунікація щодо підвищення тарифів на енергоресурси
Це питання озвучували багато представників влади, і часто дуже по-різному. Наприклад, деякі політики заявляли про радикальне збільшення тарифів аж до 7 грн за кВт-год, тоді як інші одразу ж спростовували цю інформацію. Як результат, люди не розуміли, чого очікувати, особливо на тлі чуток про продаж електроенергії за кордон і неефективне використання західної цільової допомоги.
Це, а також інформація про нерівномірне відключення електроенергії у різних містах України, призвело до гострої реакції суспільства і у деяких містах – навіть до акцій протесту.
Можливе збільшення податків
Перегляд податкової політики на тлі різкого падіння купівельної спроможності громадян лише посилює суспільну напруженість. Так, за даними останнього соціологічного опитування, третині українців, які мають роботу, вистачає грошей лише на їжу. Це підкреслює необхідність більш делікатної комунікації з боку влади. З одного боку, продовження війни потребує великих фінансових витрат, що робить підвищення податків вимушеним кроком. З іншого – це зробить життя значної частини населення ще складнішим, відтак – ця ситуація вимагає від влади уважнішого підходу до комунікації, аби уникнути подальшого зростання соціальної напруги.
Замість висновку
Правда часто складна, неприємна і непопулярна, але чесна і доросла комунікація з суспільством – це значно правильніша стратегія в умовах «гри у довгу» і довгої війни з ворогом, який не рахує ні часу, ні грошей, ні зусиль для інформаційної війни та численних кампаній з дезінформації.
