Останні кілька днів вивчаю фінансування американських локальних ЗМІ. Помітила дві цікаві речі, які відрізняють регіональні (і не лише) медіа США від українських. По-перше, кожен сайт на видному місці вказує, звідки бере гроші. Найчастіше зазначають найкрупніших донорів. Наприклад, тих, хто дає на ЗМІ від 1000 доларів на місяць. Друга відмінність – на сайтах дуже розвинені пожертви. Люди цінують локальні новини і готові за них платити. Це можуть бути 5, 10 чи 100 доларів, але щомісяця. За це ЗМІ надають звіти про свою діяльність, можливість підписки й інші “плюшки”. Серед таких – можливість ознайомитись із планом публікацій редакції до того, як статті з’являться у медіа.
На жаль, в Україні інформаційними виданнями здебільшого володіють олігархи, у регіонах – місцеві “князьки”. Про фінансування низки ЗМІ, навіть тих, що подають збалансовані новини, ми можемо лише здогадуватись. Непрозорість фінансування, на мою думку, одна з причин, чому люди в нашій країні часто скептично ставляться до журналістів і журналістики в цілому. Як наслідок, у нас не розвинена культура жертвувати кошти ЗМІ. Із національних видань не так давно на платні підписки наважилися лише Liga та “Новое время”. На більшості ж сайтів можливість пожертвувати медіа або оформити платну підписку взагалі відсутня.
Чого так? На мою думку, справа в менталітеті. В Україні людям досі незвично платити за щось, що можна знайти безоплатно – хай і в гіршій якості. За кордоном люди звикли платити за контент. За Netflix, iTunes і електронні книжки. А за порушення авторського права там можуть покарати чималим штрафом. На чому зростали ми?) На піратських фільмах, такій самій вінді, безкоштовному скачуванні книжок з інтернета. Для іноземців однаково просто заплатити як за новини, яким довіряєш, так і за легальний фільм у гарній якості.
Але світ змінюється. І ми теж в Україні потроху починаємо платити за Youtube Premium, бо набридає реклама, за Google Play Music, бо це – зручно, і Netflix – бо там найновіші серіали. Погодьтесь, це вже не здається таким алогічним, як раніше. Переконана, що колись ми дійдемо і до такої ж моделі роботи ЗМІ. Бо підтримувати медіа, якому ти довіряєш, це ОК.
Півтора роки тому наша команда створила сайт “18000”. На старті це здавалось неможливим. Бо в нас були принципи, під які складно знайти гроші. Ми хотіли писати те, що вважаємо за доцільне, а не те, що “попросять”. Якщо й публікувати рекламу, зокрема й політичну, то лише з маркуванням. У нас була віра у справу і досвід. Але не було не менш важливої складової – це гроші. У нашу ідею повірили – наприкінці 2018-го завдяки підтримці ІТ Кластера (а це – 15 ІТ компаній Черкас) проект отримав базове фінансування. Цих коштів вистачає на оренду офісу та мінімальні винагороди журналістів. А головне – дозволяє нам щодня готувати та публікувати незалежні новини нашого міста.
Нині ми поставили перед собою амбітну мету – об’єднати навколо проекту велику спільноту благодійників. Людей, які так само, як і наша команда, цінують правду, не терплять корупції та розуміють важливість неупередженої журналістики в Черкасах. Для цього на сайті 18000.com.ua ми створили кнопку “Підтримати проект”. Якщо ви читаєте наші новини і довіряєте їм – станьте частиною нашої команди, оформіть щомісячний donate! Кожен ваш невеликий внесок – наша можливість запустити нові проекти, купити техніку для відеоконтенту та опанувати ті формати, де нас ще немає.
Підтримати проект можна ТУТ. Ми, як завжди, не підкачаємо 😉
