Черкаські онлайн-ЗМІ представлені в основних популярних соцмережах. Найчастіше та найактивніше місцеві онлайн-медіа використовують Фейсбук та Телеграм, де і мають найбільшу аудиторію. Переважно там оперативно публікують посилання на деякі новини у стрічці сайту. Лише зрідка онлайн-ЗМІ використовують соцмережі для безпосередньої комунікації з читачами в коментарях, однак, варто зазначити, що і з боку читачів рідко є запит на це. Насамперед соцмережі використовують для залучення аудиторії на сайти, промоції, чи поширення матеріалів зі стрічки, та для сповіщення про ті чи інші публікації. Окрім того, ЗМІ використовують соцмережі для промоції своїх зборів на допомогу військовим. Такі результати жовтневого огляду черкаських онлайн-ЗМІ Інститутом масової інформації. Аналізувалися соцмережі видань 18000, Прочерк, Змі.сk.ua, Вичерпно та Провсе.
18000
скріншот зі сторінки видання 18000 у ТіkТоk
18000 має свої сторінки заледве не у всіх популярних нині соцмережах та месенджерах: у Фейсбуці, Інстаґрамі, Телеграмі, Ютубі, ТіkТоk та навіть у Вайбері.
На сторінку у Фейсбуці підписані понад 47 тисяч користувачів. Там із короткими анотаціями публікують посилання на матеріали, які з’являються в стрічці упродовж доби. Найрезонансніші з них мають по кілька десятків, набагато рідше – сотень, реакцій, коментарів та поширень. Однак здебільшого взаємодій до десятка.
Крім того, журналісти публікують рілси (короткі відео) та сторіз із прев’ю до деяких своїх матеріалів, а також транслюють на сторінці прямі ефіри з гостями студії, які, судячи з кількості взаємодій, користуються попитом у користувачів.
Чимале залучення Фейсбук-аудиторії можна спостерігати тоді, коли журналісти 18000 публікують свої матеріали з авторськими прев’ю у новинних та інших тематичних спільнотах і сторінках.
На телеграм-канал 18000 підписані понад дванадцять тисяч користувачів. Тут журналісти публікують короткі адаптовані повідомлення з ілюстраціями, які нерідко містять гіперпосилання на матеріал у стрічці, а також інформують про повітряну тривогу. Середня кількість переглядів публікації перевищує чотири тисячі, реакцій – до сотні, коментарів – до десятка.
У спільноті месенджера Вайбер видання має понад 6 тисяч учасників. Там діляться посиланнями на більшість матеріалів, що з’явились упродовж дня, а також повідомляють про повітряну тривогу та її відбій. Залученість аудиторії можна оцінити хіба за кількістю реакцій на публікації – їх, в середньому, по 25.
Сторінку в Інстаґрамі читають майже п’ять тисяч користувачів. Тут видання у вигляді властивих цій мережі коротких фото-, чи відеоісторій, нерідко з текстівками на них, подає та промотує деякі свої матеріали. Такі публікації зазвичай збирають більше сотні реакцій. До прикладу, в жовтні таких публікацій з’явилось більше трьох десятків.
На Ютуб-канал 18000 підписані 3280 користувачів. Загальна кількість переглядів від дня заснування каналу 8 січня 2019-го року – більше дев’ятиста тисяч. Тут журналісти публікують інтерв’ю та розслідування у відеоформаті. Відео виходять нечасто, однак матеріали, зазвичай, доволі ґрунтовні та найчастіше набирають до кількох десятків тисяч переглядів, тисячі уподобань та сотні коментарів.
ЗМІ також має сторінку в ТіkТоk. Тут, характерними для цієї соцмережі короткими відеороликами, журналісти публікують фрагменти своїх відеоматеріалів, промотуючи їх перегляд на безпосередньо сайті. Часом з’являється і жартівливий, сатиричний контент. Ролики набирають від кількох десятків до кількох десятків тисяч переглядів.
Майже чотири сотні читачів має сторінка видання у відносно новій соцмережі Threads. Проте в стрічці профілю лише кілька публікацій і всі вони зроблені більше 16 тижнів тому. Судячи з цього, а також із кількості реакцій та взаємодій, суттєвого охоплення сторінка не має.
Журналістка 18000 Анастасія Небога розповідає, що на початку цього року в їхній команді з’явилась сммниця. До цього за кількома членами команди була закріплена одна соцмережа, куди вони поширювали та адаптували новини.
“Загалом ми використовуємо соцмережі для переливання трафіку на сайт та підвищення впізнаваності “18000” і його журналістів. Оскільки у Фейсбуці ми ще від початку створення сайту, саме з нього отримуємо найбільший трафік на сайт. Його можливості використовуємо і для того аби розширити аудиторію. Значну увагу приділяємо й Телеграму, оскільки саме туди намагаємось поширювати новини якомога оперативніше. За допомогою Інстаграму підвищуємо впізнаваність команди. публікуємо добірки з рекомендаціями від команди, тематичні добірки з командою, опитування, тощо. Також займаємось додатковою дистрибуцією наших авторських матеріалів, які “перепаковуємо” в галереї чи відео. Тут за головну мету не ставимо трафік на сайт, оскільки перепаковані матеріали здебільшого функціонують як окрема одиниця. Ютуб використовуємо як платформу, куди публікуємо розслідування та довгі формати відео. Цим займається наш відділ відеопродакшину. Ну а ТіkТоk поки що наша найменш розвинена соцмережа”,– говорить Анастасія.
Змі.ck.ua
скріншот зі сторінки видання Змі.ck.ua у Ютубі
Видання є у Фейсбуці, Твіттері, Ютубі, Телеграмі та Інстаґрамі. Канал в Ютубі з понад чотирма тисячами підписників та сумою переглядів 251 відео в понад 1,3 млн фактично не наповнюється: за останні півроку там з’явилось три відео та кілька шортсів. Профіль у Твіттері востаннє був оновлений ще в 2016-му році.
Сторінка в Інстаґрам із понад двома з половиною тисячами читачів наповнюється нечасто – шість публікацій за останній. При тому дві з них стосуються зборів коштів на допомогу військовим.
Фейсбук з 20 тисячами підписаних користувачів наповнюється посиланнями новини зі стрічки. Однак журналісти публікують тут не всі новини з сайту. Залучення, судячи з кількості реакцій, коментарів та поширень не надто активне. Їх під публікаціями рідко більші за 10.
Телеграм-канал видання із понад 6,5 тисячами підписників наповнюється за тим же алгоритмом, що і Фейсбук-сторінка. Тут публікації, в середньому, набирають по дві з половиною тисячі переглядів та по кілька десятків реакцій.
Смм у виданні займається головний редактор Сергій Стасько. “Це потребує додаткових ресурсів, яких наразі немає, – говорить він. – Фейсбук і Телеграм на мені. Інстаграм – на ще одній працівниці редакції. Окремої смм-стратегії не маємо, орієнтуємося за фактором інтересу аудиторії до тих чи інших новин. Єдине, де підходимо стратегічно до СММ – це під час зборів коштів для ЗСУ. За останній час нам вдалося допомогти залучити для військових більше мільйона гривень”.
Провсе
скріншот зі сторінки видання Провсе в Інстаґрамі
Видання має профілі у Фейсбуці, Інстаґрамі, Телеграмі, Ютубі та Твіттері. Проте остання публікація в Твіттері датується 18 травня цього року. В Ютубі із 4,5 тисячами підписників та сумарною кількістю переглядів 458-ми відео в майже півтора мільйони, за останній місяць журналісти опублікували лише три відеоілюстрації до новин. Останню публікацію на сторінці в Інстаграмі зробили три місяці тому.
На Телеграм-канал видання підписані понад 11 тисяч читачів. Тут журналісти публікують короткі повідомлення з ілюстраціями та гіперпосиланнями на сайт. Середнє охоплення – понад чотири тисячі переглядів. Реакцій по кілька десятків. Також існує Телеграм-чат видання з майже чотирма сотнями учасників, де самі користувачі спілкуються, обговорюють, а часом і повідомляють новини.
Фейсбук-сторінка із майже дев’ятьма тисячами читачів наповнюється посиланнями на новиниу стрічці сайту. Щодо взаємодій, то мало які посилання відзначаються хоча б десятком реакцій, поширень або коментарів.
Вичерпно
скріншот зі сторінки видання Вичерпно в Інстаґрамі
Вичерпно є у Фейсбуці, Інстаґрамі, Телеграмі та на Ютубі. Найбільшу аудиторію – понад 17 тисяч читачів – має на Фейсбуці. Там публікують окремі посилання на новини та відеоматеріали. Більшість постів мають до десятка коментарів, реакцій та поширень. Телеграм-канал на майже дві з половиною тисячі читачів наповнюють анотаціями деяких новин із гіперпосиланнями на них. Середнє охоплення більшості публікацій – 120 переглядів.
Журналісти також активно і якісно використовують Інстаґрам із майже 2,5 тисячами читачів, адаптуючи свої візуальні матеріали, або ж оформлюючи візуально тексти. Також на сторінці публікують відеоопитування і проводять розіграші. З 1 по 28 жовтня там з’явилось 28 постів.
В Ютубі із менш ніж тисячею підписників журналісти публікують опитування, відеорепортажі та повноформатні інтерв’ю. У жовтні там з’явилось понад два десятки роликів. Більшість із них мають до двох сотень переглядів, проте окремі переглядають по декілька тисяч глядачів.
Також існує профіль Вичерпно і у відносно новій соцмережі Threads, проте в його стрічці лиш кілька публікацій. Остання з них з’явилась там більше трьох місяців тому.
Прочерк
Прочерк має сторінки в Твіттері, Ютубі, Телеграмі, ТіkТоk та Інстаґрамі. Найбільше читачів, майже 4 тисячі, має сторінка у Фейсбуці. Тут журналісти поширюють посилання на новини зі стрічки. Однак більшість публікацій не мають взаємодій у вигляді реакцій, коментарів чи поширень. На каналі в Телеграмі, який читають майже тисяча підписників, так само публікують посилання на новини з анотаціями та інші короткі новинні повідомлення, охоплення яких здебільшого не перевищує двох сотень переглядів. На сторінці Прочерка у Твіттері посилання на новини з’являються кілька разів на тиждень і набирають до 30 переглядів.
У ТіkТоk із 55 підписниками журналісти завантажують адаптований до цієї соцмережі контент – короткі новинні та художні відеоролики із текстовим оформленням, котрі набирають від кількох десятків до кількох сотень переглядів, проте безпосередньо не прив’язані до новин на сайті. За схожим алгоритмом журналісти ведуть і Інстаґрам з 72 читачами, хоч контент тут все ж відрізняється і містить в текстовій частині неактивні посилання на новини.
Ютуб-сторінка сайту – профіль головного редактора із майже двома тисячами підписників, де розміщені переважно відеоілюстрації до новин, фрагменти репортажів та пресконференцій, які мають від кількох десятків до декількох тисяч переглядів. У жовтні на каналі з’явилось майже два десятки відео.
На Прочерку СММ займаються усією командою, розповідає головний редактор Назарій Вівчарик.
“Тільки почали організовану роботу в цьому напрямку, – говорить він. – Ще потребуємо знань. Думаємо над стратегією. Намагаємося адаптовувати контент до різних соцмереж та плануємо активніше розвивати ті соцмережі, де акцент робиться на відео”.
Захар Колісніченко, регіональний представник ІМІ в Черкаській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
