Маніпулювання, крадіжки новин та фейки – короткий перелік речей, які з легкістю можна знайти у черкаських новинних телеграм-каналах. Рідше – побачити посилання на першоджерело і майже неможливо – спростування неправдивої інформації, яку телеграм-канали часто поширюють на своїх майданчиках.
31 березня 2023 року вступив у дію новий закон “Про медіа”. Він відкрив можливість зареєструватися як медіа не лише для онлайн ЗМІ, а й для телеграм-каналів. Проте за даними регіональної представниці Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Надії Горбаченко, за півтора року дії закону на Черкащині як медіа зареєструвався лише один телеграм-канал. Решта – продовжують працювати “в тіні”, без жодного законодавчого регулювання.
Часто такі телеграм-канали “живляться” за рахунок медіа, публікуючи їхній контент без будь-якого посилання. Показовою тут є ситуація із Ігорем Лаченковим місячної давнини. Тоді видання “Бабель” звинуватило відомого блогера у крадіжці ексклюзивної новини. У коментарі журналісту “Детектору медіа” Лаченков заявив, що не вважає себе ЗМІ, тож не має залишати посилань: “Тг-канали, нагадаю, не зобов’язанні взагалі щось вказувати”.
Не виключенням є і Черкащина: тут телеграм-канали так само не гребують крадіжками новин у медіа. Про ставлення медійників до цього, а також чи можуть ЗМІ захистити себе від плагіату – у матеріалі далі.
Скріншот з ефіру як засіб недоброчесної реклами: досвід “18000”
Авторські новини сайту “18000” місцеві пабліки з кількома десятками, а часом і сотнею тисяч аудиторії беруть ледь не щодня, розповідає сммниця видання Анастасія Небога.
“Найчастіше – це замітки про злочини та зрадників, які пишемо із судового реєстру. А також – замітки з коментарями, які беремо у чиновників чи політиків, та матеріали, які виписуємо з інтерв’ю”, – каже Настя.
Окрім текстових матеріалів, часто пабліки крадуть і відеоконтент, який створює медіа. Зокрема, відеоопитування, нарізки з інтерв’ю та прямих ефірів.
“Деякі фрагменти інтерв’ю з військовими сумнівні телеграм-канали навіть беруть для реклами своїх пабліків чи використовують для реклами пабліків адвокатів. Звісно, ні про які дозволи у редакції використовувати ці фрагменти не йдеться. Хоч на кадрах і є журналістка нашого видання”, – додає сммниця.
Журналістка, обличчя якої також використали для реклами, намагалася оскаржити це телеграму. Проте результату не було: дописи телеграм не видалив.
Скріншоти з відеоінтерв’ю “18000”, яке використали телеграм-канали для маніпулятивної реклами
Настя констатує: посилання на її медіа в телеграм-каналах – рідкість.
“Зазвичай, бачачи новини без покликань на наше медіа, ми пишемо в коментарі пабліку або ж в особисті адмінам, якщо такі дані для звернення вказані в каналі. У 90% випадків реакція на це – мовчання. Втім, згодом внизу посту може з’явитися непримітне “(18000)”, – скаржиться Анастасія Небога. – Водночас правових важелів, які можна було б задіяти для обемеження таких “крадіжок”, наразі немає. Що фактично не забороняє паблікам брати наші новини, часом подаючи їх із перебільшенням чи у форматі, який є неприпустимим для медіа, та нарощувати свою аудиторію”.
Часом пабліки крадуть новини не просто без посилань, а і без мінімального рерайту
“Біда – інакше не назвеш”: як бореться із плагіатом сайт “Про все”
Постійно стикається із плагіатом і черкаське медіа “Про все”. Головна редакторка сайту Алла Мороз називає таку поведінку пабліків “бідою”.
“У фейсбуці таким паблікам як “Типові Черкаси” писала свої претензії у месенджер – кілька разів вони додавали у новини посилання на нас або ж просто писали внизу назву медіа. А іноді – ігнор без жодної реакції. У телеграм-каналах – також уявлення не мають про дотримання авторських і етичних прав. Деякі пабліки, наприклад, “Черкаси інфо” – копіюють собі новину з нашого телеграм-каналу прям хвилина у хвилину, без лінку, що веде на сайт чи підпису, звідки цю новину взято”, – каже Алла.
Окрім того, що такі пабліки часто не ставлять посилань, вони ще й видаляють фразу на зразок “…повідомив у коментарі “Про все”, яку редакція навмисно пише, щоб показати, що новина авторська.
“Іноді нахабність цих анонімних каналів йде вище – вони обрізать наші марковані фотографії і тулять туди свої вотемарки. Коли є час і натхнення – пишу таким каналам у коментарях, щоб мали совість, не крали новин, не видавали їх за свої, а ставили посилання/підпис. Реакції нуль. Тому я майже не дивуюсь цьому. Обурює тільки, що твоя новина (а також новини колег, бо ж видно, що десь ти це вже бачив) допомагає таким паблікам збільшувати підписників, заробляти кошти на рекламі, не докладаючи зусиль, тільки крадучи. Болюча і неприємна це тема”, – резюмує головна редакторка “Про все”.
Черкаські пабліки крадуть у новинарів не лише тексти, а й візуальний контент
Як медіа може захистити свій контент?
Захистити медіа свій контент від його неправомірного використання телеграм-каналами складно, хоч і можливо. За словами юриста ІМІ Романа Головенка, наразі інформація про судові позови журналістів проти телеграм-каналів щодо порушення останніми авторського права відсутня. Ймовірно, через проблему ідентифікації відповідача, що технічно блокує початок судового провадження.
Загалом же, додає пан Роман, якщо йдеться про контент, який охороняється авторським правом, то є два шляхи притягнення до відповідальності – цивільно-правовий (подання позову до суду особою, що володіє авторськими правами на контент) й адміністративна відповідальність (штраф за ст. 51-2 Кодексу про адмінправопорушення).
“Якщо б редакція сама подавала позов, то залежить, про який контент ідеться. Якщо адміністративна відповідальність, то штраф становить від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією обладнання (тобто теоретично можуть забрати комп’ютер чи телефон адміністратора відповідної сторінки)”, – каже юрист.
Детальніше про механізми захисту авторського права на журналістські матеріали читайте у статті ІМІ “Telegram і плагіат: чи можуть медіа захистити свої новини від крадіжки”.
Єлєна Щепак, регіональна представниця ІМІ в Черкаській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
