Привіт! З трепетом (і вдячністю до редакції 18000) починаю серію блогів про Черкаси в міжнародному контексті, а саме в освіті. Мені пощастило чимало подорожувати світом, але рідне місто все одно люблю найбільше і завжди сюди повертаюсь.
Кілька тижнів тому я взяв участь у конференції “UN Global Compact 20th Anniversary Leaders Summit”, що мала відбутися в Нью-Йорку, але такі вже коронасправи. Організатори перенесли все в онлайн і вже в перші 15 хвилин 5 тисяч осіб із 193 країн долучилися до події. У блозі я підсумую слова Тетяни Сахарук, Голови правління організації “Глобальний договір ООН в Україні”. Також я поясню на пальцях, що таке 17 цілей сталого розвитку (ЦСР), і розкажу, чому Черкаси мають бути в темі.
Нам усім хана
Якщо нічого не робити, то зі своїм споживацьким рівнем людина повністю вичерпає природні ресурси, зруйнує екосистеми, підігріє Землю та забруднить повітря до критичного рівня. Є й “приземленіші” проблеми. Військові конфлікти, як то окупація на Донбасі чи війна в Судані, провокують хвилі міграції людей, з якими не можуть справитись міста та країни, що їх приймають. Годі вже говорити про економічне відновлення покинутих і зруйнованих територій.
Подібні проблеми підкреслюють важливу тезу системного мислення: система настільки швидка (або справна), наскільки швидкою є її найповільніша ланка. Ось чому Україна, включно з кожною країною-членом ООН, приєдналася до глобального руху за сталий розвиток. Найрозумніші люди з усього світу склали перелік із 17 пріоритетних Цілей сталого розвитку (ЦСР), які у комплексі мають вирішити проблеми сьогодення.
Розвинуті країни розуміють: без допомоги слабшим державам проблеми будуть у всіх. Без співпраці над стратегічними завданнями досягнення умовної Данії чи Нової Зеландії не мають сенсу. До речі, 17 Цілей – це аж 169 конкретних завдань із власними показниками успішності – індикаторами.
Отож, протягом 2016-го року в Україні провели 4 національних та 10 регіональних консультацій і 32 круглі столи, створили 17 робочих підгруп (одна на кожну Ціль). Потім задекларували національні ЦСР, які “слугуватимуть основою для інтеграції зусиль, спрямованих на забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості та раціонального природокористування”.
Чи є якийсь прогрес?
Ото все чудово, скажете ви, але як це працює в Україні і чи працює взагалі? Варто відзначити, що ЦСР є продовженням Цілей тисячоліття, які були дороговказом для членів ООН між 2000 і 2015 роками. Загалом суспільство скоротило кількість людей за межею бідності та зменшило дитячу смертність. Базова освіта для дітей та дорослих поширилася в недоступні чи бідні регіони, а робота Rotary Foundation та Фонду Білла і Мелінди Ґейтс у сфері вакцинації наблизила нас до перемоги над поліомієлітом.
Але ще чимало треба зробити. Це десятиліття є поворотним і велику надію покладають на дієвих лідерів у бізнесі й місцевих адміністраціях. 20 років тому було створено Глобальний договір ООН, який мав на меті об’єднати й підтримати світову ділову спільноту довкола цілей та цінностей ООН. Сьогодні Глобальний договір нараховує 10 000 компаній та 3000 некомерційних організацій із понад 160 країн. На конференції, присвяченій 20-ій річниці організації, впливові лідери підкреслили прогрес у цьому напрямку. Наприклад, ось цитата CEO Verizon Communications Ганса Вестберга:
“ЦСР повинні стати частиною ДНК компанії… ЦСР мають направляти бізнес при прийнятті рішень… І ці рішення повинні бути, в першу чергу, стійкими, а не лише фінансово успішними. Тільки так ми можемо створити світ, де всі живуть в гармонії”.
Окрім стрімів із поважними лідерами держав, були ще й панельні дискусії, в тому числі з українськими делегатами. А ще нетворкінг: у довільному порядку вас поєднують з іншим учасником конференції і у вас є 2 хвилини, щоб зацікавити співбесідника й обмінятися контактами.
Репрезентативність українських експертів
Однозначно, всі були в темі ЦСР. Але порушувались також такі теми, як “профіль стійкого лідера”. Згідно з дослідженням Russell Reynolds Associates, “45% лідерів народилися з вірою [у сталий розвиток], 43% – переконали й 12% – пробудилися”. Ці дані свідчать про те, що лідером зі сталого розвитку не обов’язково народитися, ним можна стати.
До чого тут Черкаси?
Наївно думати, що нас омине біда. Ви можете послухати Сергія Шмиголя про стан повітря у Черкасах та країні. Ви, напевно, звертали увагу на колір та запах Дніпра вже всередині червня. Вас турбує кількість сміття, яку можна побачити в наших лісах. А ще ці дивні сухі зими, рекордні повені, нові віруси…
Від природних катаклізмів перейдімо до економіки: нам розказують про залучення інвестицій у Черкаси та нові інфраструктурні проєкти. В нас очікують міжнародні делегації так, ніби тут медом помазано (ну добре, принаймні в Чигирині). Та реальність у тому, що цивілізований світ уже давно говорить мовою ЦСР.
І тепер, коли Черкаська ОДА презентуватиме бренд Черкащини, то може сміло казати про завдання ЦСР 8.9: промоцію сталого туризму. Адже це те, що професійна команда Відділу регіонального розвитку має на увазі: популяризація локальної культури й товарів, а також розвиток сталого туризму, який створює нові робочі місця. Замість того, щоб пояснювати декількома реченнями, можна сказати закордонному гостю-інвестору: SDG target 8.9.
Сайтів про Цілі багато. Мені найбільше подобається візуалізація Global Goals
В самому місті – це ряд проблем, які пов’язані з безпекою: на дорогах, в неосвітлених кварталах. Або інклюзією: як часто при будівництві в нас консультуються з людьми з вадами слуху, зору, на візках? Або рівним представництвом у міськраді: жінкам є що сказати про теми, які оминаються, свідомо чи несвідомо.
Мер міста, який зацікавлений у підвищенні добробуту містян, має винести цілий ряд проблем у площину ЦСР, щоб перетворити їх у задачі. Тоді не потрібно нічого вигадувати, адже майже під кожне завдання десь у світі вже є рішення. До того, ж спеціалісти сидять в 300 метрах від нашої мерії: кабінет 535, п’ятий поверх ОДА, офіс ПРООН у Черкаській області.
Про мене:
Денис Андрущенко: менеджер безкоштовних ІТ курсів GeekHub, співзасновник Фонду стипендій для громадських лідерів Leaders Fund, член Ротарі Клубу “Черкаси Центр” та екосистеми позитивного соціального впливу ImpactUA.
