Після чергового масованого ракетного обстрілу України та мого посту у соцмережах на цю тему, мені написала знайома, яка працює в Уряді Чорногорії. Писала, що співчуває і що думала, що у нас вже все потроху затихає і більшою мірою все добре, а Україна не тільки відбиває свої землі, але й захоплює сусідні.
На моє здивування – вона надіслала скріни з місцевих ЗМІ.
Українці проникли вглиб російської території в Курській області. Російське вторгнення було провальною операцією з самого початку. Сотні тисяч загиблих солдатів, зруйнована економіка, ізоляція, соціальна криза. З іншого боку, Україні вдається не лише захищатися, але й завдавати болючих ударів своїм ворогам.
Позитивна комунікація та її вплив на міжнародну підтримку України
З початком повномасштабної агресії Україна розпочала потужну комунікаційну кампанію, щоб консолідувати міжнародну та внутрішню підтримку демонструючи свою стійкість перед ворогом. Ну і звісно, щоб підтримати самих українців.
Звитяжні повідомлення, акцент на мужності українського народу і досягненнях українців стали частиною комунікаційної стратегії уряду, а гасло «Be Brave Like Ukraine» – одним із найяскравіших меседжів, який надихав та надихає світ на підтримку України. Утім сьогодні, через майже три роки повномасштабної війни, існує ризик, що надмірний акцент на успіхах може призвести до того, що, як це не парадоксально, міжнародна спільнота почне знижувати свою підтримку. І це накладеться на втому, яка вже і так почала яскраво проявлятися.
Відео. Українці зайшли вглиб росії: записана капітуляція. Російські солдати говорять про втрату чотирьох-семи сіл.
Позитив як необхідний інструмент
Спілкування з аудиторією, коли акцент робиться на перемогах та успіхах справді показує силу народу, його здатність протидіяти агресії та мобілізувати власні ресурси. І Україна дійсно майже три роки успішно використовувала різноманітні інструменти, щоб протистояти російській дезінформації та отримувати міжнародну підтримку. Однак паралельно з цим часом формувалося хибне враження, що ми й самі непогано можемо з усім впоратися.
Як українцям вдалося зайти до росії та відкрити новий фронт
КИЇВ – українська армія відновила контроль над деякими селами та взяла в полон сотні російських військових.
Важливо, що для багатьох держав підтримка, яку вони надають Україні, а надто у формі військової та фінансової допомоги, є серйозним економічним навантаженням (наприклад, допомога Данії оцінюється у 2% її власного ВВП). Тож хибне враження, що Україна вже от-от переможе (і навіть закладати цю ідею у формування нашого державного бюджету на рік), може призвести до зменшення мотивації партнерів збільшувати чи продовжувати підтримку.
росія та Україна: українці продовжили наступ в Курської області стверджують, що взяли в полон близько 600 російських військових
Ключові сигнали у міжнародній комунікації
Для збереження довгострокової підтримки необхідно балансувати між демонстрацією прогресу та висвітленням реальних загроз і викликів, з якими країна стикається. Балансувати між силою та нагадуванням світу про найбільшу гуманітарної кризи з часів Другої світової в самому центрі Європі.
Нагадувати про нашу екзистенційну боротьбу за існування та ризики для регіональної стабільності та всіх європейських країн загалом.
Тому що росія лишатиметься сильною ще довго, а вибори у західних демократіях, де до влади приходять ультраправі показують наскільки це може бути шкідливо України. Попереду й вибори у Сполучених Штатах, результат яких може для нас багато що змінити.
Тому позитив – це звісно добре, але головне самим не дуже повірити у швидке закінчення війни, бо західні партнери вже вірити починають.
Українці стверджують: Ми зайшли до росії ми контролюємо 100 населених пунктів (ВІДЕО). Український генерал Олександр Сирський заявив, що український наступ на Курську область триває.
