Уже більше місяця Україна веде активну боротьбу проти поширення вірусу COVID-19. Протягом чотирьох тижнів в усіх населених пунктах зачинені розважальні та торгові центри, заклади харчування, салони, не працює громадський транспорт. Уже місяць як країна припинила регулярні авіасполучення та наземні пасажирські перевезення — автобусні та залізничні. Більше 30 днів українці ведуть новий для себе «стиль життя» — карантин.
Я нещодавно згадував про «правило 21 дня», згідно з яким для формування нової звички необхідно витратити 21 день. Мені здається, правило працює. Як би страшно це не звучало, але майже для всіх уже стало звичкою одягати маску при виході з дому, обробляти руки антисептиком, тримати дистанцію у чергах, проводити робочі наради та зустрічатися з друзями онлайн. Є ще одна звичка, яка, щоправда, з’явилася в нас — українців — дуже давно і навіть стала частиною генетичного коду. Це звичка допомагати один одному та об’єднуватися у складні часи. Я переконався в цьому, коли побачив волонтерів, які допомагають забезпечувати пенсіонерів ліками та продуктами; водіїв, які безкоштовно підвозять медиків на роботу; комунальні служби, фармацевтичні компанії, правоохоронні органи, продовольчі магазини, працівники яких, ризикуючи здоров’ям, забезпечують функціонування країни; познайомився з українським бізнесом, який допомагає закуповувати медичне обладнання та засоби індивідуального захисту для лікарень; побачив медиків, які самовіддано боряться за життя кожного українця.
Як депутат-мажоритарник окрему увагу я приділяю своєму 197 округу на Черкащині. Разом із командою ми тримаємо постійний зв’язок з районними та сільськими радами, медичними закладами, з регіональним бізнесом, читаємо звернення жителів та намагаємося ефективно реагувати на всі запити, скарги та пропозиції. Так, народні депутати, як і вся країна, офіційно перебувають на карантині. Проте я вважаю, що члени Верховної Ради не можуть собі дозволити залишатися вдома у такі надскладні для країни часи. Враховуючи ту кількість роботи і прохань про допомогу, які ми отримуємо зараз, депутати повинні працювати: так, як працюють і ризикують медики, працівники комунальних служб, правоохоронних органів та багато інших. Кожного тижня, дотримуючись правил індивідуального захисту (маска, рукавички, санітайзер, дистанція), я відвідую міста та села в своєму окрузі. Бо люди потребують нашої допомоги.
Кілька слів про те, як пройшов перший місяць боротьби із COVID-19 поза столицею, на 197 окрузі Черкащини.
Ціль перша — захистити
Ми розуміємо, що першочергова наша задача — вирішити проблему захищеності лікарів та місцевих жителів. Представники територіальних центрів неодноразово зверталися до мене з проханням допомогти закупити захисні маски, які всередині березня у віддалених селах та містах знайти було практично неможливо. Рішення знайшли спільними зусиллями. Уже на наступний день разом із благодійним фондом «РАЗОМ» під керівництвом мецената Людмили Русаліної ми закупили 13 000 квадратних метрів спеціальної тканини для пошиття тришарових захисних масок. Станом на сьогодні силами волонтерів вдалося виготовити більше 10 000 саморобних масок у Каневі, Золотоноші, Черкасах та районах.
Громадські організації та територіальні центри, які допомагають із розповсюдженням захисних засобів, роздають маски у першу чергу пенсіонерам, працівникам первинної ланки медицини, ЖКГ, поліції, пожежним частинам та соціальним працівникам. Я вдячний нашим чудовим волонтерам, які шиють маски, — це представники освітньої галузі, центрів соціальної допомоги у містах, працівники ательє «ЛІК» у Каневі, міських рад, а також будинків дитячої та юнацької творчості. На прохання медичних закладів волонтери також організували пошиття захисних халатів для первинної ланки медицини.
Поза тим лікарні округу мали гостру потребу у великій кількості дезінфекторів. За кілька днів разом із компанією UKRAVIТ ми організували більше 2 тонн антисептиків, які безкоштовно роздали медичним закладам Золотоніського, Черкаського та Канівського районів. Для нас неважливо — це центральна лікарня міста, району чи, наприклад, сільський фельдшерський пункт. Усі мають бути захищені. Крапка. Тому ми завезли партії засобів для дезінфекції у кожну сільську амбулаторію і постійно тримаємо зв’язок з сільськими радами.
Ціль друга — об’єднати
Для протистояння хворобі потрібно об’єднувати зусилля. У регіонах гуртування — чи не єдиний варіант досягти результату, бо, як кажуть, сам у полі — не воїн. З одного боку є запити лікарень та державних закладів, є прохання громадян, є потреби груп підвищеного ризику. З іншого боку є бажання бізнесу допомогти і є волонтери, які готові долучатися. В умовах страху та невизначеності — усе перелічене вище потребує координації та пріоритезації, інакше формула «запит — допомога» не спрацьовує. Для цього у березні ми організували роботу координаційного штабу на 197-му окрузі. Штаб мобілізує зусилля для боротьби з вірусом на рівні регіону та робить допомогу а) вчасною, б) дієвою, в) організованою.
Як приклад: до нас звернулися представники благодійного фонду «МХП — Громаді» з проханням допомогти з придбанням апарата ШВЛ. Фонд за власні кошти хотів купити для потреб Канівського району якісне медичне обладнання, але знайти його було дуже складно. В умовах пандемії цілі країни, медзаклади і навіть фізичні особи ведуть «полювання» на апарати та готові купувати їх утридорога. І я радий, що нам вдалося допомогти МХП відшукати та придбати якісний апарат ШВЛ за ринковою ціною.
Усього за перший місяць роботи спільно з благодійними фондами «МХП — Громаді» та «РАЗОМ», за підтримки представників бізнесу – компаній UKRAVIТ та «Автострада» для потреб медзакладів області ми передали більше 17 000 засобів індивідуального захисту (респіратори, халати, костюми, фартухи, маски, окуляри), 2180 літрів антисептиків та 150 експрес-тестів.
Ціль третя — заспокоїти та проінформувати
Не менш важливим напрямом роботи нашого штабу є інформування. Не забуваймо, що паніка та розгубленість в умовах надзвичайної ситуації супроводжують людей постійно. Із різних джерел на нас сипляться сотні статей про вірус (на жаль, не завжди правдивих), про правила захисту, про карантин, з’являються нові обмеження, показують страшну статистику, усі навколо стають «експертами» і дають поради. Починається масова істерія, яка, будьмо відвертими, загрожує психічному здоров’ю людей. І якщо ми залишимо людей у селах та містечках сам-на-сам із цим інформаційним шумом, ситуація стане некерованою. Тому для нас дуже важливо заспокоїти людей у регіонах, надати достовірну, а головне зрозумілу інформацію.
Тож я ще раз нагадаю контакти координаційного штабу 197 округу на Черкащині для цілодобового зв’язку:
+380 96 149 9472 (Канів, Черкаси)
+380 63 766 0717 (Золотоноша) — телефони штабу, за якими просимо звертатися медичних працівників та керівництво лікарень округу;
+380 67 248 5060 — телефон для представників бізнесу, які мають ресурси і бажання допомогти;
+380 93 091 9154 — телефон для волонтерів;
+380 97 596 02 45 — телефон для загальних звернень громадян.
Ціль фінальна — перемогти
Крім як перемогти, іншого вибору в нас немає. Китай продемонстрував приклад того, як зваженість, відповідальність, дотримання правил та наполегливість дає переможний результат. І тут кожен має докласти зусиль: хтось — лікуючи хворих, хтось — забезпечуючи фінансування для боротьби, хтось — дезінфікуючи вулиці, хтось — продаючи продукти та медикаменти, а хтось — сидячи вдома з чистими руками. І, повірте, кожна участь є вирішальною.
Уже за кілька днів — 19 квітня — православні віруючі відзначають найважливіше християнське свято — Світле Христове Воскресіння. Хочу привітати всіх черкащан із Пасхою. Бажаю всім здоров’я, миру, добробуту та Божої благодаті. Нехай Великдень наповнить ваші домівки світлом, теплом та вірою лише у найкраще. Бережіть себе та свої родини. Сил та наснаги вам, дорогі черкащани. Христос Воскрес!
Олександр Скічко,
депутат Верховної Ради України від 197 округу
