Лише третина у черкаських медіа – героїні. З експертами ситуація ще гірше: 27% жінок проти 73% чоловіків. У новинах медіа фактично ен використовують сексизм і стереотипи щодо жінок і чоловіків: тільки одна публікація транслювала стереотипні уявлення про жінку. Такими є результати моніторингу, проведеного Інститутом масової інформації в лютому 2024 року.
Ми проаналізували по 50 новин підряд у п’яти найбільш популярних медіа регіону: Прочерк, Zmi.ck.ua, Вичерпно, Про все та 18000. Наша ціль – дослідити, чи дотримуються регіональні медіа гендерного балансу, чи наявні там сексизм, стереотипи про чоловіків та жінок, а також які тематики частіше коментують експерти, а які – експертки.
Задля уникнення конфлікту інтересів видання “18000” моніторила представниця ІМІ з іншої області.
Війна та політика: жінок, нарешті, помітили
Під час минулорічного моніторингу у новинах про війну та про політику ми фіксували 100% героїв-чоловіків. Цьогоріч з’явилися жінки, хоч і небагато: 12% у темі війни й 22% – у темі політики.
Зокрема, тут варто звернути увагу на розповідь про військову медикиню зі Сміли. Її історія розлетілася по всіх місцевих медіа. Першочергово розповідь про медикиню опублікував на своїй сторінці у фейсбуці Черкаський територіальний центр комплектування. Місцеві ЗМІ натомість передрукували її з мінімальними змінами.
Як наслідок, сайт Zmi.ck.ua назвав жінку “лейтинантом” без вживання фемінітиву. А Прочерк в ідентичній новині залишив опис лікарки як “тендітної жінки”, що транслює стереотипні уявлення щодо жінок.
Та подібні новини жінок у війську – радше виняток. Більшість героїв воєнної тематики – саме чоловіки, часто, через реалії війни, в новинах про фронтові втрати або організацію прощань. Загалом же саме у новинах на воєнну тематику героїв під час моніторингу ми знайшли найбільше: разом аж 60.
Головними експертами у воєнних новинах теж залишаються чоловіки: топ-спікерами регіональних медіа є начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець, який сповіщає про ситуацію в регіоні, а також президент Володимир Зеленський, який у ці дні якраз відвідував Черкащину. Лише у 37% жінки були експертками у регіональних “воєнних” новинах. Серед них можна згадати очільницю Умані Ірину Плетньову та вже колишню міністерку у справах ветеранів Юлію Лапутіну.
Що стосується політики, то в моніторинговий період у новинах у медіа як експертів цитували лише чоловіків. Зокрема, місцеві медіа поширювали заяву віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова про те, що виборів і повісток у “Дії” не буде, а також публікували реакцію очільника Служби безпеки України Василя Малюка на скандал із прослуховуванням команди журналістів “Bihus.Info”. Водночас двох героїнь у політичних новинах нам вдалося знайти: народну депутатку Вікторію Сюмар, а також першу віце-прем’єр-міністерку України Юлію Свириденко.
14 героїв-чоловіків у одній публікації
Загалом із 250 новин лише у 23 була представлена думка експерток. Найчастіше вони ставали спікерками у соціальній сфері та культурі – тут натомість узагалі не було чоловіків-експертів. Також переважали експертки й у темі медицини (60 % жінок від загальної кількості згадок жінок і чоловіків в цих тематиках).
Цікавий кейс ми виявили під час моніторингу у виданні Zmi.ck.ua. Журналісти опублікували рекламний матеріал про роботу енергетиків, спікерами в якому були лише чоловіки. Загалом тему відновлення електромереж на Миколаївщині прокоментували аж 14 працівників “Черкасиобленерго”. І серед них жодної жінки.
Що стосується героїв публікацій, то тут в усіх сферах переважали чоловіки: кримінал (70% від загальної кількості згадок героїв і героїнь), медицина (67%), спорт (69%), суспільство (58%), соціальна сфера (54%).
“Орієнтуємось на фаховість, а не стать”
Таку перевагу можна пояснити насамперед контентом, яким нині наповнюються стрічки новин регіональних сайтів. Це оперативні новини про ситуацію в регіоні. Часто її повідомляють представники влади, які є чоловіками.
Ми запитали в редакторів місцевих медіа, чи працюють вони над гендерним балансом у своїх новинах.
“Ми однаково ставимося до наявності жінок і чоловіків у матеріалах. Вважаю, що жінки більше роблять, вони націлені на результат, а чоловіки більше говорять, ніж роблять. Тому так і виходить, що жінка-спікерка зʼявляється лише тоді, коли вона може конкретно вже сказати про щось. А чоловіки, це про політиків, чиновників, зокрема, йдеться, зачасту просто абстрактно говорять, не замислюючись, чи буде конкретний результат з їхнього виступу, позиції”, – зазначив головний редактор сайту Zmi.ck.ua Сергій Стасько.
Головна редакторка сайту “Вичерпно” Анна Романенко зазначає, що медіа намагається дотримуватися гендерного балансу. Проте вдається цього досягнути не завжди.
“Регіональна журналістика завжди відчувала нестачу фахових спікерів, які можуть коментувати на різні теми. Брак жінок-експерток, це, на мою думку, наслідок гендерного дисбалансу в професіях, який панував не один рік. Зараз він потроху починає вирівнюватися, проте повного паритету ще немає. Наша редакційна політика, насамперед, орієнтована на фаховість експерта, а не на його стать. Проте при підготовці матеріалів і виборі спікерів ми намагаємося дотримуватися гендерного балансу, запрошуючи стати героями матеріалів чи гостями студії в однаковій мірі як чоловіків, так і жінок”, – додає редакторка.
У пошуку балансу: досвід Суспільне Черкаси
Одним із лідерів медіаринку Черкащини на сьогодні є регіональна філія Суспільного. За словами шеф-редакторки Суспільне Черкаси та центрального хабу Ніни Волощук, сайт Суспільне Новини має функціонал, який дозволяє проаналізувати дотримання балансу в матеріалах. Це стало можливим завдяки спільному зі шведами проєкту у місцевих ньюзрумах.
“Завдяки проєкту для аналізу наших матеріалів розробили та встановили індикатори в адмінпанелі на сайті Суспільне Новини. Тож, ми маємо аналітику збалансованості наших публікацій, а також можливість оцінити дотримання гендерного балансу”, – зазначає Ніна Волощук.
дані за 2023 рік Суспільне Черкаси (новини)
Вона додає, що журналісти видання намагаються дотримуватися гендерного балансу на всіх платформах. Наприклад, якщо більшість експертів однієї статі, вони звертаються по коментар до представників іншої, які не займають посад, але мають компетенції чи особистий досвід у темі, яку висвітлює медіа.
“Нам є ще, куди рухатися у питанні гендерного балансу, але ми працюємо над тим, щоб він був невіддільною частиною нашої роботи, а не тільки редакційною політикою, – резюмує Ніна Волощук. – Війна на цю ситуацію не дуже вплинула. Хіба що в незначній мірі: додалися респонденти чоловіки-військові, речники бригад. Поряд із цим наші редактори і редакторки працюють над тим, щоб показувати і досвід жінок у війську”.
Єлєна Щепак, регіональна представниця ІМІ в Черкаській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
