Напередодні лідер партії “Ошукані українці” Олександр Литвин презентував результати громадського аудиту від однойменної громадської організації. Також він наголосив, що ревізори комплексно не перевіряли раду 10 років.
Про це свідчить відповідь на лист від “Ошуканих українців” до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Черкаській області. Вказано, що проводили тільки перевірки окремих департаментів.
Куди подівся бюджет розвитку Черкас?
Аналіз Бюджету розвитку командою Литвина дав змогу виокремити пріоритетні статті видатків, починаючи з 2016 року. За вказаний період загальний розмір бюджету розвитку склав 2 мільярди 127 мільйонів 284 тисячі 275 гривень.
Розпорядниками цих активів стали 7 департаментів Черкаської міської ради, та, варто зазначити, що 80% коштів бюджету розвитку (1,69 млрд. грн.) спрямували лише на три з них – департамент житлово-комунального комплексу, департамент архітектури та містобудування, департамент освіти та гуманітарної політики:
- 32% бюджету розвитку протягом 2016-2020 рр. освоєно департаментом ЖКК – 674 мільйони 219 тисяч 924 грн.
- на департамент архітектури розподілено 26% бюджету розвитку – 550 мільйонів 224 тисячі 540 грн.
- департамент освіти та гуманітарної політики освоїв 22% загальної суми бюджету розвитку міста, тобто 465 мільйонів 453 тисячі 647 грн.
Зазначимо, що головним пріоритетом чинної влади була реконструкція доріг, тротуарів, прибудинкових територій. На Цце спрямували 40% від загальної суми бюджету розвитку.
Що там освіта й медицина?
Департамент освіти та гуманітарної політики є одним з найбільших розпорядників коштів міського бюджету. На утримання закладів та проведення заходів у сфері освіти з міського бюджету протягом 3,5 років проведено видатків на загальну суму 3,3 млрд грн (2,3 млрд. грн. ‒ зарплати з нарахуваннями, 271,9 млн грн – оплата комунальних послуг та енергоносіїв і 128,5 млн. грн. – продукти харчування для дітей).
Власне, саме харчування стало предметом ретельнішого аналізу. За ним, протягом минулого року в школах і садочках дітям не додали 21,9 тонн (14,8% до норми харчування) м’яса і м’ясопродуктів, 18,1 тонни (27,8% до норми) риби та рибопродуктів, 240,5 тонн (37,9% до норми харчування) молока та кисломолочних продуктів, 48,3 тонн (33% до норми харчування) фруктів. Черкаським школярам та вихованцям садочків забракло 7 млн. грн на їжу.
– Тобто сьогодні турбота про дітей не є основною в діяльності керівництва нашого міста. Важко це коментувати. Але маючи 2 млрд грн бюджету, керівництво не забезпечило дітей збалансованим та якісним харчуванням. Більше того і про це вже писали інтернет-видання: дітей у школах годують напів фабрикатами. Можна тільки здогадуватися, куди пішли кошти, припускаю, що на зекономлені кошти жителів міста пригостили “халявним” шашличком, – коментує ситуацію з харчуванням дітей Олександр Литвин.
За результатами аудиту, освітній департамент віддав перевагу ремонтам фасадів будівель, стадіонів, дитячих майданчиків та прилеглих територій. Натомість поза увагою чиновників лишилися ремонти санвузлів і покрівель освітніх закладів.
– Як колишній правоохоронець – скажу, що в деяких наших тюрмах туалети мають кращий вигляд, ніж у школах. Є враження, що діти навіть не можуть повноцінно помити руки, – демонструє світлини вбиралень Литвин. Думаю, що діти чиновників і депутатів такі школи просто не відвідують.
Департамент охорони здоров’я за понад 4 роки освоїв більше 267 мільйонів гривень, значну частину з яких спрямували на будівельні та ремонтні роботи об’єктів охорони здоров’я і облаштування парків на їхній території. На придбання обладнання, предметів та медпрепаратів спрямували в рази менше. Наприклад, на облаштування території Першої міської лікарні та території побіля поблизу неї у 2018-му році витрачено 1 мільйон 906 тисяч 550 гривень.
– Кілька сотень мільйонів гривень – зовсім не малі кошти. І на мою думку їх варто було використати на покращення якості медичного обслуговування населення, а не покращення якості прилікарняних територій, – зазначає Олександр Литвин.
Як у Черкас із власними коштами?
Окремим розділом громадського аудиту “Ошуканих українців” є наповнення міського бюджету. Значну частину власних надходжень бюджету складають податки та збори, які формує міська влада. Громадські аудитори наголошують, що під час передання в користування об’єктів комунальної власності, дуже занижені розцінки оренди, що не дає змоги збільшити надходження коштів до бюджету.
– Ми подивилися вартість, за якою приміщення комунальної власності здають в оренду і вартість, за якою віддають об’єкти комерційні структури. Недоотримані кошти від заниженої вартості оренди комунального майна – майже 100 мільйонів гривень на рік. За 5 років – це пів мільярда. Водночас серед орендарів комунального майна зустрічаємо прізвища і чинних депутатів, і людей, наближених до керівництва міської ради. А в комунальному майні ж є часточка майна, що належить кожному з нас, – роз’яснює Олександр Литвин.
Втратило місто й на продажу землі. Так, на прикладі 2019 року Олександр Литвин констатує, що в Черкасах було продано 292 земельні ділянки. Сума, яка надійшла до міського бюджету від їх продажу, склала 2 мільйони 947 тисяч гривень. У середньому вартість однієї земельної ділянки склала 10-11 тисяч гривень, а то і менше. Натомість у 2016 році від продажу 110 земельних ділянок бюджет Черкас отримав 10 мільйонів 435 тисяч гривень. Фактично середня ціна однієї ділянки складала майже 95 тисяч гривень.
– Ми продовжуємо наш аудит і обов’язково з’ясуємо, хто ті щасливі власники ще й безкоштовних земельних ділянок, і чи є серед них прості черкащани, чи лише наближені до нинішньої влади люди, – додає Литвин.
“Золоте” управління містом
Таке “золоте” управління містом влетіло платникам податків у 2019 році, коли в штаті нараховували 592 особи, влетіло платникам податків у 150 мільйонів гривень. Тобто понад 25 тисяч гривень на місяць на кожного чиновника.
– Наприклад, у департаменті управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міськради – 78 осіб. Мені важко уявити, що роблять ці 78 осіб, ще й за зарплату в 25 тисяч гривень і вище, – обурюється Олександр Литвин. – Проаналізувавши, як використовується майно і земля нашого міста, виходить всі ці чиновники працюють дарма?
ГО “Ошукані українці” підсумовує, що наслідками п’яти років діяльності черкаських владців і чиновників є:
- Основна частина фінансування спрямована на ремонт доріг, тротуарів та прибудинкових територій.
- Суттєво недофінансованими залишилися освіта, медицина, а також ОСББ.
- Державні закупівлі проводили з порушенням тендерних умов, в інтересах фірм і підприємців, наближених до керівництва міста.
- Тарифи, що діють у місті, є непрозорими та завищеними.
- За 5 років так і не вирішене питання забезпечення черкащан якісною питною водою та гарячою водою цілодобово та протягом всього року.
- Місто Черкаси – у лідерах за рівнем злочинності в Україні.
Олександр Литвин наголошує, що окремого розгляду нині потребує питання проведення тендерів, тарифів, безпеки в місті та якості води.
– Якщо раніше я говорив про аудит діяльності влади в цілому, то тепер треба розбивати аудит на багато напрямків: фінансовий, земельний тощо. Адже це все стосується нас і нашого з вами майна, яким розпоряджаються певні особи у владі, – резюмує Литвин.
Варіанти вирішення ситуації
Команда партії “Ошукані українці”, яка йде у Черкаську міську раду, проаналізувавши п’ять років роботи чинної влади, виокремила 12 першочергових кроків для поліпшення ситуацію в місті.
- Провести повний фінансовий аудит діяльності Черкаської міської ради.
- Провести земельний аудит (де і які землі ми реально маємо в наявності, хто і на яких умовах отримував землю в місті Черкаси).
- Провести архітектурний аудит (хто, що, де будує в місті і на яких умовах).
- Забезпечити проведення екологічного аудиту (якість повітря, питної води, стихійні сміттєзвалища).
- Провести транспортний аудит (комфорт, безпека і вартість пасажирських перевезень).
- Впровадити комплексну програму з безпеки міста та його мешканців.
- Оптимізувати штатну структуру Черкаської міської ради та виконкому.
- Збільшити видатки на медицину та освіту (забезпечити сучасним обладнанням та належним харчуванням).
- Залучити інвестиції під конкретні об’єкти з урахування потенціалу логістичного Черкас.
- Забезпечити додаткові заходи із наповнення дохідної частини міського бюджету.
- На основі висновків всіх аудитів провести громадські консультації та розробити спільно з громадою міста стратегію розвитку Черкас на 5 років.
- Формувати бюджет міста з урахуванням стратегії розвитку міста Черкаси.
*Політична реклама
