Від компліментів до побоїв. Історія черкащанки, яка випадково вийшла заміж за вбивцю

«Він здавався зовсім інакшим, не таким, як усі. Так красиво умів говорити, помічав дрібниці, постійно робив компліменти», – такими словами черкащанка Валентина згадує своє знайомство із Карлом.

Із майбутнім чоловіком Валентину познайомила сестра Карла. Спочатку – довгі розмови телефоном та в мережі, а вже за кілька місяців Карл приїхав у Христинівку. Пара побралася і почала жити разом в орендованій квартирі.

Хочеш читати ще більше якісних матеріалів?
Підтримай незалежний журналістський проєкт «18000»

DONATE

 

«Хто тобі важливіший – я чи діти?»

На той час у Валентини вже були двоє синів від першого шлюбу. Карл запевняв: любитиме як своїх. Проте насправді виявилося інакше. Перші проблеми у стосунках відкрилися вже за кілька місяців після одруження – Карл почав морально тиснути на жінку.

– Він постійно мені ставив питання: хто в тебе на першому місці – я чи твої діти? Часом мені вже доводилося хитрити і казати, що так, ти на першому місці. А він тоді: поклянися, – пригадує пані Валентина.

Опісля чоловік почав обмежувати її у спілкуванні з рідними та сусідами. А ще – не пускав на роботу.

– Одного разу я готувала вечерю, діти попросили пюре, а він каже: мені смажену картоплю. А я приготувала пюре спочатку. Він викинув це пюре у смітник і сказав: ні, ти будеш готувати смажену. Зрештою ми дуже посварилися і він мене перший раз вдарив, – зазначає жінка.

Далі удари почастішали: сварки регулярно закінчувалися синцями дружини.

– Якось ми посварилися, я сказала, що нам потрібно розійтися, що це ненормальні стосунки. Він пішов із сусідами у бар, напився. Я була вдома. Він як повернувся, ногою вибив двері, почав усе трощити, ламати меблі, телевізор. Мене теж почав гамселити, об стіну вдарив, – згадує Валентина.

Жінка сховалася, поки приїхала поліція. Сам же чоловік утік. У цій ситуації Валентину підтримала сестра. Разом вони поїхали в лікарню, аби зняти побої. Валентина написала заяву в поліцію. На чоловіка наклали терміновий заборонний припис, який забороняє йому наближатися до жінки.

Карла не було 1,5 місяці. Та згодом він знову повернувся у життя Валентини: на колінах просив пробачення, запевняв, що кається і більше ніколи не підніме на неї руки. Сама жінка дізналася, що завагітніла від Карла, і вирішила, що це знак, тож прийняла його назад.

Опісля – знову «медовий місяць», який, щоправда, тривав лише два тижні. Компліменти та солодощі змінилися на нові синці. Останнє побиття завершилося втратою дитини.

Уже від слідчого Валентина дізналася, що Карл – судимий і кілька років тому уже відбув термін покарання за вбивство першої дружини.

Початок нового життя

Останні пів року жінка живе у кризовому центрі в Черкасах. Та вже колишній чоловік знайшов її і тут.

- Я поверталася з роботи, йшла стежкою, і він напав на мене. Закрив мені обличчя, кинув на землю, каже: я тебе зараз задушу. Я вже думала, це кінець. Знала, який він жорстокий і що може зробити. Розбив мій телефон і сказав: це тільки попередження, я тебе ніколи не віддам, ми на все життя разом, не думай, що ми просто розлучимось, я тобі життя не дам, – розповіла черкащанка.

А на наступній зустрічі показав їй тату з її портретом, вибите на своєму тілі. Випадкові зустрічі супроводжувались дзвінками та повідомленнями із погрозами. Зрештою два місяці тому чоловік нарешті зник із її життя.

Валентина мріє про нове життя, у якому зможе купити власне житло і будувати майбутнє разом із двома синами.

– Чому ми (жінки, – ред.) боїмося піти? Дехто тримається за сім’ю, хтось фінансово залежний, – роздумує Валентина. – Головний висновок, який я зробила, – не пробачати. Якщо чоловік раз вдарив, треба відразу тікати, не сподіватися, що він зміниться.

Валентина каже, що раніше не знала про існування кризового центру в Черкасах. Звернутися сюди їй порадили в поліції після останнього побиття колишнім чоловіком. «Мережка» стала прихистком, який нарешті дав змогу вирватися із пастки.

Черкаська «Мережка» – тимчасовий дім жінок у кризовий період

Кризовий центр для жінок у Черкасах почав свою роботу у 2015 році. Спочатку працював як ініціативна група самодопомоги для жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Нині це заклад, у якому можуть безоплатно отримати безпечне та комфортне тимчасове житло жінки, які постраждали від домашнього насильства. Проживати тут можна з дітьми.

Якщо жінка втрачає паспорт, у закладі надають консультативну допомогу із відновленням документів.

Читайте також: Від «рідних» підприємців – до вдячних мешканців. Як працює Смілянський психоневрологічний інтернат?

Які документи потрібні на проживання у «Мережці»

  • на проживання до «Мережки» приймають за заявою постраждалої;
  • графік роботи – з 09:00 до 18:00;
  • паспорт та довідки про флюорографічне та дерматовенерологічне обстеження;
  • за умови кризової ситуації жінку приймуть у будь‐який час доби, без паспорта та додаткових довідок.

Нині в закладі облаштували окрему карантинну кімнату для нових мешканок з ознаками ГРВІ. Там вони проживають, очікуючи результати тесту на COVID‐19.

Максимальний термін перебування у кризовому центрі – 6 місяців (проте кожен випадок обговорюється окремо). За цей час жінці надають комплексний соціальний супровід, психологічну/юридичну допомогу. Окрім того, жінці надають допомогу із пошуком роботи, житла, влаштуванням дітей до навчальних закладів тощо. Одночасно у закладі можуть проживати до 20 осіб.

Як потрапити в «Мережку»?

  • зателефонувати у центр за номерами: 380 (472) 54–35-22 38 (093) 081–43-10 (понеділок-п’ятниця, 09:00–18:00). У закладі обіцяють конфіденційність;
  • викликати поліцію;
  • звернутися до соціальних служб;
  • звернутися до закладу у соцмережах «Фейсбук» та «Інстаграм».

У корені насильства лежить гендерування, – експертка

У корені насильства завжди лежить потреба однієї людини здійснювати владу і контроль над іншою, зауважує співзасновниця центру «Жіночі перспективи» Марта Чумало. Їхня організація регулярно працює із постраждалими від гендерно зумовленого насильства у Львові та адмініструє притулок для постраждалих.

– Кривдник завжди розміщує себе в центрі життів своїх постраждалих і диктує, як їм жити. Будете жити так, як я сказав, ви не маєте права на свою ініціативу чи бажання, ваші потреби не є важливими – це позиція кривдника. З неї все починає розгортатися, — кажекаже Марта Чумало.

За її словами, у 80–90 % постраждалими від насильства є жінки.

– Це пояснюється тим, що гендерна система легітимізує насильницьку поведінку чоловіків. У корені насильства лежить гендерування: коли я вирішую, я диктую, тому що я народився чоловіком, – додає пані Марта. – До речі, коли ми говоримо про стать постраждалих від насильства, тут є певна пастка. Складається враження, що постраждалих чоловіків (10–20 %) кривдять жінки. Насправді їх теж часто кривдять чоловіки. Наприклад, чоловік потерпає від сина або тато б’є сина. Ці всі випадки теж ідуть у статистику.

Насильство можна поділити на кілька фаз, які регулярно повторюються, утворюючи «колесо насильства».

Колесо насильства

  • Наростання напруги. У кривдника з’являється роздратування, у стосунках наростає напруга. Кривдник «включається» на будь‐які прояви поведінки постраждалої.
  • Вибух. Відбувається скривдження. Воно може бути психологічне: крики, обвинувачення, приниження, погрози, а також фізичне: побиття або зґвалтування.
  • Дистанціювання. Відбувається емоційне спустошення, люди емоційно та фізично віддаляються одне від одного. Наприклад, постраждала може тимчасово переїхати до рідних або сховатися. Кривдник також дистанціюється, адже в нього вже стався емоційний вибух, тому він задовольнив свою потребу.
  • Примирення. Кривдник виправдовується, просить пробачення, дарує подарунки. Постраждала пробує почати з ним стосунки з чистого листа і погоджується відновити стосунки.

– Через деякий час – знову напруга. Вибухи відбуваються спочатку дуже рідко, наприклад, раз на два роки, потім вони стають дедалі частішими. Інтенсивність насильства, на жаль, теж зростає. Є багато сімей, у яких це колесо насильства крутиться так швидко, що воно стається по кілька разів на день, – зазначає Марта Чумало.

Головне, переконана експертка, постраждалим «не закриватися» у собі.

- Потрібно звертатися хоча б кудись: у медзаклад, у поліцію, у центри безоплатної правової допомоги, до соціальних служб. Важливо у системі насильства почати говорити, почати думати про те, що так не має бути, я хочу щось із цим зробити, – розповіла співзасновниця центру «Жіночі перспективи».

Зґвалтування у сім’ї нарешті стало криміналізованим

Цього року в Черкаській області зареєстрували вже 354 заяви про домашнє насильство. Про це «18000» повідомили у Головному управлінні Нацполіції у відповіді на інформаційний запит.

  • 6242 – заяв та повідомлень було зареєстровано у 2021 році;
  • 6202 – заяв та повідомлень було зареєстровано у 2020 році;
  • 6325 – заяв та повідомлень було зареєстровано у 2019 році.

Щороку ситуація із розслідуванням злочинів, пов’язаних із домашнім насильством, покращується, зазначає адвокатка Центру «Жіночі перспективи» Галина Федькович. Зокрема, на це вплинула і підготовка України до ратифікації Стамбульської конвенції (повна назва – Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами). Наша країна підписала її ще у далекому 2011 році, проте не ратифікувала досі.

Ця Конвенція передбачає, зокрема, нульову толерантність до насильства щодо жінок і домашнього насильства, захист постраждалих, зокрема дітей та дітей‐свідків насильства, кримінальне переслідування осіб, що скоїли насильницькі злочини. Це перша міжнародна угода, де зазначається поняття гендеру.

У межах підготовки до ратифікації Стамбульської конвенції у 2018 році було ухвалено новий закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також зміни до кримінального законодавства.

– Я вважаю, що ці зміни були дуже позитивні і значно покращили доступ до правосуддя і до захисту постраждалих осіб. Зокрема, важливим є впровадження в українське законодавство термінового заборонного припису та обмежувального припису як заходів, які спрямовані на припинення насильства і захист постраждалих осіб, – каже Галина Федькович.

Ще одним важливим моментом було запровадження норми, відповідно до якої діти, що були свідками насильства, також мають статус постраждалих від домашнього насильства і отримують належний захист від державних органів.

– Також змінами була запроваджена кримінальна відповідальність за домашнє насильство. За систематичне домашнє насильство зараз передбачена кримінальна відповідальність, тобто реальний строк. Це може стати певним превентивним заходом для потенційних кривдників, – переконана пані Галина.

Окрім того, було внесено зміни до Кримінального кодексу, які стосуються сексуальних злочинів, зокрема, зґвалтувань.

- Зараз криміналізовані будь‐які дії сексуального характеру, які вчинені без згоди потерпілої особи. Також уперше у Кримінальному кодексі зазначено, що за вчинення зґвалтування стосовно дружини чи іншої особи, з якою кривдник перебуває у сімейних стосунках, передбачена вища відповідальність, ніж за зґвалтування сторонньої особи. Це крок держави до подолання стереотипів про те, що секс для дружини у шлюбі – це «подружній обов’язок». Зараз фактично нульова статистика за зґвалтування у шлюбі, але тепер з’явилася принаймні така законодавча можливість, – розповіла Галина Федькович.

Терміновий заборонний припис накладає поліція

Термін: 10 днів

  • зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
  • заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
  • заборона в будь‐який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Обмежувальний припис накладається рішенням суду

Термін: від 1 до 6 місяців

  • заборона перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою;
  • усунення перешкод в користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або є особистою приватною власністю постраждалої особи;
  • обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
  • заборона наближатися на визначену відстань до місця перебування, навчання, роботи, постраждалої особи;
  • заборона як особисто, так і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу;
  • переслідувати її та в будь‐який спосіб спілкуватися з нею;
    заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб.

*Ім’я героїні було змінено з етичних міркувань

Єлєна Щепак

Читайте на сайті 18000: «Новини Черкаси» – що відбувається в місті та області. Оновлені графіки відключень щодня – у нашому вайбер‐каналі «18000»

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Останні новини