Аніме – це лише хобі: як ставляться до японської анімації в Черкасах (опитування)

Попри те, що ми зараз живемо у модернізованому світі, де повсюдно пропагують шанобливе ставлення один до одного, дехто може дозволяти собі агресивно поводитися стосовно інших, виключно через те, що інтереси оточуючих не збігаються з їх власними. Ми можемо вважати, що такого вже давно не відбувається, проте насправді це далеко не так.

Ми провели опитування спеціально для видання «18000», щоб з’ясувати, чи стикалися люди, яким до вподоби японська анімація, з проявами негативу, нетерпимості чи агресії у свій бік через це захоплення. Також ми спробували з’ясувати, що, на їхню думку, можна було б вдіяти, аби таке явище як «приниження через інтереси» зникло із нашого повсякдення.

Чому люди можуть негативно реагувати на це захоплення?

Валерія, студентка: Я не розумію, з чим це пов’язано, але це так. Моя сім’я забороняє мені переглядати аніме, а також змушують дивитися з ними фільми, називаючи це «сімейним переглядом», хоча мені це зовсім не до душі. Вони вважають, що аніме підштовхує дітей до суїциду, а брат говорить, що усі, хто дивиться японську анімацію – несповна розуму.

Лоріка (псевдонім): Думаю, причин цьому немало. Одна з них – це нерозуміння. Для багатьох це видається дурістю, коли ти порівнюєш себе з намальованим персонажем, спроби наслідування його. Головні герої аніме – це майже завжди яскраві особистості, в усіх сенсах. Волосся, дії та думки. І коли ти, наприклад, перефарбовуєш волосся заради цього персонажа, то тебе не розуміють. Тому багатьом ближче принцип – помалу їдь, далі заїдеш, а тут уже помалу не виходить, адже ти яскравий і виокремлюєшся з натовпу, на тебе звертають увагу. Ця увага буває абсолютно різна, як позитивна, так і негативна.

Микита Іванов, студент, ФОП: Просто більшість людей переживають за думку оточення щодо себе і якщо “ВСІ” кажуть, що аніме – це щось погане, вони будуть підтримувати їх заради того, щоб самим не потрапити під хейт, навіть якщо вони й думають навпаки.

Володимир Хандюк, веб-розробник: Найпопулярніша думка – аніме для дітей. Але це неправда, бо японська анімація – це взагалі інший пласт культури, який розвивався незалежно та паралельно з іншими напрямами. Вона вміщає в себе навіть більше жанрів для будь-якого віку, аніж кіно, і тут набагато легше знайти те, що тобі до душі. Я б сказав, що передивитися все, що подобається – неможливо, оскільки пропозиція перевищує попит. Друга причина – ком’юніті. Так склалося, що воно більш токсичне як між собою, так і з іншими. Ну і останнє – просто не подобається сама анімація, мова, але це все суб’єктивні речі.

Вадим, студент: Кожен реагує на ті чи ті речі в міру свого суб’єктивного, можливо, упередженого ставлення до цього. Також, на нашу думку, можуть впливати деякі стереотипи, нав’язані суспільством.

Дарія Черненко, студентка, вчителька: По-перше, тому що вони самі його не дивилися і сприймають все лише все з чуток. Або вони просто натрапили не на той жанр, що міг би їм сподобатись. З аніме все так само, як і з фільмами, книжками і так далі. Є класні, а є не дуже. На деякі аніме я також можу дати негативний відгук, бо вони чи дійсно не несуть якоїсь моралі, а навпаки закладають негативні думки, чи в них зображено багато жорстокості.

Ярослав Мироненко, студент: Залежить від конкретної людини. Наприклад, ті, хто навчалися зі мною у ліцеї, ставилися до схожих хобі або нейтрально, або позитивно.

Володимир Єсипенко, студент: Східна анімація досить сильно відрізняється від західної і містить багато елементів, які можуть не подобатися людям, які стикаються з ними вперше.

З якими проявами негативу тобі доводилось стикатися від тих, хто не розуміє твого хобі?

Валерія, студентка: Найчастіше – це просто словесні висловлювання. Хоча нещодавно трапилася ситуація, коли мій тато порвав і викинув мої картонні фігурки з 2D персонажами просто тому, що йому це не до вподоби… А ще я стикалась із такими стереотипами, що всі, хто дивиться аніме – це ненормальні та дурні люди. І звісно, те, що воно негативно впливає на психіку.

Лоріка: Батьки спочатку не хотіли приймати це як захоплення і називали дурістю. Також я іноді чула образливі слова на свою адресу. Але найбільш неприємною була ситуація, коли рік тому прямо посеред вулиці компанія підлітків сказала мені: «Фу, ти – аніме, помри».

Вадим, студент: Насправді я жодного разу не стикався з якимось жорстким негативом. Все-таки ми живемо у 2021 році і подібні речі, які траплялися 10-15 років тому, коли за твою належність до якої-небудь субкультури могли принизити або побити, зараз дуже й дуже рідко трапляються.

Дарія Черненко, студентка, вчителька: Єдиний прояв – це стереотипи. Наприклад, розмови про те, що аніме негативно впливає на людей (в певній мірі погоджуюсь, але з поправкою на те, що не все воно так погано впливає, все ж є багато класних і повчальних).

Володимир Єсипенко, студент: Деякі люди словесно обурювалися з приводу того: “Як це взагалі можна дивитися?”

Що потрібно зробити, аби люди не ставилися одне до одного гірше лише через хобі?

Валерія, студентка: Для початку треба почати працювати над собою. Але, на жаль, такі люди не зміняться, я впевнена у цьому на 100 %. Вони завжди були, є і будуть.

Kori Tamashi, (псевдонім), мангака (автор японських коміксів, – ред.): Кожен має відчувати межу. Суспільство не сприймає анімешників і дивиться на них скоса. Самих анімешників не хвилює те, що про них говорять, і це погано. Як на мене, то всі мають дотримуватися чіткої межі і не втручатися у справи інших без стосунку до цього.

Лоріка: Треба бути трошки добрішими до оточуючих. І не потрібно вішати ярлики на людей через колір волосся або інтереси. Так усе буде простіше.

Микита Іванов, студент, ФОП: Єдине, що ми можемо зробити – це спробувати пояснити нашому суспільству, що всі люди різні та у всіх різні смаки. І це стосується не лише  аніме, а і видів спорту, музики, танців тощо.

Володимир Хандюк, веб-розробник: Не відповідати агресією і просто припиняти спілкування. Навіщо намагатися змінити чиюсь думку, якщо ти знаєш, що це неможливо?

Дарія Черненко, студентка, вчителька: Просто слід поводити себе адекватно, бути собою і казати, що не варто судити по хобі. Це те саме, що засуджувати людину, яка дивиться мультфільми чи фільми або читає романи. Японська анімація – це таке ж хобі, у нього є своя культура і вас ніхто не змушує його дивитися, хочете, то дивіться, ні – то це ваш вибір.

Ярослав Мироненко, студент: Якогось універсального рішення я не знаю. Хоча підвищення загального рівня ерудиції може позитивно вплинути на відносини між групами з різними поглядами. Об’єднання “однодумців” в спільноти теж позитивно впливає, але на поліпшення стосунків, як правило, тільки між ними.

Володимир Єсипенко, студент: Бути більш терпимим до поглядів оточуючих.

Ірина Горпинчук