Україна щороку нарощує експорт за кордон. Минулоріч до Європи свої товари постачали майже 15 тисяч підприємств. Для прикладу, у 2014 експорт здійснювали на третину менше – 10 тис. компаній. Цікаво, Що росте не лише кількість українських підприємств-експортерів, а й обсяги експорту. Лише за минулий рік цифра збільшилася на 6%.
Серед 15 000 підприємств-експортерів кілька розташовані й у Черкасах. Із представником одного з таких вдалося поспілкуватися кореспонденту “18000”. Як черкаські органічні продукти опиняються на європейському ринку – далі в матеріалі.
Від недовіри до надійного партнерства
Агрофірма “Поле” спеціалізується на виробництві пшона та інших нішевих культур органічного походження. Серед останніх – сочевиця, льон і горох. Також підприємство має власний млин, на якому виробляє борошно з твердих сортів пшениці – сировину для макаронів та пасти.
Компанію заснували у 2007 році. Спочатку працювали з місцевим ринком. Згодом вдалося налагодити перші експортні поставки у країни СНД. У 2009 підприємство отримало необхідний сертифікат і вийшло на ринок Європи з продукцією органічного походження.
Першою країною, з якою “Полю” вдалося налагодити експорт, стала Чехія. Нині ж перелік країн, до яких експортує підприємство, суттєво розширився. Більшість із них – країни-члени Європейського Союзу: Польща, Чехія, Німеччина, Австрія, Нідерланди, Італія, Данія.
– З першими експортними поставками нам допомогли партнери з України, – розповідає власник “Поля” Іван Томенко. – Далі – шукали в інтернеті, виїжджали до Польщі в пошуку нових партнерів і клієнтів.
Найважливіша цінність товарів “Поля” – це їхній статус “Органік”. Безглютенові продукти також мають експортоорієнтований потенціал, говорять у підприємстві.
За словами пана Івана, під час налагодження експорту найскладніше було побороти недовіру з боку європейських партнерів. Зокрема, зіткнулися з нею під час співпраці з польськими замовниками. Важливі фактори під час співпраці із країнами-членами ЄС – це вимоги до безпеки та якості продукту, терміни поставки, дотримання умов контракту, а також терміни оплати.
– У 2005 році – була велика недовіра. Але зараз, особливо на органічному ринку, вже сформувалася довіра. Україну знають як серйозного гравця на Європейському ринку, – запевняє Іван Томенко. – Варто розуміти, що свою надійність потрібно доводити роками, навіть десятками років, вибудовувати репутацію. В Європі поважають надійних, добросовісних, чесних і відкритих постачальників.
Аби залишатися актуальними на європейському ринку, “Поле” постійно удосконалює виробництво.
– Коли ми говоримо про продукти харчового призначення, ключовим є не скільки якість, стільки безпека продукту. А в це потрібно інвестувати кожного року, адже постійно вдосконалюються технології, підвищуються вимоги до якості.
Підприємство постійно нарощує експорт до Європи, але з цим є складнощі.
– Нас обмежують в кількості поставок продукції без мита. Зараз ми обмежені квотами з боку ЄС, кількісними показниками. Сподіваємось, найближчим часом ми отримаємо справжню зону вільної торгівлі з ЄС, не будемо обмежені рамками квот, – говорить Іван Томенко.
Крім того, надалі підприємство планує розширювати експортну спроможність і вийти не лише на європейські ринки, а ще й на Азію та Америку.
Експорт України та Черкащини в цифрах
За темпами зростання експорту Черкащина посіла 7 місце серед областей України. Такі дані надає обласний департамент регіонального розвитку Черкаської області за підсумками січня-квітня 2020 року.
Серед країн-партнерів найбільше експортувалися товари до Нідерландів – 10,7% від загального обсягу, Китаю – 10,2%, Іспанії – 9,2%, Індії – 8,4%, Єгипту– 4,7%.
Що стосується загальнонаціональних показників, сьогодні Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 41,5% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України.
За результатами січня-жовтня 2019 року обсяги зовнішньої торгівлі товарами між Україною та ЄС у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року збільшилися на 7,1%, експорт зріс на 6,1%, а імпорт на 7,9%.
Україна виходить на ринок ЄС з новими товарами, серед яких все більшу частку починають займати товари з високим ступенем обробки, йдеться у статистиці євроінтеграційного порталу.
Активно використовують і можливості безмитного експорту в рамках тарифних квот. У 2019 році українські експортери використовували можливості 32 з 40 тарифних квот, 11 з яких використані у повному обсязі та 2 використані більш ніж на 95% (у 2018 році використовувались можливості в рамках 32 тарифних квот, у 2017 році – рамках 29 тарифних квот, а у 2016 – в рамках 26 тарифних квот).
Повністю використано 11 тарифних квот на кукурудзу, пшеницю, ячмінь, мед, цукор, виноградний та яблучний соки, оброблені томати, оброблений крохмаль, вершкове масло, м’ясо птиці та крохмаль.
Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів ЄС, постійно зростає. Так, якщо в 2014 році експорт до ЄС здійснювали 10 002 компанії, у 2017 році їх кількість значно збільшилась і склала 14 136 компаній, а за результатами 2018 року їх кількість склала 14 715 компаній. У 2019 році – 14 545 компанії здійснювали експорт до держав-членів ЄС.
Де шукати можливості?
Представництво ЄС в Україні опублікувало путівник, який допоможе українському бізнесу вийти на ринки Європейського Союзу.
Зокрема, для цього в Україні активно працює програма Європейського Союзу EU4Business (“ЄС для бізнесу”), в межах якої в 15 областях України працюють центри підтримки малого та середнього бізнесу. Більше про переваги та приклади успішної роботи EU4Business можна дізнатися ТУТ.
Ще один корисний інструмент підтримки бізнесу – COSME (“Конкурентоспроможність МСП”). Завдяки проектам програми можна отримати консультації, практичні знання про європейський ринок та законодавство ЄС, дізнатися про тендери або ж знайти міжнародних бізнес-партнерів.
Програми фінансової підтримки доступні також у рамках Горизонт-2020 «Індустріальне лідерство» (Horizon 2020), зокрема для компаній і певних видів організацій, які займаються дослідженнями та інноваціями. Актуальні можливості у цьому напрямку можна відслідковувати на сторінці оновлень.