У річницю великого вторгнення російських військ “18000” зібрав коментарі ключових людей області щодо початку повномасштабної війни, загальної ситуації на Черкащині протягом року бойових дій та найближчих перспектив на фронті і в тилу.
Ігор Табурець. На момент вторгнення – радник голови Черкаської ОДА (з 22 січня), потім (з 2 березня і до сьогодні) начальник Черкаської обласної військової адміністрації.
Про те, як було рік тому: “Очікування воєнних дій було уже числа із 16-го”
У мене вже був попередній досвід ведення і прогнозування ситуації ведення бойових дій, починаючи з 2014 року. Розвідка – це підрозділи, які працюють без війни, кожен день.
Очікування можливого варіанту воєнних дій було уже десь числа із 16 лютого. Щоденно спостерігалися ознаки, що це правда. Пішла мова про посилення областей військовими радниками. Це питання було обговорене на комітеті у ВРУ, де і було прийняте рішення посилити Черкащину.
Із першого дня, 22 лютого, у нас почалися відповідні наради і формування необхідних речей. 24 число я застав у Києві. Там був до 7 ранку, де зустрілися із моїми “колегами”. О 9.00 я прибув назад на Черкащину.
Уже далі керівництво держави посилювали області. Призначення відбулися на Одещині, Київщині та Черкащині.
Про те, коли було найважче: “Завдяки Збройним Силам, черкащани не відчувають проблеми так, як відчувають інші”
Перші дні – були найважчі. Було важливо організувати і укомплектувати правильними кадрами штаб оборони області. Підрозділи, які входили до сил безпеки і оборони області. Це діяльність ТЦК, бо із першого дня почалася мобілізація. Важливо було утримувати організацію і військових, і цивільних моментів.
У подальшому вже пішли процеси ліквідації наслідків обстрілів, насамперед Уманщини, потім питання щодо внутрішньо переміщених осіб, далі енергетичні й так далі. На сьогодні є вузол проблемних питань, але завдяки Збройним Силам черкащани не відчувають ці проблеми так, як відчувають інші.
Про те, що буде далі: “Війна переходить у більш стратегічний рівень”
Війна перейшла у більш стратегічний рівень. Це питання не лише поля бою. Ми бачимо переговорні процеси на світовому рівні, бачимо зміни в риториці агресора. Війна на території України – це лише частина, військовий сегмент. Масштаб буде значно більшим з точки зору протистояння в світі.
Тут будуть продовжуватися бойові дії. Ми до цього готові. Допомога, яка заявлена, надходитиме. Контрнаступ готуватиметься навесні. Коли буде необхідна погода, коли буде можливість використовувати озброєння та наших навчених людей.
З боку оборони – ми повноцінно готові. Відносно Черкащини – ми будемо в тому ж стані, як і останні місяці. Тобто в очікуванні ракетних ударів, ударів дронами. Тому ми посилюємо систему ППО.
Звичайно, ми в очікуванні нових економічних викликів. Буде починатися посівна. Маємо накладання військових аспектів на всі сфери життя, які впливатимуть на посівну. Ми – аграрна область, тому важливе проведення посівної роботи. Логістичні питання по паливу та міндобривах, можливість засіяти якомога більші площі.
***
Олександр Скічко. Станом на 24 лютого минулого року – голова Черкаської ОДА.
Про відчуття рік тому: “Перші 3 дні здавались як 3 місяці, було відчуття що день ніколи не закінчиться”.
24.02.2022 року – це день, який кожен українець запам’ятає на все життя. Я дуже добре пам’ятаю, як вранці ми всі прокидались зі словами «Війна почалась». Цей день я зустрічав на посаді очільника області, перші вибухи, перші повідомлення про прильоти, перші повітряні тривоги, перші ДРГ, – до всього цього сьогодні, на жаль, ми звикли, але тоді це сприймалось в десятки разів складніше. Незважаючи на те, що до війни ми прогнозували можливі варіанти розвитку подій, уявити собі масштаб повномасштабного вторгнення було дуже складно.
Перші 3 дні здавались, як 3 місяці, було відчуття, що день ніколи не закінчиться.
Про перші рішення: “Основним завданням було забезпечити оборону області, захистити об’єкти критичної інфраструктури”
Будучи на посаді голови ОДА, до початку війни, я запросив до себе в команду Ігоря Івановича Табурця – для вибудови напрямку територіальної оборони. Адже я вважаю, що військовою справою мають займатись професійні військові.
У перші дні основним завданням було забезпечити оборону області, захистити об’єкти критичної інфраструктури. Отож незабаром після початку вторгнення стало зрозуміло, що для ефективного вирішення цього питання області буде краще, якщо Ігор Іванович візьме на себе питання військові як голова військової адміністрації (на прикладі Київської області), а я – продовжую займатись забезпеченням життєдіяльності гуманітарного напрямку. Так і сталось. Вважаю, це рішення було правильним.
***
Анатолій Бондаренко. Міський голова Черкас (коментар надано 18000 у письмовому вигляді, стилістика збережена).
Про міри, які першими приймалися 24 лютого: “Тоді ніхто не знав, як розгортатимуться військові дії”
Ранок 24 лютого розпочався із наради в обласній державній адміністрації, далі ми провели оперативну нараду в міській раді, до якої долучилися представники всіх структурних підрозділів. На той момент до кінця ніхто не знав, як розгортатимуться військові дії. Діяли чітко за вказівками центральної влади, всі свої дії координували із ОДА та силовими структурами.
Перш за все школи відправили на дистанційне навчання. Цього ж дня разом з посиленням охорони громадського порядку ми працювали й над тим, аби забезпечити стабільне постачання та відведення води, подачу тепла, а також роботу медичних закладів, підприємств критичної інфраструктури, соціальних установ у таких умовах. Вперше запровадили й комендантську годину.
Провели термінове засідання сесії міської ради та передбачили додаткові кошти на територіальну оборону.
Про готовність Черкас до тривалої війни: “Ми морально готуємося до складних часів”
Стан готовності Черкас до тривалого періоду воєнного стану кращий, ніж був раніше. Завданням міської влади було забезпечити стабільне функціонування критичної інфраструктури. Ми із цим завданням впоралися. У Черкасах не відключали опалення, хоча певні труднощі виникали.
Під час кількох блекаутів Черкаси досить швидко повернулося до звичайного життя. Усе це – завдяки злагодженій роботі комунальників, енергетиків, рятувальників, міської та обласної влади.
Придбали генератори, запустили когенераційну установку на «Черкаситеплокомуненерго» (тепер їх вже п’ять), заклали кошти у бюджеті на придбання ще двох. Підсилено профільне управління, виділені кошти на придбання та встановлення модульних укриттів. Ми вже забезпечили укриттями більшість навчальних закладів.
Ми морально готуємося до складних часів, але водночас гуртуємося і робимо все для підтримки ЗСУ та цивільного населення.
Про те, що буде далі: “Ми ніколи не будемо такими, як раніше”
– Я скажу так – наш народ здолати не можна. Ми інші, ніж наші вороги – за духом, за менталітетом. Ми знаємо, що таке свобода і демократія. Я пишаюсь кожним черкащанином, який зараз там, на гарячих рубежах, боронить і наше місто. Щодо тилу – тут треба забезпечувати потреби військових і розвивати мирне життя… Але ми вже ніколи не будемо такими, як раніше. В усіх сенсах.
