Наприкінці минулого року, а саме 22 грудня, депутати Черкаської міської ради ухвалили бюджет громади на наступний рік. Цей документ став рекордним за своїм обсягом і за нього вперше за багато останніх років проголосували всі присутні депутати. Точніше всі з тих, хто міг голосувати, не порушуючи закон. Частина депутатського корпусу, що очолює різні комунальні підприємства, традиційно заявила про конфлікт інтересів – не можна голосувати за те, що годуватиме тебе та твою родину протягом наступного року. Втім, звичайно, таких депутатів значно більше, але сьогодні не про них… ну чи майже не про них.
Гроші є!
Документ був поставлений на голосування фактично без обговорення. Депутати протягом декількох днів опрацьовували проєкт рішення під час засідання бюджетної комісії, вносячи різні правки, які врешті не сильно вплинули на фінальний результат. В цілому в поточному році міська рада планує отримати з різних джерел майже 4,7 млрд гривень. Це найбільша дохідна частина за роки незалежності, яка суттєво відрізняється від того, що планувалося у минулому 2022 році.
Причина зростання дохідної частини – війна і її наслідки. Як це не парадоксально звучить, але фактично саме громади, віддалені від активних бойових дій, стали своєрідними бенефіціарами воєнного стану і викликаних ним мобілізаційних та інфляційних процесів. Зростання кількості військовослужбовців і підвищення окладів правоохоронців спричинило суттєве збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб, який традиційно збирається із заробітніх плат всіх легально оформлених працівників, серед яких вже загадані вище категорії громадян.
Звичайно, зі зростанням надходжень зростають і зобов’язання, які має виконувати місцева влада. Втім маємо, що маємо. У 2023 році до міського бюджету планується надходження понад 3 мільярдів гривень ПДФО. Ще понад півмільярда гривень має надійти від сплати єдиного податку. Попри те, що велика кількість приватних підприємців обрала для себе можливість сплачувати замість 5 % податку на власний дохід лише 2 %, однак надходження від нього залишаються вагомим джерелом доходу Черкас. Тут першочергова причина – інфляція та падіння курсу гривні, що натомісь призводить до зростання цін і, відповідно, рівня виручки, з якої згодом і сплачується податок до бюджету.
Також зростання цін призвело до збільшення надходжень від акцизного податку. Його планується отримати більше 440 млн гривень. Фактично саме ПДФО, єдиний податок та акцизні збори складають левову частину бюджету громади на наступний рік. 300 млн гривень очікують залучити від орендних платежів та податку на майно, що також вище суми, яка “прогнозувалася” минулого року. Тут надходження могли бути ще вищими. Джерелом нарахування відповідних податків та зборів є нормативна грошова оцінка вартості земельних ділянок. Як показують успішно проведені протягом 2022 року аукціони – попри воєнний стан та не найкращу економічну ситуацію, земля у місті коштує суттєво дорожче ніж її у свій час оцінили з метою загального оподаткування.
Актуалізувати відповідні суми і тим самим збільшити дохідну частину бюджету місцеві чиновники не поспішають, що, цілком ймовірно, пов’язано із бенефіціарами подібного стану речей, які за традицією зберігають суттєвий вплив на політичне життя міста. Це саме стосується і великих власників комерційної нерухомості, податок на який цьогоріч у загальному складе понад 80 млн. Можливо, збільшення податкового навантаження на легально працюючий бізнес і справді “не на часі”, втім кореляція з реальною економічною ситуацією має відбуватися.
Від надання адміністративних послуг місто отримає ще 26 млн гривень. Всі ці кошти буде направлено на заробітні плати та інші видатки утримання працівників мерії, які ці послуги безпосередньо і надають, втім про це в іншій частині матеріалу.
Ще майже 80 млн гривень планують отримати від продажу комунальних актів – нерухомості та земельних ділянок. Вже згадані вище аукціони демонструють збереження попиту на нерухомість, який, переконані, лише зростатиме з успіхами нашого війська і стабілізацією ситуації у середині країни. Багато років місцева влада використовувала бюджетний “прийом”: “роздувала” дохідну частину основного фінансового документу міста, “фантазуючи” нереалістичні показники надходжень від відчуження майна. Це дозволяло вирішувати низку політичних проблем, які станом на зараз втратили свою актуальність. Доходів у місцевій казні багато, а от джерела їхнього витрачання суттєво скоротилися і про це далі.
Грошей немає!
Саме видаткова частина бюджету завжди була своєрідним цементом у формуванні будь-яких політичних конструкцій в стінах місцевої ради. Втім із настанням нових реалій нашого життя ситуація драматичним чином змінилася, зокрема й для тих, хто будував власний бізнес довкола доступу до розподілу фінансового ресурсу. Проте варто зазначити, що не для всіх.
Основним об’єктом інтересу депутатів завжди був бюджет розвитку. Саме у ньому закладалися різні капітальні видатки, за допомогою яких обранці не лише зберігали політичну впізнаваність, а і мали змогу долучитися до освоєння коштів місцевого бюджету. Уряд суттєво обмежив можливості громад фінансувати ті чи ті будівельні роботи і придбання коштовної техніки. Зараз цей спектр має доволі “скромний” вигляд – забезпечення обороноздатності та основних потреб громади. Про ніякі “родзинки” у вигляді парків, скверів чи атракціонів мова вже не йде. Разом з тим зберігається можливість “інвестувати” у дороги, придбання комунальної техніки та медичного обладнання. Команда міського голови Черкас Анатолія Бондаренка і його найближче оточення протягом багатьох років відносно мирного і спокійного життя успішного збудувала різного роду бізнес-моделі та процеси саме довкола цих напрямів освоєння бюджетних коштів і, відповідно, матиме ресурс для “розвитку” і цьогоріч.
Діючи на випередження і у фарватері загальноприйнятої політичної риторики Анатолій Бондаренко заявив про те, що всі кошти бюджету розвитку, а їх заплановано понад 700 млн гривень, у 2023 році буде витрачено на потреби українського війська, а також задоволення запитів від правоохоронних органів та рятувальників, які посилюватимуть обороноздатність та ліквідовуватимуть наслідки російської агресії. Представники всіх політичних сил підтримали такий крок міського голови і, відповідно, на пряму не претендують на розподіл коштів спеціального фонду бюджету. Всім для кожного знайшовся власний шматок фінансового пирога у загальному бюджеті.
Сукупні видатки загального фонду – тобто кошти на поточне утримання місцевої громади складуть 3,7 млрд гривень. Традиційно найбільше грошей буде витрачено на освітню галузь, а саме понад 1 млрд гривень. Переважно мова про заробітну плату освітян, працівників культури, спортивних тренерів та чиновників, що їх обслуговують. Це сума у 640 млн гривень. Ще 100 млн гривень має бути витрачено на продукти харчування для пільгових категорій школярів та дошкільнят, 150 млн – видатки на оплату комунальних послуг закладами, які перебувають в оперативному управлінні департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
Майже 300 млн гривень витратять на утримання мережі лікувальних закладів. Фактично, це сума, яка покриватиме різницю між тим, що лікарні “заробляють” за рахунок договірних відносих з Національної службою здоров’я України, і тим, що їм потрібно. На носі чергова хвиля оптимізації мережі лікувальних закладів, втім, зважаючи на суттєвий фінансовий ресурс у розпорядженні місцевої влади, навряд чи варто очікувати важких і непопулярних кроків, про які говорилося до початку повномасштабного вторгнення. Проте ситуація може кардинально змінитися у випадку зростання дефіциту коштів на рахунках НСЗУ і погіршення ситуації з платіжним балансом держави у цілому. Поки ж усе має такий вигляд, що 2023 рік має бути відносно спокійним для лікувальних установ. Ціна цього відносного “спокою” сотні мільйонів гривень, які за умови ефективних, втім непопулярних кроків могли бути витрачені на інші цілі. Разом з тим варто констатувати і зростання навантаження на лікарняні установи у світлі зростання кількості поранених військових, що проходять процес лікування та реабілітації у Черкасах, а також нових потенційних пацієнтів у вигляді внутрішньо переміщених осіб.
У майже 260 млн гривень оцінено видатки на соціальну галузь. Навантаження на частину працівників соціальної сфери також суттєво зросло зі зростанням кількості вимушених переселенців. Крім того, впливають і в цілому негативні економічні тенденції, що спричиняють поступове збідніння населення і, відповідно, зростання кількості соціально незахищених жителів. Разом з тим у 2023 році Уряд позбавив чиновників цієї сфери донедавна ключової ролі – адміністрування виплати субсидій. Зараз цим займаються працівники Пенсійного фонду. Департамент “оперативно” перепрофілював “вивільнених” від субсидій працівників і тому про оптимізацію кількості трудового колективу найбільш чисельного департаменту зараз не йдеться.
Крім того, заплановано видатки у сумі 25 млн гривень на оздоровлення черкаських дітей. Через бойові дії на півдні нашої держави цьогоріч юні черкащани вперше відпочивали коштом місцевого бюджету не на березі моря, а у Карпатських горах і, судячи з усього, результат виявився позитивним не лише для дітлахів, а і для кураторів та лобістів подібних видатків, сума на які цьогоріч буде рекордною.
Менше цієї суми – 21 млн гривень планується витрати на безпосередню допомогу внутрішньо переміщених осіб і реалізацію відповідної бюджетної програми. 50 млн гривень підуть на реалізацію програми соціальної підтримки військовослужбовців та членів їхніх сімей.
60 млн гривень витратять на департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради. Значна частина коштів – 15 млн гривень це заробітні плати. Попри традиційну критику відсутності реального результату діяльності чиновників саме в частині економічної активності та безпосередньо розвитку громади, штат департаменту зберігається і переважно забезпечує управління комунальним майном, що перебуває у володінні громади. 13 млн гривень витратять на оплату комунальних послуг в адміністративних приміщеннях.
Разом з тим цьогоріч у структурі видатків департаменту з’явився новий напрям, а саме “заходи у сфері зв’язку, телекомунікації та інформатики”, які оцінені у 11,5 млн гривень. Мова про програму так званої цифрової трансформації міста, курувати яку взялися представники фракції “Голос” та їхній безпосередній лідер Віктор Євпак. Частина цих коштів буде витрачено на утримання “реанімованого” комунального підприємства “Інститут розвитку міста”, до назви якого додали “цифрову трансформацію” і який очолила депутатка від “Голосу” Надія Івашкова.
У майже аналогічну суму у 60 млн гривень обійдеться утримання армії місцевих юристів з відповідного департаменту. 47 млн гривень – заробітна плата відповідних працівників, 1,7 млн гривень витратять на програму нагородження місцевими відзнаками.
Майже 30 млн гривень у 2023 році планують витрати на Центр надання адміністративних послуг і однойменний департамент. Вперше ця сума більша за ту, що чиновники “зароблять”, надаючи власні послуги.
21 млн гривень заплановано витратити на утримання місцевих фінансистів і однойменний структурний підрозділ місцевої ради. Крім того, у структурі видатків департаменту зазначено також і реверсну дотацію у майже 500 млн гривень, яку місто має “повернути” до державного бюджету і яка буде розподілена серед менш спроможних громад нашої держави. Це також рекордна сума, яку “віддає” місто, виконуючи зобов’язання бюджетного кодексу.
Утримання управління інспектування цьогоріч обійдеться у 14 млн гривень, 10 млн з яких – це заробітні плати безпосередньо самих інспекторів. Тут без суттєвих змін та новел.
Також фактично без змін і видатки на забезпечення діяльності управління інформаційної політики. 9,5 млн гривень – така їхня “ціна” у 2023 році. 6 млн гривень – це заробітні плати, ще понад 1 млн гривень планують витрати на мобілізаційні заходи, 700 тисяч – “роздати” лояльним до мерії засобам масової інформації.
Далі буде
Разом з тим ключовими видатками у частині загального фонду залишаються видатки на житлово-комунальну галузь. Саме тут сконцентрована найбільша кількість інтересів політично заангажованих бізнесменів і латентних політиків-бізнесменів. Видатки у цій сфері оцінені у 700 млн гривень. Про них читайте у наступному матеріалі команди “18000”. Також ми розповімо про допомогу війську, яка запланована та забюджетована у поточному році.
Артур Чемирис