Черкаська поетеса Валентина Коваленко присвятила вірш закатованому російським солдатами місту Бучі на Київщині.
Поезію опублікувала на своїй сторінці в фейсбуці.
Буча ка-то-ва-на…
Мозок здіймає бучу…
Буххх-кає в груди,
мукою-пеклом мучить…
Зсукую с-сукам
Петлі важких проклять:
Луплена мокшею-тванню
Імперська тля –
Щезни у Лету тліном,
Лихе покруччя!
Виродку-орку,
З Оріїв кров не сточиш:
В нас живосильна
Роду криниця віща:
Нам дев’ясИлу волю
справік наврочено,
Ми над світами
Кованими духом вищаєм!
Земле зарящена,
Потоптом раші зранена, –
Згоїмо! Здужаєм!
І ЯРиною обсіємось!
Світ неоговтаний
Нас пізнає месією,
Ми, вже упізнані,
Світ собою огРАнюєм!
Буча ка-то-ва-на
Бухкає
боляче
в груди…
Виживем! вистоїм!
Є ми завжди – і будем!
Увесь світ залишається шокований звірствами, які вчинили окупанти з мирними жителями Бучі, Ірпеня та Гостомеля. Як повідомив радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко в ефірі Радіо Свобода, у Бучі під час окупації російськими військами загинули щонайменше 400 людей.
Міський голова Бучі Анатолій Федорук 2 квітня повідомив, що під час окупації міста російськими військами було розстріляно близько 300 місцевих мирних жителів. Близько 280 людей було скинуто в братську могилу, а решту залишили на вулиці.
Також можна прослухати вірш у виконанні авторки:
Долучайся до телеграм-каналу “Шо там у Черкасах?”. Оперативно повідомляємо про повітряні тривоги і першими повідомимо про нашу перемогу
