Стародавні гудзики та мушлі, які черкасці знаходять біля Дніпра
Щороку в осінньо-зимовий період рівень води у Кременчуцькому водосховищі знижують. Цього сезону воду скинули на 2,5 метра. Так Дніпро відійшов від берегів Черкас та оголив старий Поділ, де колись були розташовані стародавні підприємства, зокрема ґудзикова фабрика. Залишки від неї нині знаходять черкасці та публікують фото у соцмережі – виник флешмоб.
Про черкаську майстерню перламутрових ґудзиків для “18000” розповіли директор Черкаського археологічного музею Михайло Сиволап та екскурсоводка-любителька Марина Мельник.
Пошуки черкаських ґудзиків: у соцмережі виник флешмоб
Однією з перших цього року на пошуки вирушила черкащанка Марина Мельник. На місці, де колись була ґудзикова майстерня, вона знайшла поламані перламутрові ґудзики, заготовки під них та мушлі з рівними видавленими кругами, з яких вирізали ґудзики.
Марина Мельник – екскурсоводка-любителька. Певний час вона жила в Києві, а з початком повномасштабного вторгнення повернулася у Черкаси.
– Тоді зрозуміла, що сюди у пошуках притулку приїхали багато людей і вони хочуть дізнатися про місто більше. Спершу проводила екскурсії для переселенців безкоштовно або за донат. Потім до історичних прогулянок доєдналися і черкасці. Я зрозуміла, що це знаходить відгук, тому продовжую справу, – розповідає пані Марина.
Оскільки вона цікавилася історією Черкас, то про колишню черкаську фабрику знала давно, однак на місце майстерні вперше вирушила цьогоріч:
– Зараз я готую новий екскурсійний маршрут на весну та літо, вчергове шукала цікаву інформацію про Черкаси і почула від знайомої, що поки спустили Дніпро, ґудзики можна знайти на березі за Долиною троянд. Я пішла на пошуки і дуже подивувалася своїм знахідкам, – говорить черкащанка.
Гудзики, які на Дніпрі знайшла Марина Мельник
Вона опублікувала в інстаграмі фото та відео зі знайденими ґудзиками, щоб поділитися враженнями з іншими і розповісти про цікавий варіант дозвілля. Близько 20 людей вирушили на пошуки її слідами і розповіли про це у соцмережах.
– Спершу мені почали писати знайомі та підписники, просили детальніші координати. Згодом почали звертатися і позначати мене на фото своїх знахідок незнайомі люди. Я не очікувала, але виник цікавий флешмоб, якому я дуже радію, – ділиться Марина.
Черкащанка додає, більшість тих, хто цікавився локацією, потім відписували, що під час пошуків ґудзиків у них виникало дитяче захоплення:
– Складається враження, ніби ти шукаєш скарб. Попри те, що у фінансовому еквіваленті ці ґудзики нічого не коштують, коли знаходиш їх, розумієш, що торкаєшся речі, яка майже сто років пролежала у воді.
Черкащани діляться у соцмережах знахідками зі старої гудзикової майстерні
Марина Мельник радить, шукати ґудзики потрібно ближче до води. Цього року погода особливо сприяє пошукам стародавніх знахідок, тому що Дніпро не замерз, а берег не покритий снігом.
Любителька історії міста також розповіда, перша у 20-тих роках фабрика була розташована на колишній вулиці Шолома Алейкема – це поблизу Долини троянд. А пізніше крамничка і маленьке виробництво з’явилося біля університету імені Богдана Хмельницького. Але воно вже не було таким масштабним, як на старому Подолі.
Що про ґудзикову майстерню у Черкасах знають археологи?
Директор Черкаського археологічного музею Михайло Сиволап розповів, що нижня ґудзикова майстерня існувала поблизу теперішньої Долини троянд з кінця XIX до 50-тих років наступного століття, допоки не затопили Черкаси – навесні 1961-го року.
– З літератури нам вдалося дізнатися, що до революції діти ходили вздовж Дніпра і збирали мушлі від неживих беззубок (прісноводних молюсок, – ред.). За мішок платили п’ять копійок – на той час це немаленькі гроші. Потім майстри, як я читав, вони переважно були сліпими, спеціальним гострим інструментом вирізали з найбільш плоскої частини мушлі один або два кружечки, з яких далі робили ґудзикова. Їх відшліфовували з обох боків, зокрема знімали шкурку, щоб вони були рівніші, – каже Михайло Сиволап.
За його словами, на черкаській фабриці виготовляли різні за розмірами ґудзики, дев’ять видів: від 11 до 18 міліметрів, також був розмір 22 міліметри. Цікаво, що ґудзиків від 19-21 мм археологам знайти так і не вдалося. Знайдені ґудзики були з висвервленою заглибиною та без неї, з двома або чотирма отворами. На тому ж місці археологи також знаходили кераміку та уламки кахлів. Ці знахідки можна побачити у Черкаському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини.
Знайдені на Дніпрі у Черкасах гудзики
– Жодного цілого ґудзика знайти нам не вдалося, тобто усі знахідки – це все відходи виробництва і брак. Певне, ґудзики, від яких щось відлущилося, майстри кидали прямо під ноги, а на підлозі майстерні з них утворився цілий шар. Цілі ж відправляли на продаж. Один такий ми знайшли в іншому місці, – говорить Михайло Сиволап.
Кустарне виробництво ґудзики було у приміщенні площею 10 на 30 метрів. Як розповів археолог, це був продовгуватий барак:
– Очевидно, що там був не один майстер, можливо навіть кілька десятків. Залишки від приміщення майстерні є досі, але з кожним роком стають все меншими. Ми знайшли низи стін на висоту цеглини.
Місце старого Подолу у Черкасах
Після затоплення майстерню не стали відновлювати, бо технологія виготовлення була застарілою і у ній не було потреби. За ленд лізом почала надходити американська допомога, одяг, зокрема і сорочки з целюлоїдними, пластиковими, ґудзиками.
– Вони теж були світлого блакитнуватого кольору з переливом, як наслідування перламутрових ґудзиків, але пластик був міцнішим. Так він витіснив ґудзики з мушель, адже виготовити їх складніше, а служать вони менше, – додає Михайло Сиволап.
Як знайти місце ґудзикової фабрики у Черкасах?
Щоб дійти до колишньої майстерні, директор археологічного музею радить рухатися Дніпром від Долини троянд вгору по течії річки на відстань 100-150 метрів. Улітку на цьому місці глибина приблизно один метр. Коли воду скидають, воно одним із перших з’являється на поверхні.
– До другої половини 19 століття на цьому місці була промзона Черкас, тому що поруч річковий порт і звідти на підприємства привозили необхідні матеріали, а продукцію завантажували на баржі.
Місце на березі Дніпра, де черкасці шукають стародавні гудзики
Анастасія Бут
Читайте також статтю “18000”: Черкаський фахівець розповів, чому скидають воду у Дніпрі.
Відеоісторії про черкащан, добірки корисностей та залаштунки життя команди “18000” – підписуйся на наш інстаграм.
