Четверо черкащанок діляться власним досвідом роботи з психологом

Нині ми все більше схильні до частих переживань, стресів, різних шкідливих звичок та нездорового способу життя. До цього переліку поступово долучається і поганий емоційний стан, з яким не завжди буває просто впоратись. Комусь вдається легше це подолати, а хтось не може обійтись без допомоги.

Нерідко люди стикаються із проблемами емоційного характеру і соромляться або бояться зробити той перший крок до його поліпшення. Можливо, через осуд оточення або через нерозуміння, недовіру, скептичне ставлення до психотерапії.

Саме тому ми вирішили провести опитування і дізнатися про те, що очікує на зустрічах із психологом, які були очікування від цього і чи здійснились вони. А також дізналися, за якими ознаками можна зробити висновок, що спеціаліст некваліфікований, та як знайти фахівця, який вам підійде.

“Здавалось, що в житті щось іде не так і ситуація постійно повторюється”

Анастасія Панченко, працівниця закладу харчування, студентка

Мені здавалось, що в житті щось іде не так і ситуація постійно повторюється. Коли я все ж таки наважилась на зустріч і прийшла, то відчувала себе ніяково, незручно.

Досвід відвідування психолога у кожного різний. На жаль, жоден з нас не може бути певний на сто відсотків, що потрапить саме до того спеціаліста, який допоможе, а не буде тиснути, знецінювати чи засуджувати нас і наші вчинки. Анастасія натрапила на психолога, який не зміг налагодити з нею контакт, через що їй було складно довіритись і почати розповідати про деталі своєї проблеми. Тому деякі труднощі так і залишилися невирішеними:

Напевно, як і більшість, перед самою зустріччю я мала деякі очікування, але вони не справдились. Я хвилювалась перед сеансом і вже під час розмови виявилось, що психологиня мені не підходить. Вона не намагалася встановити зі мною контакт, якось познайомитись, сказати щось, аби я відчула себе більш комфортно. Тому я була «закрита» всю нашу зустріч.

Психологиня розпитувала її про суть проблеми, скарги та відчуття в цілому, але оскільки ще не були побудовані довірливі стосунки та емоційний зв’язок між клієнтом і психологом, Анастасія й почувала себе некомфортно. 

Сама дівчина навчається на спеціальності «Психологія», тому їй дещо відомо про те, як це має працювати. Вона розповіла, що перед початком терапії психолог має встановити з клієнтом «рапорт» (*тип зв’язку між людьми, який характеризується наявністю взаємних позитивних емоційних відносин і взаєморозуміння). Це потрібно якраз для того, щоб людина не соромилась відкритись, говорити про свої проблеми без страху осуду чи зневаги. Лише за такої умови можна досягти ефективної терапії, яка допоможе вирішити проблеми.

Коли я обиратиму психолога іншого разу, то обов’язково зверну увагу на відгуки його клієнтів і дізнаюсь про методи роботи цього спеціаліста, стиль спілкування. Для мене важливо, щоб мої уявлення про проведення сеансів збігалися з тим, як їх буде проводити психолог, а також не хотілося б знову натрапити на того, хто не зможе викликати достатньо довіри і вже намагатиметься щось у мене дізнатися.

“Вважали, що психолог – це ніхто інакший як шарлатан”

Марія Усіченко, репетиторка англійської мови, студентка

Марія звернулася до психолога, адже шукала того, хто допоможе їй впоратися зі своїми страхами та болем втрат. Вона прагнула як і раніше відчувати радість та дихати на повні груди. У пошуках потрібного спеціаліста Марія чотири рази зверталася до психологів:

У мене було чотири спроби у різних людей. І тільки після спілкування з одним із психологів я відчула себе добре наприкінці сеансу.

За словами дівчини, перші зустрічі майже завжди супроводжувалися відчуттям недовіри, тривожності. А після кількох невдалих спроб додалися ще сподівання, які часто не справджувалися.

Якщо ви відчуваєте певний дискомфорт від цієї людини, то такі візити краще одразу припинити. З психологом варто вибудувати довірливі стосунки, спілкуватися щиро, тоді така терапія справді принесе користь. Звісно, може немало часу піти на те, щоб відшукати людину,  методика якої буде підходити, але воно цього вартує.

Але оскільки похід до психолога не всі вважають нормою, то можуть виникати деякі суперечки зі знайомими, друзями чи навіть рідними. Зокрема, Марія зіткнулася із тим, що її бажання звернутися по допомогу не сприймали серйозно:

Вважали, що психолог – це ніхто інакший як шарлатан, була сильна неприязнь з їхнього боку.

Як зазначає дівчина, вона хотіла, аби відвідування психолога принесло їй очікуване «емоційне одужання», але це дуже довгий процес і результат одразу себе не проявив. Також зазначає, що звертатися до спеціаліста потрібно, коли вже відчуття, ніби самостійно впоратися не виходить.

Так, поки ще можна допомогти собі самостійно, то краще намагатися це робити. Але більшість психологів не погодяться з такою думкою.

Також Марія поділилася з нами порадами, які їй самій допомагали з вибором дійсно кваліфікованого спеціаліста. Наприклад, без сумнівів йти від людей, з якими ви почуваєте себе некомфортно, адже якщо залишитись і продовжувати такі сеанси, то від них не буде жодної користі. Особливо варто звернути увагу, коли психолог починає щось радити, критикувати ваші вчинки або думки, не викликає довіри.

“Ти що, псих? Навіщо тобі психотерапевт?”

Юлія Даценко, медична сестра

Я постійно уникала теми насилля, бо в один із періодів мого життя часто з ним стикалась.

Так розпочалась історія Юлії. Після кількох сеансів із психологом, збагнувши, що потрібно щось терміново змінювати в житті, вона переїхала до іншого міста і почала життя з чистого аркуша, а також вирішила краще розібратися в собі та продовжити терапію.

Коли думаю про першу зустріч із психологом, то одразу згадую той надзвичайний рівень тривоги і страху, що аж була ладна тікати звідти. Уся сесія минула у відчутті сорому, але це стало моїм першим кроком.

Близькі поставилися до таких вчинків з насторогою, вважали, що відвідування психолога – це абсолютно ненормально:

Найбільш поширений коментар: «Ти що, псих? Навіщо тобі психотерапевт?». Але це всього-на-всього необізнаність людей.

Уже минуло чотири роки відтоді, як Юлія почала працювати зі спеціалістом. Утім розповідає, що час терапії залежить від самої людини, запиту та глибини проблеми. Але пошук комфортного для себе фахівця також може зайняти деякий час, з чим зіткнулась і наша героїня:

Знайти «свого» психолога – дійсно непросте заняття. Але під час його пошуку обов’язково слід враховувати, що вам може не підійти найперший, якого ви знайдете. У цьому немає нічого страшного, адже психологів багато і кожен працює за власною схемою. Подивіться, який метод вам ближчий і на це орієнтуйтеся. І не забувайте про довіру між вами і спеціалістом.

За час пошуку Юлія сформувала власні критерії вибору, які й допомогли їй остаточно визначитися і не натрапити на некваліфікованого фахівця. Наприклад, варто звертати увагу на те, чи порушує психолог ваші кордони, чи можливо, звинувачує у чомусь. Недопустимим є і порушення етичних норм, звернення на «ти».

“Усе виявилось не так страшно, як я собі це уявляла”

Владислава Шкепа, студентка

Коли мій звичайний настрій почав постійно перетворюватися на поганий, підсилилися складнощі з концентрацією та почали  ставатися панічні атаки – я зрозуміла, що час обговорити ці проблеми зі спеціалістом.

Так Владислава вперше наважилась на зустріч із психологом. Це стало початком її шляху до покращення самопочуття. Як вона пригадує, на першій сесії було досить незвично:

Не знала про що говорити, тому що не звикла промовляти щось про свій емоційний стан, почувалась трохи дискомфортно.

Як й іншим героїням, Владиславі довелося витратити чимало часу на пошуки потрібного спеціаліста, а саме майже рік.

Знаєте, я не знала, як буде все це проходити, тому спочатку була негативно налаштована. Хвилювалась через те, що розповідати про себе треба не в загальних рисах, а описувати свої відчуття, емоції. Але все виявилось не так страшно, як я собі це уявляла. Якщо людина не тисне, то набагато простіше відкриватися і не боятися.

Також під час самого пошуку необхідного спеціаліста дівчина зрозуміла для себе, чим потрібно керуватися під час вибору психолога:

Якщо це дійсно хороший фахівець, то він не повинен перебивати клієнта і розповідати історії з власного життя. Адже тоді складається відчуття, ніби не я на прийомі, а в мене. І звісно, така людина має бути толерантна.

Ірина Горпинчук

Любите гортати стрічку в інстаграмі? Тоді підписуйтесь на сторінку “18000” і витрачайте час у мережі із користю

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі

коментарі
Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *