Що пропонують відвідувачам у сучасній бібліотеці в Черкасах?
У 2026 році у Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка можна не лише взяти книгу для читання або замовити її доставку додому. Сюди можна прийти на кінопоказ, вивчати мови, навчатися користуватися штучним інтелектом. Тут також організовують квести, зустрічі з письменниками, мистецькі лекції та клуби за інтересами.
У бібліотеці оцифровують рідкісні видання, її представники співпрацюють зі школами та соціальними установами й час від часу тут організовують психологічні консультації.
«18000» до Всеукраїнського дня бібліотек, 30 вересня, поспілкувався з представницями книжкового простору — директоркою Людмилою Дядик, заступницями з наукової та внутрішньої робіт Валентиною Величко і Ларисою Воскобійник про те, чим живе сучасна бібліотека, хто до неї приходить і чому тут зовсім не тихо.
Головна бібліотека Черкащини має понад 600 тисяч книг 35 мовами світу
Історія бібліотеки‐читальні розпочалася у 1899 році в приміщенні міської управи в Черкасах. ЇЇ створенню, за словами директорки Людмили Дядик, посприяла прогресивна інтелігенція міста.
Директорка бібліотеки Людмила Дядик
Згодом у бібліотеці змінювали розташування та формат роботи, але згодом на її базі сформували обласний заклад. Нині Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека є головною в області та науково‐методичним і координаційним центром для публічних бібліотек територіальних громад. За словами Людмили Дядик, йдеться про координацію 635 бібліотек області.
Окрема функція закладу – краєзнавчий депозитарій. До бібліотеки надходять видання краєзнавчого змісту, які стосуються Черкащини, для їхнього довготривалого зберігання.
- Усе, що видається на території області та має краєзнавчий зміст, має надходити до обласної наукової універсальної бібліотеки і зберігатися довічно, – розповідає Людмила Дядик.
Полиці в бібліотеці
Науковий статус бібліотека отримала у 1966 році. Тут є художня та науково‐популярна література, видання з гуманітарних, природничих, технічних, економічних і сільськогосподарських наук, дитячі книги, а також література іноземними мовами. У бібліотеці зберігають понад 600 тисяч книг приблизно 35 мовами світу.
Що сьогодні можна робити в бібліотеці?
Які діяльності пропонують черкащанам?
Побачити прижиттєве видання Кобзаря Т. Шевченка та інші цінні історичні видання
Окремо у сховищі бібліотеки зберігають рідкісні й цінні видання. Зокрема, дореволюційні книги, видання краєзнавчого змісту, книжкові памʼятки та примірники, які збереглися в бібліотеці в одному екземплярі.
- Ми зберігаємо прижиттєве видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Тобто книга була надрукована ще за життя поета. Ми, звісно, можемо давати її у користування відвідувачам, але лише в читальній залі, – зазначає заступниця з внутрішньої роботи Лариса Воскобійник.
Прижиттєвий «Кобзар» Тараса Шевченка. Фото з архіву бібліотеки
Після повномасштабного вторгнення виникла потреба оцифровувати книги, насамперед цінні й краєзнавчі примірники, адже вони переважно – в одному екземплярі. Уродженка з Черкащини Юлія Госари після проведення симпозіуму в Каліфорнії на підтримку українських бібліотек організувала збір коштів на сканер.
Сховище з книгами
Пізніше до допомоги долучилися європейська волонтерська ініціатива Saving Ukraine та Internet Club Heritage Online. Вони передали бібліотеці спеціальний сканер‐кіоск для оцифрування великоформатних книжок і газет. Так у бібліотеці зʼявився окремий відділ електронної бібліотеки.
Сканер для книг
Нині фахівці оцифрували близько 460 видань. Частина з них доступна в локальній мережі бібліотеки, а іншу – можна переглядати онлайн на платформі Nextcloud.
- У такий спосіб ми зберігаємо старі книги для майбутніх поколінь, – підсумовує заступниця з наукової роботи Валентина Величко.
Користувачі бібліотеки можуть брати частину книг додому – для цього потрібно записатися до бібліотеки. Якщо ж потрібної книги немає саме в цій бібліотеці, фахівці за допомогою спеціальної програми підкажуть, у якій читальні вона є.
Відвідати читацькі клуби
У бібліотеці функціонують близько 20 клубів за інтересами. Є читацький клуб для дорослих «Етажерка», який започаткували цього року. Його учасники читають твори, а потім обговорюють їх. Також є сімейний клуб «Читаємо родиною». Частина користувачів бібліотеки – внутрішньо переміщені особи.
- Усі клуби спрямовані на нові знайомства. Учасники приходять, знайомляться, потім вже починають дружити: збираються на пікніки, починають святкувати дні народження. Вони вже як велика сім’я, – розповідає Лариса Воскобійник.
Заступниця з внутрішньої роботи Лариса Воскобійник
Вивчати корейську, німецьку та англійську різними способами
Окремий напрям – вивчення іноземних мов. Англійською мовою тут декілька клубів: для початківців, розмовний, граматичний, читацький, пісенний. Також є клуб німецької та корейської. Клуб азійської мови працює вже десятий сезон. Його започаткували люди, які до повномасштабного вторгнення проводили курси корейської мови в Мелітополі. Після окупації вони переїхали до Черкас і звернулися до бібліотеки зі своєю ідеєю.
Простір для вивчення англійської мови
На заняттях учасники вивчають корейський алфавіт і граматику, знайомляться з культурою та традиціями Південної Кореї.
- Вони вже як сім’я, одного разу взагалі придумали готувати традиційну корейську страву – кімчі. Ну а що ж нам робити, довелося реалізовувати, – розповідає пані Лариса.
Клуб вивчення корейської. Фото з сайту бібліотеки
Благодійні організації теж користуються простором бібліотеки – влаштовують тут заходи, а письменники презентують свої книги.
Відвідати Клуб каліграфії, рукоділля, настільних ігор і кіно
У бібліотеці функціонує літературний клуб «Літакцент», мистецький клуб, студія настільних ігор, клуб каліграфії, клуб печворку (рукоділля, – ред.) та краєзнавчий клуб «Моя Черкащина».
Є також бібліокафе «Візаві». В ньому проводять інтелектуальні зустрічі з науковцями та викладачами Черкас. Крім того, працює кіноклуб – «Книга на екрані», в якому показують фільми, створені за мотивами літературних творів.
Кіноклуб. Фото з сайту Черкаської обласної бібліотеки
Ще один новий напрям – мовно‐літературний клуб «Надихаємось українською», який запровадили у 2025‐му. Тут учасники вдосконалюють знання з української мови.
Водночас у просторі проводять тематичні лекції, зустрічі, виставки та квести.
Відвідуваність залежить від формату. На кінопокази може приходити понад сотня людей. Виставки збирають близько 40–50 відвідувачів, а великі краєзнавчі чи літературні події – близько 180.
Читайте також: Мріяли про Netflix і зняли все самі: як черкаський гурт Sexy Education створив серіал за $800.
Користуватися комп’ютером за 40 грн у рік та навчатися штучного інтелекту
У книжковому просторі також проводять консультації та тренінги з цифрової грамотності. На одну з лекцій ШІ зареєструвалися понад 100 осіб, значну частину аудиторії складали люди старшого віку.
- Технології дуже цікавлять не лише молодь, – усміхається Людмила Дядик.
Простір для користування комп’ютерами
Також тут є комп’ютери, якими можна скористатися. Найчастіше пристроями користуються люди старшого віку: читають новини, слухають музику, дивляться спортивні трансляції. Молодь переважно приходить попрацювати чи понавчатися зі своїми ґаджетами, тут є безкоштовний інтернет та розетки.
Для того, аби стати користувачем бібліотеки, потрібно раз на рік оформити читацький квиток за 40 гривень.
Відвідувати індивідуальні психологічні консультації
Ще одна послуга, яка дивує відвідувачів бібліотеки, – індивідуальні психологічні консультації. Водночас заступниця з внутрішньої роботи Лариса Воскобійник зазначає, що психологічна підтримка не є постійною послугою бібліотеки.
До нас сама звернулася черкаська психологиня і на волонтерських засадах запропонувала допомагати людям. Ми переконалися, що в неї є сертифікат і почали співпрацю, – уточнює пані Лариса.
Раніше в бібліотеці проводили й групові психологічні тренінги за участю благодійних організацій.
Гратися іграшками, а також проходити вікторини та квести
Для дітей у бібліотеці облаштували невеликий простір з книжками та іграшками.
- Якщо мама прийшла почитати, то її дитині точно є чим зайнятися. Вона може погратися чи почитати дитячу літературу. На початку повномасштабного вторгнення ми створювали дитячий куточок – приносили іграшки з дому, – пригадує пані Людмила.
Дитячий простір
Водночас тут проводять екскурсії та заходи для дітей від першого до одинадцятого класу. Для школярів молодших класів – це вікторини, квести та ігрові формати, після яких, за словами представниць бібліотеки, учні надихаються читати. А для старших – зустрічі з письменниками, військовими, тематичні заходи та національно‐патріотичне виховання.
Про всі анонси подій можна дізнатися на сайті Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки, яка розташована за адресою вул. Байди Вишневецького, 8.
Працюють із дітьми та привозять книги тим, хто не може прийти до бібліотеки
Бібліотека також співпрацює зі школами та організаціями, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами. Зокрема з Черкаською спеціальною школою, громадською організацією «Діти сонячні – діти Черкащини» та реабілітаційним навчально‐виховним центром «Країна добра».
Квест для дітей у бібліотеці. Фото з сайту бібліотеки
Для дітей організовують квести, вікторини, руханки, загадки, музичні та пізнавальні заходи.
- Ідея полягає в тому, щоб знайомити дітей із книжками не лише через читання. Ми заохочуємо читати через ігри, квести, відеопрезентації та інші активності. У нас є книги шрифтом Брайля, – розповідає директорка бібліотеки.
Також працівники закладу їздять до геріатричних та інших соціальних установ. Туди привозять книги, організовують вікторини, краєзнавчі заходи, руханки та тематичні зустрічі.
Люди, які фізично не можуть відвідати бібліотеку, можуть замовити безкоштовну доставку додому – буккур’єром.
Які зміни принесла війна в бібліотеку
До повномасштабного вторгнення люди переважно цікавилися фентезі та драмами. Після 24 лютого 2022 року читацькі запити змінилися – люди почали читати українську історію та сучасну україномовну літературу.
- На другий день повномасштабного, коли ми ще не знали, у якому форматі працюватимемо, до нас прийшла молода пара і попросила взяти багатотомну «Історію України» Михайла Грушевського, – пригадує директорка.
Серед авторів, які мають попит, працівниці називають Василя Шкляра, Андрія Кокотюху, Євгенію Кузнєцову та інших українських письменників.
Сучасна українська бібліотека
Цьогоріч у межах програми поповнення бібліотечних фондів Черкаської області на придбання нової літератури спрямували 200 тисяч гривень. За ці кошти придбали 470 примірників. Ще майже 3,5 тисячі книг цього року бібліотеці подарували.
Окремо працює програма Українського інституту книги. На цей рік для бібліотек області запланували надходження 4,5 тисячі примірників. Проте частина видавництв зазнала пошкоджень або зупинила роботу.
- Зараз ми очікуємо поставку книг, ще не зрозуміло будуть вони чи ні через обстріли. Водночас ми замовляємо книги, цікаві читачу, – зазначає Людмила Дядик.
На початку повномасштабного художні книги російською мовою почали здавати на макулатуру. Однак у бібліотеці залишилася наукова література російською, в якої немає дублікатів іншими мовами.
Читальня
За словами Валентини Величко, одним із напрямів роботи після 2022‐го стала підтримка українців, зокрема внутрішньо переміщених, ветеранів. Вони потребують інформації, спілкування чи безпечного простору.
- Внутрішньо переміщені люди стали активними користувачами бібліотеки. Для них це можливість неформально навчатися, знайомитися з іншими людьми та отримувати психологічне розвантаження, – зазначає пані Валентина.
За рік заклад обслуговує близько 35 тисяч людей, а зареєстрованих користувачів – близько 10–11 тисяч.
- Бібліотека — це не лише місце, де стоять на поличках книги. Це великий культурний простір, де кожен член громади може отримати потрібну інформацію, розважитися, знайти друзів або просто відчути себе потрібним, — розповідає заступниця з наукової роботи пані Валентина.
Представниці бібліотеки говорять про потребу в модернізації та кращому матеріально‐технічному забезпеченні. Вони б хотіли покращити бібліотеку до закордонної – там безбар’єрний доступ є для усіх жителів.
- Я була в аудіосенсорній бібліотеці Роттердаму, там все створили для людей із порушенням слуху і зору. Повністю безперешкодний доступ на всі поверхи бібліотеки. Усюди шрифт Брайля. А також автоматизована видача книжок, – розповідає Лариса Воскобійник.
- У нас все буде, – додає Людмила Дядик.
Валерія Кісільова
Читайте також: Умань – місто письменників: як тут починали Бажан, Троянкер і Лавріненко.
Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні події. Читайте більше новин Черкаської області на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»