До секретаря Черкаської міської ради Юрія Васильовича Тренкіна можна ставитися по-різному, та все ж варто віддати йому належне. Він завжди залишається вірний своїм традиціям, незалежно від того, чого вони стосуються – чи ввічливого спілкування з усіма і завжди, чи методів освоєння бюджетних коштів, чи специфічної любові до сум з багатьма нулями. Припускаємо, що друге тісно пов’язане з третім.
Будь-яка родинна фірма Тренкіна має специфічну ознаку – розмір статутного капіталу. Допоки більшість підприємців поспішає “мінімізувати” значення головного бухгалтерського пасиву, у Тренкіна все ж навпаки. Чим би не займалася фірма з його орбіти – чи виробляла ковбаси, чи ремонтувала автівки – у статутному фонді завжди будуть десятки мільйонів гривень. Навряд чи ці цифри підкріплені реальними активами і бухгалтерською звітністю, але, погодьтесь, на папері це має солідний вигляд.
І от ця славна традиція та фетиш Тренкіна, судячи з усього, докотилися і до черкаського місцевого самоврядування та знайшла своє відображення у доволі специфічному місці – у бюджеті розвитку громади. Якщо ще місяць тому у студії одного з місцевих видань Юрій Васильович жалівся на те, що у 2022 році громада може взагалі опинитися без коштів на розвитку, то вже у січні з його легкої руки ця сума перетворилася у дев’ятизначний показник – трохи більше 1 мільярда гривень.
Дев’ять нулів у будь-кого має викликати повагу та захват, насамперед у самих депутатів, які майже одноголосно проголосували за цей документ. Та чи є ці гроші насправді і на що вони можуть бути витрачені – спробуємо розібратися. Беріть чай, вино і, можливо, щось міцніше, ми занурюємося у чергову історію розвитку по-черкаському. Зважаючи на масштаби фінансів, текст буде розділено на дві частини.
Вмикайте музику
Щороку ухвалення бюджету розвитку супроводжується традиційною містячковою політичною забавою. Депутати свідомо приймають рішення про роздування дохідної частини бюджету і завищують можливості самих себе та громади. Таким чином вони на весь рік забезпечують одне одного доволі дивним заняттям – лобіюванням пріоритетної реалізації власного інтересу. Ми вже неодноразово описували як це працює, втім мабуть, не буде зайвим описати ще раз.
Схожий цей процес на дитячу гру, відому всім ще з дитячого садка – коли 10 дітей мають всістися на 9 стільців. Допоки грає музика – всі щасливі, та як тільки музика перестає грати – хтось один без стільця має покинути “свято”. Коли об’єктивно видатків на третину більше, аніж можливостей до їхньої реалізації, як стільців у дитячій грі, хочеш або ні, а хтось залишається без місця для сидіння. І цей хтось – той, хто або недостатньо спритний, або ж погано слухатиме музику. Що змушує депутатів із року в рік грати у цю гру з відомим для всіх кінцем – питання риторичне.
Починаючи цю гру, ти свідомо та підсвідомо стаєш заручником того, хто задає ритм, виключаючи та виключаючи музику. Цей хтось має повний контроль над ситуацією, щоб собі не фантазували ті, хто крутиться довкола дефіцитних стільців. І цей хтось – міський голова і його найближче оточення. І цей рік не став виключенням. Ну, а тепер про те, до чого тут ще і Тренкін?
Фото із фейсбука
Цього року профільний департамент Черкаської міської ради запропонував на розгляд виконкому документ і так з колосальною сумою у 830 млн гривень. Такий дохід вирахований за найоптимістичнішими прогнозами надходжень податкових та неподаткових платежів до місцевої скарбниці, без локдаунів, криз та інших потрясінь, характерних останнім часом.
Виключення одне – значна інфляція. Як це не парадоксально і як любить повторювати головна місцева фінанстистка Тетяна Харенко, саме інфляція є найкращим “збирачем” податків. Чим вищі інфляційні процеси – тим більше грошей у казні. Такий малоприємний пересічному громадянину фінансовий закон лежить в основі бюджетування.
Втім навіть цього місцевій еліті було мало, і вони вчергове “нафантазували” зверху 240 млн, аби отримати суму ще більш вражаючу і ще менш реалістичну. Ініціатива, як і минулоріч, виходила з уст секретаря міської ради Юрія Тренкіна. Він знову розповів про те, що громада заробить неабияких грошей від продажу земельних ділянок та розпродажу комунального майна. Рефлексувати на такі заяви секретаря немає вже ніякого сенсу, бо вони повторюються із року в рік і мають плюс-мінус однаково відсутню реалізацію.
Цей рік не стане виключенням, попри прогнозовані земельні аукціони. 240 млн – космічна сума, але якраз достатня, аби запустити гру, згадану та описану трохи вище, та ще і намалювати ті самі дев’ять нулів. Для прикладу та розуміння ситуації, минулоріч було заплановано отримати від продажу комунального майна та землі 185 млн гривень, отримали ж лише трохи більше 10 млн.
Та разом з тим, судячи з результатів голосування, до гри з дефіцитом готові всі представники депутатського корпусу. Документ було підтримано майже усіма присутніми обранцями. Публічно розкритикувала проєкт лише Любов Майборода, що вже є певною традицією. У коментарі 18000 депутатка зазначила, що минулоріч бюджет розвитку було виконано лише на 67 % і немає жодних підстав вважати, що цього року щось кардинально зміниться.
Рішення про цьогорічний бюджет розвитку було ухвалено під акомпанемент гучних оплесків. Музика заграла, стільці розставили.
Музику гучніше
У 2021 році черкаські депутати разом з профільними чиновниками запланували витратити на капітальні видатки 780 мільйонів гривень. На що планували витратити кошти – ми описували у нашому минулорічному матеріалі.
Втім планувати можна багато, як ви вже зрозуміли, але життя внесло свої корективи – як прогнозовані, так і не зовсім. Зокрема серед непрогнозованих – екстремальне зростання вартості газу і відповідну реакцію центральної влади, що “заморозила” зростання вартості комунальних послуг для населення. Такий крок уже коштував Черкасам 90 млн гривень, які було компенсовано комунальному теплопостачальнику як різницю у тарифах лише у грудні. А попереду маємо ще три місяці опалювального сезону. Ці десятки мільйонів гривень якраз і мали бути направлені на фінансування об’єктів з бюджету розвитку.
Окрім цього дефіциту, бракувало прогалин у місцевій казні. Як результат, із 780 млн профінансували лише 560. Найменше у цьому плані пощастило освітній галузі, де освоїли лише 60 % коштів, водночас, скажімо у департаменті архітектури та містобудування освоєнно 80 % із запланованих 170 млн коштів. І це не дивно, адже цей розпорядник реалізовував найкоштовніший об’єкт минулого року – реконструкцію вулиці Сумгаїтської, на що спрямували 80 млн гривень або ж майже 15 % усіх грошей, витрачених на капітальні видатки.
Настільки коштовних видатків на цей рік не заплановано. Найбільше грошей має отримати департамент житлово-комунального комплексу. На реалізацію проєктів комунальників, а також комунальних підприємств, що перебувають в оперативному управлінні цього департаменту, заплановано витратити 400 млн гривень.
Найбільша сума – 45 млн гривень на ремонт вулиці Героїв Холодного Яру у промзоні міста. Інтерес до об’єкта та його пріоритетність підсилюється назвою підрядника, що виконає роботи і вже відомий – це “Колтех-транс” давнього соратника міського голови та “списочника” партії “За майбутнє” Сергія Колесніченка.
Майже 30 млн гривень планують витратити на систему “Безпечне місто”, яку обіцяли встановити ще минулого року, втім до реалізації справа так і не дійшла. Чи вдасться освоїти кошти у 2022 році – покаже час. Підрядник тут також визначений – це підприємство з Києва.
45 мільйонів можуть витратити на будівництво Набережної, а також парку “Молодіжний”, ліворуч від Долини троянд. Крім того, 23 мільйони запланували на 16 зон відпочинку у різних куточках міста. Ціна однієї зони – 1,4 млн. Що саме передбачає проєкт на таку суму, поки достеменно невідомо.
116 млн гривень направлять комунальним підприємствам. Найбільше за традицією може отримати “Дирекція парків” – 33 млн гривень. У 2022 році тут планують повернутися до горе-ідеї встелення плиткою “Долини троянд” за 8 мільйонів гривень. Чи вдалося зупинити цю реконструкцію цьогоріч, побачимо, але підрядники тут також відомі, і вони із все тієї ж орбіти міського голови та його політичної сили “За майбутнє”.
Окрім “Долини троянд” може бути відремонтовано сквери “Митницький”, де вартість робіт оцінюють у 10 млн гривень, а також сквер “Європейський”, ймовірною вартістю у 5 млн гривень.
КП “ЧЕЛУАШ”, що очолює депутат місцевої ради Олексій Мельник, може отримати 20 млн гривень, з яких більша частина – це субвенція з державного бюджету на придбання комунальної техніки. З місцевого ж бюджету може бути витрачено майже 4 мільйони гривень на ремонт та будівництво зупинок громадського транспорту.
КП “Міськсвітло” на реконструкцію мереж зовнішнього освітлення може отримати 15,5 млн гривень, у той час як реінкарноване підприємство “Благоустрій”, що віднедавна опікується місцевими пляжами, може розраховувати на майже 17 млн гривень. З цих грошей найбільше має бути витрачено на будівництво пляжу у Дахнівці, де вже розпочалися роботи минулого року, втім навряд чи зможуть бути завершені до початку нового купального сезону.
Комунальні монополісти “Черкасиводоканал” та “Черкаситеплокомуненерго” на двох отримають трохи більше 25 млн гривень переважно на придбання нової техніки. На ремонт комунальних мереж тепло та водопостачання заплановано витратити жалюгідні 3,2 млн гривень.
Без коштів на капітальні придбання може опинитися “Комбінат комунальних підприємств”, що опікується міськими кладовищами.
Очевидно, що у комунальників амбітні плани, разом з тим велика кількість проєктів, особливо з будівництва фактично нових об’єктів, фактично не залишають сумніву у тому, що більшість із них не буде завершено цього року. Досвід реконструкції того ж скверу “Юність” показує, що на завершення проєкту навіть такого рівня складності потрібен далеко не один рік, не говорячи вже про реконструкцію набережної або ж будівництво нового парку. Цілком ймовірно, що те, що розпочнеться у 2022 році, завершиться під наступні місцеві вибори, у 2025 році.
Ще одні любителі амбітних коштовних проєктів – департамент архітектури та містобудуванням – цьогоріч може розраховувати на 209 млн гривень.
У 2022 році має розпочатися реконструкція вулиці Гагаріна вартістю 50 млн гривень. Також має продовжитися реконструкція вулиці Сумгаїтська, що потребуватиме ще 20 млн гривень. Таку ж суму планують витратити на будівництво вулиці Квіткової у Південно-Західному районі на території колишнього військового полігону. 14 млн гривень витратять на завершення ремонтних робіт на вулиці Сержанта Жужоми. Ще 15 млн на будівництво набережної від вул. Козацька до вул. Сержанта Жужоми.
Також цьогоріч вчергове передбачають кошти на реконструкцію сміттєвого полігону у Руській поляні. Ця ініціатива тягнеться із року в рік вже тривалий термін, але до початку робіт справа досі не дійшла. У 2022 році на це заплановано витратити 30 млн гривень.
Містобудівельники під керівництвом Артура Савіна у 2022 році також розпочинають низку амбітних проєктів, зокрема це будівництво фактично нової вулиці у Південно-Західному районні, а також реконструкція набережної на Митниці. Це все також історія далеко не на один рік і її завершення треба очікувати також ближче до наступних місцевих виборів, втім фундамент має бути закладено вже зараз.
Кінець першої частини. Продовження читайте незабаром на сайті “18000”.