Дві кішки, четверо кошенят, сім собак та 18 цуценят. Таку кількість тварин евакуювали черкаські волонтери із затопленого Херсона.
Серед тих, хто рятував тварин – Жанна та Олена. Протягом двом діб під артобстрілами черкащанки виловлювали чотирилапих із води та діставали їх з дахів і дерев. Згодом всі вони опинилися у притулку для тварин “Друг”. Нині проходять лікування та адаптацію. Сімом уже поталанило знайти нову родину.
Про рятувальну операцію черкащанок, історії херсонців, “велику воду” та порятунок “хвостиків” – читайте у статті “18000”.
Дорога без їжі та води
У затоплений Херсон черкащанка Жанна Тарасенко поїхала в день підриву Каховської ГЕС, 6 червня, разом зі столичними волонтерами. Пригадує: в перший день вдалося врятувати шістьох котів і двох собак. Уже наступного дня, 7 червня, до неї приєдналася і Олена Молчанова. Дізнавшись, що з Черкас їхатиме бус, дівчина не вагалася ні хвилини. Речі було зібрано за 40 хвилин. Дорога до Херсона пролягала по бездоріжжю і супроводжувалася блокпостами.
– Ми з водієм Вовою не взяли з собою ні води, ні їжі. Думали, що десь зупинимось, швидко купимо і поїдемо. А там просто глухомань. Зрештою знайшли колодязь десь в селі і вже там напилися води, – розповідає Олена. – Через комендантську годину ночувати довелося в полі. Коли ми беремо з собою вольєри, застелаємо тряпками, щоб собаки не бачили одне одного і були спокійніші. Добре, що були ці тряпки. У бусі лягли, накрилися тими тряпками та перекімарили. Я була в шортах, замерзла, як собака.
Вже о сьомій ранку Олена прибула в Херсон і зустрілася із Жанною.
Олена Молчанова у Херсоні. Фото – з архіву героїнь публікації
“Лише собака вижила”
Раніше це місто в Олени асоціювався зі знайомством її батьків. Та побачене й почуте від місцевих розвіяло попередні спогади.
– Не знаю, як люди там живуть. Одна з собак, яких ми евакуювали, належала господарю, в якого загинули дружина й 9-річна донька. Він відмовлявся евакуюватися без тварини, а собака плавала й кидалася на нього. Зрештою і його, й собаку вдалося врятувати. Вже у човні чоловік розповів, що з сім’єю пережив окупацію, думав, що все налагодиться. А потім, поки був на роботі, у його будинок прилетіло. Лише собака вижила. І він каже: собака – єдине, що мене тримає на цьому світі. Його будинок затопило. Планує тимчасово віддати собаку на перетримку, а сам буде волонтерити, щоб допомагати рятувати інших, – розповідає Олена.
За словами Жанни, саме місцеві часто допомагали знаходити тварин. Адже вони найкраще знають, у кого з сусідів були домашні улюбленці.
Евакуйований із Херсона пес, власники якого загинули. Нині він у пошуку родини
“З котами простіше – вони не замкнуті на повідок”
На запитання про те, чому не всі евакуювалися із тваринами, херсонці говорили волонтерам, що вода підступала дуже швидко. Декому вдалося врятувати лише документи.
– Один із чоловіків під час підтоплення відчепив свою собаку і побіг відчіпляти сусідських. Остання вже ледве над водою трималася. А в неї виявився не ошийник, а ланцюг, який ще й заржавів. Уявіть, ти пливеш, щоб відчепити собаку, не побіжиш же по кусачки. Зрештою йому вдалося її врятувати. Але робіть самі висновки, скільки собак пішло під воду. З котами простіше, якщо вони не замкнені, то можуть бути десь на дереві, на даху, – каже Жанна.
“Лєна вже перестала ламати шифер, а тихіше не стало”
Під час рятувальної операції Олені та Жанні доводилося на човні маневрувати між парканами, деревами та затопленими будинками. В один момент вони побачили кішку на димарю. Ще одна сиділа поряд на дереві. В якийсь момент дівчата усвідомили, що не взяли в човен переноски. Довелося долати маршрут до берега, а потім – знову до котів.
Спочатку вони намагалися вилізли до кішки по шиферу. Проте він виявився слизьким. Зрештою вони полізли на горище, голими ногами вибили дірку в шифері, залізли на димар і так забрали звідти кішку. Друга, злякавшись, стрибнула у воду. Її доля достеменно невідома.
– Ми передали інформацію про те, де її бачили, рятувальникам. Наступного дня нам телефонували волонтери і говорили, що із сусіднього будинку врятували схожу кішку. Ми дуже сподіваємось, що це була вона, – говорить Жанна.
Рятували тварин під обстрілами ворога.
– Пам’ятаю, Лєна ламає шифер, щоб вилізти до кішки, і воно так гучно. А потім Лєна вже перестала ламати шифер, а тихіше не стало, – згадує, як почула звуки обстрілів, Жанна Тарасенко.
За її словами, гатять по цивільних окупанти регулярно. Здебільшого – після шостої вечора. Місцеві іронізують, що за діями росіян “можна звіряти годинник”.
“Розумієш, як кошеня пішло на дно, я став кошатником”
Кожна евакуйована тварина – унікальна історія порятунку. Так, одну із собак дівчатам вдалося врятувати після того, як та два дні плавала у воді, чіпляючись лапками за металеву жердину. Водій буса Володимир, який привіз Олену в Херсон, був вимушений ниряти за кошеням, яке плавало на картонній коробці з-під вентилятора. В якийсь момент, необачно ворохнувшись, тварина почала тонути.
– Дорогою з Черкас ми з Вовою говорили про тварин. І він постійно казав: “Ні, я не кошатник”. А коли він врятував це біле кошеня, то сказав, що хоче забрати його собі. Каже: “Розумієш, як кошеня пішло на дно, я став кошатником”, – каже Олена.
Жанна та врятоване у Херсоні кошеня
Не котами та собаками єдиними
Ще одну собаку на прізвисько Бусінка з чотирма цуценятами волонтеркам передала місцева жителька.
– Сусіди евакуювалися, але собаку залишили. Вона забрала їх собі. Окрім її родини, в будинку живуть ще дві, чиї домівки підтопило. І в кожної свої домашні улюбленці, тож справитися із такою кількістю тварин було важко. Ми залишили їм два мішки корму, а Бусінку з цуценятами забрали в Черкаси, – говорить Олена Молчанова.
Окрім собак і котів, волонтерки врятували від “великої води” ще й трьох курок. Кажуть: їх обіцяли передати на доживання у зоопарк.
“Частині з них ще потрібен час через сильний стрес”
Попри всю трагічність ситуації, під час мандрівки були й комічні моменти.
– Біля місцевості, яка була затоплена, час від часу вибігала собака. І всі такі: о, собака, її треба евакуювати. Виявилося, що в неї є господарка. Вона постійно вибігала, заспокоювала всіх і просила її не чіпати, – усміхається Олена.
Вже дорогою додому волонтерки також заїхали до військових. На одному з блокпостів вони підхопили в Черкаси собаку з цуценятами, на іншому – кошеня на прізвисько Персик.
Загалом рятувальна операція тривала дві доби. У черкаський “Друг” приїхала вже 31 тварина.
Протягом вихідних дві кішечки, четверо кошенят та одне цуценя вже знайшли нові родини в Черкасах. Решта хвостатих – все ще чекають на власників.
– Частині з них ще потрібен час через сильний стрес. Спочатку ми їх не чіпаємо, годуємо і даємо воду, щоб вони звикали до людей. Потім намагаємось дати їм себе понюхати, надіти повідок, вони огризаються. Але в один прекрасний день собака вийде з вольєра. Комусь на це треба тиждень, комусь кілька місяців, – говорить Олена.
Нині евакуйовані із Херсона тварини проходять адаптацію у притулку для тварин “Друг”
Як допомогти тваринам із Херсона?
Жанна має вдома двох котів, Олена – теж двох котів і одну собаку.
– Я взагалі собачниця і найбільша моя мрія – завести собаку ще з самого дитинства. Я як навчилася свічки на торті задувати, загадувала собаку. Але поки житлові умови цього не дозволяють, – говорить Жанна.
Олена натомість зазначає, що коли вперше прийшла у притулок – хотілося забрати додому кожну тварину.
– З часом з’являться імунітет. Розумієш, що контактуєш із ними щодня і вони тобі в душу залазять. І ти розумієш: як ти можеш взяти цю, а іншу не забрати. Це вічна дилема, – каже Олена.
Низка херсонських тварин усе ще шукають нову родину
Нещодавно організація “Друг” започаткувала у притулку акцію: кожен охочий може вигуляти тварину у вихідні. Волонтерка закликає черкащан брати в ній участь. І пояснює, чому це важливо.
– Коли запрошую друзів, дехто починає говорити, мовляв, не можу морально, тяжко, що собаки без господарів. Я вважаю, що це егоїзм. Ви повинні думати про те, що тим, що ви сюди приходите, ви їм трошки покращуєте життя. Я дотримуюся такої концепції: всіх забрати не можу, але свою любов можу подарувати, – додає Олена.
Водночас до того, щоб забрати тварину з притулку, вона просить ставитися відповідально. Насамперед – дослідити породу, проаналізувати власні звички. Це допоможе взяти саме ту тварину, яка буде підходити під ваш стиль життя.
– У цуценят складно зрозуміти характер, він може змінитися. Пам’ятайте, що їм потрібно приділяти більше часу, привчати до туалету. Натомість доросла вже має сформовані звички, – наголошує Олена.
Якщо ви готові взяти в родину собаку або котика із притулку – напишіть про це на сторінку Черкаського товариства захисту тварин “Друг” в інстаграмі. Волонтери познайомлять вас із тваринами і допоможуть знайти нового друга.
Собака, якій вдалося врятувати своє цуценя у воді. Під час евакуації вона тримала його в зубах
А ще можете підтримати тварин фінансово і пожертвувати кошти на їхнє лікування та корм. Ось реквізити:
- Приватбанк: 5169 3600 0245 0272 (Рекункова Ю.О.)
- PayPal: drug.cherkasy@gmail.com
- р/р UA053052990000026008011606959
- Отримувач – БО ЧМТЗТ “Друг”
- код ЄДРПОУ 35523628
- Банка: https://send.monobank.ua/jar/2TW4YnJkPZ
Єлєна Щепак
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Неперебірливі ворожки: як у Черкасах роблять бізнес на рідних безвісти зниклих захисників (ВІДЕО)
Єдиний телеграм-канал новин у Черкасах, новинам якого можна довіряти. Підписуйся на “18000 | Шо там у Черкасах?”