На столах – круасани й теплий чай. На проекторі – Ейфелева вежа. Довкола лунають французькі пісні. Ні, це не центр Парижа, це – Черкаси. У такий спосіб ментори простору “Співдія заради дітей” ознайомлюють малечу з Францією – країною, про яку дітлахи в розважальній формі дізнаються цього тижня. Заняття для юних учасників тут проводять двічі на тиждень по дві години. Відвідувати їх можуть як діти внутрішньо переміщених осіб, так і черкащан. Усе – безкоштовно.
“18000” поспілкувався з менторами “Співдії” та розповідає, як безпечний простір допомагає дітям пережити війну.
“Співдія заради дітей” – це всеукраїнський проєкт, метою якого є надання безпечного простору для психоемоційної підтримки дітей під час війни. Свою діяльність у Черкасах програма розпочала на початку липня за підтримки ЮНІСЕФ. Нині в місті функціонує два простори – мобільний, який змінює локацію щомісяця, та стаціонарний, розташований у центрі міста.
– Ціль мобільного простору – бути біля місць масового поселення людей, аби надавати послуги дітям, батьки яких не мають змоги постійно відвозити їх на заняття, – говорить керівниця черкаського стаціонарного простору Світлана Панченко. – Від початку планувалося, що мобільні центри пересуватимуться по різних містах області, де є місця поселення ВПО, аби надавати послуги й там. Однак одна з вимог ЮНІСЕФ – простори мають розташовуватися близько до бомбосховищ, а з цим у нас є проблеми. Тому нині мобільні центри переміщуються в межах Черкас.
Менторка додає: відвідувати заняття в просторах “Співдії” безоплатно можуть як діти ВПО, так і черкащан. Вікова категорія учасників – від 5 до 12 років.
– Ми набираємо групи на місяць – це приблизно 8 занять, а в кінці робимо для них мінівипуск. Також проводимо й відкриті заняття або майстер-класи, які можуть відвідати всі, та співпрацюємо з місцевим бізнесом й активістами, які готові нам допомогти. Завдяки цьому вдається провести, наприклад, кулінарні майстер-класи в закладах харчування чи екскурсії, – ділиться Світлана Панченко.
Нині в стаціонарному просторі набрані чотири групи різної вікової категорії. Водночас наступного місяця проєкт може набрати іншу кількість груп, залежно від того, скільки осіб зареєструється. У середньому в місяць постійні заняття тут відвідує близько 50-60 дітей.
– У нашому просторі діти адаптуються, знаходять друзів і відчувають, що вони тут потрібні. Їхні батьки теж починають між собою спілкуватися й дізнаються про наявність у місті гуртків та центрів для дітей. Для прикладу, минулого місяця в нас була група 11-12 років і ці діти так здружилися, що навіть зараз продовжують спілкуватися та разом ходити на різні гуртки, – говорить Світлана Панченко.
Також читайте: Чим зайняти та як допомогти подолати паніку дитині, коли немає світла: поради психологині
Від Парижа до Космосу: що передбачає неформальне навчання в стаціонарному просторі
Стаціонарний простір “Співдії заради дітей” розташувався в центрі міста по вулиці Б. Вишневецького. Це – приміщення, яке включає кімнату, де ментори проводять майстер-класи й неформальні заняття, а також простір для релакс-зони, де діти можуть відпочити та пограти в ігри. Заняття тут проводять двічі на тиждень по дві години для кожної з набраних вікових груп.
– Кожного місяця ми плануємо різні теми, яким буде присвячений тиждень. Для цього у нас є ментор програми, який обговорює тематики з національною командою та адаптує їх під різну вікову категорію, – розповідає керівниця черкаського стаціонарного простору Світлана Панченко. – Наприклад, цей місяць у нас присвячений країнам світу, тож сьогодні ми в неформальній формі вивчаємо Париж: робимо воскові свічки, обідаємо круасанами, майструватимемо 3D модель Ейфелевої вежі. А наступного тижня діти дізнаватимуться про Бразилію, у межах чого, зокрема, передбачена невелика карнавальна “вечірка”.
Заняття в стаціонарному просторі різняться залежно від віку. Так, для дітей 5-7 років ментори обирають легкі майстер-класи та проводять їх так, аби діяльність часто чергувалася з відпочинком.
– Наприклад, 10 хвилин вони щось роблять, а ще 10 їм потрібно, аби погратися. Старші ж діти більш спокійні, хоча ми й помітили, що вони дуже люблять говорити. Тому зараз думаємо, що потрібно їм давати більше майстер-класів на спілкування, – ділиться Світлана Панченко.
Окрім цього, діти долучаються до майстер-класів із робототехніки, STEAM-освіти, проводять експерименти.
Водночас керівниця простору наголошує: ціль проєкту – не нести освітній процес, а розвантажити дітей психоемоційно. А тому заняття тут проходять у неформальній атмосфері та насамперед мають на меті зацікавити дитину й подарувати їй відчуття спокою та потрібності.
– Наша ціль, щоб, йдучи до простору, діти не думали, що сюди треба йти і навчатися. Щоб це не було через примус, адже в теперішній час діти й так дуже перенавантаженні навчанням, гуртками, тренуваннями, додатковими заняттями з репетитором, – говорить Світлана Панченко.
Аби допомогти дітям розкритися, проєктом передбачений і ментор із психологічною освітою, якого долучають для проведення тематичної арт-терапії. Водночас індивідуальні психотерапевтичні сесії для дітей тут не проводять.
– Ми не надаємо психологічну допомогу, тому що це має робити спеціалізована особа. Тим більше зараз відбуваються такі критичні події, з якими мають працювати спеціалісти, які знаються на цій тематиці. Але зі свого боку ми можемо споглядати за дітьми й повідомляти батькам про певні нюанси. Далі лише вони вирішують, чи потрібно їм звертатися до психолога чи ні, – розповідає керівниця черкаського центру.
Загалом у стаціонарному просторі з дітьми працює чотири ментори та керівник. Усі вони мають досвід роботи з дітьми та обізнані в неформальній освіті. Також ментори проводять і відкриті заняття, долучитися до яких можуть усі діти.
– Ми активно проводимо заняття з мінної безпеки. Зокрема, співпрацюємо зі школами, де розповідаємо, як поводити себе в різних ситуаціях. Для цього наші ментори проходили відповідні навчання, завдяки чому вони можуть доступно донести інформацію дітям, – говорить Світлана Панченко. – Також ЮНІСЕФ забезпечує нас друкованими матеріалами, якими ми ділимося з дітьми.
Почасти учасники простору “Співдії заради дітей” можуть відвідати й майстер-класи, заняття чи пограти в ігри в різних закладах Черкас. Для цього ментори шукають бізнеси та активістів, які готові долучитися до допомоги дітям безкоштовно.
– Наприклад, нещодавно дітлахи відвідали майстер-клас зі скелелазіння від Черкаської федерації альпінізму й скелелазіння, а також готували хачапурі в “Хінкальній”. Крім цього, завдяки квест-проєкту “Ізоляція” нам вдалося влаштувати захопливий випускний для дітей минулого місяця, – ділиться керівниця стаціонарного простору.
Пані Світлана наголошує: відвідування простору для дітей є безкоштовним та не потребує придбання додаткового роздаткового матеріалу чи предметів для майстер-класів.
– Батькам просто потрібно записати дітей та приводити й забирати їх із занять. Усім іншим ми забезпечуємо зі свого боку за підтримки ЮНІСЕФ, – говорить Світлана Панченко.
Чи продовжують заняття під час повітряної тривоги?
Якщо заняття ще не розпочалося, і лунає повітряна тривога команда простору не розпочинає його. Якщо ж сирена застала під час заняття, ментори з дітьми прямують в укриття.
– В укритті ми з дітками перебуваємо до кінця повітряної тривоги, незалежно від того, закінчилося вже заняття чи ні. Там ми продовжуємо проводити різні пізнавальні заняття, гратися, – розповідає Світлана Панченко. – Деякі батьки бажають самі забрати дітей під час тривоги, ми не забороняємо цього, але для цього вони мають забрати їх під підпис.
Як записатися до простору?
Записати дитину до стаціонарного простору “Співдії заради дітей” можна за посиланням ТУТ, заповнивши анкету. Після цього з вами зв’яжеться координатор, який повідомить графік і дні, в які можна відвідувати заняття.
Як проходять заняття в просторі та чим займаються діти можна переглянути ТУТ.
Долучайся до телеграм-каналу “Шо там у Черкасах?”. Оперативно повідомляємо про повітряні тривоги і першими повідомимо про нашу перемогу