Двоє студенток Черкаського бізнес-коледжу кілька тижнів тому вирушили у ризький університет, де навчатимуться найближчі пів року. Найближчим часом уже в інший латвійський виш вирушать ще троє викладачів ЧДБК для обміну досвідом із європейськими колегами.
Такі можливості вони отримали завдяки програмі Європейського Союзу “Еразмус+”, участь у якій бізнес-коледж бере вже сім років. Що вона передбачає та яку користь від європейського навчання отримують студенти – далі у статті “18000”.
Європейський шлях черкаського коледжу
У 2016 році Черкаський бізнес-коледж став учасником програми Європейського Союзу “Еразмус+” за напрямом “Академічна мобільність”. У межах програми студенти можуть отримати гранти на навчання, а викладачі – на викладання і стажування у Європі. Із того ж 2016 року бізнес-коледж співпрацює з Вищою школою менеджменту інформаційних систем (ISMA) в місті Рига.
Цього року бізнес-коледж уклав договір про співпрацю зі ще одним латвійським навчальним закладом – Відземським університетом прикладних наук. Він розташований у місті Валмієра, яке є “побратимом” Черкас.
Завдяки участі в програмі “Ерасмуз+” студенти бізнес-коледжу можуть протягом семестру навчатися у закладах-партнерах. Натомість викладачі – поїхати на стажування або ж викладати свої авторські курси у партнерських університетах протягом тижня.
Також цьогоріч бізнес-коледж приєднався як асоційований член до університетського альянсу UDRES. Двоє представників коледжу взяли участь в освітньому форумі “Connecting European Universities &Regions” в Австрії у вересні 2023 року.
Із 2017 року бізнес-коледж залучив уже 18 грантів для стажування у Латвії викладачів та ще стільки ж – для навчання за кордоном студентів на загальну суму 122 203 євро.
Відкритий конкурс та знання англійської
За словами заступниці директора Черкаського бізнес-коледжу Надії Азьмук, участь у програмі “Ерасмуз+” має кілька умов. Для студентів – це знання англійської мови на рівні В2. Насамперед це необхідно для засвоєння програми за кордоном, адже викладання там відбувається англійською. Головна ж умова для закладу освіти – це спорідненість програм із закладом-партнером.
– Не може бути угода між закладами освіти, де немає споріднених програм. У нас такими галузями визначені інформаційні технології, економіка й управління та адміністрування, – розповідає в коментарі “18000” Надія Азьмук.
Це важливо, аби результати навчання, отримані протягом семестру в іноземному виші студентам могли зарахувати у рідному закладі освіти. Якщо ж програми збігаються не повністю, після повернення додому студентам потрібно буде додатково скласти іспити або заліки із тих предметів, які в них за кордоном не викладали.
– Студенти мають прибути у заклад-партнер на початок семестру. Перед їхнім прибуттям узгоджується навчальний план, які дисципліни вони обирають і які ми можемо їм перезарахувати. Якщо шкала оцінювання відрізняється (наприклад, у Латвії шкала 10-бальна, в нас 100-бальна), у коледжі розроблена шкала переведення оцінок. Дисципліни, кредити, з яких перезарахували, студент не вивчає знову в коледжі. Але якщо є дисципліни, кредити з яких неможливо перезарахувати, студент після повернення має їх опанувати і має додаткове право скласти іспит або залік. Зазвичай ми намагаємося, щоб максимально збігалися предмети і кредити. Так студент опановує їх англійською мовою і отримує атестацію, потім здобуті результати навчання вносяться до додатка до диплому, – розповідає Надія Азьмук.
Програма “Ерасмуз+” передбачає двосторонній обмін: як для викладачів, так і для студентів. Проте за сім років студенти з Риги в Черкаси поки не приїжджали. На це є кілька причин.
– Спочатку це був COVID-19 і, відповідно, обмеження у пересуваннях. Після завершення пандемії почалася повномасштабна війна. Я спілкувалася з колегами з Вамільєри, вони зацікавлені приїхати, але хочуть дочекатися, коли в Україні будуть спокійні умови і не буде загрози для життя, – каже Надія Анатоліївна.
Відбір студентів для закордонних поїздок відбувається шляхом відкритого конкурсу. На нього можуть податися всі охочі студенти освітніх рівнів “бакалавр” або “молодший бакалавр”. Важливим етапом конкурсу є мотиваційний лист, який має написати студент.
– Якщо всі умови виконано, а претендентів більше ніж місць, тоді конкурсна комісія формує загальний рейтинг претендентів, який враховує рівень знання англійської мови, академічну успішність та зміст мотиваційних листів, – пояснює Надія Азьмук.
Так само за конкурсом обирають і викладачів, які матимуть змогу поїхати на тижневе закордонне стажування. Вони так само повинні знати англійську не нижче рівня В2, а також викладати споріднені дисципліни до тих, що викладають у навчальному закладі, в який вони хочуть поїхати.
Освіта в Україні та Латвії: спільне і відмінне
За словами Надії Азьмук, як і латвійські навчальні заклади, Черкаський державний бізнес-коледж є частиною екосистеми регіону. І це те, що поєднує їх. Місією коледжу є створення креативної екосистеми, що забезпечує умови для формування та розвитку людського капіталу Черкаської області.
– Навчальні заклади є тими центрами, де відбувається формування й розвиток людського капіталу. Ми це усвідомлюємо. Черкаський державний бізнес-коледж був одним із учасників розроблення регіональної стратегії розвитку області до 2027 року. І для нас це дуже важливо. Так само важливо розвивати власні міста та регіони й нашим закладам-партнерам, – зазначає заступниця директора ЧДБК.
Головна ж відмінність у навчанні – це більша самостійність у латвійських навчальних закладах, переконана Надія Азьмук.
– Це пов’язано з тим, що у Європі навчання у школах більш тривале, вони вступають в університети у старшому віці. Сама шкільна освіта готує майбутніх студентів до більшої самостійності. У нас у школі учні не мають можливості обирати предмети, на відміну від європейських шкіл. І коли вони стикаються з цим уперше в закладах вищої освіти, є певні складнощі. Вони не повністю усвідомлюють відповідальність, – вважає Надія Анатоліївна.
Водночас вона додає, що нині й українські виші намагаються давати більшу автономію студентам у виборі дисциплін, формуванні індивідуальної освітньо-професійної траєкторії.
Навчання у Європі: головні переваги
За словами Надії Азьмук, головна перевага навчання за кордоном для студентів – здобуття досвіду, який неможливо отримати в Черкасах.
– Студент потрапляє в мультикультурне середовище. Таким чином отримує можливість розуміти культуру іншої країни, її особливості, бути частиною європейського середовища, – переконана пані Надія.
Ще одна перевага – покращення рівня англійської мови. Адже і викладання, і комунікація з викладачами та іншими студентами відбувається англійською. Це дає змогу розвивати та удосконалювати мовні компетенції.
Серед плюсів – набуття самостійності.
– Навіть якщо в Черкасах студент живе в гуртожитку, родина в нього не так далеко. Він може їздити додому достатньо часто. Тут же людина набуває самостійності, ухвалює рішення самотужки, вчиться орієнтуватися в середовищі Європейського Союзу, – пояснює Надія Азьмук.
Окрім того, за кордоном студенти можуть вчити ті дисципліни, які в бізнес-коледжі не передбачені за програмою.
Пів року у Ризі: практичний досвід
18-річна Вероніка Семерня та 19-річна Рената Вівчар приїхали у Ригу менше місяця тому – 28 вересня. До 17 лютого 2024 року студентки бізнес-коледжу навчатимуть у Вищій школі менеджменту інформаційних систем (ISMA).
За словами дівчат, програма “Еразмус+” є відомою в середовищі студентів бізнес-коледжу. Ще до поїздки вони знали багатьох студентів, які раніше уже брали в ній участь.
– Я хотіла поїхати в Ригу і була серйозно налаштована. Вважаю себе “легкою на підйом”, тож той факт, що пів року пробуду достатньо далеко від батьків, мене не лякав, – ділиться емоціями Вероніка.
Натомість Рената зазначає, що після отримання освітнього рівня “фаховий молодший бакалавр” роздумувала, де навчатися далі.
– Я знала, що в нас в коледжі є програма “Еразмус+”, тому це стало, мабуть, найбільшою перевагою, чому я вступила сюди. До цього я неодноразово подорожувала за кордон. Коли почався набір, подумала: подався, а раптом пройду. Написала есе, а за тиждень уже отримала повідомлення про те, що нас із Веронікою відібрали. Зібрали за тиждень усе життя у валізу і поїхали в нову пригоду, – каже Рената.
Вона додає, що англійську на рівні В2 засвоїла завдяки інтенсивному вивченню у школі та коледжі. Натомість Вероніка зазначає, що вчить іноземну мову із трьох років.
Нині вони мали лише кілька пар у ризькому навчальному закладі. Навчання тут відбувається у змішаному типі: частина пар відбувається онлайн, частина – офлайн.
На відміну від Черкаського державного бізнес-коледжу, сталої групи вони не мають.
– Наприклад, я обрала якийсь предмет і хтось інший теж – ми зустрілися на парі. Потім я обрала інший предмет, а друга людина його не обрала. Виходить, ми будемо перетинатися лише на певних предметах, – пояснює Рената.
Ще одна відмінність – це тривалість пар. У ЧБДК одна пара триває 1 годину 20 хвилин, тут – півтори години. Різниться і формат подавання інформації.
– Тут дуже поширене викладання по презентаціях, викладачі більше комунікують зі студентами. В Україні часто поширена практика, коли студенти пишуть довгі конспекти лекцій. Тут же є презентація, яку потім викладач завантажує тобі на платформу. Ти туди заходиш і можеш перечитати, конспектувати додатково непотрібно, – розповідає Вероніка.
За словами студенток, найбільше в поїздці їх приваблює здобуття нового досвіду.
– Тут багато іноземців, які теж приїхали по цій програмі. Тож матимемо багато нових знайомств. Ми приїхали по досвід, щоб потім ділитися ним у рідному коледжі, – зазначає Рената.
Єлєна Щепак